Рішення № 138805732, 03.08.2026, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/2919/24

Провадження № 2/559/33/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі головуючої судді Жуковської О.Ю., з участю секретаря судового засідання Джигирей В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представниця адвокатка Альонова Мар`яна Борисівна, до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Смизька селищна рада, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зобов`язання відповідачки привести незаконне будівництво у відповідність до норм закону, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції сторін.

Адвокат Альонова М.Б. звернулася у суд в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Смизька селищна рада із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зобов`язання відповідача привести незаконне будівництво у відповідність до норм закону. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, ОСОБА_1 з 2009 року є власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 . Відповідачка ОСОБА_2 є власницею сусіднього будинку за адресою АДРЕСА_2 . 09.07.2024 відповідачці було видано будівельний паспорт забудови земельної ділянки на будівництво житлового будинку та реконструкцію існуючого житлового будинку під господарську будівлю. В подальшому, відповідачка збудувала димохідну трубу на новій прибудові, що спричиняло часті задимлення подвір`я позивачки. Згідно Акту Смизької селищної ради від 02.02.2024 встановлено, що житловий будинок по АДРЕСА_2 , с-ще Смига розташований 0,50 м від межі з сусіднім домогосподарством, тоді як відповідно до ДБН відстань від житлового будинку до огорожі встановлюється 3 м. Тобто відповідачка порушила будівельні норми, що супроводжується незручностями для сусідів. Даним Актом також встановлено, що періодичне задимлення домогосподарства позивачки відбувається через недотриманні протипожежні розриви між житловим будинком та господарськими будівлями відповідачки. В результаті чого на подвір`ї позивачки відсувається димний запах. Також вказує, що позивачка має інвалідність ІІІ групи, хворіє на хронічну астму, часті задимлення її подвір`я та будинку негативно впливають на стан її здоров`я. Порушення будівельних норм негативно впливають на стан здоров`я позивачки та її сім`ї, унеможливлюють перебування на подвір`ї в опалювальний період та й у самому будинку постійно відчувається запах диму, що призводить до безсоння через діагноз позивачки. Тому просить зобов`язати відповідачку усунути порушення будівельних норм та привести будівництво у відповідність до ДБН шляхом перенесення господарської будівлі на відстань 8м від житлового будинку позивачки. Орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу - 10 тис. грн.

Відповідачка правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк не скористалася.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Ральця Р.В. від 14.08.2024 відкрито провадження та призначено підготовче засідання. Ухвалю від 17.10.2024 справу прийнято в провадження судді Жуковської О.Ю. та призначено підготовче засідання. 30.04.2025 ухвалою судді Жуковської О.Ю. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 19.12.2025 забезпечено участь в судовому засіданні свідка ОСОБА_3 в режимі відео конференції.

Представниця позивачки адвокат Альонова М.Б. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково вказала, що відповідачка є сусідкою позивачки, з 2017 року відповідачкою проводилася реконструкція надвірних будівель, а саме: котельні. З 2024 року позивачка почала звертати увагу, що в результаті наявності труби на опалення задимлюється її будинок. Комісією Смизької селищної ради було здійснено виїзд за місцем проживання позивачки та відповідачки і було встановлено факт порушення вимог ДБН - протипожежні розриви мали складати 8 м. від будинку до будинку, але в даному випадку є лише 3 м. На відео добре видно, що якщо вітер дме в сторону подвір`я позивачки, то саме з труби відповідачки ОСОБА_2 відбувається задимлення, дим встелює двір і дихати людині з астмою тяжко, це загальновідомо. Інших димоходів, які були б розташовані на близькій відстані, - не має. Практика ВСУ встановлює, що порушення ДБН є підставою для знесення будівництва або його перенесення. Хотіли вирішити цю проблему в позасудовому порядку по сусідські, але не вдалося. Тому звернулися до суду, щоб захистити право позивачки бути здоровою. Вважає, що право на здоров`я переважає права власника, який порушив норми ДБН. Навіть під час судового процесу були спроби примиритися, адже позивачку влаштує просто перенесення труби на відстань ще 5 м., щоб дим не встеляв її двір, бо зрозуміло, що в селищі Смига така специфіка, що дуже щільна забудова і переносити саму котельню нікуди, але відповідачка відмовляється, тому просить задовольнити позов.

