Ухвала суду № 138811629, 05.08.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/42301/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони кримінального провадження № 42026110000000268 від 29.04.2026 - прокурора другого відділу процесуального керівництва управління нагляду та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, -

В С Т А Н О В И В:

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 42026110000000268 від 29.04.2026 - прокурора другого відділу процесуального керівництва управління нагляду та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно.

Обгрунтовуючи клопотання прокурор вказує на необхідність накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Прокурор в судове засідання не з`явився, проте подав письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити.

Власник майна в судове засідання не викликався.

Частиною 1 статті 172 КПК України, передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи положення закону та принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання на підставі наявних доказів.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці інспектори сектору реагування патрульної поліції ВП №3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та інші невстановлені на даний час службові особи ВП №3 РУП ГУ НП в Київській області налагодили протиправний механізм, спрямований на особисте збагачення, який полягав в отриманні неправомірної вигоди за невжиття заходів передбачених посадовими обов`язками останніх.

Встановлено, що інспектори сектору реагування патрульної поліції під час несення служби серед іншого, зокрема під час перевірки приналежності громадян щодо військового обліку та в разі виявлення порушень правил військового обліку, визначених законодавством України, отримують неправомірну вигоду у розмірі від 1000 доларів США всупереч обов`язку запропонувати резервісту або військовозобов`язаному прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а в разі його відмови провести адміністративне затримання та доставлення громадянина до такого центру.

Так, 01.07.2026 близько 16 год. 50 хв. перебуваючи за адресою: Київська область, м. Вишневе, вул. Київська 1-А , поблизу АЗС «EnergyPlus» громадянин ОСОБА_6 , який пересувався на автомобілі Mercedes-Benz ML-Class, д.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений працівниками патрульної поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Підставою для зупинки вказаного автомобіля стали затемнені ліхтарі стоп сигналу.

Під час здійснення перевірки посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 , що останній перебуває в розшуку ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході подальшої перевірки було виявлено, що автомобіль, на якому пересувався ОСОБА_6 , перебуває в розшуку за фактом залишення місця дорожньо-транспортної пригоди. Розуміючи, що ОСОБА_6 не бажає їхати в територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, про що він повідомив ОСОБА_4 , в останнього виник злочинний умисел, спрямований на прийняття пропозиції та одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 . Усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи службове становище, працівник поліції прийняв пропозицію одержання неправомірної вигоди в сумі 1000 доларів США за недоставляння ОСОБА_6 до РТЦК та СП та не притягнення його до відповідальності за порушення правил дорожнього руху.

Своєю чергою, ОСОБА_6 , перебуваючи поблизу території АЗС «КЛО» за адресою: Київська область, м. Вишневе, вул. Київська 2-Г, куди він переїхав за проханням ОСОБА_4 , діючи під контролем працівників правоохоронного органублизько 17 год. 00 хв. передав обумовлену суму неправомірної вигоди в розмірі 1000 (тисячу) доларів США, а ОСОБА_4 одержав таку неправомірну вигоду в розмірі 1000 (тисячу) доларів США за недоставляння ОСОБА_6 до РТЦК та СП та не притягнення до відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют встановленого Національним Банком України на 01.07.2026 (вартістю за 1 долар США - 44,7917 грн.) складало 44 791,7 грн, які були заздалегідь ідентифіковані працівниками правоохоронних органів.

ОСОБА_4 , порадившись із ОСОБА_5 , для отримання неправомірної вигоди використав блокнот, куди ОСОБА_6 поклав грошові кошти, після чого, через деякий проміжок часу покинули прилеглу до АЗС «КЛО», що знаходиться за адресою: Київська область, м. Вишневе, вул. Київська 2-Г, територію, обмінявшись перед цим номерами мобільних телефонів.

Крім того, 23.07.2026 близько 19 год. 00 хв. перебуваючи за адресою: Київська область, с. Чайки поблизу магазину «Новус», що розташований на розі вулиць Авіаконструктора Антонова та Івана Багряного громадянин ОСОБА_7 , який пересувався на автомобілі VolkswagenPassat чорного кольору д.н.з. НОМЕР_2 , був зупинений працівниками патрульної поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Підставою для зупинки вказаного автомобіля стало порушення правил дорожнього руху, а саме перетин суцільної лінії дорожньої розмітки та відсутність заднього державного номерного знаку.

