Рішення № 138817890, 06.08.2026, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/632/26

Провадження № 2-а/162/19/2026

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області в складі :

головуючого судді Савича А. С.,

з участю секретаря судового засідання Гичук О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 27.07.2026 звернувся до суду із даною позовною заявою.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 31.05.2026 інспектором відділу поліцейської діяльності № 1 (смт Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Михальчуком В. В. винесено постанову серії ЕНА № 7291353, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 127 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680,00 грн.

Згідно з змістом цієї постанови, 31.05.2026 у с. Ветли по вул. Пісочна, гр. ОСОБА_1 зупинився на проїжджій частині та заважав проїзду іншим учасникам руху, перебуваючи у сильному сп`янінні, чим порушив вимоги п.4.14 г Правил дорожнього руху. З цією постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню з таких підстав. 31.05.2026 він рухався велосипедом ґрунтовою дорогою поблизу вул. Пісочна. Велосипедист є повноправним водієм і учасником дорожнього руху. Згідно з правил дорожнього руху не є пішоходом. Ґрунтова дорога, якою він рухався, є піщаною і рух дещо ускладнений, однак він не мав наміру створювати перешкоду для руху транспортного засобу, не здійснював навмисної зупинки та не вчиняв дій, спрямованих на створення перешкод іншим учасникам дорожнього руху. У фабулі постанови не конкретизовано, яким саме учасникам дорожнього руху він перешкоджав, не зазначено їх кількість, а також не наведено жодних конкретних обставин, які б підтверджували факт створення ним перешкод для їхнього руху. В оскаржуваній постанові зазначено, що він перебував у сильному алкогольному сп`яніння, однак не вказано яким саме доказом підтверджується даний факт, яким чином такий стан сп`яніння був встановлений та які саме докази були покладені в основу висновку про наявність стану сп`яніння. Розгляд справи відбувався без його участі та про винесення оскаржуваної постанови він дізнався лише 14.07.2026, коли отримав її поштою.

З урахуванням вищенаведеного, просить скасувати постанову постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7291353 від 31.05.2026, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 127 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680,00 грн. Провадження у справі просить закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Стягнути з відповідача витрати на оплату судового збору у розмірі 665,60 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.

Ухвалою судді від 28.07.2026 поновлено позивачу строк звернення до суду, прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження 06.08.2026 без повідомлення сторін, за наявними матеріалами. Надано відповідачу строк для подання відзиву.

Від представника відповідача Забожчук О. В. 05.08.2026 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву (з додатком), в якому просять в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Зазначають, що факт правопорушення підтверджується: постановою серії ЕНА № 7291353 від 31.05.2026; аудіо записом на лінію «102» гр. ОСОБА_2 ; аудіо записом на лінію «102» гр. ОСОБА_1 ; реєстраційною карткою ЄО № 9356 від 31.05.2026; рапортом ст. лейтенанта поліції Михальчука В. В.; реєстраційною карткою ЄО № 9360 від 31.05.2026.

Додатково представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначила, що надати суду знятий відеозапис з нагрудної бодікамери поліцейського з місця події 31.05.2026 неможливо, внаслідок закінчення строку зберігання відеодоказів відповідно до п.п.1 п.3 Інструкції Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 № 1026 (а.с.15-18).

Частиною першою та другою статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Суд зауважує, що вказаний перелік порядків, за якими здійснюється судочинство в адміністративних справах, є вичерпним.

Оскільки вказана справа є незначної складності і для неї пріоритетним є швидке вирішення, суд розглянув її в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, які визначені у ст. 268, 269, 271, 286 КАС України. В свою чергу вищенаведені положення КАС України не містять у собі заборони або обмежень на застосування правил, передбачених для спрощеного позовного провадження у ч.5 ст.262 КАС України, а саме щодо можливості розгляду справи без повідомлення сторін за наявними матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

На підставі п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 9 ст. 205 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження без фіксування судового процесу технічними засобами згідно з вимогами ч. 4 ст. 229 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.

Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору у даній справі.

Судом встановлено, що 31.05.2026 о 15 год 50 хв інспектором відділу поліцейської діяльності № 1 (смт Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Михальчуком В. В. щодо ОСОБА_1 винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст. 127 КУпАП, та накладено адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 680,00 грн.

Відповідно до змісту цієї постанови ОСОБА_1 зупинився на проїжджій частині та заважав проїзду іншим учасникам руху, перебуваючи у сильному сп`янінні, чим порушив вимоги п.4.14 ґ Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 127 КУпАП.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 222 КУпАП встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, в тому числі по ч.3 ст. 127 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України від 30.06.1993 № 3353-XII "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Приписами ч.1 та ч. 3 ст. 127 КУпАП непокора пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, невиконання інших правил дорожнього руху тягнуть за собою попередження або накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі порушення, вчинені особами, зазначеними в частинах першій або другій цієї статті, які перебувають у стані сп`яніння тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Непокора пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, невиконання інших правил дорожнього руху тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі порушення, вчинені особами, зазначеними в частинах першій або другій цієї статті, які перебувають у стані сп`яніння тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Суб`єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку). Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого та непрямого умислу.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 127 КУпАП.

Судом встановлено, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 127 КУпАП, зафіксовано в оскаржуваній постанові.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду у справі №338/1/17 помилковим є посилання на постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності як на беззаперечний доказ вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Таким чином, оскаржувана постанова не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення, як про це зазначає представник відповідача у відзиві на позовну заяву.

Інші докази, на які посилається відповідач у відзиві, також не свідчать про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Суд звертає увагу, що відеозапис з місця події не був наданий суду.

Позивач в позовній заяві заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.127 КУпАП, стверджує також, що розгляд справи відбувався без його участі.

Ці доводи позивача не спростовано відповідачем у відзиві на позовну заяву (з додатком) шляхом надання до суду належних та допустимих доказів.

Згідно з вимог статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний, в тому числі має право - скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі наданих доказів та вимог законодавства, суд доходить висновку, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі слід скасувати, а провадження у справі закрити.

В силу вимог частини першої статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 665,60 грн підлягає стягненню на користь позивача з Головного управління Національної поліції у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Разом з тим, що стосується заявлених витрат позивача на правничу дорогу, суд звертає увагу, що вони жодними доказами не підтверджені.

Відсутність документального підтвердження витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги у цій справі, є підставою для відмови у відшкодуванні судових витрат на правничу допомогу у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Статтею 143 КАС України визначено, що у разі, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Однак, позивач не подавав у порядку, визначеному статтею 143 КАС України, заяву про неможливість (наявність поважних причин) подати разом із заявами по суті справи докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат.

Таким чином, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.

Керуючись статтями 5, 8, 9, 19, 20, 22, 72-77, 79, 143, 192, 211, 241-246, 250, 255, 286,293, 295, 297 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.

Скасувати постанову інспектора відділу поліцейської діяльності № 1 (смт Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Михальчука Вадима Володимировича, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 127 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680,00 грн.

Провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 127 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції у Волинській області на користь ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

У вимозі позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 гривень відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду, протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 06.08.2026.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Волинській області, адреса місця знаходження: вул. Винниченка, 11, м. Луцьк, Волинська область, код ЄДРПОУ 40108604.

Суддя Любешівського районного суду

Волинської області А. С. Савич