Позивачка підтримує позов і позицію своєї представниці. Сама має астму, їй важко дихати і від того диму від сусідки ОСОБА_4 задихається, лише хоче, щоб її подвір`я не задимлювалося, бо це шкодить здоров`ю. Дим від інших сусідів до її подвір`я не потрапляє, димохід ОСОБА_5 далеко, лише від ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представниця відповідачки адвокат Мельник Т.В. в судовому засіданні вказала, що позовні вимоги ОСОБА_2 не визнає. Зазначила, що ними було подано фото, з яких видно, що до господарства позивачки також близько знаходяться димоходи інших сусідів, в тому числі будівля сусіда ОСОБА_5 , на якій також є димохід, але чомусь до них у позивачки претензій не має. Що стосується Акта, складеного комісією Смизької селищної ради, то цей акт не підписаний ОСОБА_2 , ці всі питання вирішувались без неї. Якщо відповідачка не запрошувалася для складання Акта, як вони встановили відстань від паркану до будівлі 50 см, якщо власниці не було, то виміри фактично не проводились. Щодо протипожежних розривів між будинками, які повинні бути 8м згідно ДБН, однак як можна було визначити цей метраж, коли складався, не зрозуміло. У Акті написано, що здійснили огляд домогосподарства на предмет задимлення, однак там не вказано, що члени комісії бачили, як проходить цей дим. Тому невідомо, на яких підставах було зроблено цей акт і чи можна вважати його належним доказом. Крім того, до матеріалів справи не надано доказів, хто був забудовником цього господарства, є лише документи, що відповідачка є власником цього домоволодіння на підставі свідоцтва про спадщину. Якщо відповідачка не є забудовником, то чи доцільно ставити до неї питання про усунення перешкод у користуванні. Визнають, що відстань від комина до паркану 0,5 м. Тому, вважає, що підстав для задоволення позовних вимог не має.

Відповідачка позовні вимоги не визнала та підтримала позицію своєї представниці.

Представник третьої особи Смизької селищної ради згідно поданої заяви просить розгляд справи проводити без участі представника селищної ради за наявними у матеріалах справи документами.

Свідок ОСОБА_6 (начальник юридичного відділу Смизькою селищної ради) надала пояснення наступного змісту: до селищної ради 01.02.2024 зверталась ОСОБА_7 із заявою щодо встановлення факту задимлення її господарства. При розгляді цієї заяви було винесено розпорядження сільського голови, створено комісію, до складу якої входила вона сама та двоє інших членів. На день огляду комісія встановила, що житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 , розташований на відстані 0,5 м від межі з сусіднім домогосподарством. При цьому, згідно ДБН відстань має становити 3 м, тому можна стверджувати, що при забудові, ОСОБА_2 порушила будівельні норми, що наразі створює певні незручності сусідам. Цей висновок складала особа з відповідною кваліфікацією - ОСОБА_8 , яка є інженером-будівельником, вона міряла відстань і вони як члени комісії підписували акт. Замір проводилися з домогосподарства ОСОБА_7 , візуально, коли зайшли на домогосподарство ОСОБА_7 , то її будинок праворуч, а ліворуч будинок ОСОБА_9 і у них спільний паркан. На момент обстеження відчувався запах диму, його видно не було, але запах диму був по всій Смизі. Пані ОСОБА_10 ними не була попереджена про виїзд, так як до її господарства не заходили. При складані акту комісія не стверджувала, що запах диму йшов саме з домогосподарства відповідачки ОСОБА_2 , взагалі не стверджували, що це був запах диму з того чи іншого будинку. Комісія під`їхала машиною суто до господарства ОСОБА_7 , відчули запах диму, поміряли і поїхали. При здійснені замірів, була рулетка в інженера, вона підходила і міряла, так як має відповідну кваліфікацію, вони лише підписували. Поряд з будинком ОСОБА_7 є і інші будинки, це заселена житлова вулиця. Чи може бути задимлення з іншого подвір`я, а не з подвір`я ОСОБА_11 відповісти не може, так як не конкретизувалося, звідки було задимлення. Цей висновок зробила ОСОБА_12 , на місці відчувала дим, але джерела не вказувала. Дуже щільна забудова в Смизі. Підписала Акт, бо погодилась з ним.

Будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_13 (заступник селищного голови) пояснив: до Смизької селищної ради надійшла заява ОСОБА_7 , що існує задимлення її будинку та подвір`я зі сторони сусідки ОСОБА_14 . Було створено комісію розпорядженням селищного голови, яка 04.02.2024 здійснила виїзд і написали причини: саме недотримання будівельних норм щодо відстані. Вже точніше не пам`ятає. Огорожа здається з якогось металу, по пам`яті не може сказати яка відстань від огорожі до будинку ОСОБА_7 , в акті треба дивитись про відстань. Диму візуально здається, не було, але запах був присутній. Це було взимку, всі палили, не стверджує, що запах був саме від сусіда ОСОБА_2 акті вказана можлива причина. Чи на момент перевірки була присутня ОСОБА_10 не пам`ятає, чи була про це вона повідомлена, також не пам`ятає. При складані Акту проводили виміри, це пам`ятає і конкретно спеціаліст ОСОБА_8 їх робила, такожі вона складала Акт, він ознайомився і підписав. Виїзд здійснювався для встановлення факт задимлення домогосподарства, фактично було встановлено, що відчувається запах диму, конкретно звідки відбувалося задимлення, ними не встановлювалося. Зі сторони інших сусідів не вирішували питання. В Смизі щільна забудова. Підписав акт, бо погодився з ним.

Свідок ОСОБА_3 надала суду пояснення наступного змісту: у 2024 році працювала інженером-будівельником у Смизькій селищній раді. Вона входила в склад комісії, яка виїжджала до домогосподарства ОСОБА_7 за її заявою щодо встановлення факту задимлення. На місці було встановлено, що там дуже щільна забудова, комісією було складено Акт, який було надано особі, яка писала заяву. До складу комісії крім неї входив заступник селищного голови з питань господарської діяльності ОСОБА_13 та начальник юридичного відділу ОСОБА_6 Огляд відбувався у домогосподарстві ОСОБА_7 , доступу до господарства ОСОБА_11 не було, так як там нікого не було. Актом було встановлено, що внаслідок щільної забудови було порушено містобудівні нормативи та протипожежні розриви. В даному випадку дуже близько побудована хата до межі, порушені містобудівні розриви. Це не лише на даній вулиці, така щільна забудова по всьому селищу. У ОСОБА_7 і у ОСОБА_11 на будівлях звичайна скатна криша з димоходом, свідок не може робити висновок, яким чином можна це якось усунути чи перенести. Будинки інших сусідів до уваги не бралися. Відстань між будівлями ОСОБА_7 і у ОСОБА_15 , всюди відстань менша, ніж та, яка має бути згідно ДБН. В результаті огляду було вказано, що необхідно звернутися до містобудівних органів, зокрема до Архітектурної будівельної інспекції у Рівненській області, щоб спеціалісти зробили висновок та надали заключення. Акт підписували лише члени комісії, господарі звичайно такі акти не підписують. Зазначила, що Актом було підтверджено порушення протипожежних розривів, щодо факту задимлення, то не має відповідної компетенції, аби давати такі заключення. При огляді дим з димоходу відповідачки не йшов. Саме розташування димохода до вимог ДБН не перевіряли, але там і так було видно, що відстань 1,5 м., чи це норма залежить від самої площі даху та його конфігурації. Димохід знаходився на господарській будівлі. Вважає, що підняття димоходу не вирішить проблему задимлення через дуже щільну забудову вулиці.

При огляді Акту у засіданні свідок підтвердила, що здійснювала заміри, які вказані у Акті.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими будівлями за адресою АДРЕСА_1 , зокрема: 49/100 частини на підставі Договору дарування №2-60 від 29.01.2009 та 51/100 на підставі Договору дарування від 13.02.2017 (а.с.8,9-10).

