Рішення № 138814823, 05.08.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/4231/26

провадження № 2/650/3743/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого судді Сікори О.О.,

за участю секретаря Завістовської Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тягинської сільської ради про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Представник позивача зазначає, що 18 червня 2026 року звернувся до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на зазначений житловий будинок. Однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на будинок та рекомендував звернутися до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно. На підтвердження належності спірного нерухомого майна спадкодавцю позивач посилається на дані погосподарської книги, відповідно до яких право власності на житловий будинок належало ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 12 лютого 1994 року. Після смерті останнього спадщина була прийнята ОСОБА_2 , однак він не встиг отримати свідоцтво про право на спадщину за законом. Позивач зазначає, що факт прийняття ним спадщини підтверджується витягом зі Спадкового реєстру, відповідно до якого заведено спадкову справу № 82/2026. Крім того, за життя спадкодавець залишив заповіт від 14 вересня 2021 року, посвідчений старостою Високівського старостинського округу Тягинської сільської ради за реєстровим № 17, відповідно до якого все належне йому нерухоме майно, а саме спірний житловий будинок, заповідано ОСОБА_1 . Позивач вказує, що відповідно до вимог цивільного законодавства спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, набуває право власності на спадкове майно з часу відкриття спадщини, а не з моменту отримання свідоцтва про право на спадщину. Такий правовий висновок неодноразово викладений у практиці Верховного Суду, зокрема у постанові Касаційного цивільного суду від 22 березня 2023 року у справі № 463/6829/21-ц. У зв`язку з відмовою нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину позивач вважає, що єдиним належним способом захисту його порушеного права є звернення до суду із даним позовом. Позивач також зазначає, що визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, який застосовується за наявності об`єктивних перешкод для оформлення спадщини нотаріусом. На його думку, саме така ситуація має місце у даній справі, оскільки відсутність оригіналів правовстановлюючих документів унеможливлює видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину, незважаючи на прийняття спадщини та наявність заповіту. Крім того, позивач звертає увагу на актуальні правові висновки Верховного Суду, відповідно до яких у разі відсутності правовстановлюючих документів та неможливості нотаріального оформлення спадщини спадкоємець має право звернутися до суду із позовом про визнання права власності, а сукупність належних і допустимих доказів може підтверджувати виникнення права власності навіть за відсутності технічної документації чи можливості визначення ринкової вартості нерухомого майна. Отже, оскільки у встановленому законом порядку позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права на спірний житловий будинок та отримати свідоцтво про право на спадщину, він змушений звернутися до суду з даним позовом. На судове засідання позивач та його представник не з`явилися, подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи без його участі. Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов необхідно задовольнити з огляду на таке. Після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Судом встановлено, що за життя спадкодавцю належав вказаний житловий будинок. Факт належності йому спірного нерухомого майна підтверджується даними погосподарської книги, відповідно до яких право власності виникло на підставі договору купівлі-продажу від 12 лютого 1994 року. Крім того, матеріалами справи підтверджується, що після смерті ОСОБА_3 спадкову справу було відкрито Бериславською державною нотаріальною конторою за заявою ОСОБА_2 , однак останній не встиг оформити свої спадкові права та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом. Таким чином, на момент смерті спадкодавець фактично володів та користувався спірним житловим будинком, а право на його оформлення виникло у порядку спадкування після смерті батька, однак завершити процедуру оформлення спадкових прав він не встиг. Зазначені обставини підтверджуються письмовими доказами, які узгоджуються між собою, не містять суперечностей та не спростовані іншими доказами у справі. Судом також встановлено, що 14 вересня 2021 року ОСОБА_2 був посвідчений заповіт, який зареєстрований за реєстровим №17 старостою Високівського старостинського округу Тягинської сільської ради. Відповідно до змісту зазначеного заповіту спадкодавець заповів ОСОБА_1 належний йому житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Дійсність заповіту сторонами не оспорюється, відомостей про його зміну чи скасування матеріали справи не містять. Після смерті спадкодавця позивач у встановлений законом строк прийняв спадщину, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру, згідно з яким заведена спадкова справа №82/2026. Доказів відмови позивача від прийняття спадщини чи наявності інших спадкоємців, права яких могли б бути порушені ухваленням рішення у даній справі, суду не надано. Разом із тим судом встановлено, що оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку стало неможливим. Як убачається з матеріалів справи, представник позивача звернувся до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак нотаріус відмовив у його видачі через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на житловий будинок та рекомендував звернутися до суду із відповідним позовом. Отже, перешкоди для оформлення спадщини виникли не з вини позивача, а внаслідок відсутності документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від спадкодавця до спадкоємців. Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті. За змістом статей 1223, 1233, 1235 ЦК України право на спадкування за заповітом має особа, визначена спадкодавцем у заповіті. Саме воля спадкодавця, виражена у заповіті, є визначальною під час вирішення питання про перехід спадкового майна до спадкоємця. Відповідно до частин першої та п`ятої статті 1268 ЦК України спадкоємець має право прийняти спадщину, а незалежно від часу її прийняття спадщина належить спадкоємцю з часу її відкриття. Частиною третьою статті 1296 ЦК України встановлено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Такий правовий висновок узгоджується з практикою Верховного Суду. Аналіз наведених норм матеріального права свідчить, що свідоцтво про право на спадщину не є правовстановлюючим документом, який породжує право власності у спадкоємця, а лише посвідчує право, яке виникло з моменту відкриття спадщини. Відтак сама відсутність такого свідоцтва не може бути підставою для позбавлення особи права на спадкове майно, якщо факт прийняття спадщини підтверджений належними доказами. Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна має право пред`явити позов про визнання права власності, зокрема у разі втрати документа, який посвідчує його право. Застосування зазначеного способу захисту є виправданим лише тоді, коли відсутній інший ефективний спосіб поновлення порушеного права. У даній справі судом встановлено, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальному порядку саме через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на житловий будинок, а тому звернення до суду є єдиним ефективним способом захисту його права. Такий висновок узгоджується і з практикою Верховного Суду, на яку посилається позивач, відповідно до якої за відсутності правовстановлюючих документів та неможливості оформлення спадщини нотаріусом спадкоємець має право звернутися до суду із позовом про визнання права власності, а сукупність належних доказів може підтверджувати право спадкодавця на нерухоме майно навіть за відсутності технічної документації чи можливості проведення оцінки майна. Оцінивши всі наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом щодо спірного житлового будинку, спадщину прийняв у встановленому законом порядку, право спадкодавця на спірне нерухоме майно підтверджується письмовими доказами, а перешкоди для оформлення спадщини у нотаріальному порядку мають об`єктивний характер. За таких обставин позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню. З урахуванням викладеного та керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 141, 258, 259, 263265 ЦПК України, статтями 11, 16, 321, 328, 392, 1216, 1217, 1218, 1223, 1233, 1235, 1268, 1269, 1296 ЦК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Тягинської сільської ради про визнання права власності задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: ___ О.О. Сікора