Рішення № 138813009, 06.08.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1613/25

2/583/1965/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Ярошенко Т.О.

з участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Охтирка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

18.04.2025 року представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, 16.09.2024 року ОСОБА_1 уклала кредитний договір АВН0СТ155101726479611276 про надання кредиту в сумі 60000 грн строком на 60 місяців, зі сплатою процентів у розмірі 85% щорічно та комісії в розмірі 0,00 грн. Позивач свої зобов`язання виконав належним чином, проте відповідачка свої зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 18.04.2025 у неї утворилася заборгованість у сумі 92156,24 грн, яка складається з такого: 60000 грн заборгованість за тілом кредиту, 30192,63 грн - заборгованість по відсоткам, 1963,61 грн заборгованість за пенею, яку позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь.

Процесуальні дії у справі.

Заочним рішенням Охтирського міськрайонного суду від 20.05.2025 року позовні вимоги АТ «АКЦЕНТ-БАНК» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором від 16.09.2024 року в розмірі 92156,24 грн та 2422,40 грн в рахунок відшкодування судових витрат, а всього стягнуто 94578,64 грн.

20.07.2026 року від представника відповідачки адвоката Яценка А.О. надійшла заява про перегляд заочного рішення від 20.05.2025 року.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 27.07.2026 року вищезазначене заочне рішення скасоване, справу призначено до судового розгляду.

31.07.2026 року від представника відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач не довів факту укладення кредитного договору з відповідачкою, яка заперечує факт укладення кредитного договору. Позивачем не надано доказів фактичного надання грошових коштів відповідачці, розрахунок заборгованості не обґрунтований. На підставі вищевикладеного просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

31.07.2026 року від представника відповідачки надійшло клопотання про витребування доказів, а саме: документів, що підтверджують належність банківського рахунку відповідачці, доказів фактичного зарахування кредитних коштів, відомостей про спосіб отримання кредитних коштів відповідачкою, відомостей щодо підтвердження операції зарахування коштів, інформації щодо подальшого використання спірних коштів, повної деталізованої виписки руху коштів за рахунком за період з 16.09.2024 по 30.09.2024.

Суд зазначає що, згідно з ч.1 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Крім того, відповідно до ч.2 ст.84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено, зокрема, який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Ознайомившись із клопотанням про витребування доказів, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідачки про витребування доказів не підлягає задоволенню, оскільки до клопотання про витребування доказів, не долучені відомості про неможливість отримання доказів, доказів про те, що ОСОБА_1 зверталася до позивача із клопотання про витребування доказів та їй відмовлено в наданні таких документів, суду не надано, а тому суд вважає, що у задоволенні клопотання про витребування доказів слід відмовити.

Ураховуючи, що від сторін у справі клопотань не надійшло, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження сторонами не надано, сторони не ініціювали перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження після отримання ухвали суду про відкриття провадження в справі, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, вказана справа відноситься відповідно до положень ст. 19, ст. 274 ЦПК України до малозначних справ, її розгляд визначено судом в ухвалі про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, позивачем відповідно до положень ЦПК України надано в повному обсязі необхідні докази в обґрунтування позову, інших клопотань щодо надання чи витребування доказів сторонами не заявлялося, суд не знаходить підстав для переходу до розгляду справи в порядку загального провадження та вважає можливим розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до положень ст.ст. 277-279 ЦПК України.

Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки Охтирським міськрайонним судом Сумської області не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

З огляду на те, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, така інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.

Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини і не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В розумінні ч. 6 ст. 279 ЦПК України характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та мотиви суду.

Установлено, що між ОСОБА_1 та АТ «А-БАНК» було підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, за якою сторони засвідчили, що така разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «АКЦЕНТ-БАНК» становлять договір про надання банківських послуг (а.с.8).

Згідно з Анкетою-Заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг вона не містить даних про відсоткову ставку.

16.09.2024 року між сторонами АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 підписано заяву про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101726479611276 про надання строкового кредиту в сумі 60000 грн. (п. 4.), строком на 60 місяців з 16.09.2024 року по 15.09.2029 включно (п. 5.), процентна ставка (фіксована) - 85% на рік (п. 6.), комісія за надання фінансового інструменту - 0,00 грн. (п. 7.), розмір щомісячного платежу 4373,72 грн., загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій становить 261938,12 (п. 10.), підписану електронним підписом за ідентифікатором 02b2842525519d41f4e00517ecbbe50df283d60b (а.с.13, зворотній бік-14).

Також ОСОБА_1 , з використанням електронного підпису за ідентифікатором 02b2842525519d41f4e00517ecbbe50df283d60b підписано паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка» (а.с.12).