Також, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0951 га, кадастровий номер 5621655900:01:003:0656 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_1 (а.с.11).

ОСОБА_2 є власником житлового будинку з господарськими будівлями за адресою АДРЕСА_2 та земельної ділянки площею 0,089 га, кадастровий номер 5621655900:01:003:0404 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20.07.2022 (а.с.12-13).

Згідно інформації, наданої Дубенською РДА Рівненської області №2257/02-15/24 від 18.07.2024, відділом містобудування та архітектури Дубенської райдержадміністрації було видано Будівельний паспорт забудови земельної ділянки на будівництво житлового будинку та реконструкцію існуючого житлового будинку під господарську будівлю від 19.06.2017 на ім`я: ОСОБА_16 за адресою АДРЕСА_2 (покійний батько відповідачки) (а.с.14).

Згідно Акту комісійного обстеження заяви щодо встановлення факту задимлення домогосподарства ОСОБА_1 та недотримання будівельних і протипожежних норм сусіднім землекористувачем, наданого Смизькою селищною радою від 05.02.2024, встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_2 з прибудованими до нього господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 , що належать ОСОБА_17 , розташований 0,50 м від межі з сусіднім домогосподарством. Відповідно до ДБН Б.2.2-5:2011 «Планування та забудова міст, селищ і функціональних території. Благоустрій територій», відстань від житлового будинку до огорожі встановлюється 3 м., виходячи з чого можна стверджувати, що при плануванні забудови земельної ділянки ОСОБА_17 порушив будівельні норми, що супроводжує певні незручності сусідам. Стосовно димохідної труби, що розташована на господарській будівлі ОСОБА_17 , в даному випадку ОСОБА_17 дотримано норми ДБН, оскільки димохідна труба на господарській будівлі висотою 1,5 м. висотою. Періодичне задимлення домогосподарства ОСОБА_1 відбувається через недотриманні протипожежні розриви між житловим будинком та господарськими будівлями (ІІІ ступеня вогнестійкості) ОСОБА_17 , який повинен бути 8 м. Комісією встановлено. що відстань між будівлями, спорудами обох землекористувачів - 5,50 м., на подвір`ї ОСОБА_1 відчувається димний запах (а.с.18-19).

Згідно відповіді ГУ ДСНС у Рівненській області на запит адвоката Альонової М.Б., у ході розгляду скарги встановлено, що протипожежні відстані між житловим будинком з прибудованими до нього господарськими будівлями за адресою АДРЕСА_2 та будівлями за адресою АДРЕСА_1 , можуть суперечити вимогам пункту 15.2.2ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій (а.с.84).

Також судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 на момент подачі позову до суду мала статус особи з інвалідністю ІІІ групи з 14.11.2023, причина інвалідності: загальне захворювання, інвалідність встановлена на строк до 01.12.2024. Зазначено, що остання перебуває на «Д» обліку в пульмонолога (а.с.21).

На ім`я ОСОБА_17 позивачкою було надіслано претензію з вимогою перенести димохідну трубу, розміщену на господарській будівлі далі від огорожі між житловими будинками сторін, так як не дотримання відстані від житлового будинку до огорожі в 3 м є порушенням ДБН (а.с.20).

В судовому засіданні було переглянуто наданий стороною позивачки відеозапис, з якого вбачається що продукти згоряння (дим) з труби відповідачки спочатку підіймаються вгору, а далі, через зміну повітряних потоків, повертають у бік території позивачки та задимлюють її, опускаючись в двір (відео в підсистемі «електронний суд»).

Також, на спростування доводів позивачки, стороною відповідачки було надано до суду фото світлини, на яких зображений житловий будинок позивачки, а також сусідні будинки, фото труби на господарській споруді ОСОБА_2 , з якого вгору підіймається стовп диму та фото, зроблене в нічну пору доби, на якому стрілками позначений будинок ОСОБА_1 , від якого іде дим на будинок, позначений стрілкою як будинок ОСОБА_2 (а.с.56-60, 147). Однак суд зауважує, що фото диму, знятого в статиці, жодним чином не спростовує факт задимлення території позивачки, коли вітер дме в її сторону, оскільки очевидно, що дим змінює напрям і стовп диму не направляється лише вверх.

