Ухвала суду № 138808384, 03.08.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

757/42088/26-к

1-кс-41650/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м.Київ

Печерський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026100100000482 від 27.02.2026 відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Київ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України,

ВСТАНОВИВ:

31.07.2026 старший слідчий в ОВС Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , за погодженням прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12026100100000482 від 27.02.2026 ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчими Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026100100000482 від 27.02.2026 за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 20.02.2026, громадяни ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є військовослужбовцем ДЗНД СБ України, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває на посаді старшого оперуповноваженого 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) УСР у м. Києві ДСР НП України, за обставин які на теперішній час встановлюються досудовим розслідуванням, отримали відомості про наявність у ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , віртуальних активів у цифровому середовищі, які мають значну майнову цінність, а саме криптовалюту у формі стейбл коін токена Tether (USDT-TRC20) на блокчейні TRON, вартість якого забезпечена, зокрема, активами у доларах США та курс однієї одиниці дорівнює одному долару США.

06.05.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, українцю, уродженцю м. Києва, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , на момент вчинення злочину працюючому на посаді оперуповноваженого 5-го відділу (боротьби з організованими групами з ознаками корупції) УСР у м. Києві ДСР НП України, раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, тобто в у вимаганні, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах.

У подальшому, а саме 08.07.2026 на підставі ст. 217 КПК України матеріали щодо підозрюваного ОСОБА_9 було виділено в окреме кримінальне провадження з присвоєнням вказаному кримінальному провадженню номеру № 62026100120000496.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюються ОСОБА_8 та ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 4 ст. 189 КК України, яке є особливо тяжким та за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

08.05.2026 відносно підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 04.07.2026.

03.07.2026 строк тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою продовжено в межах строку досудового розслідування, зокрема до 06.07.2026.

06.07.2026 заступником керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_11 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12026100100000482 до трьох місяців, тобто до 06.08.2026.

06.07.2026 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва строк тримання підозрюваного ОСОБА_12 продовжено до 06.08.2026.

На підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.07.2026, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 5 місяців, тобто до 06.10.2026.

Слідчий вказує, що у зв`язку з наявністю ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК, виникла необхідність у продовженні останньому дії запобіжного заходу.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи, не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказуючи на недоведеність ризиків. Так, підозрюваний вказав, що ризик впливу на свідків та потерпілу у кримінальному провадженні не підтверджується, оскільки останні перебувають за кордоном. Окремо підозрюваний зазначив, що має можливість внесення застави у розмірі 500 000 грн.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання, оскільки клопотання слідчого не містить підтвердження актуальності ризиків та неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучені до клопотання.

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважаю їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_5 .

Слідчий суддя, з урахуванням матеріалів клопотання та пояснень сторін у судовому засіданні, вбачає наявними ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду: наявність даного ризику обґрунтовано тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, відповідальність за який передбачено ч. 4 ст. 189 КК України, що може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Так, відповідно до санкції статті за ч. 4 ст. 189 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, набувши після повідомлення йому про підозру іншого процесуального статусу - підозрюваний, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування. При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, як зазначено у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000;

- ризик знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення: враховуючи, що підозрюваному ОСОБА_5 інкримінується вчинення особливо тяжкого злочину, останній може особисто чи опосередковано негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду через прохання, погрози, або іншим шляхом, вживати активних заходів щодо знищення, приховування або спотворення документів, які мають вагоме значення для встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, та які на даний час не віднайдені органом досудового розслідування, що унеможливить притягнення останнього до кримінальної відповідальності.

Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, може знищити, сховати або спотворити документи, з метою недопущення їх віднайдення стороною обвинувачення, та таким чином ухилитись від кримінальної відповідальності;

- ризик незаконно впливати на свідків, експерта у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_5 займаючи посаду в органах Національної поліції України, може мати значні організаційні можливості для незаконного тиску на учасників провадження, зокрема може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, з метою зміни останніми наданих показань.

Наявність ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні підтверджується тим, що підозрюваний та частина свідків у кримінальному провадженні перебувають у товариських або родинних відносинах.

Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Також, на даний час, не отримано всіх висновків призначених судових експертиз, а тому підозрюваний ОСОБА_5 , може незаконно впливати на експертів.

- ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином: полягає у тому, що інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення вчинене за попередньою змовою групою осіб, у зв`язку з чим ОСОБА_5 може координувати свої дії з іншими особами, впливаючи на зміст, характер та обсяг їх показань та процесуальної поведінки, з метою уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності. Останні можуть обговорювати спільну версію своєї невинуватості у злочині, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх причетних до розслідуваного кримінального правопорушення осіб.

Підозрюваний також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином шляхом зловживання процесуальними правами, що може полягати у неявці для проведення процесуальних дій у справі чи затягуванні з ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов`язковим під час проведення досудового розслідування.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що ризики, про які було заявлено на момент застосування слідчим суддею запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 не втратили свою актуальність та продовжують існувати.

Також слідчий суддя встановив, що закінчити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді, об`єктивно неможливо у зв`язку з необхідністю виконання ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлення обґрунтованості підозри, продовження існування ризиків, особливої суспільної небезпечності інкримінованого ОСОБА_5 діяння, тривалості та стійкості злочинної діяльності, надходжу до висновку про наявність обставин, які виправдовують подальше тримання ОСОБА_5 під вартою, оскільки вважаю, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе ефективно запобігти наявним в провадженні ризикам, у зв`язку із чим клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

З урахуванням даних про особу підозрюваного, вважаю можливим при продовженні строків тримання ОСОБА_5 під вартою визначити для нього розмір застави, який надасть підозрюваному можливість вийти з-під варти та, водночас, гарантуватиме запобігання реалізації ним встановлених в провадженні ризиків.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 182 КПК України, конкретні обставини та тяжкість правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_5 , даних про його особу, ймовірного розміру завданого збитку внаслідок події кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, вважаю із врахуванням принципів розумності і співмірності необхідним вийти за максимальну межу розміру застави, що передбачена п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, та визначити заставу у розмірі 998 400 грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти, оскільки на підставі досліджених матеріалів вважаю, що внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Такий розмір застави не суперечить практиці ЄСПЛ, зокрема у рішенні від 20 листопада 2010 року у справі «Мангурас проти Іспанії» суд зазначив, що перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, з чим сторона захисту не погоджується, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 182, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, на 60 днів, до 01.10.2026.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України, - у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок суду та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Києва.

р/р UA128201720355259002001012089.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі його звільнення з-під варти внаслідок внесення застави обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;

- утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілими, підозрюваними, перелік яких зобов`язати прокурора довести до відома підозрюваного під підпис;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали слідчого судді та термін дії покладених на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків визначити до 01 жовтня 2026 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1