Рішення № 138798298, 06.08.2026, Болградський районний суд Одеської області

06.08.2026

Справа № 497/1946/25

Провадження № 2/497/240/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2026 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Раца В.А.,

секретаря - Божевої І.Д.,

за участю: представника відповідача - Осьмініна С.Д., в режимі відеоконференції,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у відкритому судовому засіданні, в місті Болграді, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

06.08.2025 року представник позивача Дараган Ю.О., яка підтвердила свої повноваження довіреністю від 05.12.2024 року строком дії до 31.12.2025 року (а.с.53), звернулася до Болградського районного суду із зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за:

- договором позики №2163315 в розмірі 17 737,50 грн.;

- договором позики №73726865 в розмірі 18 416,97 грн.;

- понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 13.09.2024 та 05.09.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договори позики №2163315 та №73726865, за умовами яких відповідач отримав позику, зі сплатою процентів за користування кредитом. Договори укладені дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписані накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Ці договори прирівнюються до укладених в письмовій формі. Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками, прирівнюється до договору, укладеному в письмовій формі. Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договорами, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договорів. Відповідач за обома договорами своїх зобов`язань не виконує, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. 14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21 у відповідності до умов якого, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права грошової вимоги до боржників вказаними у Реєстрі боржників, в тому числі що виникають в майбутньому. Відповідно до Реєстрів боржників №41 від 24.01.2025 року та №44 від 21.02.2025 року до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №2163315 в сумі 17 737,50 грн., з яких: 5 500,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 275,55 грн. - заборгованість за відсотками, 961,95 грн. - комісія за надання позики; за договором №73726865 в сумі 18 416,97 грн., з яких: 9 505,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 2535,90 грн. - заборгованість за відсотками, 4 876,07 грн. - заборгованість по процентам за понадстрокове користування Позикою, 1500 грн. - комісія за надання позики. Станом на сьогоднішній день заборгованість за договорами відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість, тому представник звернувся до суду з цими позовними вимогами.

Ухвалою судді від 19.08.2025 року відкрито провадження по справі та розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі.

01.10.2025 року до участі у справі долучився представник відповідача - адвокат Осьмінін С.Д., повноваження підтверджені електронним ордером серії ВН №1259572 від 01.10.2025 року (а.с.64).

30.10.2025 року від представника відповідача - адвоката Осьмініна С.Д. поштовим зв`язком надійшов відзив, в якому він просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Відзив обґрунтовує тим, що з тверджень позивача між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем були укладені договори позики №2163315 а №73726865, а ще за 3 роки до начебто укладеного договору, 14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем укладено договір відступлення прав вимоги. Як вказує позивач, відповідно до реєстрів боржників №41 від 24.01.2025 року та №44 від 21.02.2025 року позивач набув права вимоги до відповідача у загальній сумі 17 737,50 грн. та 18 416,97 грн. По-перше позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження перерахування кредитних коштів відповідачу як за договором №2163315 від 13.09.2024 року так і за договором №73726865 від 05.09.2024 року. Розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних ум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони. У разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит. Матеріали справи не містять виписки з рахунку особи, як і не містять доказів видачі в будь-якій спосіб кредитних коштів чи факт використання відповідачем кредитних коштів. Не надано доказів того, що кредитний договір №2163315 від 13.09.2024 року був підписаний саме відповідачем. По друге, щодо обставин переходу прав вимоги до позивача. Відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Так як договір факторингу №14/06/21 року від 14.06.2021 року був укладений 14.06.2021 року, тобто, на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та відповідачем. Відтак у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг передати Позивачу на підставі договору факторингу. Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умов їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу. По-третє, щодо нарахування процентів, пені та інших штрафних санкцій по договорам, представник звертає увагу суду, що відповідач є військово службовцем та з 30.08.2018 року перебуває на військовій службі. Отже, нарахування процентів та штрафних санкцій у сумі 18 687,52 грн., є протиправними, як мінімум, в силу ч.15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Окрім цього нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем. В четвертих, щодо нарахованої комісії в сумі 2 461,95 грн., то представник зазначає, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), що оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч.1.2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування». Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що відповідач звертався до нього більш ніж один раз на місяць для отримання інформації про стан заборгованості за кредитним договором та отримання виписки, тому нарахування комісії у розмірі 2 461,95 грн. є безпідставними. Окрім цього представник відповідача - адвокат Осьмінін С.Д. просить стягнути з позивача понесені судові витрати в розмірі 12 000,00 грн.

