Рішення № 138806227, 05.08.2026, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/3400/26

2-о/703/142/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

у складі: головуючого судді Криви Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Холодняк Л.П.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника адвоката Терещенка С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Смілянська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення, -

встановив:

В інтересах заявника ОСОБА_1 звернувся її представник адвокат Терещенко С.І., заінтересована особа Смілянська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення.

В обґрунтування заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна мати заявниці - ОСОБА_2 , яка на день смерті була зареєстрована і проживала по АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_2 разом з нею ніхто не був зареєстрований. Проте, разом зі спадкодавцем, без реєстрації, постійно проживала, в тому числі і на час відкриття спадщини її дочка - ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 залишилась спадщина, яка складається з права власності на квартиру АДРЕСА_2 , що належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого органом приватизації Шевченківського відділку Одеської залізниці 20 жовтня 1998 року згідно з розпорядженням від 20 жовтня 1998 року № 2436. Право власності зареєстровано Смілянською дільницею ЧООБТІ.

15 листопада 1996 року батько заявниці ОСОБА_3 придбав по договору купівлі-продажу жилий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_3 . За рішенням батьків заявницю прописали (зареєстрували) у вищевказаному домоволодінні ІНФОРМАЦІЯ_2 .

16 березня 2000 року ОСОБА_3 і ОСОБА_2 шлюб розірвали, а ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер.

Проте, будучи зареєстрованою за адресою АДРЕСА_3 , заявниця постійно проживала, в тому числі на час відкриття спадщини по АДРЕСА_1 разом з матір`ю ОСОБА_2 . Однією з причин постійного проживання заявниці разом з матір`ю став незадовільний стан її здоров`я пов`язаний з психічним захворюванням та її неможливість задовольнити свої життєві потреби.

Після смерті матері заявниця здійснила процедуру поховання на підтвердження чого надає копію договору-замовлення № 000695 від 10 жовтня 2025 року.

Враховуючи викладене заявник просить суд встановити факт, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно проживала по АДРЕСА_4 разом із спадкодавцем - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 підтримали заявлені вимоги з підстав, зазначених у заяві та просили їх задовольнити.

Від Смілянської міської ради надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника.

В судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які пояснили, що знають заявницю з дитинства, проживають в одному будинку та в одному під`їзді. Підтвердили суду той факт, зо заявниця з самого дитинства проживала про АДРЕСА_1 разом з батьками, а пізніше з матір`ю до дня її смерті.

Заслухавши заявника, її представника, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 16.10.2025.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_2 , що належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого органом приватизації Шевченківського відділку Одеської залізниці 20 жовтня 1998 року згідно з розпорядженням від 20 жовтня 1998 року № 2436. Право власності зареєстровано Смілянською дільницею ЧООБТІ.

ОСОБА_1 для померлої ОСОБА_2 - є донькою, що підтверджується даними свідоцтва про народження заявниці НОМЕР_2 , виданим 22.05.1972 року міськбюро ЗАГС м. Сміла Черкаської області, а/з № 331, свідоцтва про розірвання шлюбу заявниці серії НОМЕР_3 виданим 31.08.2011 року відділом РАЦС по Смілянському району Смілянського міськрайонного управління юстиції Черкаської області а/з № 22 від 16.03.2010 року, двома витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №№ 00058395809 і 00058394977 від 15 травня 2026 року наданого відділом ДРАЦС у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після смерті своєї матері.

Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно довідки ОСББ «Ювілейне», ОСОБА_1 проживала разом зі своєю матір`ю Маслигою ЛД. До дня її смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаний факт також підтвердили свідки в судовому засіданні.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив відмову від неї.

Тобто ОСОБА_1 у відповідності до положень ч.3 ст.1268 ЦК України прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_2 .

Згідно з ч. 1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Таким чином ОСОБА_1 на час відкриття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_2 постійно з нею проживала та є також що прийняла спадщину в розумінні положень ч.3 ст.1268 ЦК України.

Оскільки на час відкриття спадщини, ОСОБА_1 постійно проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_2 в квартирі по АДРЕСА_1 , тому заяви до нотаріуса у шестимісячний термін не подавала, про відмову від прийняття спадщини не заявляла.

Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до правового висновку, викладеного в Постанові Верховного Суду від 10.01.2019 року у справі № 484/747/17, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Метою звернення ОСОБА_1 до суду є встановлення факту постійного проживання її як спадкоємця із спадкодавцем ОСОБА_2 на час її смерті, для подальшого оформлення в нотаріальному порядку отримання свідоцтва про право на спадщину на квартиру, що залишилися після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до положень ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Частиною 1 статті 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Суд зазначає, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування", виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому розглядаються заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Пунктом 23 зазначеної постанови встановлено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Тобто, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Оскільки в позасудовому порядку заявник позбавлена можливості встановити наведений факт, а встановлення даного факту має для нього юридичне значення, суд вважає за можливе задовольнити її заяву в повному обсязі.

Відповідно до ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі наведеного, керуючись ч. 2 ст. 256, ст. 10, 11, 60, 213-215, 259 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Смілянська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно проживала по АДРЕСА_4 разом із спадкодавцем - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: Ю. В. Крива