Постанова № 138804783, 05.08.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/4716/26

3-939/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

05 серпня 2026 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Проць Т.В., за участю особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , захисника Шевченко І.О., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Обухівського РУП ГУНП у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків суду не відомо

по ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

17.07.2026 року о 22 год. 45 хв. в м. Обухів по вул. Київська 58 ОСОБА_1 керувала автомобілем JEEP д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголя з ротової порожнини, почервоніння очей, тремтіння рук, хитка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням алкотестеру-газоаналізатору Drager Alkotest або у найближчому лікувальному закладі МОЗ України, уповноваженого на проведення огляду, відмовилась. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та скоїла правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В суді ОСОБА_1 вин у вчиненні адміністративного правопорушення запереичла.

Захисник Шевченко І.О. просила закрити провадження у справі за відсутністю складу зазначеного правопорушення надавши письмові заперечення в яких посилалась, що з наданих до справи відеозаписів із нагрудних боді-камер працівників поліції, не вбачається факт руху автомобіля. Відеозапис відображає виключно статичну картину: ОСОБА_1 перебуває в салоні автомобіля, який стоїть на місці, його двигун є повністю вимкненим, а колеса мають очевидні механічні пошкодження. Разом з цим зауважила, що патрульними повністю проігноровано реальні обставини події, оскільки в салоні перебувала налякана малолітня дитина, тому відмова від поїздки до медичного закладу була зумовлена виключно діями материнського обов`язку щодо захисту дитини. При цьому, працівники поліції грубо порушили процесуальні права ОСОБА_1 та не роз`яснили зміст ст. 63 Конституції України та права, передбачені ст. 268 КУпАП. Вказала, що фіксація події здійснювалась працівником поліції на його власний (особистий) телефон, що прямо порушує ст. 40 Закону України «Про національну поліцію».

Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Положення ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. 247, 280 КУпАП.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно підпункту п. 2.5. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів обов`язок пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння.

Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Тобто, для визначення складу даного правопорушення необхідно встановити чи керувала особа, що притягується до адміністративної відповідальності транспортним засобом, законність запропонованого їй порядку огляду та сам факт відмови.

Факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України, а відтак вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується відповідним протоколом та відеозаписом, з яих вбачається, що остання керувала транспортним засобом, відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального засобу газоаналізатора «Драгер», а також у медичному закладі. Факт вказаної відмови також був зафіксований на бодікамеру працівника поліції.

Так, з відеозапису з місця події вбачається, що ОСОБА_1 декілька разів пропонує працівнику поліції вимкнути камеру на що останній попереджує про кримінальну відповідальність за неправомірні дії. В подальшому, працівник поліції пропонує пройти огляд за допомогою алкотестеру, на що ОСОБА_1 категорично відмовляється від огляду як на місці за допомогою алкотестеру, так і від проходження огляду в медичному закладі. При цьому не заперечує факту керування транспортним засобом, його пошкодження та неможливість у зв"язку з цим його подальшого руху та зазначає, що виїхала без посвідчення водія та інших документів, просить сприяти в евакуації транпсортного засобу.

Невизнання ОСОБА_1 своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення є способом захисту, направленим на уникнення відповідальності за скоєне та спростовується вказаними у постанові доказами.

Позиція захисту при розгляді справи зводиться до твердження, що у матеріалах справи відсутні докази керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності транспортним засобом, оскільки цей факт не підтверджується відеозаписом з нагрудного відеореєстратора працівника поліції.

Суд зазначає, що на момент виявлення правопорушення ОСОБА_1 перебувала за кермом транспортного засобу JEEP д.н.з. НОМЕР_1 , який не міг продовжувати рух через отримані технічні пошкодження коліс. Однак встановлені судом обставини не спростовують керування ОСОБА_1 транпортним засобомбезпосередньо до отримання ним пошкоджень.

Враховуючи обставини справи, характер правопорушення, особу правопорушника, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та вважає за доцільне накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність немає.

Згідно ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 23, 27, 33, ч.1 ст.130, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП в порядку виконання постанови штраф має бути сплачений порушником на рахунок - Отримувач коштів: ГУК у Київ.обл./м.Київ/21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку (IBAN): UA488999980313030149000010001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України (рахунок № UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (УАП); отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106) судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп. згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга, подається до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби та з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Строк пред`явлення до виконання постанови - три місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Суддя Т.В.Проць