Рішення № 138810205, 31.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 рокуСправа №160/15707/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

08.06.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 08.06.2026 року через систему Електронний суд позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови виплачувати пенсію ОСОБА_1 у повному об`ємі, без врахування Постанови № 821 КМУ Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплачувати з 11.03.2026 року нараховану пенсію у повному об`ємі без врахування Постанови № 821 КМУ Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправно здійснює виплату пенсії позивачу із застосуванням положень Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, що призвело до невиплати пенсії у повному обсязі одним платежем. Позивач зазначає, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 у справі №160/18006/24 відповідача було зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.04.2019 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення №ФД 85185 від 16.04.2024 із урахуванням раніше виплачених сум. Однак після набрання зазначеним судовим рішенням законної сили відповідач почав застосовувати до спірних правовідносин положення постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, у зв`язку з чим виплата пенсії, перерахованої на виконання судового рішення, здійснюється не в повному обсязі, а в порядку, передбаченому вказаним Порядком. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки пенсія, призначена відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», є щомісячною пенсійною виплатою, яка відповідно до вимог законодавства має виплачуватися у повному розмірі та встановлені строки. На думку позивача, чинне законодавство не передбачає можливості виокремлення пенсійних виплат, перерахованих на виконання судового рішення, у самостійну категорію виплат із встановленням іншого порядку їх виплати. Позивач посилається на те, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а Кабінет Міністрів України, приймаючи постанову №821, вийшов за межі своїх повноважень, оскільки фактично встановив інший порядок виконання судових рішень, ніж визначений Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України та законами України. Також позивач зазначає, що відповідно до статей 129, 129-1 Конституції України та статей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання, а їх виконання не може залежати від наявності бюджетних асигнувань або від спеціального порядку, встановленого підзаконним нормативним актом. Крім того, позивач посилається на положення статті 47 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої пенсія виплачується щомісяця у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, та зазначає, що зазначеним Законом не передбачено будь-яких особливостей виплати пенсій, перерахованих на виконання судових рішень. На підтвердження своєї правової позиції позивач посилається на практику Верховного Суду, відповідно до якої суди не повинні застосовувати нормативно-правові акти, які суперечать Конституції України та законам України, навіть якщо такі акти є чинними, а також на положення практики Європейського суду з прав людини щодо принципу належного урядування та обов`язку державних органів діяти послідовно, передбачувано та у спосіб, що забезпечує ефективний захист прав особи. У зв`язку із викладеним позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати пенсії із застосуванням положень постанови Кабінету Міністрів України №821 та зобов`язати відповідача здійснювати виплату пенсії з 11.03.2026 у повному обсязі без застосування зазначеного Порядку.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 09.06.2026 року передана судді Пруднику С.В.

15.06.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

02.07.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог. У відзиві відповідач зазначив, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 у справі №160/18006/24 позивачу проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.04.2019 по 28.02.2025 у розмірі 419 202,36 грн, а розмір пенсійної виплати станом на 01.03.2025, обчислений на виконання зазначеного судового рішення, становить 17 291,50 грн. Відповідач вказав, що порядок виплати сум пенсій, призначених або перерахованих на виконання судових рішень, врегульований постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень». На думку відповідача, зазначений Порядок №821 визначає виключно механізм здійснення видатків з бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсійних сум, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, а не змінює право особи на пенсійне забезпечення чи розмір призначеної пенсії. Відповідач зазначив, що відповідно до пункту 2 Порядку №821 «перераховані пенсії за рішенням суду» - це сума пенсії, визначена як різниця між розміром пенсійної виплати, визначеної на виконання судового рішення, та розміром пенсії, обчисленим органом Пенсійного фонду України відповідно до положень чинного законодавства. Також відповідач послався на положення пунктів 38 Порядку №821, відповідно до яких облік таких сум здійснюється в електронних пенсійних справах одержувачів виплат, а видатки на їх виплату здійснюються за окремими напрямами, передбаченими бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, у межах визначених бюджетних асигнувань. ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зазначило, що виплата нарахованих на виконання судових рішень сум пенсій здійснюється щомісяця особам, включеним до відповідного переліку, пропорційно виділеним бюджетним коштам, але не більше суми, яка обліковується за відповідною особою. Відповідач вказав, що на виконання вимог Порядку №821 позивачу у жовтні, листопаді та грудні 2025 року було виплачено по 187,35 грн, у лютому 2026 року - 103,00 грн, у березні 2026 року - 101,00 грн, а залишок доплати пенсії, нарахованої на виконання рішення суду у справі №160/18006/24, становить 418 436,31 грн. Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України, а тому застосування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області положень постанови Кабінету Міністрів України №821 є виконанням вимог чинного нормативно-правового акта. З огляду на викладене відповідач вважає, що його дії є правомірними, а позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 у справі №160/18006/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було задоволено, зокрема відповідача зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.04.2019 року відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №ФД 85185 від 16.04.2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання зазначеного судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області проведено відповідний перерахунок пенсії позивача та визначено суму доплати за період з 01.04.2019 року по 28.02.2025 року у розмірі 419 202,36 грн. Розмір пенсійної виплати, обчислений на виконання рішення суду, станом на 01.03.2025 року склав 17 291,50 грн.

