Ухвала суду № 138805527, 05.08.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 05.08.2026Справа № 554/3737/26 Провадження № 2-п/554/125/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави

в складі головуючого судді Чуванової А.М.,

за участю секретаря судового засідання Єсліковської О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава цивільну справу за заявою адвоката Пузіна Дениса Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 про скасування заочного рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Полтави від 02.06.2026 року, ухваленим у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» заборгованість за кредитним договором у розмірі 26 856,28 грн., судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 500 грн.

Адвокат Пузін Д.М. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що при винесенні вказаного заочного рішення відповідач не був присутній в судовому засіданні. Також повідомляє про наявність доказів, які мають істотне значення для справи.

Зазначає, що позивач посилався на те, що 12.10.2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 нібито укладено договір позики №3599719 в електронній формі. У позові та заочному рішенні зазначено суму позики 9 300,40 грн, строк позики 30 днів, базову процентну ставку 1,6 % на день, акційну процентну ставку 0,56 % на день та проценти на прострочену позику 2,7 % на день. Сума, стягнута судом, складається з 9300,40 грн. основного боргу та 17 555,88 грн. процентів, тобто загалом 26 856,28 грн. Крім того, стягнуто судовий збір і витрати на правничу допомогу. Позивач також посилався на договір факторингу № 10072020 від 10.07.2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал», а також на Реєстр прав вимоги № 119 від 30.06.2021 року. Саме на підставі цих документів суд першої інстанції зробив висновок про перехід права вимоги до позивача. Однак наведені документи не були оцінені судом у взаємозв`язку з вимогами матеріального та процесуального права. Суд не перевірив: чи існував електронний оригінал договору; чи був він підписаний саме відповідачем; чи містить документ перевірюваний електронний підпис одноразовим ідентифікатором; чи є первинна платіжна інструкція про переказ 9 300,40 грн; чи охоплює договір факторингу саме цю вимогу; чи є повний реєстр прав вимоги, погоджений первісним кредитором; чи не є заявлені проценти штрафною санкцією або прихованою відповідальністю за прострочення.

Позивач посилався на довідку про ідентифікацію та підтвердження перерахунку грошових коштів, назване електронним документом на паперових носіях. Однак у матеріалах справи відсутня належна первинна платіжна інструкція від надавача платіжних послуг про переказ кредитних коштів саме за договором № 3599719 від 12.10.2020 року.

Суд першої інстанції визнав доведеним перехід права вимоги на підставі договору факторингу № 10072020 від 10.07.2020 року та Реєстру прав вимоги № 119 від 30.06.2021 року. Проте цей висновок є передчасним. По-перше, договір факторингу № 10072020 укладений 10.07.2020 року, тобто раніше, ніж договір позики № 3599719 від 12.10.2020 року. По-друге, витяг з Реєстру прав вимоги № 119 є похідним документом, який сам по собі не доводить ані факту укладення електронного договору відповідачем, ані факту видачі коштів, ані правильності розрахунку, ані того, що первісний кредитор мав дійсну вимогу саме у заявленому розмірі. По-третє, суд не перевірив належність і допустимість акта приймання- передачі реєстру, платіжної інструкції за договором факторингу, а також зв`язок цих документів із конкретним договором № 3599719. Платіж за придбання портфеля вимог не доводить факту видачі кредиту відповідачу та не доводить розмір особистого боргу відповідача. По-четверте, відповідно до статті 517 ЦК України первісний кредитор повинен передати новому кредиторові документи, що засвідчують права, які

передаються. У суді новий кредитор мав надати не лише договір факторингу, а й повний комплект первинних документів щодо конкретного боржника в електронній формі: договір, паспорт кредиту, докази акцепту, докази ідентифікації, платіжну інструкцію, повний розрахунок. Ненадання таких документів не може тлумачитися на користь фінансової компанії.

Позов заявлено на 26 856,28 грн., з яких 9 300,40 грн. - тіло позики, 17 555,88 грн - проценти. Основна позиція відповідача полягає у тому, що позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю, а контррозрахунок відповідача становить 0,00 грн. до стягнення, оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами укладення електронного договору, видачу коштів, перехід права вимоги та правильність розрахунку.

Учасники процесу в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.

Фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу,враховуючи положення ст.287 ЦПК України, оскільки неявка осіб належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Вивчивши зміст заяви про перегляд заочного рішення та додатків до неї, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, враховуючи наступне.

Статтею 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду міста Полтави від 02.06.2026 року, ухваленим у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» заборгованість за кредитним договором у розмірі 26 856,28 грн., судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 500 грн.

Статтею 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Аналіз наведеної норми цивільного процесуального закону свідчить про те, що скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, можливе лише у випадку встановлення судом одночасно кількох обставин: відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Однак, у даному випадку, судом не встановлено наявності сукупності вказаних обставин, що свідчить про неможливість скасування заочного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільна справа неодноразово призначалася до судового розгляду, а саме на 04 травня 2026 року о 09 год.20 хв., на 02 червня 2026 року о 09 год. 00 хв.

Відповідач належним чином повідомлявся за адресою місця проживання, яка зазначена у позовній заяві, в адресній довідці, а також у заяві про перегляд заочного рішення, а саме: АДРЕСА_1 , що підтверджується матеріалами цивільної справи. Крім того, відповідач має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (ЄСІТС).

Як вбачається з матеріалів справи, направлена на зареєстровану у встановленому порядку адресу відповідача судова кореспонденція повернулась до суду без вручення адресату з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

За змістом п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно п. 99-1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року, рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (Правила доповнено пунктом 991 згiдно з постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 27.12.2019 року №1149).

Таким чином, поштові конверти, у яких на адресу відповідача було надіслано судову кореспонденцію, містять позначку «судова повістка», працівник поштового зв`язку відповідно до п. 99-1 Правил проставив відмітку у довідках про повернення кореспонденції «адресат відсутній за вказаною адресою».

Отже, наявні у матеріалах справи довідки поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Такі дії сторони можуть свідчити про умисне неотримання судової повістки. Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах від 30 листопада 2022 року у справі №760/25978/13-ц та від 10 травня 2023 року у справі №755/17944/18.

Крім того, зі змісту заяви про перегляд заочного рішення і додатків до неї, не вбачається посилань на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Перелік засобів доказування встановлений у ч. 2 ст. 76 ЦПК України.

Фактично наведені стороною відповідача посилання є незгодою із рішенням суду, встановленими ним обставинами, наданою судом оцінкою доказам та застосованими до спірних відносин нормами законодавства, що є підставою для апеляційного оскарження рішення, а не для скасування заочного рішення, адже суд першої інстанції не має права скасовувати заочне рішення для надання іншої оцінки тим самим обставинам та доказам, що вже наявні у матеріалах справи, а інших доказів відповідач суду не надав.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість поданої заяви, а тому заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст.287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.ст. 259,277,284,287,288 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката Пузіна Дениса Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 про скасування заочного рішення- залишити без задоволення.

Роз`яснити учасникам справи, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів від дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Роз`яснити відповідачу, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя А.М.Чуванова