Рішення № 138812233, 26.06.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/2298/26

Провадження № 2/932/1457/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді Стадченко О.В., при секретарі Мікрух К.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

УСТАНОВИВ:

20.02.2026 до суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить:

- стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором №94417008000 від 02.04.2018 у загальному розмірі 16153,16 грн.;

-стягнути з відповідачки на свою користь сплачений судовий збір в сумі 2662,4 грн та витрати на професійну правничу допомогу 8000,00 грн, пославшись на таке.

02.04.2018 між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» (надалі Банк) та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 94417008000 (надалі Договір), відповідно до умов якого Відповідачці було надано кредит на суму 13768,00 грн на придбання товару та розстрочення платежів щодо сплати на розрахунковий період.

Відповідачка зобов`язалася повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору та Правил.

Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачці грошові кошти в обсязі та у строк, визначені умовами Договору.

У порушення положень договору та вимог ст.ст.509,526,1054 ЦК України, Відповідачка, користуючись наданими їй Банком коштами, не виконала своєчасно та у повному обсязі свої зобов`язання не вносила платежі, передбачені умовами Договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов Договору у Відповідачки утворилася заборгованість за вищезазначеним договором.

Отже, всупереч умовам Кредитного договору Відповідачка тривалий час своєчасно не вносить платежів на повернення кредиту, чим суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання.

Станом на дату подання позову заборгованість Відповідачки перед Позивачем становить 16153,16 грн, а саме:

заборгованість за тілом кредиту 10324,08 грн;

заборгованість за відсотками 111,72 грн.

заборгованість за комісією 5717,36 грн.

24.06.2019 АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №141, згідно з яким та у відповідності до ст.512 ЦК України, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлися боржниками АТ «УКРСИББАНК», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №94417008000 від 02.04.2018.

Ухвалою судді Соборного районного суду міста Дніпра від 27.02.2026 справу передано на розгляд за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Дніпра (а.с.79-80).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2026 для розгляду справи визначена суддя Стадченко О.В. (а.с.85).

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 14.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання для розгляду цивільної справи по суті, сторонам наданий строк для надання заяв по суті справи (а.с.86-87).

21.05.2026 до суду від представника відповідачки Заєць П.Л. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник позивачки заперечив проти позовних вимог у повному обсязі, пославшись на те, що позивачем в порушення ст.ст.77 78 79 ЦПК України не надано належних доказів отримання грошових коштів.

Так, надана позивачем в якості доказу банківська виписка сформована 24.06.2019 і не відповідає вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а укладення або намір укласти кредитний договір не підтверджує отримання грошових коштів. Відсутність доказів надання/отримання кредитних коштів за висновком Верховного Суду у постанові від 20.05.2022 у справі №336/4796/18 є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Щодо нарахованої позивачем комісії, то відповідно правовій позиції Великої Палати Верховного Суду 496/3134/19 від 13.07.2022 комісія за обслуговування кредиту не підлягає задоволенню, оскільки такі вимоги є нікчемними (п.п.32.1.,32.8.,33.3.,34.3 Постанови).

Заперечив щодо задоволення витрат на правничу допомогу через їх штучне завищення (висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №496/3134/19).

Просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с.116-119).

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, прохальна частина позовної заяви містить його заяву про розгляд справи у його відсутність (а.с.8).

Відповідачка та представник відповідачки - адвокат Заєць П.Л., повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися. Матеріали справи містять заяву представника відповідача про розгляд справи у його відсутність (а.с.119).

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 02.04.2018 між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено Договір №94417008000 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку (а.с.16-22), відповідно до умов якого Банк зобов`язався у термін не пізніше ніж 30 календарних днів з моменту підписання Договору надати відповідачці (Позичальниці) кредит на суму 13768,00 грн для особистих потреб на придбання товару, а Позичальниця зобов`язалася повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору та Правил (п.п.2.1., 3.1., 3.2., 3.3.).

Банк зобов`язання за Договором виконав, надавши відповідачці кредит у сумі 13768,00 грн, що підтверджено Випискою за кредитним договором (а.с.26-32).

У свою чергу відповідачка взяті на себе зобов`язання за Договором не виконала, припинивши у порушення Графіку платежів (а.с.20) повертати суми на погашення запозичених грошових коштів з листопада 2018 року.

Визначена позивачем заборгованість складає 16153,16 грн, а саме:

заборгованість за тілом кредиту 10324,08 грн;

заборгованість за відсотками 111,72 грн.

заборгованість за комісією 5717,36 грн.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За положеннями ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.ст.1054 ч.2, 1048 ч.1 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (ч.1). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (п.1 ч.2).

За ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як передбачено ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

24.06.2019 АТ «УКРСИББАНК» (24.11.2018 ПАТ «УкрСиббанк» змінило тип з публічного на приватне та відбулося оновлення найменування на АТ «УКРСИББАНК» - з відкритих джерел у мережі Інтернет) та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу №141, за яким та у відповідності до ст.512 ЦК України, АТ «УКРСИББАНК» відступив ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги за кредитними договорами боржників (а.с.34-43), в тому числі і до відповідачки за кредитним договором №94417008000 від 02.04.2018 у розмірі 16153,16 грн (а.с.39).

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на наведене законодавство, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 .

