Ухвала суду № 138812553, 06.08.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/8458/26

Провадження № 2-з/204/57/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову в забезпеченні позову

06 серпня 2026 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Токар Н.В., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

встановив:

03 серпня 2026 року через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову.

В обгрунтування поданої заяви заявник посилався на те, що з 27.02.2019 р. на виконанні у Індустріальному відділі державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (виконавче провадження № 58488808) перебуває виконавчий лист № 204/4573/18, виданий 22.10.2018 р. Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська на виконання рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22.10.2018 року у справі № 204/4573/18 (провадження № 2/204/1410/18 р.) про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дитини. 06.02.2023 р. у виконавчому провадженні № 58488808 про стягнення аліментів (стягувач ОСОБА_3 ; боржник ОСОБА_1 ) державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Крутою О.В. була винесена та направлена за місцем служби ОСОБА_1 постанова про звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника. Щомісячно із заробітної плати ОСОБА_1 утримуються аліменти на утримання дочки, що підтверджується звітом військової частини НОМЕР_1 від 09.06.2026 р. про здійснення відрахування та виплати. Аліменти на дитину перераховуються відповідачу ОСОБА_3 , однак, отримані на дитину аліменти Відповідач, яка проживає окремо від доньки, витрачає виключно на свої власні потреби, нехтуючи цільовим призначенням аліментів. Отже, весь час, поки судом буде розглядатись справа № 204/4573/18, щомісячний дохід ОСОБА_1 буде зменшуватись на суму аліментів на утримання дитини. При цьому аліменти на дитину, які є власністю дитини, буде отримувати Відповідач і витрачати їх на себе, а дитина, яка проживає з батьком ОСОБА_1 та повністю їм утримується за рахунок його заробітної плати військовослужбовця, ці грошові кошти не отримає. Отже, заявник вважав, що з метою охорони матеріально-правових інтересів, як позивача, так і дитини ОСОБА_4 від недобросовісних дій Відповідача, яка протягом розгляду справи буде отримувати аліменти дитини та розпоряджатись ними на свій власний розсуд, стягнення за виконавчим листом № 204/4573/18 виданим 22.10.2018 р. Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська, необхідно зупинити до моменту розгляду судом справи № 204/574/26 по суті та набрання рішенням законної сили. Такий вид забезпечення позову заявник вважає є співмірним із заявленими позовними вимогами, а необхідність застосування цього заходу забезпечення позову є обґрунтованою та доцільною, оскільки в подальшому Позивачу доведеться докласти зусиль та витрат для повернення примусово стягнутих аліментів, які повинні належати дитині, а не Відповідачу.

У липні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , треті особи: Орган опіки та піклування Центральної адміністрації Дніпровської міської ради, Орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 про визначення місця проживання дитини разом з батьком, припинення стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

Згідно ухвали суду від 28 липня 2026 року постановлено відкрити провадження у цивільній справі та призначено підготовче засідання.

В поданій заяві про забезпечення позову заявник просив зупинити стягнення по виконавчому провадженню № 58488808 за виконавчим листом № 204/4573/18, виданим 22.10.2018 р. Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська на виконання рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22.10.2018 року у справі № 204/4573/18 (провадження № 2/204/1410/18 р.) про стягнення з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до вирішення справи № 204/574/26 по суті та набрання рішенням по справі законної сили; копію ухвали про забезпечення позову направити для негайного виконання Індустріальному відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у провадженні якого перебуває виконавче провадження № 58488808 (адреса місцезнаходження: 49051, м. Дніпро, вул. Б. Хмельницького, 11).

В обгрунтування доцільності забезпечення позову ОСОБА_1 зазначав про те, що з метою охорони матеріально-правових інтересів, як позивача, так і дитини ОСОБА_4 від недобросовісних дій Відповідача, яка протягом розгляду справи буде отримувати аліменти дитини та розпоряджатись ними на свій власний розсуд, стягнення за виконавчим листом № 204/4573/18 виданим 22.10.2018 р. Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська, необхідно зупинити до моменту розгляду судом справи № 204/574/26 по суті та набрання рішенням законної сили.

У зв`язку із знаходженням судді у відпустці згідно наказів №296-В, №285-В та №312-В, заява про забезпечення позову розглядається судом 06.08.2026 року.

Ознайомившись із поданою заявою про забезпечення позову, суд приходить до наступного.

Згідно з ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або законних інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Згідно з ч.10 ст.150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 06 грудня 2023 року у справі №361/8953/21 зазначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили (пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

У постанові Верховного Суду від 26 червня 2023 року у cправі № 925/731/18 вказано, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Крім того, недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12 серпня 2021 року у справі №908/309/21, від 04 листопада 2021 року у справі №907/416/21 та від 12 січня 2023 у справі №334/9179/21).

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

За змістом ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 однією з позовних вимог зазначив: припинення стягнення аліментів, які були стягнуті раніше з нього на користь відповідачки на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за рішенням суду в іншій справі (№204/4573/18), яке набрало законної сили, а тому, суд зазначає на недопустимість забезпечення позову шляхом зупинення виконання судового рішення, що набрало законної сили.

Також, суд зауважує, що забезпечення позову шляхом зупинення стягнення аліментів фактично є вирішенням справи без її розгляду по суті, що не допускається згідно з вимогами ч.10 ст.150 ЦПК України.

Крім того, безпідставність стягнення з позивача аліментів на користь відповідачки є обставиною, яка підлягає встановленню саме під час вирішення спору по суті, і не може бути підставою для забезпечення позову.

Таким чином, наявні підстави для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 259-261 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Н.В. Токар