Рішення № 138807393, 05.08.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/3385/25

Провадження №:2-др/138/18/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2026 м. Могилів-Подільський

Суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Київська Т.Б., розглянувши питання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу і договору оренди недійсним,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходилась вказана вище цивільна справа.

20.07.2026 судом ухвалено рішення, яким позов було задоволено в повній мірі. 27.07.2026 до суду надійшла заява представника позивача про долучення до матеріалів справи докази надання правничої допомоги. Також зазначив, що попередньо 12.06.2026 вже подавав до суду заяву про долучення доказів на підтвердження розміру судових витрат та здійснення розподілу судових витрат. Таким чином, постала необхідність у вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.3 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що судом вирішується питання лише щодо судових витрат, то питання про ухвалення додаткового рішення можливо провести без повідомлення учасників справи.

03.08.2026 до суду надійшли заперечення представника ОСОБА_3 в яких вона просила зменшити розмір судових витрат на правничу допомогу до 5000,00 грн., оскільки розмір заявлених витрат не є співмірним зі складністю справи, обсягом та часом виконаної роботи. При цьому вказала, що витрати пов`язані з вимогою до СТОВ «Прогрес» не можуть покладатись на відповідача, оскільки до нього ця вимога пред`явлена не була та більш того, судом закрито провадження в цій частині позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, зміст рішення суду від 20.07.2026 суд, дійшов до висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення у справі, оскільки питання про судові витрати вирішено не було під час ухвалення рішення у справі.

Згідно ч.1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ч.3 ст.142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Така позиція суду відповідає правовій позиції Верховного суду, викладеній в постанові від 23.11.2020 у цивільній справі № 638/7748/18.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд встановив, що 01.05.2024 між адвокатом Варцабою С.А. та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги. Розділом 4 вказаного договору передбачено, що на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Гонорар адвоката погоджується за взаємною згодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього договору.

29.09.2025 між сторонами було укладено додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 01.05.2024, в якій вони погодили, що за результатами розгляду даної цивільної справи гонорар адвоката є фіксованим та становить 60000,00 грн., що включає в себе всі витрат, які нестиме адвокат, у зв`язку з наданням послуг клієнту.

24.07.2026 між адвокатом та позивачем було підписано акт прийняття-передачі наданих адвокатських послуг. Відповідно до вказаного акту, сторони погодили та підтвердили наданн правничої допомоги під час розгляду цивільної справи №138/3385/25. Також визначили, що загальна вартість послуг за даним актом становить 60000,00 грн.

Представником позивача також надано рахунок на оплату вартості послуг від 24.07.2026 у розмірі 60000,00 грн.

Відповідач ОСОБА_3 скористався своїм правом подання клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, в якому зазначав про неспівмірності їх розміру складності справи та обсягу і часу виконаної роботи.

Інші відповідачі правом на подання своїх заперечень не скористались.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд у своїй постанові від 28.09.2023 у справі 686/31892/19 (провадження 61-4683св23).

Також, суд при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу при задоволенні позову звертає увагу на те, що відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України такі витрати покладаються на відповідача.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо).

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у зв`язку з відмовою представника позивача від частини позовних вимог, ухвалою суду від 08.07.2026 закрито провадження в частині вимог про визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі продажу земельної ділянки укладеного 07 липня 2025 року між ОСОБА_2 та СТОВ «Прогрес». При цьому, розмір гонорару погоджувався між адвокатом на позивачем з врахуванням зазначеної позовної вимоги, яка є однією із трьох заявлених позовних вимог, тобто слід дійти висновку, що кожну з вимог сторонами було погоджено гонорар у розмірі 20000,00 грн., зважаючи на те, що в умовах договору іншого передбаченого не було. Таким чином, за дві вимоги гонорар адвоката повинен становити 40000,00 грн.

З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, ціни позову, виходячи з конкретних обставин даної справи та те що дана категорія справ не є складною і з даного питання є установлена судова практика, а також те, що окрім позовної заяви стороною позивача більше жодних заяв, клопотань чи заперечень суду подано не було, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 40000,00 грн. є значно завищеними та недостатньо обґрунтованими.

Зважаючи на викладене вище та враховуючи предмет спору, ціну позову, складність справи, обсягу виконаної роботи, необхідності та розумності відповідних витрат, враховуючи, що витрати у визначеному позивачем розмірі не є пропорційними до ціни позову, а також зважаючи на заперечення відповідача ОСОБА_3 та те, що інший відповідач ОСОБА_2 визнала позов, суд визначає вартість наданих юридичних послуг у загальному розмірі 15000,00 гривень, по 5000,00 грн. з кожного з відповідачів, що відповідатиме критеріям розумності та співмірності.

Щодо судових витрат у виді судового збору, то суд звертає увагу на таке.

Так, при подачі позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4412,35 грн. за три вимоги майнового характеру. Зі змісту прохальної частини слідує, що позовні вимоги були пред`явлені до чотирьох відповідачів. Разом з тим, судом було закрито провадження в частині вимог до відповідача СТОВ «Прогрес», а тому судовий збір у розмірі 1470,78 грн. (4412,35 грн./ 3 вимоги) слід залишити за позивачем, а решту судового збору у розмірі 2941,57 грн. слід розподілити між іншими відповідачами в рівних частках.

Відповідачами за двома позовними вимогами, які були задоволені судом, є ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . При цьому, відповідач ОСОБА_3 є відповідачем одразу за двома вимогами. Таким чином, з ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2/3 від 2941,57 грн, що становить 1470,78 грн., з відповідача ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 1/3 від 2941,57 грн., що становить 735,39 грн., а з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню 50% 1/3 від 2941,57 грн, що становить 367,69 грн., оскільки зазначений відповідач визнала позовні вимоги, а решту 50% 1/3 від 2941,57 грн., що становить 367,69 грн. слід повернути позивачу відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 133, 137, 141, 260, 270 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Ухвалити додаткове рішення про стягнення судових витрат у виді витрат на правничу допомогу та у виді судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору у розмірі 1470 гривень 78 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору у розмірі 367 гривень 69 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору у розмірі 735 гривень 39 копійок.

Повернути ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 367 гривень 69 копійок згідно платіжної інструкції №5Т7Е-Т7СН-2МВ0-99ЕТ від 26.11.2025, фактичний платник ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), банк платника АТ «Універсал банк» за реквізитами: отримувач ГУК у Він.обл./м.Могилів-Под/22030101, код отримувача 37979858; банк отримувача Казначейство України, номер рахунку UA238999980313171206000002918 (ідентифікатор у Казначействі 928073392).

Решту судових витрати залишити за позивачем.

Додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення суду від 20.07.2026 ухваленого у цивільній справі № 138/3385/25.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса листування: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Третя особа: ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Суддя: Т.Б.Київська