Рішення № 138800476, 06.08.2026, Старосинявський районний суд Хмельницької області

СТАРОСИНЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 684/351/26

Провадження № 2/684/352/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

06 серпня 2026 року с-ще Стара Синява

Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Худенко І.О.,

за участю секретаря с/з Гонти Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в :

У червні 2026 року позивач ОСОБА_1 через представника адвоката Працевитого Г.О. звернулася до суду із вказаним вище позовом.

В обґрунтування позову зазначила, що 03 січня 2019 року нею та товариством з обмеженою відповідальністю «КУ«Європейська Кредитна Група» було укладено кредитний договір №3019102724/209629, за умовами якого позичальнику було надано кредит.

18 березня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис №30610 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором №3019102724/209629 від 03 січня 2019 року в сумі 10 122, 00 гривень.

В подальшому приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Лабчуком Р.М. на підставі виконавчого напису №30610 від 18 березня 2021 року відкрито виконавче провадження №65457817.

Позивач вважає, що зазначений виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з неї заборгованості вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений та за відсутності доказів про безспірність заборгованості, а тому він має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Відповідач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не скористався правом подання відзиву.

Треті особи приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Лабчук Р.М. також не скористалися правом подати пояснення.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Працевитий Г.О. в судове засідання не з`явились, в позовній заяві просили розглядати справу за їх відсутності.

Відповідач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не забезпечив явку в судове засідання свого представника, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив не подавав.

Треті особи приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. та приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Лабчук Р.М. в судове засідання не з?явилися, причини неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

17 червня 2026 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову.

18 червня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.

14 липня 2026 року судове засідання відкладено на іншу дату у зв`язку з неявкою учасників справи.

Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, ухвалою суду від 06 серпня 2026 року постановлено провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.

Будь-які інші процесуальні дії у справі не проводилися.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд згідно з ч. 2 ст. 247, ч.3 ст. 211 ЦПК України, здійснює розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у суду матеріалів.

З`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов слід задовольнити, зважаючи на таке.

Суд установив, що 18 березня 2021 року приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинив виконавчий напис про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит- Капітал» заборгованості за кредитним договором №3019102724/209629 від 03 січня 2019 року. Стягнення заборгованості проводиться за період з 17 листопада 2020 року по 26 грудня 2020 року; сума заборгованості складає 9 192,00 грн, що складаються з: прострочена заборгованість за сумою кредиту 6 000,00 грн; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 3 192, 00 гривень.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Лабчуком Р.М. від 18 травня 2021 року відкрито виконавче провадження за №65457817 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. №30610 від 18 березня 2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості на загальну суму 10 122,00 гривень.

18 травня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Лабчуком Р.М. винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди, на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. №30610 від 18 березня 2021 року.

18 травня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Лабчуком Р.М. винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. №30610 від 18 березня 2021 року.

18 травня 2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Лабчуком Р.М. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. №30610 від 18 березня 2021 року.

Таким чином, між сторонами виник спір у сфері кредитних правовідносин.

До правовідносин, що виникли між сторонами, суд застосовує такі норми права.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно із ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Окрім того, процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Вказаним Порядком встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Згідно із п. 3 Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» №2 від 31 січня 1992 року, при вирішенні справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Відповідно до пункту 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

Як убачається із матеріалів справи, нотаріус видала спірний виконавчий напис керуючись ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку щодо стягнення заборгованості на підставі кредитного договору, за якими боржником допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, яка ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року залишена без змін, у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано нечинною.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову №662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Вказаний правовий висновок викладений в постанові Великої палати Верховного суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (12-5гс21).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що на момент вчинення виконавчого напису приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. керувався нормами Переліку, які за рішенням суду були визнані нечинними, у зв`язку з чим суд погоджується з доводами позивача з даного приводу та приймає такі до уваги.

Таким чином, зважаючи на викладене, суд вважає, що при вчиненні оспорюваного виконавчого напису нотаріусом не було дотримано встановлену законом процедуру, а саме нотаріус застосував норми законодавства, які на момент вчинення виконавчого напису на підставі рішення суду були визнані нечинними. Окрім того, останній не переконався у безспірності пред`явленої до стягнення заборгованості.

З урахуванням приписів ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 27 березня 2019 року у справі №137/1666/16-ц та від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису.

При цьому, суд зауважує, що відповідачем не надано доказів щодо безспірності вимог до боржника на момент вчинення виконавчого напису, а також доказів, що кредитний договір, щодо якого виникла заборгованість був нотаріально посвідчений.

Отже, на думку суду, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, не перевірив умови, за наявності яких можна вчиняти виконавчий напис, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Таким чином, вимога ОСОБА_1 пред`явлена до відповідача ТОВ «ФК «Кредит- Капітал» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованою.

Щодо заходів забезпечення позову, вжитих згідно ухвали Старосинявського районного суду від 17 червня 2026 року.

Відповідно до ч. 7 та 8 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Беручи до уваги, що учасниками справи не заявлено вмотивованого клопотання, заходи забезпечення позову, вжиті за ухвалою ухвали Старосинявського районного суду Хмельницької області від 17 червня 2026 року, продовжують діяти відповідно до положень ст. 158 ЦПК України.

Розподіл судових витрат.

Згідно із ч.1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч.ч. 1-5 ст. 137 ЦПК передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 1 597,44 гривень.

Щодо судового збору.

Матеріалами справи встановлено що при звернення до суду з позовною заявою та заявою про забезпечення позову позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1 597,44 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України вважаю за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір.

Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Позивачем ОСОБА_1 22 травня 2026 року укладеного договір про надання (правової) правничої допомоги з Адвокатським бюро «ЮРКОНСАЛТ» Геннадія Працевитого».

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката, пов`язаних з цією справою, позивач надала також ордер про надання правничої допомоги серії АР №1324709, додатковий договір від 22 травня 2026 року до договору про надання правової допомоги від 22 травня 2026 року, рахунок від 22 травня 2026 року, акт від 22 травня 2026 року про надані послуги, відповідно до яких Адвокатське бюро «ЮРКОНСАЛТ» Геннадія Працевитого» надало клієнтові ОСОБА_1 такі послуги пов`язані з представництвом інтересів за позовом клієнта до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Лабчук Роман Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню: консультація адвоката; написання та направлення адвокатських запитів; формування та направлення позовної заяви про скасування виконавчого напису; контроль справи у суді написання та подання заяв по суті справи; отримання рішення суду. Вартість послуг 5 000,00 гривень.

Тобто, позивач надав докази понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За ч. 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару адвоката та порядок його обчислення визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом на підставі укладеного ними договору, при цьому гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, чинне законодавство визначає критерії, які мають бути враховані судом при вирішенні питання про відшкодування понесених учасником справи витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті, суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Отож, у разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат.

Саме таку правову позицію висловили Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 19 лютого 2020 року (справа №755/9215/15-ц) та Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 3 червня 2020 року (справа №211/1674/19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року (справа №922/1964/21) зроблено висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Визначений Адвокатським бюро ЮРКОНСАЛТ» Геннадія Працевитого» та позивачкою розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, а відповідач не поставив під сумнів співмірність витрат на правничу допомогу, які має понести позивач, та не заявляв клопотання про зменшення розміру цих витрат.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача 5 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

На підставі наведеного, керуючись статтями 4, 5, 10, 12, 81, 259, 263, 265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Лабчук Роман Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 18 березня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за №30610 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором №3019102724/209629 від 03 січня 2019 року в сумі 10 122,00 гривень.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 1 064 (одну тисячу шістдесят чотири) гривні 96 копійок судового збору за пред`явлення позову; 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 5 000,00 (п`ять тисяч) гривень витрат на професйну правничу допомогу.

Заходи забезпечення позову, застосовані на підставі ухвали Старосинявського районного суду Хмельницької області від 17 червня 2026 року, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили, а в разі відкриття виконавчого провадження у вказаний строк до повного виконання судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга позивачем на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: адвокат Працевити Геннадій Олександрович: місцезнаходження: вул. В. Зайцева, 4, оф. 18, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69035, РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, 79018, код ЄДРПОУ 35234236.

Треті особи:

приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, місцезнаходження: вул. В. Бердичівська, 35, м. Житомир, 10008, РНОКПП НОМЕР_3 ;

приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Лабчук Роман Михайлович, місцезнаходження: вул. Михайла Грушевського, буд. 87, каб. 406, м. Хмельницький, 29000, РНОКПП НОМЕР_4 .

Повне заочне судове рішення складено 06 серпня 2026 року.

Суддя Інна ХУДЕНКО