Рішення № 138808140, 09.03.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/11579/25

провадження № 2-а/753/78/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2026 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Кулика С.В., за участю секретарів судового засідання Щербак А.О., Мірошниченко І.Р., представника позивача Рижай А.А., представника відповідача Васюк Д.Д., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Києві в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дарницького районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 , з позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В обґрунтування позову, зазначено що 24.04.2025 року відбулась фактична перевірка Гаражно-будівельного кооперативу «Захисник» Дарницького району міста Києва посадовою особою ГУ ДПС у м. Києві. За результатами фактичної перевірки було складено акт фактичної перевірки від 24.04.2025 року. Також 16.05.2025 року була складена постанова про накладення адміністративного стягнення №2227. У вказаній постанові вказано про порушення порядку проведення розрахунків, а саме суб`єкт господарювання не забезпечив можливість здійснення безготівкових розрахунків, чим інкримінується порушення п.1 Постанови КМУ № 894 від 29.07.2022 року за продані ним товари та надані послуги та притягнуто позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн., за порушення ч.1 ст. 163-15 КУпАП. Позивач вважає, що постанова про притягнення його до відповідальності є незаконною, ГБК «Захисник» є неприбутковою організацією, будь яких послуг чи продажу товарів не надає, виключно приймає членські внески членів кооперативу та інколи благодійну допомогу. В протоколі жодним чином не зазначено в чому полягає провина позивача. Сплата виключно вступних, членських внесків згідно із законом № 265, не є розрахунковою операцією за товари (послуги), таким чином зазначені операції можуть здійснюватись у касі підприємства без застосування РРО. В той же час, членські внески повинні оприбутковуватись у відповідності до вимог положення № 148. Головний бухгалтер повністю дотримується вимог вказаних положень та при прийнятті членських внесків та благодійних внесків видається прибутковий касовий ордер. В день перевірки в касі кооперативу були внесені благодійні внески на суму 30 грн. При цьому жодним законом не передбачено, що для отримання благодійної допомоги треба застосувати РРО. Визначене у ст. 163-15 КУпАП правопорушення, яке інкриміноване позивачу, передбачає вчинення дії у формі відмови покупцю в прийнятті спеціального (електронного) платіжного засобу, що свідчитиме про не забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів. Таким чином для кваліфікації діяння за ст. 163-15 КУпАП встановлення особи, якій не забезпечено можливості проведення розрахунків за товари з використанням електронних платіжних засобів є обов`язковими, оскільки у разі відсутності такої особи відповідно відсутня подія та склад адміністративного правопорушення. Вказано, що у протоколі про адміністративне правопорушення та у оскаржуваній постанові відповідачем не викладено суть правопорушення вчиненого ОСОБА_1 , оскільки не вказано які саме протиправні дії були ним вчиненні. З урахуванням викладеного просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 16.05.2025 року якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-15 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн., а провадження у справі закрити.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 19.08.2025 року було відкрито спрощене провадження по вказаній справі, призначено справу до судового розгляду.

Від представника відповідача надійшов відзив, в обґрунтування якого зазначено, що за результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 24.04.2025 року реєстраційний № 34179/Ж5/26/15/07/22862423, яким встановлено порушення п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 265), п. 1 Постанови КМУ від 29.07.2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі - Постанова № 894), а саме: підприємством не забезпечено можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за надані послуги; п. 63.3 ст. 63 Кодексу. Перевіркою встановлено, що ГБК «Захисник» надає послуги з обслуговування гаражів, території кооперативу та платні послуги за в`їзд на територію кооперативу за готівковий розрахунок без використання банківського терміналу та без використання РРО/ПРРО (не реєструвались). Перед початком перевірки проведено контрольно-розрахункову операцію, а саме придбання платної послуги в`їзду на територію кооперативу вартістю 10 грн. Розрахунок проведено в готівковій формі. Охоронець ОСОБА_2 отримав готівку, розрахункову операцію по РРО/ ПРРО не провів, розрахунковий документ встановленої форми та змісту на суму 10 грн. не видав. Після пред`явлення службових посвідчень, направлень на перевірку, копії наказу охоронець ознайомився, проте робити відмітку в направленнях на перевірку про отримання копії наказу відмовився, про що складено відповідний акт. Крім того перевіркою встановлено, що на підприємстві не забезпечено можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за надані послуги. Оскільки, посадових осіб ГБК «Захисник» не було при проведенні перевірки, протоколи про адміністративне правопорушення не складались, Головним управлінням ДПС у м. Києві було надіслано лист-запрошення ОСОБА_1 з питань складання протоколів про адміністративне правопорушення від 28.04.2025 року №4040/П/26-15-07-07-01-08. ОСОБА_1 на складання протоколу не з`явився, що підтверджується актом неявки для підписання та отримання примірника протоколу про адміністративне правопорушення від 06.05.2025 року №4512/ж6/26-15-07-07-00-17. Посадовими особами контролюючого органу 06.05.2025 року складено протокол № 2044 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за фактом порушення порядку проведення розрахунків з використанням електронних платіжних засобів, а саме не забезпеченно можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари(надані послуги). В протоколі зазначено, що розгляд адміністративної справи відбудеться 16 травня 2025 року у приміщенні ГУ ДПС у м. Києві. Другий примірник протоколу направлено ОСОБА_1 07.05.2025 року, і вручено 13.05.2025 року особисто ОСОБА_1 16.05.2025 року Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за частиною 1 статті 163-15 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн за результатом розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 06.05.2025 №2044 та надіслано засобами поштового зв`язку за адресою реєстрації ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, яке вручено особисто 19.05.2025 року. Враховуючи наведене просив відмовити в задоволенні позову.

