Ухвала суду № 138810729, 06.08.2026, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/5867/19

УХВАЛА

06 серпня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л. розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа № 462/5867/19,

в с т а н о в и в :

15.07.2026 року, під час перебування судді Бориславського Ю.Л. у щорічній відпустці, через систему «Електронний суд» подано заяву про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа № 462/5867/19 від 30.01.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 р. № 14 скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 28.07.2026 року заяву залишено без руху, у якій вказано недоліки, які слід усунути та надано строк для усунення недоліків, зокрема, для долучення до матеріалів заяви доказів сплати судового збору у визначеному Законом розмірі станом на час подання даної заяви, 5 /п`ять/ днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 28.07.2026 року отримано заявником та його представником в їх електронних кабінетах 28.07.2026 року о 19:14, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.

Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34).

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

За змістом ч.4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

04.08.2026 року Залізничним районним судом м. Львова зареєстровано заяву про усунення недоліків, сформовану в системі «Електронний суд» 04.08.2026 року, у якій заявник просить суд поновити строк усунення недоліків та прийняти заяву до розгляду.

При вирішенні питання про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі судом встановлено, що заява підписана Волконітіною К.Ю., як представником заявника.

Відповідно до ч.2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно із ч. 2 ст. 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Частиною 7 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідно до ч.3 ст.58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з ч.1, 2 ст.60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.62 ЦПК України передбачено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

На підтвердження повноважень Волконітіної К.Ю. на представництво інтересів ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» в суді, зокрема, на подання суду заяви про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа, заяви про усунення недоліків позову та відповідних доказів, до заяви долучено Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого керівником ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» є Шалай А.В., повноваження якої обмежені згідно статуту, довіреність №11017 від 10.06.2026 року, якою ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», в особі директора Шалай А.В., яка діє на підставі статуту, уповноважує Волконітіну К.Ю. на представництво ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».

При цьому, до матеріалів заяви не надано статуту ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», що позбавляє суд можливості перевірити відсутність обмежень щодо підписання довіреності на здійснення представництва в суді, а тому суду не надано доказів наявності повноважень у Волконітіної К.Ю. на звернення до суду із заявою про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа, подання заяви про усунення недоліків та відповідних доказів.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29.12.2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18.12.2019 року №390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Отже, з 29.12.2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Також, необхідність підтвердження повноважень діяти від імені позивача за правилами самопредставництва наведеними документами підтверджена сталою практикою Верховного Суду (ухвала від 23.05.2024 року у справі № 205/12147/23, ухвала від 17.12.2024 року у справі №2-2819/10, ухвала від 31.03.2025 року у справі №727/4375/24 року).

При цьому слід зазначити, що не залежно від того, чи є справа малозначною чи ні, представляти юридичну особу в суді має право виключно адвокат або працівник такої юридичної особи з наданням до суду документів на підтвердження повноважень діяти в судовому процесі.

Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із позовом (заявою) повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 9901/939/18 (провадження № 11-1521заі18) звернення до суду адвоката при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, яка є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази подаються в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

У постанові від 05.08.2022 року у справі № 441/2317/21 (провадження № 61-3748 св 22) Верховний Суд дійшов висновку, що не надання адвокатом суду належних документів на підтвердження повноважень на підписання позовної заяви та звернення з позовною заявою до суду від імені та в інтересах позивача є підставою для повернення позовної заяви особі, яка її подала відповідно до положення п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

Як виснував Верховний Суд у постановах від 20 січня 2021 року у справі № 9901/258/20, від 23 лютого 2023 року у справі № 990/70/22, від 08 листопада 2023 року у справі № 120/969/23, (позивач) заявник складає та подає до суду (позовну) заяву, і саме на нього покладено процесуальним законодавством обов`язок її належного оформлення. Розгляд (позовної) заяви, яка складена без дотримання передбачених ЦПК України вимог, не передбачений положеннями процесуального законодавства.

Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи наведене, ненадання суду статуту ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» та вказівка у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про обмеження згідно статуту повноважень керівника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» Шалай А.В., а тому суд позбавлений можливості перевірити наявність повноважень Волконітіної К.Ю. на підписання та подання заяви про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа, заяви про усунення недоліків та відповідних доказів від імені ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».

Згідно п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відтак, оскільки заява про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листата заява про усунення недоліків підписана особою, повноваження якої не підтверджено належними доказами, їх слід повернути.

Керуючись ст. 185 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа № 462/5867/19 повернути заявнику.

Роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду у строки та порядку, передбаченому ст. 354, 355 ЦПК України.

Суддя: Бориславський Ю. Л.