11.11.2025 року від представника позивача Чечельницької А.О., яка підтвердила свої повноваження довіреністю за №690 від 05.12.2024 року (а.с.112), поштовим зв`язком надійшла відповідь на відзив, в якій представник наполягає на задоволенні позовних вимог. У відповіді представник посилається на укладення договору в електронній формі, тому відповідач ОСОБА_1 через особистий кабінет на веб-сайті позикодавців подав заявку на отримання позики за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання позики, після чого позикодавець надіслав відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання договорів. Кредитні кошти за обома договорами були перераховані на належну відповідачу банківську карту № НОМЕР_1 . Перерахування коштів на платіжну карту відповідача за укладеними договорами було безпосередньою здійснено оператором онлайн-послуг платіжної інфраструктури, які не здійснюють операції з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не вкладаються. Щодо процентів, то представник зазначає, щодо кредитного договору №2163315 від 13.09.2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» повідомляє, що відповідно до п.п.2.3 процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики/ день 0,01% (фіксована), пеня % день - 5,00; тому відповідно до наданого розрахунку відсотки нараховуються відповідно до умов кредитного договору, а саме згідно п.п.2.3 по 0,55 грн. в день. Щодо кредитного договору №73726865 від 05.09.2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» повідомляє, що відповідно до п.п.2.3 Процентна ставка/день 0,275% (фіксована), проценти за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день, % - 2,79%, тому відповідно до наданого розрахунку заборгованості відсотки нараховуються відповідно до умов кредитного договору, а саме згідно до п.п.2.3, по 27,50 грн. в день. Крім того, в розрахунку міститься інформація про оплату боргу. Оплата є підтвердженням визнання відповідачем заборгованості за кредитним договором, відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного суду від 10 січня 2019 року у справі №526/405/13. За весь період перебування права вимоги за вищезазначеними Договорами у позивача, позивачем не здійснювалось жодних додаткових нарахувань і не застосовувалось жодних штрафних санкцій до боржника. Щодо відступлення права вимоги, то представник долучив додаткові докази у вигляді платіжних інструкції за 2025 рік, які є платою за відступлення права вимоги згідно Додаткових угод № 47 від 24.01.2025 року та №48 від 21.02.2025 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року. Також просить витребувати інформацію щодо належності картки та виписку за картковим рахунком, що становлять банківську таємницю.

13.01.2026 року представник відповідача Осьмінін С.Д. надав заперечення на відповідь на відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись знову ж на підставі вказані у відзиві.

Ухвалою суду від 06.03.2026 року було задоволено клопотання представника позивача та витребувано від АТ «Універсал банк» інформацію що містить банківську таємницю.

Витребувана судом інформація надійшла до суду 05.06.2026 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, представник позивача Дараган Ю.О. в позовній заяві клопотав про розгляд справи без участі представника позивача, окрім цього представник Чечельницька А.О. у відповіді на відзив також зазначила про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача - Осьмінін С.Д. в судовому засіданні підтвердив отримання позивачем кредитних коштів, але щодо нарахованих інших платежів заперечував, зазначив, що відповідач був військовослужбовцем, тому відповідно до ч.15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» він звільняється від стягнення відсотків та штрафних санкцій.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі ст. 81 ЦПК України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Щодо укладення договорів позики та отримання кредитних коштів.

Судом встановлено, що 13.09.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» в особі директора Білана В.І. та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) №2163315, відповідно до якого, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надав відповідачу позику на суму 5 500,00 грн. на строк кредитування/ строк договору 30 днів, з процентною ставкою з другого дня користування позикою до дати повернення позики 0,01% день (фіксована), комісією за надання позики 22.21% (фіксована від суми наданої позики (що у грошовому виразі складає 1221,55 грн.); дата повернення кредиту 12.10.2024 року; позичальник сплачує товариству проценти за користування кредитом за фактичний час користування кредитом з розрахунку 1186,17% відсотків річних; орієнтовна загальна вартість позики становить 6 737,50 грн (а.с.8-11). Договір підписано електронним підписом ОСОБА_1 13.09.2024 року шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 278258, номер мобільного телефону вказаний НОМЕР_2 (а.с.11). Також в цей день позичальником ОСОБА_1 підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, де загальна вартість кредиту на день повернення - 12.10.2024 року буде складати 6 737,50 грн. (а.с.11 на звороті).

Згідно з п.1 Договору, позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти (позику) на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики та комісію за надання позики.

Відповідно до п.21 Договору позики Цей Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційної телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електрону комерцію».

Окрім цього, 05.09.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» в особі директора Білана В.І. та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики (комісією за надання позики на умовах повернення позики в кінці строку позики) №73726865, відповідно до якого, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надав відповідачу позику на суму 10 000,00 грн. на строк кредитування/ строк договору 30 днів, з процентною ставкою 0,275% день (фіксована), комісією за надання позики 15,00% (що у грошовому виразі складає 1500,00 грн.); дата повернення кредиту 04.10.2024 року; позичальник сплачує товариству проценти за користування кредитом за фактичний час користування кредитом з розрахунку 1288,87% відсотків річних; орієнтовна загальна вартість позики становить 12 325,00 грн., проценти за понадстрокове користування позикою за день 2,70% (а.с.23-26). Договір підписано електронним підписом ОСОБА_1 05.09.2024 року шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 03538, номер мобільного телефону вказаний + НОМЕР_2 (а.с.25 на звороті). Також в цей день позичальником ОСОБА_1 підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, де загальна вартість кредиту на день повернення - 04.10.2024 року буде складати 12 325,00 грн. (а.с.26 на звороті).

Згідно з п.1 Договору, позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти (позику) на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики та комісію за надання позики.

Відповідно до п.21 Договору позики Цей Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційної телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електрону комерцію».

Згідно зі ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 даного Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч.1 цієї статті, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст.ст. 627, 629 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно зі ст. 1046, ст. 1049 ч.1 ЦПК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Факт перерахування коштів за обома договорами підтверджується листом АТ «Універсал Банк» №БТ//Е-23621 від 03.06.2026 року, відповідно до якого на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , за період з 05.09.2024 року по 08.09.2024 року та з 13.09.2024 року по 16.09.2024 року, номер телефону, на який надсилалась інформація (фінансовий номер телефону) НОМЕР_2 та виписками про рух коштів по цій картці за період:

- з 13.09.2024 року по 16.09.2024 року, відповідно до якої на рахунок 13.09.2024 року о 14:11:08 годині надійшли грошові кошти в розмірі 5 500,00 грн.,

- з 05.09.2024 року по 08.09.2024 року, відповідно до якої на рахунок 05.09.2024 року об 11:18:40 годині надійшли грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн.,

якими відповідач користувався.

Тобто договори є укладеним та відповідач отримав грошові кошти.

Позивачем надані розрахунки заборгованості за договорами, що складені саме позивачем, відповідно до яких станом на день відступлення права вимоги - 24.01.2025 року і 21.02.2025 року відповідно, заборгованість відповідача за договорами:

- №21633315 становила 17 737,50 грн. та складала з наступного: 5 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 275,55 грн. - сума заборгованості за відсотками; 11 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею; 961,95 грн. - сума комісії за надання позики;

- №73726865 становила 18 416,97 грн. та складала з наступного: 9 505,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 535,90 грн. - сума заборгованості за відсотками; 4 876,07 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою; 1 500,00 грн. - сума комісії за надання позики. З цих розрахунків вбачається, що позивачем ніяких нарахувань за договором не нараховувалось (а.с.13,30).

