Рішення № 138805673, 31.07.2026, Чорнухинський районний суд Полтавської області

Cправа №549/227/26

Провадження№2/549/204/26

РІШЕННЯ

Іменем України

31 липня 2026 року Чорнухинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючого - судді Крєпкого С.І.

за участю: секретаря судового засідання - Кривчун Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чорнухи в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - ТОВ «Бізнес позика») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

28 травня 2026 року представник позивача ТОВ «Бізнес позика» Мишевська Н.М. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості мотивуючи позовні вимоги тим, що 15 червня 2025 року між позивачем та відповідачем укладено договір №354656-КС-007 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Бізнес позика» 15 червня 2025 року було направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №354656-КС-007 про надання кредиту та 15 червня 2025 року, а ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №354656-КС-007 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес позика» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-9097 на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий відповідачем було введено (відправлено).

ТОВ «Бізнес позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 9000 грн, шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 .

Також, 27 липня 2025 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору №354656-КС-007 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов додаткової угоди сторони домовились внести зміни в п.1 договору та викласти «Термін дії договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії договору» до 05.04.2026.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №354656-КС-007 позичальника ОСОБА_1 , відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за договором на загальну суму 7524 грн.

Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Зважаючи на ті обставини, що відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у ОСОБА_1 станом на 05 травня 2026 року утворилась заборгованість за договором №354656-КС-007 в розмірі 31699,80 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 8850 грн, суми прострочених платежів по відсотках - 19600,80 грн, суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України - 3249 грн.

Посилаючись на вказане просила стягнути з відповідача цей борг та понесені судові витрати.

Ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 08.06.2026 відкрито провадження у справі, визначено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень.

У поданому відзиві представник відповідача адвокат Підодвірний Т.І. просив у задоволенні позову відмовити зважаючи на таке.

У матеріалах справи, які надав позивач, відсутні оферта на укладення кредитного договору, акцепт оферти на укладення кредитного договору, відсутня інформація щодо того, чи проходила особа яка нібито укладала кредитний договір, ідентифікацію, як це передбачено чинним законодавством, відсутні докази проведення такої ідентифікації, відсутня відповідь особи яка нібито проходила ідентифікацію про прийняття пропозиції (акцепт), відсутнє підтвердження вчинення електронного правочину, яке повинен був отримати позичальник, при укладанні договору.

Одночасно неможливо перевірити підписання оспорюваного кредитного правочину також кредитодавцем. Адже тільки докази накладення кваліфікованого електронного підпису первісного кредитора (кредитодавця) можуть слугувати доказом таких фактів.

Позивачем не доведено факту укладення сторонами договору від 15.06.2025 №354656-КС-007, отримання грошових коштів, що в свою чергу, свідчить про те, що сторонами не було погоджено розмір та умови надання і повернення грошових коштів, а також сплати процентів та відповідальність за несвоєчасне виконання зобов`язань, а отже вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

У відповіді на відзив та додаткових поясненнях від 29.06.2026 представником позивача Виноградовим Ю.Е. викладено міркування і аргументи щодо наведених у відзиві заперечень, які зводяться до такого (а.с.74-112, 163-177).

ТОВ «Бізнес позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 9000 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 (котрий позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті).

Щодо перерахування на рахунок відповідача кредитних коштів в розмірі 9000 грн зазначено, що до позовної заяви було додана довідка, сформована в платіжній системі "Platon", яка бала надана ТОВ "Бізнес Позика" посередником ТОВ "ПрофітГід", який надає послуги на підставі Договору про надання №ПГ-5 від 04.11.2020.

Відповідач на підтвердження своїх доводів про неотримання кредиту від позивача міг просто надати суду виписку зі свого банківського рахунку, який був відкритий для обслуговування його банківської картки.

На підтвердження того, що у відповідача відсутня заборгованість за кредитним договором, та що відповідач належним чином виконував кредитний договір (здійснював всі платежі відповідно до встановленого у кредитному договорі графіку платежів), сторона відповідача мала б надати суду належні та достатні докази здійснення відповідачем всіх платежів за встановленим у кредитному договорі графіком платежів у відповідному розмірі та у відповідні дати, однак сторона відповідача таких доказів суду не надала.