IV. Норми права, які застосував суд.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном.

Відповідно до частин першої, четвертої, п`ятої статті 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Дотримання будівельних норм регулюється ДБН (Державними будівельними нормами), які є обов`язковими до виконання на всіх етапах проєктування, будівництва та експлуатації об`єктів в Україні.

Відстані від будівель до меж ділянок прописані в ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», зокрема відповідно до п. 6.1.41 мінімальна відстань від житлового будинку до огорожі становить 3м.

Згідно з чинними в Україні будівельними нормами, зокрема ДБН Б.2.2-12:2019, протипожежний розрив між житловим будинком та господарськими будівлями ІІІ ступеня вогнестійкості становить 8 метрів (якщо вони розташовані на сусідніх земельних ділянках).

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

При вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, суди повинні в кожному випадку з`ясовувати, зокрема, наскільки збудована будівля за розміром відповідає площі, поверховості, розміщенню та іншим умовам, передбаченим проектом; як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо.

Під істотним порушенням будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність.

Оскільки сторони є власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок, до вказаних правовідносин підлягають застосуванню норми Глави 17 ЗК України (Добросусідство).

Так, відповідно до частини першої статті 103 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, за яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Згідно зі статтею 104 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людей, тварин, на повітря, об`єкти та інше.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Між сторонами у справі виникли правовідносини щодо дотримання правил добросусідства та захисту прав від негативного побутового впливу у виді задимлення.

Судом встановлено, що позивачка є власником земельної ділянки та розташованого на ній житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 . Власником сусіднього будинку по АДРЕСА_2 є відповідачка ОСОБА_2 .

Актом комісії Смизької селищної ради, під час обстеження будинковолодіння позивачки виявлено порушення відповідачкою вимог Державних будівельних норм в частині дотримання протипожежних розривів між будівлями. Внаслідок неправильного розташування приміщення котельні та тому й димоходу відповідачки надто близько до господарства позивачки, дим систематично потрапляє на територію подвір`я ОСОБА_7 , що порушує її право на безпечне довкілля та безперешкодне користування належним їй майном.

З Акту комісії селищної ради, показань свідків, фото та відеоматеріалів встановлено, що житловий будинок ОСОБА_2 з прибудованими до нього господарськими спорудами розташований лише на 0,50 метра від межі з сусіднім домогосподарством ОСОБА_7 , а відповідно до ДБН відстань від житлового будинку до огорожі встановлюється 3 метри. Крім того, фактична відстань від спорудами обох землекористувачів становить 5,5 метрів, тоді як за чинними нормами ДБН мінімальний протипожежний розрив для споруд такого типу має становити не менше 8 метрів. І це саме відповідачкою недотримано нормативні протипожежні відстані, оскільки позивачка стала власницею частини вже наявного житлового будинку станом на 2009 рік (за договором дарування від 06.02.2009), а сучасна забудова сусідньої ділянки відповідачки ОСОБА_2 розпочалася лише 2017 року (паспорт на реконструкцію існуючого житлового будинку під господарську будівлю видано 19.06.2017), тобто на багато років пізніше, права ж власника формально були зареєстровані відповідачкою ОСОБА_2 ще пізніше - 20.07.2022 згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Також суд зауважує, що відповідно чинного законодавства негаторний позов пред`являється до особи, яка на момент розгляду справи своїми діями чи бездіяльністю створює перешкоди у користуванні власністю. Для цієї категорії спорів не має значення, хто саме збудував об`єкт - колишній власник, спадкодавець чи забудовник. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, і нести всі ризики, пов`язані з його експлуатацією. Згідно ст. 13 Конституції України власність зобов`язує. Ставши власником земельної ділянки та розташованих на ній будівель, відповідачка перейняла на себе і обов`язок дотримуватися правил добросусідства. Тому той факт, що саме відповідачка порушила права позивачки, - суду доведений.