З розрахунків заборгованості складених первісним кредитором, долучених представником позивача до відповіді на відзив, встановлено нарахування відсотків за користування позикою за договором №2163315 за період строку дії договору з 13.09.2024 року по 12.10.2024 року а розмірі 0,55 грн. кожного дня, з 13.10.2024 року по 17.10.2024 року - по 55,00 грн., а починаючи з 18.10.2024 року по 26.11.2024 року - по 275,00 грн. кожного дня (а.с.97-98). За договором №73726865 за період строку дії договору з 05.09.2024 року по 04.10.2024 року а розмірі 27,50 грн. кожного дня, з 05.10.2024 року по 22.10.2024 року - по 95,05 грн., а починаючи з 23.10.2024 року по 10.11.2024 року - по 256,64 грн. кожного дня (а.с.100-102), окрім цього з розрахунку встановлено часткове погашення відповідачем суми кредиту в розмірі 495,00 грн.

Суми заборгованості збігаються з сумами заборгованості зазначені у розрахунках наданих позивачем.

Щодо відступлення права вимоги за договором факторингу.

Так, 14.06.2021 між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», як фактором, та ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», як клієнтом, укладений договір факторингу за №14/06/21, предметом якого є зобов`язання фактора передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов`язувався відступити фактору право грошової вимоги (а.с.14-16).

Згідно з п.1.1. вказаного договору, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.

Положеннями п.2.2.1 вищевказаного Договору факторингу визначено, що права вимоги, що передаються фактору для здійснення факторингу, є дійсними.

28.07.2021 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 була укладена Додаткова угода №2 в частині строку повідомлення боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надання інформації про фактора (а.с.14).

Також, 24.01.2025 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 було укладено Додаткову угоду № 47, згідно з якою на користь Позивача було відступлено права вимоги згідно з Реєстром боржників №41 від 24.01.2025 (а.с.19), а 21.02.2025 року до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 було укладено Додаткову угоду № 48, згідно з якою на користь Позивача було відступлено права вимоги згідно з Реєстром боржників №44 від 21.02.2025 (а.с.31).

З витягу з Реєстру боржників №41 від 24.01.2025 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 вбачається, що позивачу було передано право вимоги до відповідача за договором №2163315 на суму 17 737,50 грн., з яких: 5 500,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 275,55 грн. заборгованість за відсотками, 11 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею, 961,95 грн. - комісія за надання позики (а.с.22).

З витягу з Реєстру боржників №44 від 21.02.2025 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 вбачається, що позивачу було передано право вимоги до відповідача за договором №73726865 на суму 18 416,97 грн., з яких: 9 505,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 2 535,90 грн. заборгованість за відсотками, 4 876,07 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою, 1 500,00 грн. - комісія за надання позики (а.с.34).

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Тобто відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

У статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, у зв`язку із заміною кредитора у зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише суб`єктний склад у частині кредитора.

За положеннями ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Такі висновки Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 16.03.2021 у справі №906/1174/18.

Згідно з ч.1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (ст. 517 ЦК України).

Відповідно до ст. 519 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов`язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 761/33403/17 (провадження № 61-12551св20).

З наведених норм вбачається, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор.

За таких обставин згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі №6-459цс17, яка є актуальною, що підтверджено ухвалою Великої Палати Верховного Суду у справі №761/33403/17 від 22.04.2021.

Але положеннями ст.ст. 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Отже, виходячи з положень ст. 1078 ЦК України, за договором факторингу допускається відступлення як наявної, так і майбутньої вимоги.

Таких висновків дійшов Вищий господарський суд України у постанові від 19 жовтня 2015 року (справа №910/3498/15-г), де вказав, що тільки договору факторингу, порівняно з іншими договорами, притаманна можливість здійснювати відступлення як наявної, так і майбутньої грошової вимоги. Інші договори, включаючи загальний договір відступлення права вимоги (цесії), розраховані на відступлення лише наявних вимог.

Така конструкція ґрунтується на юридичній фікції щодо майбутньої заборгованості, де майбутнє право вважається таким, що переходить до нового кредитора з моменту укладення договору про цесію. Таким чином, для цілей відступлення права вимоги за майбутньою вимогою враховуються характеристики вже наявної вимоги.