Позивач за кредитним договором не нараховував проценти за користування кредитом поза межами строку (терміну) дії кредитного договору. Як вбачається з доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості позичальника за кредитним договором, розмір заборгованості позичальника після останнього дня строку (терміну) дії кредитного договору не змінювався, тобто жодні проценти після закінчення строку (терміну) дії кредитного договору не нараховувалися.

Оскільки розрахунок заборгованості у ТОВ «Бізнес Позика» формується автоматично у відповідній комп`ютерній програмі, ця програма «протягнула» дати після закінчення строку (терміну) дії кредитного договору до дати створення цього розрахунку заборгованості.

Особливість нарахування процентів за кредитними договорами ТОВ «Бізнес Позика» на залишок заборгованості позичальника за тілом кредиту та встановлення у кредитному договорі зниженої та стандартної процентних ставок (у випадку встановлення кредитним договором декількох процентних ставок) жодним чином не означає, що встановлена у кредитному договорі процента ставка (процентні ставки) є начебто неустойкою відповідно до ст.549 ЦК України (у вигляді пені чи штрафів) чи відповідальністю за порушення грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України (у вигляді індексу інфляції за весь час прострочення чи трьох процентів річних від простроченої суми).

Доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості позичальника за кредитним договором ґрунтується на умовах кредитного договору та узгоджується з обставинами та матеріалами справи.

Всі платежі відповідача за кредитним договором були враховані та відображені у доданому до позовної заяви розрахунку заборгованості за кредитним договором. Сума заборгованості відповідача за кредитним договором розрахована з врахування всіх платежів відповідача за кредитним договором.

Якщо сторона відповідача вважає, що позивач начебто не врахував всі платежі відповідача за кредитним договором у доданому до позовної заяви розрахунку заборгованості (у випадку здійснення позичальником платежів за кредитним договором), вона не була позбавлена можливості відповідно до принципу змагальності сторін надати суду належні та достатні докази здійснення тих платежів відповідача за кредитним договором, які начебто не були враховані у наданому позивачем розрахунку заборгованості.

Крім того сторона відповідача у відзиві на позовну заяву належним чином не обґрунтувала, чому на її думку доданий позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості за кредитним договором є необґрунтованим та таким, що не узгоджується з обставинами та матеріалами справи.

Якщо сторона відповідача вважає, що доданий позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості за кредитним договором є необґрунтованим та таким, що не узгоджується з обставинами та матеріалами справи, вона не була позбавлена можливості відповідно до принципу змагальності сторін надати суду свій розрахунок заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

До позовної заяви були додані оригінали цілісних та незмінюваних файлів кредитного договору, а також оферта та акцепт на його укладення.

Сторона відповідача належним чином не обґрунтувала те, що додані до позовної заяви файли кредитного договору, а також оферти та акцепту на його укладення, начебто не є їх оригіналами, не є цілісними та незмінюваними.

Сторона відповідача не надала суду взагалі жодних доказів на спростування цілісності та незмінюваності файлів кредитного договору, а також оферти та акцепту на його укладення.

Після укладення кредитного договору (додаткових угод у випадку їх укладення) шляхом обміну електронними повідомленнями у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію», за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи на веб-сайті Кредитодавця в особистому кабінеті позичальника, та його підписання позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», кредитний договір був розміщений в особистому кабінеті Позичальника на веб-сайті ТОВ «Бізнес Позика».

Якби позичальник здійснював платежі відповідно до встановленого графіку платежів, йому дійсно потрібно було б сплатити суму орієнтовної загальної вартості кредиту, яка зазначена у Кредитному договорі.

До позовної заяви був доданий детальний розрахунок заборгованості за Кредитним договором. Зазначений розрахунок заборгованості ґрунтується на умовах кредитного договору та узгоджується з матеріалами справи. Всі платежі відповідача за Кредитним договором були враховані у розрахунку заборгованості за Кредитним договором. Сума заборгованості відповідача за кредитним договором відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором підрахована з урахуванням всіх платежів відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву не поясняє, чому на його думку розрахунок, який до позовної заяви був доданий позивачем, є начебто необґрунтованим, та таким, що начебто не узгоджується з матеріалами справи. Відповідач не був позбавлений можливості надати свій розрахунок заборгованості за кредитним договором.