Акт селищної ради є належним та допустимим доказом у розумінні положень ЦПК України. Вказаний документ складений спеціально створеною комісією, до складу якої було залучено фахівця, а саме: інженера-будівельника. Обставини, зафіксовані у зазначеному Акті, були підтверджені під час судового розгляду показаннями вказаного інженера-будівельника, яка була допитана у судовому засіданні в якості свідка та підтвердила факт недотримання відповідачкою нормативних протипожежних розривів та зазначила, що такі порушення мають місце через дуже щільну забудову місцевості. Суду відомо про характеристику місцевості, в якій дійсно по господарствах дуже щільна забудова. Оскільки вказаний Акт містить дані, які встановлюють обставини, що входять до предмета доказування, складений з дотриманням вимог закону та не спростований іншими належними доказами з боку відповідача, суд покладає його в основу рішення як достовірне підтвердження факту порушення будівельних норм ОСОБА_2 .

Щодо тверджень представниці відповідачки про те, що Акт комісії селищної ради було складено без присутності та відома ОСОБА_2 , суд зазначає, що вказані обставини не є підставою для визнання цього документа недопустимим доказом. Крім того, член комісії - інженер - будівельник, яка складала даний Акт у судовому засіданні підтвердила, що присутність особи не є обов`язковою, Акт підписують виключно члени комісії, які проводили обстеження, а про його складення та час огляду повідомляється лише та особа, за заявою якої здійснюється огляд територій. Заміри були здійснені спеціалістом за допомогою рулетки і свідки це підтвердили. Сама по собі відсутність ОСОБА_2 під час здійснення замірів інженером-будівельником не спростовує об`єктивності зроблених замірів та достовірності зафіксованих порушень. Зрештою, і сторона відповідачки визнала, що відстань від комина, через який йде дим, до паркану усього 0,5 м., тому це не потребує доказування, а також надала світлини, які лише підтверджують щільність забудови і відповідно недотримання протипожежних розривів.

Суд критично оцінює надані відповідачкою фотосвітлини, на яких зображено будинки інших сусідів з димоходами, з яких також іде дим, та відхиляє їх як докази, оскільки суд оцінює дії лише конкретних сторін спору, фотографії чужих димоходів не доводять правоту відповідачки та не спростовують позицію сторони позивачки, а крім того, вони значно віддаленіші від димоходу ОСОБА_2 до території ОСОБА_1 . Кожен власник несе індивідуальну відповідальність за належне утримання та експлуатацію свого майна. За таких обставин, фіксація диму з інших будівель не спростовує факт заподіяння незручностей позивачці димоходом ОСОБА_2 та є неналежним доказом у даній справі.

Таким чином, факт задимлення подвір`я та будинку позивачки з димоходу ОСОБА_2 є доведеним.

Окрім порушення майнових прав, судом встановлено, що протиправні дії відповідачки створюють загрозу для здоров`я позивачки ОСОБА_18 . Згідно з наданими медичними документами, на час звернення до суду позивачці було встановлено ІІІ групу інвалідності, остання перебуває на «Д» обліку саме в лікаря пульмонолога, що узгоджується із її твердженнями про захворювання на бронхіальну астму, адже пульмонолог - це лікар, який займається захворюванням якраз органів дихання. Систематичне задимлення подвір`я та загазованість повітря продуктами згоряння є тригером для загострення хронічного легеневого захворювання, викликає напади ядухи та несе реальну небезпеку для здоров`я позивачки. Те, що задимлення шкодить людям із захворюваннями легень - це загальновідомий факт, що не потребує доведення, крім того, і під час процесу в суді дихання позивачки було утрудненим.

Разом з тим, визначаючи спосіб захисту порушеного права, позивачка просить усунути перешкоди шляхом перенесення будівлі котельні. Однак, суд знає закони і на переконання суду, знесення чи перенесення капітальної будівлі є крайнім заходом і є практично неможливим через встановлений судом факт надзвичайно щільної забудови місцевості. Суд вважає, що знесення всієї споруди покладе на відповідачку надмірний і неспівмірний тягар. Оскільки основним джерелом негативного впливу на подвір`я ОСОБА_7 є безпосередньо задимлення, ефективним, достатнім та пропорційним способом відновлення прав позивачки є усунення перешкод у користуванні її майном шляхом зобов`язання відповідачки перенести саме димохід приміщення котельні у спосіб та на відстань, що мінімізує потрапляння диму на територію позивачки та забезпечить дотримання екологічних і протипожежних норм.

