Ухвала суду № 138800106, 15.07.2026, Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/1878/23

Номер провадження: 1-в/511/47/26

15.07.2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області у складі:

головучого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, -

Учасники розгляду клопотання:

прокурор ОСОБА_5

адвокат ОСОБА_3 (дистанційно)

ВСТАНОВИВ:

До Роздільнянського районного суду Одеської області надійшло клопотання через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», у якому адвокат ОСОБА_3 просила скасувати арешт з мобільного телефону марки «iPhone 11» imei: НОМЕР_1 із сім-карткою оператора «лайфселл» з номером НОМЕР_2 , накладений Київським районним судом міста Одеси від 24 травня 2023 року у справі № 947/14388/23, провадження № 1-кс/947/6149/23, та повернути його власнику майна ОСОБА_4 .

Стислий виклад обґрунтування клопотання.

24 травня 2023 року слідчим суддею Київського районного суду міста Одеси було накладено арешт на мобільний телефон марки «iPhone 11» imei: НОМЕР_1 із сім-карткою оператора «лайфселл» з номером НОМЕР_2 , вилучений у ході обшуку, який проводився на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси від 10 травня 2023 року за адресою: вулиця Овідіопольська дорога, 3, місто Одеса, квартира 154, корпус 1, у рамках кримінального провадження №12021160000001420 від 09 грудня 2021 року.

З часу вилучення майна та накладення на нього арешту пройшло понад три роки.

Разом із цим, 07 липня 2025 року Роздільнянським районним судом Одеської області було ухвалено вирок у кримінальному провадженні №12021160000001420 від 09 грудня 2021 року, однак не вирішено питання про скасування арешту з зазначеного мобільного телефону.

Стислий виклад позиції учасників розгляду клопотання.

Адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримала.

Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання.

Інші учасники розгляду справи у судове засідання не з`явилися.

Висновки суду за результатами розгляду клопотання.

Частиною 1 статті 131 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

В силу вимог частини 3 статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі арешт майна, допускається тільки у разі коли потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора та одночасно з цим може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абзац 2 частини 1 статті 174 КПК України).

Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням можливе лише за таких умов: із клопотанням про скасування арешту звернулася належна особа (підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження); вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

Згідно пункту 14 частини 1 статті 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною 2 статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку. Питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням), зокрема, інших осіб у випадках, встановлених законом (частина 1 статті 539 КПК України), а з урахуванням вимог пункту 4 частини 2 статті 539 КПК України таке клопотання подається саме до суду, який ухвалив вирок.

До того ж, щодо можливості подання клопотань про скасування арешту майна після ухвалення вироку роз`яснено у постанові № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» - власник майна має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються його прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Із досліджених матеріалів встановлено, що ухвала у справі № 947/14388/23, провадження № 1-кс/947/6149/23 Київського районного суду міста Одеси від 24 травня 2023 року про накладення арешту відсутня у матеріалах судової справи № 511/1878/23, як й постанова про визнання такого майна речовим доказом.

Як убачається з протоколу обшуку, мобільний телефон належить « ОСОБА_6 », про що адвокатом ОСОБА_3 було зазначено у судовому засіданні, що це можлива опечатка.

Поряд із цим, додана до клопотання ухвала про накладення арешту є знеособленою, однак відповідно до постанови Верховного Суду від 24 жовтня 2024 року № 752/8103/13-ц (61-6892св23) суд не позбавлений можливості самостійно перевірити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР) та є відкритими.

Під час перевірки інформації в ЄДРСР, встановлено, що відповідно до ухвали про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, обшук проводився за місцем мешкання « ОСОБА_6 ».

Документів, як зауважив прокурор, що підтверджують належність мобільного телефону ОСОБА_4 , матеріали клопотання та судової справи не містять.

Також, згідно з реєстру матеріалів досудового розслідування №12021160000001420, який долучено до обвинувального акту, наявні постанови про виділення матеріалів досудового розслідування, порядковий номер 139 та 142.

На підставі викладеного, надавши оцінку аргументам сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, оскільки не доведено, що у подальшому застосуванні цього арешту майна відпала потреба.

Відносно детальної відповіді на кожен аргумент сторін, як неодноразово відзначав Європейський суд з прав людини, рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява № 18390/91).

Керуючись статтями 131, 132, 167, 174, 372, 537, 539 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту з мобільного телефону марки «iPhone 11», imei: НОМЕР_1 , із сім-карткою оператора «лайфселл» з номером НОМЕР_2 , накладеного слідчим суддею Київського районного суду міста Одеси від 24 травня 2023 року у справі № 947/14388/23, провадження № 1-кс/947/6149/23 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Роздільнянський районний суд Одеської області.

Суддя: ОСОБА_1