Рішення № 138804598, 06.08.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/2002/25

Провадження №2/367/1427/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

06 серпня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Мерзлому Л.В.,

за участі секретаря судових засідань Колодезної В.В.,

представника позивача Радченко-Онатій Н.М.,

представника відповідача Бабакової М.В.,

представника третьої особи Черноуза Б.І. (в режимі ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Радченко-Онатій Н.М., до Ірпінської територіальної громади в особі Ірпінської міської ради, третя особа: Автогаражний кооператив "Будівельний", про визнання права власності за набувальною давністю,-

в с т а н о в и в :

Короткий виклад обставин справи. Хід розгляду справи

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Радченко-Онатій Н.М., до Ірпінської територіальної громади в особі Ірпінської міської ради, третя особа: Автогаражний кооператив «Будівельний», про визнання права власності за набувальною давністю на гараж № НОМЕР_1 в АК «Будівельний» по вул. Багірова, 45 в м. Ірпені.

Позов мотивований тим, що 26.11.1983 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено шлюб. 07.12.1983 ОСОБА_2 подав заяву до автогаражного кооперативу «Будівельний» про вступ до членів кооперативу і був прийнятий, у зв`язку з чим 05.08.1992 ним за власні кошти було збудовано гараж № НОМЕР_2 а на земельній ділянці кооперативу з кадастровим номером 3210900000:01:149:3352. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер; гараж до складу спадщини не увійшов через відсутність державної реєстрації права власності. Після смерті чоловіка позивач з 12.10.1999 безперервно, відкрито та добросовісно володіє гаражем, сплачує членські внески та платежі за електроенергію, включена до членів кооперативу за згодою його правління. Будь-які треті особи прав на гараж не заявляли. На цих підставах позивач просила визнати за нею право власності на гараж за набувальною давністю.

Ірпінською міською радою подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач, з посиланням на відсутність порушення прав позивача діями відповідача, просив розглянути справу за відсутності його представника та прийняти законне і обґрунтоване рішення за наявними доказами. Заперечення щодо суті позовних вимог відповідач не висловлював, обмежившись запереченням лише в частині можливого стягнення судових витрат.

Третьою особою Автогаражним кооперативом «Будівельний» подано пояснення, у яких кооператив, який за статутом покликаний забезпечувати і захищати інтереси та права своїх членів, зайняв позицію, що фактично збігається з запереченнями проти позову, а не з підтримкою інтересів позивача як члена кооперативу. У поясненнях третя особа зазначала, що: 1) позивач не заволоділа майном добросовісно та не володіє ним безперервно у розумінні ст. 344 ЦК України, оскільки її володіння є похідним від права власності спадкодавця, а не самостійним добросовісним заволодінням чужим майном; 2) позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки з моменту смерті чоловіка (12.03.1999) минуло понад 26 років, а жодних дій щодо оформлення права власності не вчинялося; 3) позивач, будучи членом кооперативу, мала право на приватизацію гаража відповідно до статуту кооперативу, проте цим правом не скористалася, що, на думку третьої особи, свідчить про відсутність порушеного права, яке потребує судового захисту; 4) окремі докази (статут кооперативу) отримані позивачем з порушенням встановленого порядку; 5) позивачем та її представником допущено процесуальні неточності (не зазначено РНОКПП представника, помилково вказано на відсутність електронного кабінету Ірпінської міської ради).