Позивач надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з підстав наведених у позові.

Суд дослідивши матеріали справи заслухавши сторони приходить до наступного.

Судом встановлено, що 24.04.2025 року Головним управлінням ДПС у м. Києві було складено акт фактичної перевірки ГБК «Захисник» Дарницького району м. Києва, яким було встановлено, що ГБК «Захисник» надає послуги з обслуговування гаражів, території кооперативу та платні послуги на в`їзд на територію кооперативу за готівковий розрахунок без використання банківського терміналу та без використання РРО/ППРО. перед початком перевірки проведено контрольну розрахункову операцію, а саме:придбання платної послуги в`їзду на територію кооперативу вартістю 10,00 грн. Розрахунок проведено в готівковій формі. Проте охоронець ОСОБА_2 , готівку отримав, розрахункову операцію по РРО/ПРРО не провів, розрахунковий документ встановленої форми та змісту на суму 10,00 грн., не надав. Крім того, перевіркою встановлено, що на підприємстві не забезпечено можливість здійснення безготівкових розрахунків. Також, перевіркою встановлено, що ГБК «Захисник» не подав до контролюючих органів відомості про об`єкти оподаткування за місцем фактичного провадження господарської діяльності.

16.05.2025 року постановою №2227 ОСОБА_1 , голову правління ГБК «Захисник» було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 163-15 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн.

Вказаною постановою встановлено, що ОСОБА_1 , як головою правління ГБК «Захисник» порушено порядок розрахунків, а саме: суб`єкт господарювання не забезпечив можливість здійснення безготівкових розрахунків ( у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані товари (надані послуги).

Зі змісту статуту ГБК «Захисник» Дарницького району м. Києва, вбачається, що кооператив є невиробничою, некомерційною, неприбутковою кооперативною організацією, створено на основі інтересів громадян - автовласників м. Києва з метою спільної реалізації своїх потреб організованого зберігання транспортних засобів шляхом спорудження гаражних боксів.

Відповідно до прибуткових касових ордерів № 95/п, 96/п, 97/п від 24.04.2025 року було здійснено благодійні одноразові допомоги на розвиток кооперативу на загальну суму 30,00 грн.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265).

Згідно зі статтею 2 Закону №265 визначено, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Пунктом 1 статті 3 Закону № 265 визначено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

З наведеного вбачається, що суб`єкти господарювання, які здійснюють продаж товарів (послуг), зобов`язані проводити такі операції із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій та наданням споживачу розрахункового документу встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.

Відповідно до пункту 47 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148, перевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (далі - контролюючий орган) відповідно до його компетенції.

Керівники суб`єктів господарювання несуть відповідальність за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку.

Контролюючий орган в разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою застосовує до порушників штрафні санкції згідно з законодавством України.

Як зазначено в п.1 Постанови КМУ №894 від 29.07.2022 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані товари (надані послуги)», торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно.

Частина 1 статті 163-15 КУпАП передбачає відповідальність за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Частина 2 вказаної статті передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення.

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст.251 КУпАП).

Згідно із ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків,встановленихст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази суду надають учасники справи.

Під час розгляду справи судом встановлено, що під час проведення фактичної перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві до її початку було проведено контрольну розрахункову операцію шляхом придбання платної послуги з в`їзду на територію ГБК «Захисник» вартістю 10,00 грн. Після отримання готівкових коштів охоронцем кооперативу розрахункова операція через РРО/ПРРО не була проведена, а розрахунковий документ встановленої форми та змісту покупцю не видано. Зазначені обставини підтверджуються матеріалами перевірки та не спростовані належними і допустимими доказами. Посилання позивача на те, що кошти, отримані під час перевірки, є благодійними внесками, суд оцінює критично. Сам по собі статус кооперативу як неприбуткової організації не виключає можливості здійснення ним розрахункових операцій за надані послуги. Водночас матеріалами справи підтверджено, що посадовою особою контролюючого органу була придбана саме платна послуга з в`їзду на територію кооперативу, а не здійснено благодійний внесок. Надані позивачем прибуткові касові ордери щодо внесення іншими особами благодійної допомоги на загальну суму 30,00 грн. не підтверджують, що грошові кошти, отримані під час контрольної розрахункової операції, також мали характер благодійної допомоги, а тому не спростовують встановлених під час перевірки обставин. За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваної постанови та наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-15 КУпАП, тоді як доводи позивача не знайшли свого підтвердження належними, допустимими та достатніми доказами. Відтак підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення суд не вбачає, у зв`язку з чим у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст.2,72-77,205,241-246,255,286,295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.22, ст.122ч.2, ст.247, ст.251, ст.280,284,293ч.3КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя С.В. Кулик