Рішення № 138800987, 06.08.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/1092/26 Єдиний унікальний № 748/930/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді: Костюкової Т.В.,

при секретарі: Зеленській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернігові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Коваль Віталій Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача адвокат Скользнєва Валерія Владиславівна, діючи на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АР №1297091 від 04.03.2026 та в інтересах ОСОБА_1 , 26.03.2026, засобами поштового зв`язку, звернулась до суду з позовом у якому просить визнати виконавчий напис №25043, вчинений 14.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною про стягнення із ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» коштів за кредитним договором №190506-6280-3 від 06.05.2019 року в сумі 20260 грн, таким, що не підлягає виконанню, та стягнення з ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомоги у розмірі 7000 грн і 1331,20 грн у відшкодування сплаченого судового збору.

В обґрунтування позову зазначає, що 17.01.2022 року , приватним виконавцем Ковалем В.О. , у відношенні позивача, на підставі виконавчого напису №25043, який вчинено 14.12.2021 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за №68185957, та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто», яке є правонаступником всіх прав та обов`язків ТОВ « Фінанс Інновація» , заборгованість в розмірі 20260,00 грн. ОСОБА_1 нічого не було відомо про існування вищевказаного виконавчого напису, офіційно ні нотаріус, ні приватний виконавець позивача про існування виконавчого напису не повідомляли. Позивачка категорично не погоджується із виконавчим написом №25043, який виданий 14.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною та вважає його незаконним, оскільки кредитний договір, який надавався нотаріусу не був в оригіналі , у зв`язку з чим вчинення виконавчого напису на копії кредитного договору , який не посвідчено нотаріально, свідчить про його незаконність . Також ОСОБА_1 не погоджується із розміром стягнутої заборгованості та вважає її як мінімум спірною. Таким чином позивач вважає, що вказаний виконавчий напис було вчинено приватним нотаріусом , з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» та Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України у зв`язку з чим наявні підстави для його скасування . Вказані обставини слугували підставою звернення до суду

Ухвалою Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі головуючої судді Костюкової Т.В. від 03 квітня 2026 року року відкрито провадження в справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного провадження, без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвала про відкриття провадження отримана учасниками справи, відповідно до приписів ч.6 ст.272 ЦПК України. (а.с.35,36, 65,66)

Відповідач ухвалу про відкриття провадження по справі отримав 27.05.2026 року , відзиву на позов не подав.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна протягом строку, встановленого судом, письмові пояснення щодо спору та належним чином завірені копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за №25043 від 14.12.2021 до суду не подала, копію ухвали про відкриття провадження було направлено 08.05.2026, однак, 20.05.2026 на адресу суду повернувся конверт не врученим.

На виконання ухвали суду від 03.04.2026 року були надіслані копії матеріалів виконавчого провадження №68185957 з виконання виконавчого напису №25043 вчиненого 14.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. ( а.с 45-64)

Таким чином, згідно ч.5 ст.279 ЦПК України, справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, які мають значення для вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, за наступних підстав та міркувань.

Судом встановлено, що 14.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М .вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 25043, про звернення стягнення із ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» на невиплачені в строк грошові кошти на підставі Договору №190506-6280-3 від 06.05.2019 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» правонаступником всіх прав та обов`язків за Договором відступлення права вимоги №26/08/2021-Р/М від 26.08.2021 року якого є ТОВ «Ріальто», за період з 26.08.2021 року по 01.12.2021 року включно у розмірі 3000,00 грн -прострочена заборгованість за сумою кредиту та 16560, 00 грн - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом ( а.с 14)

З договору №190506-6280-3 від 06.0-5.2019 року укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» та ОСОБА_3 вбачається, що він був укладений в електронній формі. ( а.с 42-43)

На підставі вищезазначеного виконавчого напису нотаріуса приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Ковалем В.О. 17.01.2022 року було винесено постанови про відкриття виконавчого провадження № 68185957( а.с. 12,51 зворот-52)

З дослідженої в судовому засіданні виписки №1061011/00/АМ/2024/617448 від 17.04.2024 року з актового запису про шлюб (переклад з польської мови) вбачається, що 13.04.2024 року ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_4 у м. Лодзь та відповідно її прізвище після укладення шлюбу ОСОБА_5 ( а.с 20-23)

З дослідженої постанови про зупинення вчинення виконавчих дій , що винесена приватним виконавцем Ковалем В.О. 23.03.2026 року в межах відкритого ВП № 68185957 вбачається, що на підставі ухвали Чернігівського районного суду Чернігівської області від 23.03.2026 року по справі № 748/846/26 було зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання до набрання рішенням по справі законної сили ( а.с 63)

За загальним правилом визначеним ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України. Цим актом є, зокрема, «Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5.

