Ухвала суду № 138798417, 05.08.2026, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/2858/26

Провадження № 2-п/946/49/26

УХВАЛА

05 серпня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Адамова А.С.,

при секретарі Тюміній О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по справі №№ 946/2858/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням суду від 19 червня 2026 року по справі № № 946/2858/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором позовні вимоги задоволені та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за Кредитним договором № 729918360 від 30.06.2021 року у розмірі 83006 гривень, судовий збір в розмірі 2662,40 гривень, витрати на професійну правничу допомогу 3000 гривень.

29.06.2026 до суду надійшла заява представника відповідача про перегляд заочного рішення по справі № 946/2858/26.

В обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення, представник зазначив, щоОСОБА_1 не був обізнаний про розгляд справи та не мав можливості реалізувати своє право на захист, зокрема подати відзив на позовну заяву, надати докази та викласти свої заперечення проти позову. Про наявність судового провадження, відповідач дізнався вже тільки після ухвалення заочного рішення. Відсутність фактичної обізнаності відповідача про розгляд справи призвела до того, що його правова позиція, докази та заперечення не були предметом дослідження та оцінки суду під час ухвалення заочного рішення. За таких обставин відповідач був позбавлений можливості реалізувати гарантоване законом право на справедливий судовий розгляд та ефективний захист своїх прав та інтересів. Судом не застосувано норм матеріального права, що підлягали обов`язковому застосуванню, а саме ст. 1048 ЦК України, порушення норм процесуального права, а саме ст. 263 ЦПК України. Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу. Одночасно, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Відповідно до ч. 7 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін. Умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною. У договорі про споживчий кредит забороняється встановлювати умову про продовження в односторонньому порядку строку користування кредитом. Продовження строку користування кредитом здійснюється виключно шляхом укладення додаткового договору за домовленістю сторін. Згідно з п. 1.7 Кредитного договору № 729918360 від 30.06.2021 р. Кредит надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі - «Дисконтний період»). Аналогічний строк кредиту 30 днів - має Заявка на отримання грошових коштів в кредит від 30.06.2021р. Згідно з п. 1.9.1 Договору протягом Дисконтного періоду нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 94,90 % річних, що становить 0,26 % від суми Кредиту за кожний день користування ним. Отже, за весь погоджений 30-денний Дисконтний період, навіть з розрахунку на максимальну суму кредитного ліміту (22 000,00 грн), проценти за користування Кредитом не могли перевищувати 22 000,00 ? 0,26 % ? 30 = 1 716,00 грн. Відповідно до п. 1.9.2 та п. 1.9.3 Договору Сторони погодили, що у разі продовження строку Дисконтного періоду чи у разі користування Кредитом понад встановлений строк Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою скасовуються, і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою (620,5 % річних), про що оновлений актуальний розрахунок відображається Кредитодавцем Позичальнику в Особистому кабінеті Позичальника. При цьому, в порушення ст. ст. 11, 12 ЗУ «Про споживче кредитування» повідомлення щодо зміни процентної ставки та новий (оновлений) графік розрахунків відповідачу не направлялись. Таким чином, проценти за користування Кредитом у межах погодженого 30-денного строку кредитування не могли перевищувати 1716,00 грн (а фактично, за розрахунком заборгованості, становили 1 315,60 грн), тоді як усі подальші нарахування за Базовою ставкою 620,5 % річних поза межами строку кредитування є неправомірними та суперечать ст. 1048 ЦК України. Відповідно до ч.8 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача. При стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування саме у 30 днів, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом. Згідно зі ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509 та ч. 1, 2 ст. 627ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Суд зобов`язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення. Заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими відсотками в розмірі 61 006,00 грн. не є співрозмірною сумі кредиту 22000,00 грн., суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми відсотків, тому розмір відсотків підлягає зменшенню. Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, у зв`язку з чим позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за Кредитним договором № 729918360 від 30.06.2021 року від первісного кредитора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», а наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «ФК «ЕЙС». Відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (постанова Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2019 року у справі № 909/1411/13, від 13 жовтня 2021 року у справі № 910/11177/20). З матеріалів справи вбачається, що Кредитний договір № 729918360 був укладений 30.06.2021 року, а перший договір факторингу, на який посилається позивач як на підставу набуття права вимоги до відповідача та строк дії якого неодноразово продовжувався за допомогою додаткових угод, було підписано 28.11.2018 року. Тобто на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та боржником, відтак у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», а в подальшому і ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС». Отже, між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на час укладення договору відступлення прав вимоги 28 листопада 2018 року не були погоджені його істотні умови в частині обсягу вимог, що перейшли до нового кредитора, і вочевидь, договором не могли бути охоплені зобов`язання відповідача, які виникли після укладення цього договору. За таких обставин ТОВ «ФК «ЕЙС» право вимоги відносно ОСОБА_1 , як боржника у зобов`язанні за Кредитним договором № 729918360, укладеним 30.06.2021 року, не набуло, таке право не могло бути передане позивачу на підставі договору факторингу від 28.11.2018 року чи додаткових угод до нього, оскільки і зобов`язання відповідача щодо повернення коштів виникли після укладення цього договору. Позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за Кредитним договором на першому етапі - від первісного кредитора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «ФК «ЕЙС». ТОВ «ФК «ЕЙС» не довело порушення його прав з боку відповідача та наявність у нього права звернення до суду з позовом до нього про стягнення заборгованості, а тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» відсутні.