У відповідь на зазначені пояснення третьої особи представником позивача подано додаткові пояснення у справі, в яких, зокрема, звернуто увагу на таке: відповідно до п. 4.3 Статуту АК «Будівельний» гаражі, збудовані членами кооперативу за власні кошти, не є майном кооперативу і перебувають у розпорядженні виключно цих членів на праві приватної власності; безперервність володіння позивачем підтверджена квитанціями про сплату членських внесків та оплату електроенергії, а доказів переривання володіння третьою особою не надано; відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не перешкоджає визнанню права власності за набувальною давністю, оскільки реєстрація здійснюється вже на підставі відповідного судового рішення; за відсутності оформленого права на земельну ділянку та за наявності обмежень, встановлених п. 27 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України на період воєнного стану, приватизація гаража та земельної ділянки під ним у позасудовому порядку була для позивача об`єктивно ускладненою; про відсутність зареєстрованого права на гараж позивач дізналася лише у червні 2024 року під час виготовлення технічного паспорта, у зв`язку з чим саме з 28.06.2024 підлягає обчисленню перебіг позовної давності, а відтак строк не пропущено; статут кооперативу позивачем отримано правомірно, як членом кооперативу, який відповідно до п. 6.4.2 Статуту має право на отримання інформації про діяльність кооперативу.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 20.02.2025 у справі відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 21.05.2025 у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, усних та письмових пояснень по суті спору, просила вимоги позову задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача щодо вирішення спору покладалась на розсуд суду.

У судовому засіданні представник третьої особи просив у задоволенні вимог відмовити, враховуючи письмові та усні пояснення третьої особи.

Відповідно до ст. 174 ЦПК України заявами по суті справи є позовна заява, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву; подання таких заяв є правом учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, заслухавши пояснення сторін по справі, виходить з наступного.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі поданих доказів. Завданням цивільного судочинства, визначеним ст. 2 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено такі обставини справи.

26.11.1983 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_3 , після реєстрації якого дружина взяла прізвище чоловіка - ОСОБА_5 .

07.12.1983 ОСОБА_2 подав заяву до автогаражного кооперативу «Будівельний» про прийняття до членів кооперативу і був прийнятий, що підтверджується довідками про забудову, виданими АК «Будівельний».

05.08.1992 ОСОБА_2 , як членом кооперативу, за власні кошти збудовано гараж № НОМЕР_2 а в АК «Будівельний» на земельній ділянці з кадастровим номером 3210900000:01:149:3352, що підтверджується технічним паспортом КП КОР «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» від 15.07.2024, накладною від 25.05.1985 про придбання воріт гаража, товарним чеком від 17.12.1985 на придбання цегли та цементу, квитанціями прибуткових касових ордерів про сплату членських внесків за 19831996 роки (з зазначенням платника та/або номера гаража), а також довідкою про те, що ОСОБА_2 є забудовником гаража в АК «Будівельний».

Земельна ділянка, на якій розташований АК «Будівельний», у тому числі гараж № НОМЕР_2 а, рішенням виконавчого комітету Ірпінської міської ради народних депутатів №151/3 від 14.07.1995 закріплена за кооперативом у постійне користування загальною площею 4,8898 га по АДРЕСА_1 (перейменованій рішенням Ірпінської міської ради №552-8-VII від 18.02.2016 на АДРЕСА_2 ) для колективного гаражного будівництва. Земельна ділянка з кадастровим номером 3210900000:01:149:3352 площею 0,0033 га, на якій розташований гараж № НОМЕР_2 а, утворена шляхом поділу зазначеної земельної ділянки кооперативу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, унаслідок чого відкрилася спадщина, до складу якої гараж не увійшов у зв`язку з відсутністю державної реєстрації права власності на нього, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом та рішенням виконавчого комітету Ірпінської міської ради №284/1 від 12.10.1999.

Після смерті чоловіка позивач за згодою правління АК «Будівельний» включена до членів кооперативу, з 12.10.1999 постійно, відкрито та безперервно користується гаражем № НОМЕР_1 , сплачує членські внески та платежі за електроенергію, що підтверджується відповідними квитанціями про оплату та довідкою голови правління АК «Будівельний» про те, що вона є членом кооперативу з 1999 року щодо гаража № НОМЕР_1 . Заборгованості зі сплати внесків позивач не має.

За інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень (система «Судова влада України») за пошуковими параметрами « ОСОБА_1 » відомостей про наявність спорів або претензій третіх осіб щодо гаража № НОМЕР_2 а не виявлено; жодна особа, крім позивача, прав на вказаний гараж не заявляла.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до частин 1, 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність); право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду. Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Правовий інститут набувальної давності є первинним способом набуття права власності і ґрунтується на сукупності обставин: наявність суб`єкта, здатного набути майно у власність; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність законодавчих обмежень або заборон на набуття права власності за набувальною давністю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №910/17274/17).

Щодо доводів третьої особи про відсутність добросовісного заволодіння майном

Третя особа заперечувала проти застосування ст. 344 ЦК України, посилаючись на те, що позивач не заволоділа гаражем добросовісно, а лише фактично користується ним як спадкоємець, тобто її володіння є похідним, титульним, а не самостійним добросовісним заволодінням чужим майном.

Суд не приймає цей довід з огляду на таке. Гараж № НОМЕР_2 а не увійшов до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 саме через відсутність державної реєстрації права власності на нього - тобто на момент відкриття спадщини ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) сам гараж як об`єкт нерухомого майна юридично не існував у цивільному обороті як зареєстрований об`єкт права власності спадкодавця, а отже не міг перейти до позивача в порядку спадкового правонаступництва. Отримане позивачем свідоцтво про право на спадщину за законом не поширювалося і не могло поширюватися на гараж. Відтак користування позивачем гаражем після 12.10.1999 не спирається на будь-який правовий титул (договір, спадкове право, акт державного органу), а є фактичним, безтитульним володінням - саме такий характер володіння є визначальною ознакою заволодіння для цілей ст. 344 ЦК України, як це роз`яснено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №910/17274/17: «володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності», тоді як відсутність такого титулу, навпаки, її не виключає.

Добросовісність позивача на момент початку володіння підтверджується тим, що вона, будучи дружиною забудовника гаража, розумно та обґрунтовано вважала, що після смерті чоловіка вправі користуватися майном, яке належало його родині, за відсутності жодних претензій з боку кооперативу, органу місцевого самоврядування чи третіх осіб протягом понад 25 років. Ні кооператив, ні відповідач протягом усього часу не заявляли про належність гаража іншій особі, не вимагали його звільнення, не вживали заходів до визнання майна відумерлою спадщиною чи безхазяйним. Такий інтерес з боку третьої особи виник лише у зв`язку з ініціюванням цієї судової справи, що додатково підтверджує добросовісність і безконфліктність тривалого володіння позивача.

Щодо доводів про відсутність безперервності володіння

Довід третьої особи про те, що позивач «безперервно не володіє» гаражем, не підтверджений жодними доказами. Навпаки, матеріалами справи квитанціями про сплату членських внесків та платежів за електроенергію за період з 1999 року, довідкою голови правління кооперативу підтверджується, що володіння позивача було тривалим і безперервним, без переривань. Відповідно до ч. 3 ст. 344 ЦК України та роз`яснень, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №910/17274/17, давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього встановленого законом строку; жодних доказів втрати позивачем володіння гаражем протягом 19992024 років до суду не подано.

Щодо сплиaу позовної давності

Третя особа посилалася на сплив трирічної позовної давності, обчислюючи її з 1999 року. Суд відхиляє цей довід із таких мотивів. Позов про визнання права власності за набувальною давністю не є позовом про захист порушеного суб`єктивного права у класичному розумінні, а є способом юридичної легітимації фактичного давнісного володіння, право на звернення з яким виникає не раніше спливу десятирічного строку володіння, встановленого ч. 1 ст. 344 ЦК України, тобто не раніше 12.10.2009. Крім того, як підтверджується поясненнями позивача та доданими доказами, про відсутність державної реєстрації права власності на гараж та про необхідність судового захисту свого права позивач достеменно дізналася лише у червні 2024 року під час виготовлення технічного паспорта, у зв`язку з потребою можливого відшкодування за пошкодження майна внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. З огляду на відсутність протягом усього періоду будь-яких претензій з боку кооперативу чи органу місцевого самоврядування, а також на відсутність об`єктивних підстав вважати своє право порушеним до 2024 року, суд доходить висновку, що строк позовної давності позивачем не пропущено.

