Рішення № 138811024, 07.08.2026, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/515/26

Провадження №2/951/362/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

07 серпня 2026 року селище Козова

Козівський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Чапаєва Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Бусько Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Козівського районного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (далі позивач, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 05.07.2025 товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» та відповідач за допомогою вебсайту кредитодавця (https://cashtancredit.com.ua) уклали Договір про споживчий кредит (кредитний договір) № 32492420, підписаний позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. За умовами договору кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 4 500,00 грн строком на 365 днів (з 05.07.2025 по 04.07.2026) зі сплатою процентів за користування кредитом. Кредитодавець свої зобов`язання виконав, перерахувавши кошти на картковий рахунок позичальника, проте відповідач узятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконав.

03.06.2026 між ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 03-06/26, за умовами якого до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 32492420, у тому числі до відповідача. З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 32492420 від 05.07.2025 у розмірі 16 461,00 грн, з яких: 4 425,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 11 814,75 грн заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; 221,25 грн заборгованість за процентами, нарахованими з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку, а також судові витрати судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 01.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Цією ж ухвалою за клопотанням представника позивача витребувано від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацію, що містить банківську таємницю, щодо належності відповідачу банківської платіжної картки № НОМЕР_1 та зарахування на неї кредитних коштів.

На виконання зазначеної ухвали до суду надійшла відповідь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 31.07.2026 № БТ/Е-33317, згідно з якою банківську платіжну картку № НОМЕР_1 емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а з наданого банком руху коштів за картковим рахунком за період з 05.07.2025 по 15.07.2025 вбачається зарахування 05.07.2025 переказу коштів у розмірі 4 500,00 грн від ТОВ «ЕКО ФІН».

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримала та проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позов та заяв про відкладення розгляду справи не подавала.

За таких обставин, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач належним чином повідомлена про розгляд справи, відзиву не подала, а позивач проти заочного розгляду справи не заперечує.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов таких висновків.

05.07.2025 ТОВ «ЕКО ФІН» та відповідач ОСОБА_1 в електронній формі уклали Договір про споживчий кредит (кредитний договір) № 32492420, підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MTVkNDM4, надісланим 05.07.2025 та введеним відповідачем того ж дня.

Умовами Договору, зокрема, передбачено: сума кредиту 4 500,00 грн (п. 2.2); строк користування кредитними коштами 365 днів, який починається з 05.07.2025 та закінчується 04.07.2026 (включно) і складається з дисконтного (пільгового) та поточного періодів (п. 2.3); дисконтний (пільговий) період складає 14 днів та завершується 18.07.2025 (п. 2.4); поточний період складає 351 день і закінчується 04.07.2026 (п. 2.5); проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за дисконтною (пільговою) ставкою 182,5 % річних (0,5 % за один день) (п. 2.6); проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) ставкою 365 % річних (1 % за один день); тип процентної ставки фіксована (п. 2.7). Порядок укладення договору та надання коштів визначено пунктами 3.1.1, 3.1.2 Договору, а порядок нарахування процентів пунктом 3.2.1.4 Договору.

Кредитний договір, графік розрахунків (платежів) та інші додатки підписані відповідачем одноразовим ідентифікатором MTVkNDM4. У розділі 10 Договору зазначено реквізити позичальника та банківську платіжну картку № НОМЕР_1 .

На виконання умов Договору ТОВ «ЕКО ФІН» 05.07.2025 перерахувало відповідачу 4 500,00 грн на банківську платіжну картку № НОМЕР_1 за посередництвом платіжної системи «Platon», що підтверджується квитанцією про виконання транзакції від 05.07.2025 та Випискою за кредитом. Факт зарахування коштів на картковий рахунок відповідача підтверджується також відповіддю АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 31.07.2026 № БТ/Е-33317 та наданим банком рухом коштів за картковим рахунком.

У подальшому між ТОВ «ЕКО ФІН» та відповідачем укладено чотири додаткові договори про пролонгацію до кредитного договору № 32492420, якими продовжувався дисконтний (пільговий) період користування кредитом (із внесенням відповідних змін до пунктів 2.4, 2.5 та 2.8 Договору), а саме: Додатковий договір про пролонгацію № 1/32492420 від 18.07.2025, № 2/32492420 від 01.08.2025, № 3/32492420 від 15.08.2025 та № 4/32492420 від 09.09.2025, підписані відповідачем одноразовими ідентифікаторами.

