Рішення № 138816562, 07.08.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1067/26

Номер провадження 2/350/889/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

07 серпня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

установив:

Стислий виклад позицій сторін:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором №630862202 від 23 лютого 2018 року у загальному розмірі 16 254,89 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 23.02.2018 між Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №630862202, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредит у сумі 200 000,00 грн зі строком повернення до 23.02.2021 та сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 39,99 % річних. Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти, однак відповідач належним чином свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів не виконав.

У подальшому право вимоги за вказаним кредитним договором було послідовно відступлено. Так, 17.05.2021 АТ «АЛЬФА-БАНК» на підставі договору №2 відступило право вимоги за кредитним договором №630862202 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС»; 18.05.2021 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС» на підставі договору №18-05/21 відступило право вимоги на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ»; 10.01.2023 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на підставі договору №10-01/2023 відступило право вимоги на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР». Таким чином, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №630862202.

Станом на день звернення до суду відповідач заборгованість за кредитним договором не погасив. Відповідно до наданого позивачем розрахунку загальний розмір заборгованості становить 16 254,89 грн, з яких: 10 304,07 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 3 002,95 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 2 769,46 грн - заборгованість за пенею та/або штрафами; 164,86 грн - інфляційні втрати; 13,55 грн - три проценти річних.

Термін повернення кредитів у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитними договорами у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» вимушене звернутись із даним позовом до відповідача про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав.

Заяви та клопотання сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, процесуальні дії у справі:

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 09 липня 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У зв`язку з припиненням повноважень судді Сокирко Л.М. та проведенням повторного автоматизованого розподілу справу №350/1067/26 передано у провадження судді Пулика М.В.

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 16 липня 2026 року цивільну справу прийнято до провадження судді Пулика М.В., постановлено продовжити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не прибув.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву не подав, тому суд вважає за можливе і доцільне розглянути справу у його відсутності з ухваленням заочного рішення та при наявних матеріалах справи, яких достатньо, щоб вирішити питання про права та обов`язки сторін.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін у порядку визначеному ст. 247 ч. 2 ЦПК України, з ухваленням заочного рішення.

Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 23.02.2018 між Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №630862202, відповідно до умов якого кредитодавець надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 200 000,00 грн зі строком повернення до 23.02.2021 та зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 39,99 % річних. На виконання умов договору кредитодавець свої зобов`язання виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №630862202 від 23.02.2018 загальний розмір заборгованості становить 16 254,89 грн, з яких: 10 304,07 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 3 002,95 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 2 769,46 грн - заборгованість за пенею та/або штрафами; 164,86 грн - інфляційні втрати; 13,55 грн три проценти річних.

У подальшому право вимоги за вказаним кредитним договором неодноразово відступалося. Так, 17.05.2021 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС» укладено договір №2 про відступлення права вимоги. Надалі, 18.05.2021 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір №18-05/21 про відступлення права вимоги. Остаточно, 10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №630862202 перейшло до позивача.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №630862202.

Відповідач належним чином свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Аналізуючи подані позивачем письмові та електронні докази, що містяться в матеріалах справи та подані через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС, суд приходить до висновку про їх належність, допустимість та достатність, оскільки вони є взаємоузгодженими, підтверджують факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, подальший перехід права вимоги до позивача за договорами факторингу та наявність непогашеної заборгованості.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, що є порушенням прав та законних інтересів позивача.

Оцінка суду:

Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак ( ст.6 ЦПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Поняття договору позики наведене у ст. 1046 ЦК України, відповідно до ч.1 якої за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами ч. 1 та 3 ст. 1049 ЦК України встановлений обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За змістом ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Оскільки, відповідачем не надано доказів про виконання свого обов`язку по сплаті заборгованості за кредитними договорами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» про стягнення заборгованості за кредитними договорами підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат:

Щодо стягнення з відповідача судового збору у розмірі 2662,40 грн. та судових витрат у розмірі 9000,00 грн., які понесені у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 1 п. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Із електронних матеріалів справи, сформованих та поданих через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС, вбачається, що між позивачем та особою, яка надавала правничу допомогу, укладено договір про надання правничої допомоги, а також подано документи, що підтверджують факт надання послуг та їх вартість у розмірі 9000,00 грн. Вказані документи містяться у матеріалах справи в електронному вигляді та подані у встановленому процесуальним законом порядку. Ці витрати не викликають у суду сумнівів, а тому відшкодування понесених ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрат на правову допомогу слід стягнути з відповідача.

Враховуючи категорію справи, а також обсяг фактичних витрат, понесених стороною позивача, обсяг наданих адвокатом послуг, їх необхідність та доцільність, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості необхідно стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову в розмірі 2662,40 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.

Керуючись ст.ст.247, 259, 263 - 265, 268, 273, 274, 280 - 282, 284 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306) заборгованість за кредитним договором №630862202 від 23 лютого 2018 року у розмірі 16 254 (шістнадцять тисяч двісті п`ятдесят чотири) гривні 89 копійок, а також судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000 (дев`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя