Рішення № 138816573, 07.08.2026, Яремчанський міський суд

Справа № 354/641/26

Провадження № 2/354/521/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

07 серпня 2026 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючоїсудді Ковалюк О.М.,

за участю секретаря судового засідання Стремінської А.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом)сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Яремче цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості кредитної заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Представник позивача ТОВ «СВЕА ФІНАНС»04.05.2026 звернуласядо суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, в якій просила стягнути з відповідачкина користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту№ 2341780 від 17.16.2025в розмірі 20 580,00 грн та понесені судові витрати: судовий збір в сумі 2 662,40 грн.

Позов мотивує тим, що17.06.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2341780 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний упорядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору , ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надає Позичальникукредит у гривні в сумі 4 000,00 грн, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути коштикредиту, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов`язки, передбаченіДоговором. Кредит надається строком на 360 днів. За користування кредитом нараховуютьсяпроценти унаступних розмірах та відповідно до наступних умов: підвищена процентна ставкастановить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом, cтандартнапроцентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом.Також в окремих випадках, передбачених Договором, може застосовуватися знижена процентнаставка 1,95% в день.

27.01.2026 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та позивачем булоукладено Договір факторингу № 01.02-4/26, відповідно до умов якого саме останній отримав право вимоги сплати боргу за цим договором.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором № 2341780 від17.06.2025 становить20 580,00 гривень, з яких: заборгованість за сумою кредиту 4 000,00 грн, заборгованість по відсотках 8 580,00 грн, пеня, штраф 8 000,00 грн.

У зв?язку з наведеним просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі

Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру № 2699227 від 05.05.2026 за вказаними параметрами особу відповідачки не знайдено.

Відповідно до листа Виконавчого комітету Яремчанської міської ради Івано-Франківської області № 1576/01-40/12 від 12.05.2026 в реєстрі Яремчанської територіальної громади відомості про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 відсутні.

27.05.2026 до суду надійшла відповідь відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, згідно з якою ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 28.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, запропоновано відповідачку у п?ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

Представник позивача в судове засідання не з?явилася, однак звертаючись з позовом до суду, в прохальній частині позовної заяви та в клопотанніпросить розгляд справи проводити у її відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з?явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином повідомлялася про час і місце розгляду справи. Рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, повернуто суду з відміткою «вручено Одержувачу».

Оскільки відповідачка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомила, відзиву не подала, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

17.06.2025 ОСОБА_1 та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» уклали між собою договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2341780, який був підписаний електронним підписом позичальникаР766 (а.с. 9-22).

Відповідно до п. 1.2. Договору, Товариство надало ОСОБА_1 кредит, а Споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов?язки, передбачені Договором.

Згідно із п. 1.3., 1.4. Договору, сума кредиту становить 4 000,00 гривень. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів кожні 15 днів. У п. 1.4.1. Договору вказано, що у споживача відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених Договором.

У п. 1.5. Договору зазначено, що тип процентної ставки фіксована. Відповідно до п.1.5.1. Договору, підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом. Згідно із п. 1.5.2. Договору, стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 01.07.2025 року включно. У п. 1.5.2.1. Договору зазначено, що знижена процентна ставка 1,95% в день та застосовується в період дії стандартної процентної ставки, відповідно до умов встановлених договором. Згідно з п. 1.5.3. Договору, пільгова процентна ставка становить 0,75% в день та застосовується з 02.07.2025 (включно) до останнього дня строку кредиту (включно).

Відповідно до п. 1.7. Договору, денна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 0,877% в день, якщо застосовано стандартну процентну ставку протягом періоду її дії; 0,836% в день, якщо застосовано знижену процентну ставку протягом періоду її дії.

Згідно з п. 1.10. Договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 16 630,00 грн, якщо застосовано стандартну процентну ставку протягом періоду її дії або 16 042,00 грн, якщо застосовано знижену процентну ставку, протягом періоду її дії.

Кошти кредиту надані Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № № НОМЕР_1 (п. 2.1. Договору).

У п. 3.1. вказано, що проценти, що нараховуються за Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом за процентною ставкою, визначеною Договором, яка діє у відповідний період користування кредитом та у межах строку кредиту.

Відповідно до п. 4.4. Договору, споживач зобов?язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи, пені та інші платежі передбачені Договором.

З п. 10 Договору вбачається, що ОСОБА_1 підписала договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором Р766.

ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» 17.06.2025 виконало свої зобов`язання перед ОСОБА_1 , перерахувавши їй 4 000,00 грн кредитних коштів на банківську картку № НОМЕР_1 , транзакція №40eb4c11-60f4-4755-809a-15ffe3d7a57a. Факт отримання відповідачкою кредитних коштів також підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» PayTech вих. № 20260129-3572 від 29.01.2026 (а.с. 25).

Згідно наданого первісним кредитором розрахунку заборгованості за договором № 2341780 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідачка взятих на себе зобов`язань належним чином не виконала, проценти за користуванням кредиту у повному обсязі не сплатила. В зв`язку із чим, станом на 17.06.2025, заборгованість відповідачки складає 20 580,00 грн, з яких: 4 000,00 грн заборгованість по основному боргу; 8 580,00 грн заборгованість за відсотками; 8 000,00 грн заборгованість по штрафних санкціях (а.с. 23-24).