У запереченнях представником відповідача адвокатом Підодвірним Т.І. викладено такі міркування і аргументи щодо доводів представника позивача у відповіді на відзив (а.с.156-158).

Звертаючись до суду позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, надав докази, що підтверджують вказані обставини.

Водночас не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.

Враховуючи вищевикладене, в силу приписів статей 83, 177 ЦПК України позивачем було порушенно вимоги процесуального законодавства в частині подання доказів до суду, а тому подані разом з відповіддю на відзив докази не повинні братись судом до уваги.

Наданий позивачем відеоролік відеоідентифікації не може свідчити про укладення відповідачем саме договору від 15.06.2025 № 354656-КС-007.

Із відеороліку взагалі не відомо під час укладення якого договору відбувалась ця відеоідентифікація, він не може бути належним та допустимим доказом того, що відповідач проходив ідентифікацію саме з метою укладення договору ввід 15.06.2025 №354656-КС-007 .

Крім того під час відеоідентифікації працівником ТОВ "БізнесПозика" чітко проговорюється, що ця ідентифікація проводиться лише для реєстрації в кабінеті ТОВ "Бізнес Позика".

Укладення договору ж відбувається лише після того, як клієнт погодить всі істотні умови договору, та отримає смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором, яким необхідно підписати погоджений кредитний договір.

Стосовно нарахування неустойки звертає увагу, що з системного аналізу як приписів п.6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», про які вказував позивач, так і п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, вбачається, що відповідні положення Закону України «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування пені під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв`язку з іншими обставинами, а саме прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".

Ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 24 липня 2026 року явку відповідача в судове засідання для дачі особистих пояснень визнано обов`язковою.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив суд розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю (а.с.8,76).

Відповідач в судові засідання не з`являвся, повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи (а.с.59,63,185,202,207).

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню зважаючи на таке.

Судом встановлено, що 15.06.2025 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено Договір №354656-КС-007 про надання кредиту (Cпоживчий кредит. Електронна форма) (далі - Договір), відповідно до якого, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 9 000 грн на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісією за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес позика» (п. 2.1 Договору).

Тип кредиту: кредит (п. 2.2 Договору) (а.с.22- 26).

Договір підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора UA-9097, дата та час підписання - 15.06.2025, 17:01:20. Договір містить повну інформацію щодо особи позичальника, його персональні дані.

Строк, на який надається кредит - 16 тижнів; стандартна процентна ставка за кредитом в день -1%, фіксована; комісія за надання кредиту -1800 грн; загальний розмір наданого кредиту - 9000 грн; строк дії договору - до 05.10.2025; орієнтована загальна вартість наданого кредиту - 18322,77 грн; орієнтована реальна річна процентна ставка - 9727,41 % (п.2.3-2.9 Договору).

Умови кредитування відображені й у Паспорті споживчого кредиту (інформація, обов`язкова для ознайомлення позичальником), підписаного ОСОБА_1 15.06.2025 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-0444.

Відповідно до паспорту споживчого кредиту тип кредиту: кредит; сума кредиту: 9000 грн; строк кредитування: 113 днів (16 тижнів); мета отримання кредиту: на задоволення потреб, не пов`язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; процентна ставка, відсотків річних: знижена -365, стандартна - 365; тип процентної ставки: фіксована; комісія за надання кредиту: 1800 грн; загальні витрати за кредитом: 9322,77 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі): 18322,77 грн; реальна річна процентна ставка, відсотків річних: 9727,41 (а.с.19-21).