Щодо доводів про нереалізацію права на приватизацію гаража

Довід третьої особи про те, що позивач мала право приватизувати гараж відповідно до статуту кооперативу, але цим правом не скористалася, не спростовує наявності у неї права на судовий захист шляхом визнання права власності за набувальною давністю. Відповідно до ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна здійснюється на підставі вичерпного переліку правовстановлюючих документів, до яких належить і судове рішення про визнання права власності. За відсутності у позивача документів, що посвідчують право власності спадкодавця на гараж, та за наявності встановлених п. 27 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України (в редакції Закону №2145-IX) обмежень щодо безоплатної передачі земель у приватну власність на період дії воєнного стану, позасудове оформлення права власності на гараж та земельну ділянку під ним було для позивача об`єктивно ускладненим. Судове визнання права власності за набувальною давністю є законним і самостійним способом захисту, який не є похідним від права на приватизацію і не залежить від того, чи скористалася особа іншими, альтернативними способами оформлення права власності.

Щодо інших процесуальних заперечень третьої особи

Заперечення третьої особи щодо джерела отримання копії статуту кооперативу, а також щодо технічних неточностей у позовній заяві (незазначення РНОКПП представника позивача, помилкова вказівка щодо відсутності електронного кабінету відповідача) не стосуються предмета доказування у справі про визнання права власності за набувальною давністю та не спростовують встановлених судом обставин добросовісного, відкритого і безперервного володіння позивачем гаражем. Крім того, судом враховано, що відповідач Ірпінська міська рада був належним чином повідомлений про розгляд справи, подав відзив, у якому не заперечував по суті проти позовних вимог, а третя особа реалізувала своє право на подання пояснень щодо позову. Отже, право на судовий захист та на участь у справі жодного з учасників порушено не було.

Висновки суду

Оцінивши подані докази в їх сукупності за правилами ст. 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність усіх обставин, необхідних для визнання права власності за набувальною давністю: гараж № НОМЕР_2 а є законним об`єктом володіння, зведеним у встановленому на момент будівництва порядку членом кооперативу на відведеній для цього земельній ділянці; позивач добросовісно і безтитульно заволоділа гаражем після смерті чоловіка; володіння є відкритим позивач не приховувала факт користування гаражем, є членом кооперативу, сплачує внески та комунальні платежі; володіння є безперервним протягом понад двадцяти п`яти років; встановлений законом десятирічний строк володіння сплив; жодних законодавчих обмежень чи заборон на набуття права власності на гараж за набувальною давністю судом не встановлено; інші особи прав на гараж не заявляють.

Доводи третьої особи Автогаражного кооперативу «Будівельний» про відсутність добросовісності та безперервності володіння, про пропуск позовної давності, а також процесуальні заперечення спростовуються наявними у справі доказами та наведеним нормативним обґрунтуванням, а тому не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 89, 174, 178, 200, 206, 247, 258, 259, 261, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 16, 181, 261, 328, 344 ЦК України, ст. ст. 24, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 27 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, суд,

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Радченко-Онатій Н.М., до Ірпінської територіальної громади в особі Ірпінської міської ради, третя особа: Автогаражний кооператив «Будівельний», про визнання права власності за набувальною давністю задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , що проживає за адресою: АДРЕСА_3 , право власності за набувальною давністю на гараж № НОМЕР_1 в АК «Будівельний» по АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 06.08.2026.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: Ірпінська територіальна громада в особі Ірпінської міської ради, код ЄДРПОУ 33800777, адреса місцезнаходження: Київська область, Бучанський район, місто Ірпінь, вулиця Шевченка, будинок 5;

Третя особа: Автогаражний кооператив «Будівельний», код ЄДРПОУ 25300996, адреса місцезнаходження: Київська область, Бучанський район, місто Ірпінь, вулиця Гостомельске шосе, будинок, 3.

Суддя: Л.В. Мерзлий