Рішення № 138810422, 31.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4713/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Придачука О. А.

за участі секретаря судового засідання - Бомбушкаря В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Роман Романа Михайловича, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом у якому зазначає, що 23.02.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Романом Р.М. відкрито виконавче провадження № 68765123 про примусове виконання виконавчого напису № 342 від 11.01.2022 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості у сумі 14820,00 грн. Вважає, що вказаний виконавчий напис вчинений з порушенням вимог чинного законодавства України. Зазначає, що не має укладених нотаріально засвідчених кредитних договорів з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та іншими фінансовими установами. Нею не було отримано письмової вимоги (повідомлення) ні від відповідача, ні від приватного нотаріуса, а тому вона не визнає розмірів заборгованості, нарахованої ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в тому числі, відсотків та комісії, оскільки позбавлена будь-якої інформації зі сторони стягувача щодо кредитних зобов`язань. У зв`язку з не інформуванням її про стан розрахунків за кредитним договором вона була позбавлена можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.

Зазначає, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2017 року по справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною постанову КМ України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться на підставі виконавчих написів нотаріусів. Верховний Суд ухвалою від 15.04.2020 року у справі № 554/6777/17 підтвердив незаконність вчинення виконавчих написів нотаріуса на підставі скасованих постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2017 року по справі № 826/20084/14 пунктів 1,2 постанови КМ України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». В подальшому незаконність вчинення виконавчих написів нотаріуса на підставі скасованих постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2017 року по справі № 826/20084/14 пунтів 1,2 постанови КМ України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» підтвердила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.09.2021 року у справі № 910/10374/17.

А тому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 342 вчинений 11.01.2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., яким задоволено вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 14820,00 грн., стягнути з товариства сплачений судовий збір за подання позову в розмірі 1211,20 грн. та та заподання заяви про забезпечення позову в розмірі 605,60 грн, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

Позивач та представник позивача у судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. У позовній заяві наявне клопотання представника позивача про рогляд справи без його участі.

Треті особи у судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. У матеріалах справи наявна заява третьої особи - приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Роман Р.М. про розгляд справи без його участі. Причини неявки у судове засідання третьої особи - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О. суду не відомі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не відомі. Разом з тим, відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Дослідивши матеріали справи суд доходить наступного.

Згідно ст. ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 11.01.2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О. вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 342, згідно якого з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за кредитним договором, укладеним з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ: 38548598) за період з 19.07.2021 року по 29.11.2021 року, стягнуто заборгованість на загальну суму 14820,00 грн.

Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до розділу 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Як убачається з оскаржуваного виконавчого напису, вчиняючи 11.01.2022 року виконавчий напис № 342 приватний нотаріус неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 1172, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.

Посилання нотаріуса на п. 2 Переліку документів у редакції постанови № 1172 свідчить також про те, що виконавчий напис вчинявся на не нотаріально посвідченому договорі.

Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 11.01.2022 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс2).

Обґрунтовуючи своє рішення, суд бере до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини.

В рішеннях у справах «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torijav. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що «якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов`язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система» (пункти 34-35).

В контексті вказаної практики суд вважає обґрунтування цього рішення достатнім.

А тому враховуючи, що у ході розгляду справи судом встановлено, що виконавчий напис № 342 від 11.01.2022 року вчинено на підставі п. 2 Переліку документів у редакції постанови № 1172, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріуса слід визнати таким, що не підлягає виконанню, та вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1816,80 (одна тисяча вісімсот шістнадцять грн. 80 коп. ) грн. (1211,20 грн. судовий збір за подання позову, 605,60 грн. за подання заяви про забезпечення позову).

Також, відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В обгрунтування витрат на правничу допомогу позивачем подано договір про надання правової допомоги № 12/02-24/1 від 12.02.2024 року, акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору № 12/02-24/1 від 12.02.2024 року про надання правничої допомоги від 29.02.2024 року, квитанції до прибуткового касового ордера № 29/02 від 29.02.2024 року про оплату ОСОБА_1 на користь адвоката Жупинського М.А. 4000 грн., на підставі договору про надання правничої допомоги № 12/02-24/1 від 12.02.2024 року.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, яке мотивовано не співмірністю витрат на правову допомогу позивача зі складністю справи.

У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 від 24.10.2019 року та 07.11.2019 року та у справі №922/2685/19 від 08.04.2020 року визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Враховуючи наведене, а також керуючись вимогами чинного процесуального законодавства щодо справедливого вирішення спорів, з урахуванням критеріїв розумності, співмірності щодо визначення та розподілу судових витрат, зокрема їх дійсності, необхідності, обгрунтованості їх розміру, з урахуванням складності справи, суд приходить до висновку, що заява представника позивача про стягнення судових витрат на правничу допомогу у даній справі підлягає до часткового задоволення, і з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн .

Керуючись ст. ст. 10, 12,13, 18, 81,141, 142, 258, 259, 263-265, 352,354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Роман Романа Михайловича, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню- задовольнити.

Визнати таким що не підлягає виконанню виконавчий напис № 342, вчинений 11.01.2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимиром Олександровичем, згідно з яким стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за кредитним договором № 0719-8270 від 08.06.2021 року, укладеним з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ: 38548598) за період з 19.07.2021 року по 29.11.2021 року, заборгованість на загальну суму 14820,00 (чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять грн. 00 коп.) грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Л. Українки, буд. 26 оф. 407) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 мешканки АДРЕСА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1816,80 (одна тисяча вісімсот шістнадцять грн. 80 коп. ) грн., та витрати на правничу допомогу в розмірі 2500,00 (дві тисячі п`ятсот грн. 00 коп.) грн.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.А. Придачук