Згідно з меморіальним ордером № TR.39635183.40417.65455 від 16.09.2024 АТ «АКЦЕНТ-БАНК» видало ОСОБА_1 кредит у сумі 60000 грн. згідно договору № АВН0СТ155101726479611276 від 16.09.2024 року (а.с.17).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № АВН0СТ155101726479611276 від 16.09.2024 року станом на 18.04.2025 року заборгованість становить 92156,24 грн, яка складається з такого: 60000 грн заборгованість за тілом кредиту, 30192,63 грн - заборгованість по відсоткам, 1963,61 грн - пеня (а.с.16, зворотній бік).

Згідно з випискою по кредиту №N20.00.0001963143 від 18.04.2025 року заборгованість за період з 16.09.2024 року по 17.04.2025 року становить 92016,26 грн.

Сторонами було узгоджено всі умови укладеного кредитного договору, що підтверджується підписами у самому Договорі та вище зазначених документах.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статей 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Також, як вбачається із матеріалів справи договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа. Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З урахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також приписами ст. 12 цього Закону передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №910/3105/21 зроблено висновок, що використання електронного підпису, який відповідає вимогам до кваліфікованого електронного підпису, дозволяє забезпечити електронну ідентифікацію підписувача і гарантує цілісність підписаних даних, а також має презумпцію відповідності особистому підпису (ст. 14, 18, 23 Закону України «Про електронні довірчі послуги»).

Висновок про правомірність використання при укладенні електронного договору електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора зроблено також і в постанові Верховного Суду від 07.04.2021 у справі №623/2936/19.

Суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, відповідно до якого укладення кредитного договору в електронній формі шляхом використання одноразового ідентифікатора відповідає вимогам закону щодо письмової форми договору, якщо матеріалами справи підтверджено процедуру ідентифікації та акцепту оферти позичальником. Такий висновок є релевантним для цієї справи, оскільки спір стосується саме укладення договору споживчого кредиту в електронній формі.

Заперечення відповідачки та її представника про те, що в кредитному договорі відсутній власноручний підпис ОСОБА_1 , суд відхиляє, оскільки для договору, укладеного в електронній формі, закон не вимагає обов`язкового проставлення власноручного підпису на паперовому примірнику договору. За умови дотримання вимог статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором є належним способом підписання електронного правочину.

Суд також зазначає, що відповідачкою під час укладення кредитного договору у електронній формі надано позивачу копію паспорту та РНОКПП, в анкету заяві проставила свій підпис, яким засвідчила підтвердження факту передачі другого примірника договору (а.с.8).

Доказів того, що персональні дані відповідачки (паспортні дані, РНОКПП, номер телефону) були використані кредитором чи іншими особами для укладення кредитного договору від її імені, відповідачкою чи її представником не надані. До правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно неї шахрайських дій позичальник не зверталася, до матеріалів справи надано не було.

Ідентифікація позичальника як споживача фінансових послуг на веб-сайті товариства проведена відповідно до вимог закону, оскільки ОСОБА_1 передала кредитору персональні дані паспорта, ідентифікаційного номера, дані банківської картки, на яку слід перерахувати кошти, номер телефону, адресу місця реєстрації.

Таким чином, посилання представника відповідачки на недоведеність укладення сторонами кредитного договору суперечать фактичним обставинам справи.

Крім того, з розрахунку заборгованості вбачається, що відсотки за користування кредитом нараховані позивачем в межах погодженого сторонами строку кредитування, а тому доводи представника відповідачки в цій частині суд також відхиляє, як необґрунтовані.

Твердження представника відповідачки про те, що позивачем не надано доказів перерахування кредитних коштів на користь відповідачки суд відхиляє, оскільки як зазначалося вище в матеріалах справи мається меморіальний ордер № TR.39635183.40417.65455 від 16.09.2024, згідно якого АТ «АКЦЕНТ-БАНК» видало ОСОБА_1 кредит у сумі 60000 грн.

За таких обставин, суд вважає доведеними вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 60000 грн та заборгованості по відсоткам в розмірі 30192,63 грн, в загальному розмірі 90192,63 грн.

Щодо стягнення пені в розмірі 1963,61 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Таким чином, нарахована позивачем заборгованість за пенею в розмірі 1963,61 грн стягненню не підлягає.

Висновок суду.

Таким чином, аналізуючи приведені докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінюючи зібрані у справі докази в цілому, так і кожний доказ окремо, який міститься у справі, з урахуванням принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, з урахуванням наданих доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо судових витрат.

По справ маються судові витрати, а саме сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені на 98 % (90192,63 грн/92156,24 грн*100%), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 2373,95 грн (2422,40 грн х 98 %).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 5, 7, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 272, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101726479611276 від 16.09.2024 року в розмірі 90192,63 грн та 2373,95 грн в рахунок відшкодування судових витрат, а всього стягнути 92566,58 грн., відмовивши в решті вимог за необґрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення. В разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 06.08.2026 року.

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АКЦЕНТ-БАНК», зареєстроване місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Т.О.Ярошенко