Ухвала суду № 138806425, 06.08.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/9786/26

Провадження № 2/712/5084/26

УХВАЛА

про часткове задоволення клопотання

щодо зменшення розміру судового збору

06 серпня 2026 року м. Черкаси

Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Пономар В.О., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору дарування удаваним, визнання фактично укладеним договору купівлі-продажу та поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , у якій позивач просить визнати удаваним договір дарування житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати, що замість цього договору фактично укладено договір купівлі-продажу; у порядку поділу майна подружжя визнати за ним право власності на 1/2 частину об`єкта незавершеного будівництва житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, а також на 1/2 частину земельної ділянки площею 505 кв. м, кадастровий номер 7110136700:04:006:0005.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.072026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. У зазначеній ухвалі суд виходив із того, що позов містить взаємопов`язані вимоги немайнового характеру щодо правової кваліфікації договору дарування та майнову вимогу про визнання права власності на нерухоме майно. Розмір судового збору визначено у сумі 17 971,20 грн, із яких 16 640 грн - за вимогу майнового характеру та 1 331,20 грн - за вимогу немайнового характеру.

На виконання ухвали позивач подав клопотання, у якому просить зменшити розмір судового збору за подання позовної заяви до 3 406 грн.

Клопотання обґрунтовано тим, що позивач є пенсіонером, має інвалідність III групи внаслідок загального захворювання, не працевлаштований та не має іншого постійного доходу, крім пенсії. За довідкою про доходи розмір його пенсії за 2025 календарний рік становив 35 830 грн, а тому 5 відсотків річного доходу дорівнює 1 791,50 грн. Водночас судовий збір у визначеному судом розмірі значно перевищує вказану суму.

Позивач також посилається на відсутність у нього транспортних засобів та іншого майна, придатного для реалізації. Зареєстрований за ним житловий будинок розташований у м. Приморську Запорізької області, яке належить до тимчасово окупованих територій, у зв`язку з чим фактична можливість користуватися та розпоряджатися цим майном відсутня.

На підтвердження майнового стану до клопотання додано пенсійне посвідчення, довідку про доходи, довідку форми ОК-5, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, інформацію про відсутність зареєстрованих транспортних засобів, відомості з державних реєстрів речових прав на нерухоме майно та довідку АТ КБ «ПриватБанк» про відкриті рахунки і залишки коштів.

Згідно з банківською довідкою станом на 28.07.2026 року на двох рахунках позивача обліковувалися кошти у розмірі 20 130,84 грн та 15 000 грн, загалом 35 130,84 грн.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а також може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

За п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, якщо його розмір перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Відповідно до частини другої цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 338/158/19 (провадження № 61-11548св20) зроблено висновок, що визначальною підставою для зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є майновий стан особи, який повинен бути підтверджений належними та достатніми доказами.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Kniat v. Poland"; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан.

Можливість часткового задоволення клопотання та визначення судом іншого, ніж запропонований заявником, розміру судового збору застосована, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 23.04.2024 у справі № 205/8909/21, якою клопотання про повне звільнення від сплати судового збору задоволено частково та розмір судового збору зменшено до суми, визначеної судом з урахуванням річного доходу заявника.

Суд установив, що загальний розмір судового збору 17 971,20 грн становить понад 50 відсотків річного доходу позивача за 2025 рік та істотно перевищує 5 відсотків такого доходу. Отже, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» умова для розгляду питання про зменшення розміру судового збору у цій справі наявна.

На користь зменшення судового збору свідчать отримання позивачем переважно пенсії по інвалідності, інвалідність III групи, відсутність зареєстрованих транспортних засобів та фактична недоступність належного йому нерухомого майна, розташованого на тимчасово окупованій території.

Разом із тим інвалідність III групи сама по собі не належить до встановлених законом безумовних підстав звільнення від сплати судового збору. Крім того, надані позивачем банківські документи підтверджують наявність на його рахунках 35 130,84 грн, тобто суми, достатньої для сплати судового збору.

Матеріали клопотання також не містять доказів наявності у позивача утриманців, значних витрат на лікування, боргових чи інших обов`язкових платежів, які б свідчили про неможливість використання наявних коштів для сплати судового збору. Тому підстав для зменшення збору до запропонованих позивачем 3 406 грн суд не вбачає.

Водночас сплата збору у повному розмірі 17 971,20 грн поглинула б понад половину річного доходу позивача та понад половину коштів, наявних на його банківських рахунках. З урахуванням соціального статусу позивача, структури його доходів та відсутності доступного для реалізації майна покладення на нього обов`язку сплатити збір у повному розмірі становило б надмірний фінансовий тягар.

Закон не встановлює, що за наявності умови, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», судовий збір обов`язково має бути зменшений саме до 5 відсотків річного доходу заявника. Перевищення цього показника є підставою для реалізації судом дискреційного повноваження, тоді як конкретний розмір збору визначається з огляду на всі обставини майнового стану та принцип пропорційності.

Забезпечуючи справедливий баланс між обов`язком особи сплатити судовий збір та необхідністю не створювати непропорційних перешкод для доступу до суду, суд вважає обґрунтованим зменшити частину судового збору, обчислену за вимогою майнового характеру, з 16 640 грн до 8 320 грн. Судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 1 331,20 грн підлягає сплаті на загальних підставах.

Отже, загальний розмір судового збору, який позивачу належить сплатити за подання позовної заяви, становить 9 651,20 грн. У зв`язку з необхідністю подання документа про сплату судового збору у визначеному цією ухвалою розмірі строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою від 20.07.2026, потрібно продовжити.

Керуючись ст. 127, 136, 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору задовольнити частково.

Зменшити розмір судового збору за вимогу майнового характеру з 16 640 грн до 8 320 грн.

Визначити загальний розмір судового збору, належного до сплати ОСОБА_1 за подання позовної заяви, у сумі 9 651 грн 20 коп., із яких 8 320 грн судовий збір за вимогу майнового характеру та 1 331 грн 20 коп. - судовий збір за вимогу немайнового характеру.

У задоволенні клопотання в частині зменшення загального розміру судового збору до 3 406 грн відмовити.

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.07.2026, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у зазначений строк він має подати до суду документ, який підтверджує сплату судового збору у сумі 9 651 грн 20 коп.

У разі невиконання вимог ухвали у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Пономар