29.06.2026 представник відповідача надав заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в якій просив відмовити в задоволенні заяви відповідача про перегляд заочного рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області по справі №946/2858/26 від 19.06.2026р. та дане рішення залишити без змін. Зазначив, що доводи відповідача про необізнаність щодо розгляду справи не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи. На момент розгляду справи і ухвалення заочного рішення відповідач уже мав зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд», що забезпечувало йому можливість отримувати процесуальні документи, ознайомлюватися з матеріалами справи та реалізовувати свої процесуальні права. Під час оформлення кредиту Позичальник самостійно зазначив адресу свого місця проживання та адресу реєстрації. Саме за цією адресою позивач направив відповідачу копію позовної заяви з усіма доданими до неї документами, а також інші процесуальні документи, пов`язані з розглядом справи. Більше того, у заяві про перегляд заочного рішення відповідач зазначив ту саму адресу, яка була ним вказана під час укладення кредитного договору та зазначена позивачем у позовній заяві. Це підтверджує, що відповідна адреса є актуальною та належною для здійснення листування з відповідачем. Відповідач не надав жодних належних і допустимих доказів існування об`єктивних перешкод, які б унеможливлювали його участь у справі або ознайомлення з її матеріалами. Натомість його бездіяльність свідчить про невикористання власних процесуальних прав, що не може визнаватися поважною причиною для перегляду заочного рішення. Щодо нарахування відсотків за кредитним договором, то ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» не є банківськими фінансовими установами. Товариство в межах виконання умов укладеного Договору здійснюють Розрахунки заборгованості, де чітко відображено нарахування відсотків, погашення заборгованості, залишок суми богу. Дані документи є належними, повними та вичерпними доказами заборгованості, оскільки вони охоплюють всі необхідні обчислення сум, які стягуються. Зокрема, містять таблиці з даними та обчисленнями, з яких можна зрозуміти яким чином отримано результат відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України. Відповідно до п. 4.1. Невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua. Правила є у відкритому доступі на Сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (Первісного кредитора) за посиланням: https://moneyveo.ua/confidentiality/creditrules/ та відповідач погодився, що ознайомився з ними (п. 4.1. Договору) Відповідно до Алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами Договору перед його підписанням. Згідно п. 1.1. За цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 22000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі «Правила»). Кредитодавець надає перший Транш за Договором в сумі 11000 грн. 00 коп. одразу після укладення Договору (п 1.3.) Кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі «Дисконтний період»). У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору, строк дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором. (п. 1.7.) Відповідно до п. 1.9.1. виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 94,90 процентів річних, що становить 0,26 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним 30.06.202 р. тіло кредиту становить 11 000,00 грн. Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою: 11 000,00 (сума виданого кредиту)* 0,26 (процентна ставка)/100= 28,60 грн.(сума за один день користування кредитом), що здійснювалось 30.06.2021-13.07.2021 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»). 14.07.2021 р. тіло кредиту збільшилось на 11 000,00 грн, тим самим тіло кредиту становить 22 000,00 грн. Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою: 22 000,00 (сума виданого кредиту)* 0,26 (процентна ставка)/100=57,20 грн. (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось16.07.2021-30.07.2021 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»). 22.07.2021 відповідач відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» вніс суму в розмірі - 858,00 грн., чим погасив проценти за користування кредитними коштами. За умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті.(п. 1.9.2.) Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою: 22 000,00 (сума виданого кредиту)* 1,70 (процентна ставка)/100=374,00 грн. (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось31.07.2021-21.08.2021 (що підтверджується розрахунком підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»). Згідно п 1.12. Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: 1.12.1. зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду; 1.12.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним; Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою: 22 000,00 (сума виданого кредиту)* 2,30 (процентна ставка)/100=506,00 грн. (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось 26.08.2021 - 18.11.2021 (що підтверджується розрахунками підготовленими ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс»). Позиція щодо нібито неправомірного нарахування процентів є необґрунтованими, оскільки не враховують нарахування процентів другого типу - за прострочене користування кредитом. Таке нарахування відповідає умовам кредитного договору, нормам цивільного законодавства та усталеній практиці Верховного Суду, зокрема позиціям, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17. Положення договору узгоджуються з чинним законодавством України, умови нарахування відповідають передбаченим договором, а сам договір був укладений добровільно, з дотриманням принципу добросовісності. Відповідач здійснював часткові платежі на виконання умов кредитного договору, що свідчить про усвідомлення факту існування зазначеного договору та визнання зобов`язань за ним. Отже, наведені обставини є належним та достатнім доказом того, що Відповідач був ознайомлений з умовами кредитного договору та прийняла їх. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і , відповідно, щодо правомірності вимог позивача за кредитним договором. Строк чинності договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА (Клієнт) та між ТОВ Таліон Плюс (Фактор) укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (копія долучена до позовної заяви). Відповідно до пункту 8.2 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії цього Договору закінчується 28 листопада 2019 року. Відповідно до п.8.6 Додатки та додаткові угоди до даного Договору набувають чинності з моменту їх підписання обома Сторонами та становлять його невід`ємну частину. В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод: №19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року Таким чином, з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2024. Сторони виконали умови договору факторингу №28/1118-01 належним чином, зокрема: підписали договір факторингу №28/1118-01; уклали відповідний реєстр прав вимоги та здійснили фінансування за відступлення прав вимоги відповідно до умов договору факторингу. Таким чином, право вимоги перейшло від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, а отже Право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ Таліон Плюс 21.09.2021, тобто після укладання Кредитного договору №729918360 від 30.06.2021. Отже, відповідач , не врахував усі матеріали справи та помилково визначив, що передача права вимоги відбулася в момент укладення договору факторингу. Проте, відповідно до умов договору факторингу, передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. В свою чергу, позивач долучив до позовної заяви всі належні докази, а саме: договір факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 р. та витяг з реєстру прав вимоги № 152 від 21.09.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018. На момент включення цього кредитного договору до реєстру, право вимоги вже існувало та відступлено ТОВ «Таліон Плюс» на підставі реєстру прав вимоги що є предметом договору факторингу №28/1118-01. Отже, відповідач зробив помилковий висновок щодо предмету факторингу.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, у заяві про скасування заочного рішення зазначила про розгляд без їх участі.