На підтвердження факту укладення кредитного договору саме із відповідачем, позивачем надано відеозаписі проходження відеоверифікації, на якому зафіксований відповідач ОСОБА_1 , який тримає в руках паспорт в розгорнутому вигляді та зазначає, що він самостійно подав заявку на отримання кредиту, надав повну згоду на проведення відео-верифікації та фото-фіксації екрану з його зображенням та зображенням документів, що були пред`явлені ним під час здійснення відео-верифікації; підтвердив, що на нього не чинить тиск або вплив будь-яка інша особа з метою отримання кредиту; зазначив свій номер телефону НОМЕР_3 , серію та номер свого паспорта - НОМЕР_4 , дату його видачі - 16.10.2009, свою дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Всі зазначені відповідачем при проходженні верифікації персональні дані збігаються з даними, що зазначені ним в кредитному договорі.

Як видно з візуальної форми послідовності дій клієнта (а.с.15), при реєстрації та вході в Особистий кабінет позичальника при укладенні договору відповідачем було використано номер телефону НОМЕР_3 та електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2

15 червня 2025 року о 16.52:27 клієнт, використовуючи номер телефону ідентифікувався в ІТС Товариства на сайті www.my.bizpozyka.com та зайшов в особистий кабінет, в подальшому надав всю необхідну інформацію для формування Товариством належної пропозиції клієнту, ознайомився і підписав паспорт споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-0444, з офертою Товариства, здійснив акцептування кредитного договору шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-9097.

На виконання умов укладеного кредитного договору кредитодавцем 15.06.2025 надано позичальнику грошові кошти в розмірі 9 000 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , час здійснення переказу - 17 год 01 хв, що підтверджується довідкою, виданою ТОВ «ПрофітГід», довідкою та випискою по цьому картковому рахунку АТ "Універсал Банк" (а.с.50, 188-192, 195, 196, 197-199).

27 липня 2026 року між ТОВ «Бізнес позика» та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору №354656-КС-007 про надання кредиту від 15.06.2025, відповідно до якої сторони підтверджують, що станом на момент укладення угоди сума неповернутого позичальником кредиту становить 10089 грн, та складається з суми кредиту, яка була надана позичальнику за Договором та неповернута на момент укладення цієї Додаткової угоди - 8850 грн, суми нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом - 1239 грн.

Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти закористування кредитом у розмірі та на умовах, передбачених додатковою угодою.

Кількість днів користування Кредитом, що залишається після укладення Додаткової угоди: 253 дні (а.с.16-18).

Додаткова угода підписана відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора UA-9976, дата та час підписання - 27.07.2025, 17:20:47.

Згідно з наданими позивачем розрахунками та довідкою про стан заборгованості (а.с.67-69,70) кредитна заборгованість відповідача станом на 07.05.2026 становить 31699,80 грн, яка складається із: 8850 грн - заборгованість за кредитом; 19600,80 грн - заборгованість по відсотках; 1251 грн - по відсоткам за ст.625 ЦК України.

Відповідачем було сплачено: за кредитом - 150 грн, по відсотках - 5323 грн, по комісії - 1800 грн, по % за ст.625 ЦК України - 1251 грн (а.с.16).

Згідно ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Таким чином будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.ч.4, 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір №354656-КС-007 про надання кредиту від 15.06.2025, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок, зазначений у договорі.

Вказаний договір було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, які були надіслані ОСОБА_1 на його номер мобільного телефону.

Зазначений Договір підписано відповідачем електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора з дотриманням ч.ч.6, 8 ст.11, ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

ОСОБА_1 зазначені персональні дані, номер фінансового телефону, реквізити належного йому платіжного засобу для перерахування коштів, додано копію паспорту та картки платника податків.

Пропозиція про укладення кредитного договору, яка розміщена у вільному доступі на Веб-сайті ТОВ «Бізнес позика» https://bizpozyka.com/, є публічною пропозицією (офертою) у розумінні статей 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначає порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання:

1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди;

2) електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом;

3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

З врахуванням викладеного Договір між сторонами є укладеним в електронній формі.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується, що між сторонами укладено кредитний договір, відповідач ознайомився і погодився з умовами договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч.13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Кредитодавець виконав своє зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошти згідно з умовами кредитного договору.

Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

ОСОБА_1 був належним чином ознайомлений та погодився з умовами надання кредиту, на підставі чого між сторонами укладено кредитний договір, в якому відображені умови надання кредиту.

