Ухвала суду № 138814390, 06.08.2026, Франківський районний суд м. Львова

Справа №465/6056/26

Провадження1-кп/465/1110/26

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

06.08.26 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026141370000046 від 22 січня 2026 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Борислав, Львівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4, ст. 190 ч. 2 ст. 361 КК України,-

в с т а н о в и в :

У провадженні судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 перебувають матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12026141370000046 від 22 січня 2026 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, ст. 190, ч. 2 ст. 361 КК України.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 від 25.06.2026 призначено підготовче судове засідання.

У черговому підготовчому судовому засіданні прокурор Франківської окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання обгрунтовує тим, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов"язків, а також запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від суду, незаконного впливу на потерпілих, свідків. Зазначає, що до ОСОБА_4 неможливе застосування більш м"якого запобіжного заходу, з урахуванням наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які на даний час не змінились та продовжують існувати.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив таке задоволити.

Обвинувачений ОСОБА_4 через свого захисника подав письмове клопотання про зміну запобіжного заходу на підставі ст.616 КПУ України у зв"язку з тим, що він має бажання проходити службу в ЗСУ.У судовому засіданні просить у продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовити, запобіжний захід скасувати відповідно до ст.616 КПК України.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні заперечила клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила скасувати запобіжний захід для надання можливості її підзахисному проходити військову службу.

Потерпілий в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши подані клопотання, заслухавши думку учасників судового процесу, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 12.05.2026 клопотання слідчого ВРЗЗС СВ Львівського РУП №2 ГУ Національної поліції у Львівській області, яке погоджене прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова, в кримінальному провадженні №12026141370000046 від 22.01.2026, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених, ч. 4 ст. 190, ч. 2, ст. 361 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задоволено. Застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів. Визначено підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави 232 960 (двісті тридцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят) гривень.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 29.06.2026 клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою задоволено, продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 27.08.2026 включно, встановлено розмір застави, порядок внесення застави та встановлено відповідні обов"язки у випадку внесення застави.

Ч.1 ст.331 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч.2,3 цієї статті, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а згідно ч.3 ст.199 КПК України також і те, що заявлені ризики не зменшилися.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.190, ч. ст. 361 КК України, санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Суд вважає встановленим, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, щодо можливості ухилення обвинуваченого від суду, незаконного впливу на інших учасників у даному кримінальному провадженні та можливості вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначені ризики не зменшилися.

У ході судового засідання з`ясовано, що вік та стан здоров`я обвинуваченого дозволяє застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, доказів протилежного стороною захисту суду не надано.

Також судом встановлено, що обвинувачений скоїв інкримінований йому злочин під час іспитового строку,встановленого вироком Бориславського міського суду Львівської області від 24.11.2025, згідно з яким засуджений за ч.1,2 ст.182,ч.2ст.190,ч.1,2 ст.361 КК України із призначенням покарання та згідно ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2роки.

Суд враховує те, що з метою уникнення покарання обвинувачений може переховуватись від суду.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Суд звертає увагу, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року, Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Рішенням Європейського суду з прав людини «Клоот проти Бельгії» визначено: «Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень».

Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», - суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Суд вважає, що наведені прокурором у судовому засіданні підстави для продовження строків тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не змінилися.

За наведених обставин суд вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України, що не спростовано в судовому засіданні стороною захисту, тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.

З метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам останнього переховуватися від суду, чинити тиск на інших учасників провадження, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи у суді, а також враховуючи те, що скоїв аналогічні кримінальні правопорушення під час іспитового строку, встановленого йому вироком суду,на шлях виправлення не став та продовжує вчиняти злочини, суд дійшов висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою на шісдесят днів з визначенням розміру застави.

Частиною 3 ст.183 КПК визначено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого, дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу,а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків і не може бути завідомо непомірним для нього, виходячи з положень ч 5 ст.182 КПК України, суд вважає, що заставу слід визначити у розмірі 60 (шістдесять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Щодо клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу та клопотання захисника про скасування запобіжного заходу на підставі статті 616 КПК України, то слід зазначити наступне.

Ч.1 ст.616 КПК передбачено, що у разі введення воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, умисного вбивства двох або більше осіб або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також підозрюваний, обвинувачений, який згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України на момент вчинення кримінального правопорушення займав особливо відповідальне становище, має право звернутися до прокурора з клопотанням про ініціювання перед слідчим суддею або судом питання про скасування цього запобіжного заходу для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.

Зі змісту ст.616 КПК України вбачається, що відповідне клопотання має відповідати певним вимогам, зокрема, клопотання повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що особа підпадає під проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу, та висновок про придатність особи до несення військової служби в умовах воєнного стану;

2) виклад обставин, які вказують на те, що відсутні ризики, передбачені частиною першою статті 177 цього Кодексу, а також ризик ухилення особи, стосовно якої пропонується скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, від проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.

Як з усного клопотання захисника, так і з письмового клопотання обвинуваченого вбачається, що ними не дотримано вимоги, визначені у ч.1 ст.616 КПК України.

Зокрема, відсутні будь - які підтвердження, які свідчать про звернення обвинуваченого до прокурора з клопотанням про ініціювання перед судом питання про скасування цього запобіжного заходу, як цього вимагають положення ч.1 ст.616 КПК України.

Крім того, відсутні відомості, які б підтверджували, що ОСОБА_6 підпадає під проходження військової служби за призовом під час мобілізації чи за контрактом, наявність висновку про придатність особи до несення військової служби в умовах воєнного стану, а також відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Відтак, суд приходить до висновку, що обвинуваченим не дотримано порядку звернення із зазначеним клопотанням, який встановлено нормами ст. 616 КПК України.

Положеннями діючого КПК України не передбачено можливості скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою на підставі ухвали суду за клопотанням сторони захисту у зв`язку з бажанням обвинуваченого проходити військову службу.

З огляду на наведене, слід відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби слід відмовити.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити обвинуваченому, що це не перешкоджає звернутися йому з відповідним клопотанням до прокурора відповідно до вимог ст.616 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 331, 372, 376,616 КПК України, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 04.10.2026 включно.

Встановити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу 60 (шістдесять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199 680 (сто дев`яносто дев"ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень, яка буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок суду ІBAN: UA598201720355219002000000757, банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742, одержувач ТУ ДСА України у Львівській області.

Внесення застави, визначеної судом про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є підставою для звільнення особи з-під варти.

Встановити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у випадку внесення застави, наступні обов`язки строком на два місяці з моменту внесення такої:

- прибувати на виклик суду;

- не відлучатися за межі м. Борислав Львівської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування із потерпілим та інших учасниками у кримінальному провадженні ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у випадку невиконання вищезазначених обов`язків та в подальшому розгляду питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі п.3 ч.4 ст.183 КПК України, суд матиме право не визначати розмір застави.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про скасування запобіжного заходу - відмовити.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити до Державної установи «Львівська установа виконання покарань №19» для виконання.

Ухвала суду щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1