При цьому суд не зважає на доводи представника відповідачки щодо неналежності такого доказу, як «банківська виписка сформована 24.06.2019 і не відповідає вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тобто не підтвердження платіжної операції щодо розрахунку сторін за договором факторингу 24.06.2019.

За положеннями ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2). Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч.3). Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.4).

Стаття 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч.1). Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2).

Матеріали справи на а.с.43 містять копію платіжної інструкції № 15416 від 24.06.2019, що надана стороною позивача на підтвердження платіжної операції щодо розрахунку сторін за договором факторингу 24.06.2019. Ця Платіжна інструкція за формою відповідає ч.2 ст.40 Закону України «Про платіжні послуги», за вимогами якої платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.

Тож факт платіжної операції щодо розрахунку сторін за договором факторингу 24.06.2019 суд вважає підтвердженим належним та допустимим доказом.

Також суд критично ставиться до доводів сторони відповідачки щодо непідтвердження позивачем отримання грошових коштів за Кредитним договором.

Так, на а.с.22 міститься лист ПАТ «УкрСиббанк», наданий ним Торговій організації на підтвердження оплати за придбаний відповідачкою товару (ноутбуку Lenovo ideapad 320-15 isk).

З цього доказу вбачається, що безпосередньо на рахунок відповідачки кредитні кошти не перераховувалися, а розрахунок відбувався між кредитною установою і торговою організацією.

Доказів же неотримання відповідачкою товару, на придбання якого нею запозичувалися грошові кошти за договором № 94417008000 від 02.04.2018, перераховані Банком торговій організації, стороною відповідачки не надано та про такі не заявлено попре те, що частиною першою статті 81 ЦПК України саме на неї покладається обов`язок доводити такі заперечення відповідними доказами.

Крім того, представником відповідачки оспорюється вимога стягнення заборгованості за комісією 5717,36 грн з посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові у справі № 496/3134/19 від 13.07.2022, згідно з якою комісія за обслуговування кредиту не підлягає задоволенню, оскільки такі вимоги є нікчемними (п.п.32.1.,32.8.,33.3.,34.3 Постанови).

У Постанові, на яку посилається представник відповідачки, йдеться, зокрема про:

-нормативний акт, що має застосовуватися щодо наслідків включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації, що за законом повинна надаватися безоплатно (п.32.1.);

- нікчемність положень кредитного договору про обов`язок позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно (п.32.8.).

Кредитним же договором № 94417008000 від 02.04.2018 встановлена процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями; процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями, для яких діє пільговий період; комісія за надання послуг з управління кредитом при простроченні оплати платежу; комісія за розрахунково-касове обслуговування.

З наданої позивачем виписки за кредитним договором вбачається, що Банком нараховувалася комісія за «прострочку» - за надання послуг з управління кредитом при простроченні оплати платежу.

Тож, правовідносини, врегульовані постановою ВП ВС від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, і правовідносини, що врегульовує суд у дійсній справі, не є релевантними.

Інших доводів щодо нікчемності кредитного договору №94417008000 від 02.04.2018 або окремих його положень стороною відповідачки не наведено та доказів на підтвердження цих доводів не надано.

З огляду на встановлені судом обставини і відповідні ним підстави, позов підлягає задоволенню у повному обсязі та стягненню з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором у заявлений сумі.

У зв`язку із задоволенням позову суд у відповідності до вимог п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України присуджує позивачеві з відповідачки понесені ним судові витрати по сплаті за платіжною інструкцією №9234 від 10.02.2026 (а.с.1) судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Щодо вимоги стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою.

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються, зокрема з витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч.2). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3).

Позивачем для визначення розміру витрат на правничу допомогу подані:

- копія договору між ТОВ «ФК Кредит-Капітал» (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Апологет» (Виконавець) №0107 від 01.07.2025 строком дії 3 роки, предметом якого є надання юридичної допомоги (а.с.49);

-копія Акту №884 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 13.02.2026, підписанням якого сторони підтвердили факт надання Виконавцем та прийняття Клієнтом послуг відповідно до положень укладеного ними Договору №0107 від 01.07.2025: боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № 94417008000, сума наданих послуг 8000,00 грн, а також Клієнт зобов`язався зробити перерахунок суми наданих послуг на рахунок Виконавця протягом року з моменту підписання Акту (а.с.50);

- Детальний опис наданих послуг до Акту №884 (а.с.51).

Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування судових витрат у дійсній справі суд керується критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, а саме враховує, що справа не є складною як за обсягом доказів, так і за суттю спірних правовідносин, а також ту обставину, що розмір заявленої до відшкодування вартості правничих послуг (8000,00 грн) складає фактично 50% (49,5259%) від ціни позову (16153,16 грн).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на наведене, суд погоджується з доводами сторони відповідача щодо того, що розмір заявлених до відшкодування правничих витрат є необґрунтованим та пропорційним до предмету спору з урахуванням ціни позову.

Тож на відповідачку суд покладає понесені позивачем витрати, пов`язані з правничою допомогою, у розмірі 3500,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №94417008000 від 02.04.2018 у розмірі 16 153 (шістнадцять тисяч сто п`ятдесят три) грн 16 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236; адреса: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх.

Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: О.В. Стадченко