Суд зауважує, що висота комина формально відповідає державним будівельним нормам, бо він височіє на 1,5 м. вверх, але проблема полягає в тому, що комин знаходиться надто близько до будинку позивачки на господарській споруді з порушенням ДБН, що суперечить ст. 103 Земельного кодексу України, за якою власники земельних ділянок зобов`язані обирати такі способи використання ділянок, щоб завдавати найменше незручностей сусідам (затінення, задимлення, неприємні запахи тощо). А тому власник сусідньої земельної ділянки ОСОБА_7 правомірно вимагає в ОСОБА_9 усунення фактору, що спричиняє шкідливий вплив на її здоров`я згідно ст. 104 ЗК України. І оскільки ОСОБА_10 добровільно цього не зробила, тепер вона повинна на виконання рішення суду обрати технічно можливий для її приміщення спосіб, який дозволить підняти комин вверх чи в сторону від будинку позивачки на 2,5 м., тоді загалом відстань між комином відповідачки і будинком позивачки становитиме 8 м.

Вимоги ДБН щодо пожежної безпеки, а також будівельні норми дозволяють реалізувати такі технічні рішення для перенесення та усунення задимлення:

-горизонтальне зміщення (похилий або горизонтальний димовідвід), це коли вихідний патрубок опалювального приладу залишається на місці, а сам димохід усередині будівлі зміщується під кутом (за допомогою колін/відводів) або через горизонтальний сегмент у потрібний бік;

- зміна точки виходу на даху: якщо перемістити сам опалювальний прилад всередині будівлі на 2,5 метри ближче до протилежної стіни, димохід можна вивести вертикально крізь дах в новій точці, далі від сусідки;

- нарощування висоти - це найефективніший спосіб усунення диму при щільній забудові. За ДБН (зокрема ДБН В.2.5-67:2013 та ДБН В.2.5-20:2018), якщо поруч знаходяться інші будівлі або ділянки, гирло димової труби має виходити поза зону вітрового підпору. Збільшення висоти димоходу на 1,5-2,5 метра вгору піднімає повітряно-димовий потік, і дим розвіюється набагато вище рівня людського зросту;

- встановлення дефлектора або іскрогасника/оголовка, встановлення спеціальної насадки піднімає вектор викиду диму вгору та захищає від здування диму додолу вітром, що могло би вирішити цю спірну ситуацію між сусідами.

Конкретно як підняти чи перенести комин - залежить від технічних особливостей будівлі, даху, тому суд залишає в вирішенні цього технічного питання свободу для відповідачки, але димохід має бути піднятий вгору чи перенесений на 2,5 м в сторону від будинку позивачки в результаті.

Дим зі сторони відповідачки унеможливлює перебування позивачки у дворі, це є порушенням правил добросусідства зі сторони відповідачки та права на безпечне довкілля, тому ОСОБА_10 повинна обрати будь-який зручний для неї спосіб та припинити порушення правил добросусідства, усунувши джерело проблеми шляхом підняття чи перенесення димоходу в сторону від будинку ОСОБА_1.

В підсумку су задовольняє позовні вимоги частково.

Керуючись ст. 4, 10, 18, 44, 76, 81, 88, 95, 133, 141, 223, 258, 263-265 ЦПК України, ст. 317, 319, 321 ЦК України, ст. 103, 104 ЗК України, суд,-

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково: зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 власністю шляхом перенесення (підняття, перебудови) димоходу приміщення котельні вверх чи вбік на відстань 2,5 м. в сторону від житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

В решті в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представниця позивачки: адвокат Альонова Мар`яна Борисівна, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_3 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_3

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Представниця відповідачки: адвокат Мельник Тетяна Володимирівна, адреса вул. Свободи, 7, м. Дубно Рівненської області, електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_5

Суддя О.Ю. Жуковська