Згідно із п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, яку вчиняють нотаріуси.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Ст. 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (п. 1, 3 гл. 16 роз. II Порядку).

Згідно з пп. 2.1 п. 2 гл. 16 роз. II Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Крім того, пп. 3.2, 3.5 п. 3 гл. 16 роз. II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому, цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

В той час, ст. 50 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Виходячи з правового аналізу даних норм можна стверджувати, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат", захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів

Наведені висновки суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 05 липня 2017 року в справі № 6-887цс17 та з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.03.2019 у справі №137/1666/16-ц.

Крім того, відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів провадиться стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису у цьому випадку подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів внесено зміни, зокрема доповнено пунктом 2 -Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису за цим пунктом нотаріусу подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, зокрема, п. 2. «Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Відтак, з 01.11.2017 розділ 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку визнано не чинним, а тому до правовідносин, які виникли після 01.11.2017, неправомірно застосовувати розділ 2 Переліку та вчиняти виконавчі написи на підставі кредитного договору у простій письмовій формі та виписки з рахунка боржника.

Аналогічний правовий висновок висловлений у правовій позиції ВС у постанові від 19.03.2021, справа № 750/3781/20.

Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 14.12.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

У свою чергу, ні відповідачем, ні приватним нотаріусом, всупереч вимог ст. 12, 76-81 ЦПК України, не було надано суду належних, допустимих, достовірних доказів існування безспірності заборгованості позивача перед ТОВ «ФК «Ріальто » за кредитним договором № 190506-628003 від 06.05.2019, за наявності якої було б можливим вчинення оспорюваного виконавчого напису. Адже укладений між сторонами кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не посвідчений нотаріально, а укладений у електронній формі, тобто до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, не відноситься.

Також, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивач отримував від відповідача саме письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором та був проінформований про перехід права вимоги від ТОВ «ФК «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» до ТОВ ФК «Ріальто» у зв`язку з чим він був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги відповідача, або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.

Нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено отримання вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором позивачем, що унеможливило подання нотаріусу обґрунтованих заперечень, щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

Відтак, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконалася належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, а також не пересвідчилася в отриманні позивачем вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, чим порушила вимоги Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити та визнати виконавчий напис, вчинений 14.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М., зареєстрований у реєстрі за № 25043, таким, що не підлягає виконанню.

Зі змісту п.3 ч.2 ст.141 ЦПК вбачається, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до ч. 1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Враховуючи, що позов задоволено, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 1331,20грн., вказані витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Що стосується судових витрат позивача на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Згідно до положень ч.2-5 ст.137 ЦПК за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною першою статті 141 ЦПК визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно положень ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Договором про надання правової допомоги від 06.02.2026 року та ордером про надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1297091 від 04.03.2026 підтверджено факт надання адвокатом Скользнєвою В.В. правничої допомоги ОСОБА_1 ( а.с 10, 24-25)

Згідно акту здачі-прийняття наданих послуг 06.02.2026 за договором про надання правової допомоги від 06.02.2026 року та квитанцією до прибуткового касового ордера № б/н від 06.02.2026 року , вбачається, що Ковальчук К.О. сплатила адвокату, згідно договору про надання правової допомоги від 06.02.2026 року 7000 грн.( а.с 26-27)

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи усталену судову практику зі спірних правовідносин, обсяг поданих представником позивача документів, розгляд справи без виклику учасників, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача, понесених останнім витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн.

Керуючись ст.ст.76-84, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Коваль Віталій Олександрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 14 грудня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною зареєстрований за №25043 , про стягнення з ОСОБА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» заборгованості за кредитним договором №190506-6280-3 від 06.05.2019 в розмірі 20260,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» на користь ОСОБА_1 в судовий збір у розмірі 1331,20 грн та 3500,00 грн витрат на правничу допомогу

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто», код ЄДРПОУ 43492595, адреса місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд.4

Треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, місцезнаходження: АДРЕСА_2

Треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Коваль Віталій Олександрович, код: 2940210856, місцезнаходження: 14013, Чернігівська область, Чернігівський район, м. Чернігів, пр-т Перемоги, буд.139, оф.208

Суддя Т.В.Костюкова