На виконання умов додаткових договорів та в рахунок погашення заборгованості відповідач сплатила загалом 2 775,00 грн, з яких 75,00 грн зараховано на погашення тіла кредиту, а 2 700,00 грн на погашення процентів, унаслідок чого заборгованість за тілом кредиту зменшилася до 4 425,00 грн. Належним чином узятих на себе зобов`язань відповідач не виконала, у зв`язку з чим станом на 03.06.2026 утворилася заборгованість у розмірі 16 239,75 грн, з яких: 4 425,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 11 814,75 грн заборгованість за процентами.

03.06.2026 між ТОВ «ЕКО ФІН» (первісний кредитор) та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (новий кредитор) укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 03-06/26, за умовами якого первісний кредитор відступив новому кредиторові права вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників. Права вимоги вважаються відступленими (переданими) в день підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру боржників у друкованому (підписаному) вигляді (п. 5.2 Договору). Акти приймання-передачі Реєстру боржників у друкованому (підписаному) та електронному вигляді підписані сторонами 03.06.2026. Оплату за відступлення прав вимоги позивач здійснив у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією № 0657770000 від 05.06.2026.

Згідно з Витягом з Реєстру боржників до Договору № 03-06/26 від 03.06.2026 до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 32492420 від 05.07.2025 у сумі 16 239,75 грн, з яких: 4 425,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 11 814,75 грн заборгованість за процентами.

Після набуття права вимоги ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» у межах строку дії кредитного договору донарахувало проценти за користування кредитними коштами за базовою (стандартною) ставкою (1 % за один день) у розмірі 221,25 грн. Таким чином, загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 32492420 від 05.07.2025 становить 16 461,00 грн, з яких: 4 425,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 12 036,00 грн заборгованість за процентами.

Направлена позивачем на адресу відповідача вимога про повернення заборгованості за кредитним договором залишена без задоволення.

До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 5, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 3, 6, 11, 525, 627 ЦК України, підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За правилами ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тлумачення наведених норм свідчить, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор.

Тобто відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 909/1411/13, від 13.10.2021 у справі № 910/11177/20).

З огляду на викладене, суд вважає, що ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» підтвердило своє право вимоги до відповідача за кредитним договором № 32492420 від 05.07.2025.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. За ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором, а згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Проценти за користування кредитом нараховані позивачем у межах строку дії кредитного договору № 32492420 від 05.07.2025 (з 05.07.2025 по 04.07.2026), що відповідає умовам Договору та вимогам закону.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Так, у приписах ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За правилом ч. 1 ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності за правилами ст. 89 ЦПК України, врахувавши, що відповідач належним чином узятих на себе зобов`язань за кредитним договором № 32492420 від 05.07.2025 не виконала, доказів погашення заборгованості або спростування доводів позивача не надала, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 16 461,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією № 0664920132 від 25.06.2026.

Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано Договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024, укладений з Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», Заявку № 137 від 04.06.2026 та Витяг з Акту № 37 про надання юридичної допомоги від 16.06.2026, згідно з якими у справі відповідача надано послуги (усна консультація та складання позовної заяви про стягнення боргу) загальною вартістю 9 000,00 грн.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.01.2022 у справі № 757/36628/16-ц.

Відповідач не заявляла клопотань про зменшення витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність та безпідставність.

Суд вважає, що витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу у цій справі, підтверджені належними та допустимими доказами, їх розмір у сумі 9000 грн є співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Враховуючи, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» задоволено повністю, суд, згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, присуджує позивачу судові витрати на професійну правничу допомогу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 9000, 00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 280, 282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість у розмірі 16 461 (шістнадцять тисяч чотириста шістдесят одна) гривня 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 (дев`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 07.08.2026.

Реквізити учасників справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», адреса місця знаходження: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м.Київ, індекс 03150, ЄДРПОУ 42640371;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Р.В. Чапаєв