27.01.2026 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 01.02-4/26, відповідно до якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» передало (відступило) ТОВ «СВЕА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» прийняло належні ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Сторони зазначеного договору факторингу у повному обсязі виконали взяті на себе зобов?язання, зокрема, ТОВ «СВЕА ФІНАНС» перерахувало ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» обумовлений у пункті 4.1 договору факторингу розмір фінансування за реєстром боржників на суму 2 714 987,64 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 10288 від 27.01.2026(а.с. 26-29 на звороті).

Відповідно до реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 01.02-4/26, ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_2 за договором № 2341780 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в сумі 20 580,00 грн, з яких: 4 000 грн заборгованість по основному боргу; 8 580,00 грн заборгованість за відсотками; 8 000,00 грн заборгованість по штрафних санкціях.

Позивачем будь яких нарахувань не здійснювалось.

У зв?язку із тим, відповідачка не виконала свої грошові зобов`язання за договором № 2341780 від 17.06.2025, тому вже перед новим кредитором за цим договором ТОВ «СВЕА ФІНАНС», у ОСОБА_3 виник борг по кредиту, який на день звернення до суду відповідачка не сплатила.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Судом встановлено, що між сторонами виникли цивільно-правові зобов`язання на підставі договору кредиту, які регулюються ЦК України.

Вирішуючи даний спір суд виходить з таких мотивів та правових норм чинного законодавства.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205 та 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19, від 16.12.2020 у справі №561/77/19.

Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що договір про надання фінансових послуг (включно, мікропозики) укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/ або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".

Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або

електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).

Порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем, права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначено Законом України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 (надалі - Закон № 675-VIII), який набрав чинності 30.09.2015.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII електронна комерція - це відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 2, 4 ст. 8 Закону № 675-VIII покупець (замовник, споживач) товарів, робіт, послуг у сфері електронної комерції, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов`язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.

Фізична особа повинна надати інформацію про себе, необхідну для вчинення електронного правочину, створення електронного підпису, ідентифікації в інформаційній системі суб`єкта електронної комерції, шляхом введення (створення) особою спеціального набору електронних даних, а також вчинення інших дій у такій системі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що законом передбачено три різні способи акцепту пропозиції на укладення електронного договору.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону № 675-VIII у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Згідно з ст. 12 Закону № 675-VIII, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1, 3 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з п. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами статей 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги (ст. 1084 ЦК України).

Висновки суду

Згідно з ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наявність порушення відповідачкою права позивача щодо повернення кредитних коштів з огляду на нижчевикладене.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов?язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов?язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що відповідачка порушила умови договору про надання споживчого кредиту № 2341780 від 17.06.2025, неналежно виконуючи взяті на себе зобов?язання. Даних про належне виконання відповідачкою умов кредитного договору суду не надано. Зазначене підтверджується наданими розрахунками заборгованості.

Отримання відповідачкою кредитних коштів в розмірі 4 000,00 грн та їх неповернення на час розгляду справи в суді підтверджується матеріалами справи.

Детальний розрахунок заборгованості в частині нарахування відсотків за користування відповідає умовам договору № 2341780 від 17.06.2025 та не суперечить вимогам закону.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором № 2341780 від 17.06.2025в частині стягнення 12 580,00 гривень, яка складається із простроченої заборгованості за тілом кредиту в сумі 4 000,00 гривень, простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 8 580,00гривень.

Щодо вимоги про стягнення штрафув розмірі 8 000,00 грн суд зазначає наступне.

15.03.2022 був прийнятий Закон України №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дій норм на період дії воєнного стану», який набув чинності 17.03.2022. Вказаним законом доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України. До розділу був внесений пункт 18,

відповідно до якого: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Відповідно до наданої представником позивача розрахунку ціни позову, штраф нараховано за період з 05.07.2025 по 08.10.2025, тобто вже в період дії воєнного стану від 24.02.2022.

Враховуючи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного Кодексу України, суд вважає, що за таких обставин позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

У зв`язку із викладеним, не підлягають до задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідачки штрафув розмірі 8 000,00 грн.

Розподіл судових витрат

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 1173 від 30.04.2026 позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2 662,40 грн (а.с. 8 на звороті).

За правилами з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов?язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позовуна відповідача; у разі відмови в позовіна позивача; у разі частковогозадоволення позовуна обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому пропорційно до задоволених вимог з відповідачки на користь позивача слід стягнути 1 627,45 грн судового збору.

Керуючись ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 288-289 ЦПК України,

у х в а л и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 2341780 від 17.06.2025 в сумі 12 580,00 (дванадцять тисяч п?ятсот вісімдесят) гривень.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 627 (одна тисяча шістсот двадцять сім) гривень 45 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Яремчанським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС»,код ЄДРПОУ37616221, місце знаходження: вул. Іллінська, буд. № 8, м. Київ, 04070.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ,місце реєстрації проживання: АДРЕСА_2 .

Головуюча суддя: Оксана КОВАЛЮК