Під час здійснення перевірки посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 , що останній перебуває в розшуку через неоновлені дані за системою «Резерв+». Розуміючи, що ОСОБА_7 не бажає їхати в територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, про що він повідомивОСОБА_4 , в останнього виник злочинний умисел, спрямований на прийняття пропозиції та одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 . Усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи службове становище, працівник поліції прийняв пропозицію одержання неправомірної вигоди в сумі 1000 доларів США за недоставляння ОСОБА_7 до РТЦК та СП та не притягнення його до відповідальності за порушення правил дорожнього руху.

Своєю чергою, ОСОБА_7 , перебуваючи поблизу магазину «Новус», що розташований на розі вулиць Авіаконструктора Антонова та Івана Багряного, с. Чайки, Київської області, діючи під контролем працівників правоохоронного близько 19 год. 30 хв. передав обумовлену суму неправомірної вигоди в розмірі 1200 (тисячу двісті) доларів США, а ОСОБА_4 одержав таку неправомірну вигоду в розмірі 1200 (тисячу двісті) доларів США за недоставляння ОСОБА_7 до РТЦК та СП та не притягнення до відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют встановленого Національним Банком України на 23.07.2026 (вартістю за 1 долар США - 44,7711 грн.) складало 53 725,32 грн, які були заздалегідь ідентифіковані працівниками правоохоронних органів.

ОСОБА_4 , порадившись із ОСОБА_5 , для отримання неправомірної вигоди використав службову планшетку з аркушем А 4 білого кольору, на якій кульковою ручкою синього кольору написав суму неправомірної вигоди «1 200» та службовий планшет, під чохол якого ОСОБА_7 поклав обумовлену суму.

Прокурором другого відділу процесуального керівництва управління нагляду та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях територіального управління Державного бюро розслідувань Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 23.07.2026 проведено невідкладний обшук за участю підозрюваного ОСОБА_4 у транспортному засобі марки Volkswagen ID4 із державним номерним знаком НОМЕР_3 , який знаходився на момент обшуку за адресою: АДРЕСА_1 . В середині вищевказаного транспортного засобу марки Volkswagen ID4 виявлено та у подальшому вилучено: грошові кошти в сумі 1200 доларів США, купюрами номіналом у 100 доларів США із номерами HG34412838A, KB63090690C, HA20962706B, QG04168675A, DF42392070B, QG46916909B, PB44603309J, PA59491130C, QK48652507A, PF17847585H, LB24093663A, LB34491882K, які поміщені у поліетиленовий пакет № 1.

Транспортний засіб Volkswagen ID4 із державним номерним знаком НОМЕР_3 є службовим автомобілем та перебуває у власності ГУ НП у Київській області.

Прокурором другого відділу процесуального керівництва управління нагляду та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях територіального управління Державного бюро розслідувань Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 24.07.2026 винесено постанову та визнано речовими доказами тимчасово вилучене майно під час невідкладного обшуку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Підстави для накладення арешту на майно з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч. 2 ст. 170 КПК України, чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.

Аналіз вище зазначених норм закону вказує, що у разі розгляду клопотання слідчого або прокурора про арешт майна, слідчий суддя повинен перевірити доводи поданого клопотання щодо наявності підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження у відповідності до мети, яку зазначає слідчий чи прокурор у своєму клопотанні.

При цьому, визначення мети арешту, яка передбачена ч. 2 ст. 170 КПК України, та обґрунтування її наявності, є обов`язковою.

Згідно положенням до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Прокурором наведено вагомі доводи, які свідчать про необхідність накладення арешту на вказане майно, для ефективного розслідування.

Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене в ході невідкладного обшуку проведеного 23.07.2026 прокурором другого відділу процесуального керівництва управління нагляду та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях територіального управління Державного бюро розслідувань Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 у транспортному засобі марки Volkswagen ID4 із державним номерним знаком НОМЕР_3 , а саме: грошові кошти в сумі 1200 доларів США, купюрами номіналом у 100 доларів США із номерами HG34412838A, KB63090690C, HA20962706B, QG04168675A, DF42392070B, QG46916909B, PB44603309J, PA59491130C, QK48652507A, PF17847585H, LB24093663A, LB34491882K.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1