На момент укладення кредитного договору відповідач не звертався до ТОВ «Бізнес позика» із заявою про надання роз`яснень умов договору або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодився з усіма умовами такого договору.

З огляду на викладене з урахуванням порушення позичальником умов кредитного договору щодо своєчасного і повного погашення заборгованості, ненадання відповідачем доказів про погашення заборгованості за кредитним договором, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту та процентам в сумі 28450,80 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в цій частині, оскільки правовідносини, які склалися між сторонами у справі, витікають з договірних відносин, які є обов`язковими для виконання сторонами в повному обсязі.

Водночас у стягненні з відповідача 3249 грн заборгованості за процентами відповідно до ст.625 ЦК України необхідно відмовити з огляду на приписи п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Доводи представника відповідача про те, що судом не повинні братися до уваги докази, направлені позивачем разом із відповіддю на відзив, відхиляються.

Статтею 178 ЦПК України передбачено вимоги до відзиву на позов.

Зокрема, згідно з пунктом 1 частини 5 статті 178 ЦПК України визначено, що до відзиву додаються докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

Відповідно до частини 3 статті 179 ЦПК України, до відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою-п`ятою статті 178 цього Кодексу.

Відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті (частина четверта статті 179 ЦПК України).

Аналіз наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що за загальним правилом позивач подає на підтвердження своїх вимог докази, що підтверджують його вимоги, що не позбавляє його права надати докази і до відповіді на відзив на рахунок спростування заперечень, викладених у відзиві відповідача на позов.

Відзив на позов був поданий 22 червня 2026 року представником відповідача адвокатом Підодвірним Т. І. через підсистему «Електронний суд» (а.с.64-69).

Відповідь на відзив разом із відповідними доказами представником позивача ТОВ «Бізнес Позика» - Виноградовим Ю.Е. подана через підсистему «Електронний суд» 23 червня 2026 року, що відповідає вимогам закону (а.с.74-112).

Таким чином подання представником позивача разом з відповіддю на відзив доказів не суперечать вимогам ст.ст.178 ЦПК України.

Посилання відповідача щодо недоведеності отримання відповідачем від ТОВ «Бізнес Позика» будь-яких коштів судом розцінюється критично.

Позивач ТОВ «Бізнес Позика», з урахуванням перерахування коштів на банківську карту №№ НОМЕР_2 банком-емітентом, якої є АТ "Універсал банк», не володіє та не може володіти первинними бухгалтерськими документами, оскільки товариство не є банком, а перерахування коштів здійснювалось з використанням оператора послуг платіжної інфраструктури, який і займався перерахуванням коштів.

Виписка з рахунку ОСОБА_1 , була витребувана у АТ «Універсал банк», ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 08 червня 2026 року (а.с.55) на заявлене та мотивоване позивачем клопотання у позовній заяві, а тому є належним та допустимим доказом у справі.

Факт належності позичальнику карткового рахунку № НОМЕР_2 підтверджується довідкою та випискою АТ "Універсал банк» (а.с.195-199).

Відповідачем не надано належних і допустимих документальних доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить.

Доказів, які б підтверджували застосування до позичальника інших умов кредитування, ніж визначені Договором, відповідачем не надано. Тоді як нерозуміння природи зобов`язання не звільняє від обов`язку його виконання.

Крім того, відповідно до п.3 ч.1 ст.43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пропорційність задоволених вимог становить 89,8% (28450,80 грн х 100/31699,80 грн).

В зв`язку з частковим задоволенням позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 89,8% від суми сплаченого судового збору в розмірі 2 662,4 грн, що складає 2390,84 грн (2662,40 грн х 89,8%).

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст.526-527, 1054 ЦК України, ст.ст.141, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,

ухвалив:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 411, м.Київ, 01133, код ЄДРПОУ - 41084239) 28450,80 гривень заборгованості за кредитним договором №354656-КС-007 від 15 червня 2025 року.

3.Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю«Бізнес Позика» 2390,84 гривень судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення - 05.08.2026.

Суддя С.І.Крєпкий