Судом також встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.

Після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №821 відповідач здійснював виплату сум, нарахованих на виконання рішення суду у справі №160/18006/24, відповідно до положень зазначеного Порядку.

З матеріалів справи вбачається, що у жовтні, листопаді та грудні 2025 року позивачу було виплачено по 187,35 грн, у лютому 2026 року - 103,00 грн, у березні 2026 року - 101,00 грн. Станом на час розгляду справи залишок доплати пенсії, нарахованої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 у справі №160/18006/24, становить 418 436,31 грн.

Крім того, судом встановлено, що 11.03.2026 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо здійснення виплати пенсії без застосування положень постанови Кабінету Міністрів України №821.

За результатами розгляду зазначеного звернення відповідач листом від 14.04.2026 №43630-27201/Н-01/8-0400/26 повідомив позивача про відсутність правових підстав для здійснення виплати нарахованих сум поза межами порядку, визначеного постановою Кабінету Міністрів України №821.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, вважаючи їх протиправними та такими, що порушують його право на отримання пенсії у повному обсязі, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Надаючи оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, які мають значення для вирішення справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Зазначена конституційна норма закріплює один із основоположних принципів діяльності суб`єктів владних повноважень - принцип законності, відповідно до якого органи державної влади не можуть діяти довільно, а мають реалізовувати свої повноваження виключно у спосіб, визначений законом.

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, застосування частини другої статті 19 Конституції України означає, що суб`єкт владних повноважень під час прийняття рішень та вчинення дій повинен не лише мати відповідні повноваження, а й реалізовувати їх у спосіб, який прямо передбачений законодавством. Недотримання встановленого законом порядку є самостійною підставою для визнання таких дій протиправними (постанови Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).

Судом встановлено, що позивач є військовим пенсіонером та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених із військової служби, регулюються спеціальним Законом №2262-ХІІ, який відповідно до статті 1 гарантує особам, які мають право на пенсію за цим Законом, державне пенсійне забезпечення шляхом призначення та виплати пенсій у встановленому законом порядку.

Судом також встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 у справі №160/18006/24 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.04.2019 року відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення №ФД 85185 від 16.04.2024 року, із врахуванням раніше виплачених сум.

Вказане судове рішення набрало законної сили та відповідно до статей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковим до виконання всіма органами державної влади, їх посадовими особами та іншими особами.

Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових та службових осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 №5-рп/2013 наголошував, що право на судовий захист було б ілюзорним, якщо правова система держави допускала б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалося невиконаним.

Європейський суд з прав людини також у своїй усталеній практиці виходить із того, що право на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, включає не лише право на отримання судового рішення, а й право на його виконання. Зокрема, у рішенні від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00) Суд зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна складова поняття «суд».

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання рішення суду від 18.09.2024 у справі №160/18006/24 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача та визначено суму доплати за період з 01.04.2019 по 28.02.2025 у розмірі 419 202,36 грн.

Разом із тим, після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», відповідач почав здійснювати виплату зазначених сум у порядку, передбаченому цим Порядком.

Відповідно до пункту 1 Порядку №821 ним визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема за періоди, що передують даті набрання рішенням суду законної сили.

Водночас суд звертає увагу, що предметом цього спору є не питання правомірності самого перерахунку пенсії чи визначення її розміру, а питання правомірності застосування відповідачем особливого порядку виплати сум, які виникли у зв`язку з виконанням судового рішення.

Суд зазначає, що відповідно до статті 47 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.

При цьому законодавство не встановлює різного правового режиму для пенсії залежно від підстав її визначення - чи то пенсія була призначена органом Пенсійного фонду України безпосередньо, чи її розмір був визначений (змінений) на виконання рішення суду.

Суд враховує, що відповідно до статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України. Відповідно до статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України видає нормативно-правові акти на основі та на виконання Конституції і законів України.

Отже, підзаконний нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України не може змінювати порядок реалізації права особи на пенсійне забезпечення, встановлений законом, або встановлювати додаткові обмеження щодо виконання судового рішення.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої у разі встановлення суперечності між підзаконним нормативно-правовим актом та законом застосуванню підлягає акт вищої юридичної сили - закон, оскільки органи державної влади та суди зобов`язані забезпечувати верховенство права.

Таким чином, враховуючи принцип юридичної визначеності, обов`язковість судового рішення та гарантії права особи на належне пенсійне забезпечення, суд доходить висновку, що застосування відповідачем положень Порядку №821 до виплати позивачу сум пенсії, визначених на виконання рішення суду від 18.09.2024 у справі №160/18006/24, потребує оцінки з точки зору відповідності такого механізму вимогам Конституції України, Закону №2262-ХІІ, Закону №1058-IV та принципу обов`язковості судових рішень.

З огляду на викладене, суд переходить до оцінки правомірності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України №821 при здійсненні виплат позивачу.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1331,20 грн.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1331,20 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови виплачувати пенсію ОСОБА_1 у повному об`ємі, без врахування Постанови № 821 КМУ Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплачувати з 11.03.2026 року нараховану пенсію у повному об`ємі без врахування Постанови № 821 КМУ Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник