Рішення № 138805663, 05.08.2026, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/2483/25

Провадження № 2/548/85/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.08.2026 Хорольський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Коновод О.В., за участю секретаря судових засідань - Матвієнко О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін і без проведення судового засідання цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Обґрунтування позивача.

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, а саме просить стягнути з відповідача заборгованість за договором споживчого кредиту № 1930666 від 19.05.2021 року, у розмірі 19680,00 грн., а також 2422, 40 грн. сплаченого судового збору.

Позов мотивує тим, що 19.05.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" (далі - Кредитодавець та/або ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА") та ОСОБА_1 (далі - позичальник та/або відповідач) було укладено Договір № 1930666 (далі - Договір).

08.02.2022 року ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" нині ТОВ "СВЕА ФІНАНС", керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №1-08022022. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" нині ТОВ "СВЕА ФІНАНС" набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА", включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1930666 від 19.05.2021.

Таким чином, ТОВ "СВЕА ФІНАНС" наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 1930666 від 19.05.2021.

Відповідачка, всупереч умовам Договору позики зобов`язання за договором належним чином не виконала, суму позики не повернула, проценти за користування грошовими коштами не сплатила.

Загальний розмір заборгованості по поверненні кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом становить 19680,00 грн, з яких: - заборгованість за тілом кредиту 6000,00 грн, - заборгованість за відсотками 13680,00 грн,

З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути суму заборгованості за кредитним договором та понесені судові витрати.

Обґрунтування заперечень відповідача.

17.11.2025 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позов в якому вона просить відмовити в задоволенні позову в зв`язку з пропуском строків позовної давності або зменшити розмір стягнення нарахованих відсотків на тіло кредиту.

Судом не враховується вищевказаний відзив, оскільки він не надісланий відповідачкою позивачу.

Процесуальні дії суду по справі.

Ухвалою судді Хорольського районного суду Полтавської області від 12.11.2025 року провадження у зазначеній справі відкрито та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. На адресу також скеровано повістку про виклик до суду рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. На адресу суду повернулося повідомленням про вручення. А також від нього не надходило відзиву на позовну заяву, клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляду справи за її відсутності.

Відповідач повідомлявся про день та час розгляду справи шляхом направлення судової повістки за зареєстрованою адресою місця проживання.

Відповідно до п.1, 4 ч.8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд вжив усіх можливих заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини встановлені судом, зміст спірних правовідносин, оцінка доказів та висновки суду.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 19.05.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" (далі - Кредитодавець та/або ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА") та ОСОБА_1 (далі - позичальник та/або відповідач) було укладено Договір № 1930666 (далі - Договір).

08.02.2022 року ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" нині ТОВ "СВЕА ФІНАНС", керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №1-08022022. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" нині ТОВ "СВЕА ФІНАНС" набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА", включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1930666 від 19.05.2021.

Таким чином, ТОВ "СВЕА ФІНАНС" наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 1930666 від 19.05.2021.

Відповідно ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 526, ч.1 ст.625 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно вимог ст.ст. 1054, 1055, 1049, 546 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно ч.1 ст.1050 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідачка, всупереч умовам Договору позики зобов`язання за договором належним чином не виконала, суму позики не повернула, проценти за користування грошовими коштами не сплатила.

Загальний розмір заборгованості по поверненні кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом становить 19680,00 грн, з яких: - заборгованість за тілом кредиту 6000,00 грн, - заборгованість за відсотками 13680,00 грн,

Таким чином, оскільки відповідачем не спростовано, факт отримання нею кредиту у розмірі 6 000, 00 грн, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості 6 000, 00 грн за основною сумою боргу є обґрунтованими.

Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 13680,00 грн, слід зазначити наступне.

Так, пунктом 1.4.1 кредитного договору № 1930666 від 19.05.2021 року передбачено, що проценти за користування кредитом: 6 000,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,90 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).

У постановах Великої Палати Верховного Суду неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством.

У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України, як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Суд звертає увагу, що позивачем не було надано детального розрахунку нарахованих процентів у заявленому розмірі 13680,00 грн., а саме не вказано періоду нарахування та розміру процентної ставки. Водночас цілком очевидно, що вони нараховані поза межами строку кредитування.

Як вказувалося вище, відповідно до п. 1.4.1 кредитного договору № 1930666 від 19.05.2021 року, термін повернення кредиту визначено 30 діб до 18.06.2021 року. Отже, обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом в період з 19.05.2021 року по 18.06.2021 року у розмірі 3420,00 грн., що відповідає положенням п. 1.4.1 кредитного договору.

У постанові від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що тлумачення умов укладеного сторонами справи договору щодо наслідків порушення відповідачем строків повернення позичених коштів має здійснюватися у системному взаємозв`язку з положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання цивільно-правової відповідальності, в тому числі за порушення грошового зобов`язання, враховуючи, що за пунктом 22 частини першої статті 92 Конституції України засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року при розгляді справи № 444/9519/12, провадження № 14-10 цс 18, висловила правову позицію, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Нарахування процентів за користування кредитом (кредитними коштами), про стягнення яких просить позивач, є відмінним від порядку та періоду нарахування платежів, що здійснюються за порушення зобов`язання за кредитним договором, зокрема відповідно до статті 625 ЦК України, як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання. В охоронних/спірних правовідносинах права та інтереси кредитора мали б бути забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З огляду на вищенаведене, вимога позивача про стягнення процентів за користування кредитом, нарахованих поза межами строку кредитування, є необґрунтованою. Позивач вимог про стягнення з позичальника встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, а також трьох процентів річних від простроченої суми на підставі положень статті 625 ЦК України не заявляв.

В зв`язку з чим позов про стягнення процентів в розмірі 10260, 00 грн. (13680,00 грн. - 3420,00 грн.) не підлягає задоволенню.

За таких обставин, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за даним кредитним договором в сумі 9420, 00 грн., яка складається з наступного: - заборгованість за тілом кредиту 6000,00 грн, - заборгованість за відсотками 3420,00 грн.

Щодо стягнення судового збору, суд приходить наступного висновку.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн згідно з квитанцією про сплату від 28.10.2025 /а.с.1/.

Зважаючи на те, що позов задоволено частково, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 47,87% сплаченого позивачем судового збору, що становить 1159,60 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 11, 12, 13, 77, 81, 141, 247, 263-265, 268, 280-283, 289, 352, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" (юридична адреса: вул. Іллінська, 8 м. Київ , 04070, код ЄДРПОУ 37616221, ел. пошта court@svea.ua), представник позивача: Паладич Аліна Олександрівна (ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса знаходження: вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070, РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" (юридична адреса: вул. Іллінська, 8 м. Київ , 04070, код ЄДРПОУ 37616221, ел. пошта court@svea.ua) заборгованість за договором № 1930666 від 19.05.2021 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту в розмірі 9420, 00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" (юридична адреса: вул. Іллінська, 8 м. Київ , 04070, код ЄДРПОУ 37616221, ел. пошта court@svea.ua) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1159,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 05.08.2026 року.

Суддя: О.В. Коновод