Представник ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЙС" в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду заяви про перегляд заочного рішення. У запереченнях зазначив про розгляд заяви про скасування заочного рішення без участі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як встановлено судом, відповідач не згоден з розрахунком позивача, нарахованими процентами. Крім того, відповідач вважає, що ТОВ «ФК «ЕЙС» право вимоги відносно ОСОБА_1 , як боржника у зобов`язанні за Кредитним договором № 729918360, укладеним 30.06.2021 року, не набуло, оскільки зобов`язання відповідача щодо повернення коштів виникли після укладення договору факторингувід 28.11.2018 року чи додаткових угод до нього.

Також судом враховується, що викладені у заяві обставини із наданими доказами свідчать про незгоду відповідача з позовними вимогами, та необхідність їх встановлення під час судового розгляду.

Відповідно до ч.ч.2-6 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Для цілей цього Кодексу малознаними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому згідно ч.ч.3,4 ст.274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування; в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об`єднані з вищезазначеними вимогами.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на предмет позову дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, наразі також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що справа підлягає подальшому розгляду згідно ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Керуючись 260, 287, 288 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по справі №№ 946/2858/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Заочне рішення суду від 19 червня 2026 року по справі № № 946/2858/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати.

Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у змішаній формі (паперовій та електронній).

Встановити сторонам п`ятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Визначити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідачі зобов`язані надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідачу, роз`яснюється, що відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України, у строк для подання відзиву має право пред`явити зустрічний позов.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву відповідачів для подання відповіді на відзив. Копія відповіді на відзив та доданих до неї документів позивач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи.

Відповідач має право в п`ятиденний строк надати заперечення на відповідь на відзив. Одночасно з надісланням (наданням) заперечень на відповідь на відзив до суду, копія заперечень та доданих до них документів відповідачі зобов`язані надіслати іншим учасникам справи.

Сторонам роз`яснюється, що відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Копію ухвали, копію заяви надіслати учасникам судового розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А.С.Адамов