Визначеність переданого права вимоги стосовно його змісту, обсягу та особи боржника має бути встановлена не в момент укладання правочину про цесію, а в момент виникнення права вимоги.

Цивільний Кодекс України не має жодних імперативних вимог щодо способів ідентифікації права вимоги в правочині про його відступлення або майбутнє відступлення новому кредитору. Сторони можуть обрати будь-які засоби або ознаки, що дозволять визначити підстави виникнення вимоги, її характер, обсяг, зміст тощо. Відповідно до правової позиції, сформульованої у постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі №914/2567/17, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Натомість, до дійсних належать такі права вимоги, які юридично існують, виникнуть в майбутньому, або права по зобов`язаннях, за якими не настав строк виконання. Причому, поняття дійсних вимог є ширшим, ніж наявних або існуючих, оскільки дійсними можуть бути не тільки зобов`язальні вимоги, що існують у даний час, а й ті, що виникнуть у майбутньому.

Водночас, наявна вимога це право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, або право грошової вимоги, можливість здійснення якої залежить від настання певної умови чи спливу строку платежу (так звана недозріла вимога). Майбутня вимога це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому, тобто яка з`явиться з тих чи інших договорів, що будуть укладені між клієнтом і боржником після договору факторингу.

Матеріалами справи встановлено, що 14.06.2021 року між ТОВ ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено договір факторингу №14/06/21 в якому не обумовлено відступлення права вимоги, що виникне в майбутньому, обумовлено тільки право вимоги що вже настало до третіх осіб.

Додатковими угодами №47 від 24.01.2025 року та №48 від 21.02.2025 року до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року визначено загальну суму прав вимоги, що відступаються згідно Реєстру боржників №41, №42, №43 та №44 від 24.01.2025 та 21.02.2025 року.

Згідно з частинами першої, четвертої статті 12 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності, закріплений у статті 12 ЦПК, визначає для сторін ризики настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ними процесуальних дій. Такий принцип, зокрема, полягає у покладанні на позивача (його представника) обов`язку з доведення обставин, які мають значення для справи і на які він посилається як на підставу своїх вимог. Невиконання такого обов`язку несе процесуально негативні наслідки у вигляді настання ризиків, визначених процесуальним законом (закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду, повна або часткова відмова у позові тощо).

За правилами, встановленими частинами першою, третьою статті 13 ЦПК, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У відповідності до положень статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначав, що відповідно до реєстрів боржників №41 від 24 січня 2025 року та №48 від 21 лютого 2025 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за договорами позики в сумі 17 737,50 грн. та 18 416,97 грн.

Зважаючи на те, що Договір факторингу укладений до моменту виникнення у первісного кредитора права вимоги до ОСОБА_1 , ТОВ «ФК «ЄАПБ» не набуло права вимоги як новий кредитор і не має підстав вимагати від відповідача сплати заборгованості за Договорами позики № 2163315 від 13.09.2024 та №73726865 від 05.09.2024.

Відтак у задоволенні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики від № 2163315 від 13.09.2024 та №73726865 від 05.09.2024, слід відмовити.

Щодо вимоги представника відповідача Осьмініна С.Д. про стягнення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається із матеріалів справи, між відповідачем ОСОБА_1 та адвокатом Осьмініним Сергієм Дмитровичем укладено Договір про надання правничої допомоги №01/10 від 01.10.2025 (а.с.79 на звороті), за умовами якого замовник сплачує на користь виконавця винагороду (гонорар) за надані послуги в розмірі 12 000,00 гривень, та сплачується замовником незалежно від результатів виконання доручення (розгляду справи), електронний ордер серії ВН №1259572 від 01.10.2025 року що підтверджує повноваження адвоката Осьмініна С.Д., та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ОД №003148 адвоката Осьмініна С.Д. (а.с.81).

Також до матеріалів позовної заяви долучений розрахунок суми вартості послуг під час надання правової допомоги від 01.10.2025 року, який включає первинну консультацію - 2 000,00 грн., підготовку процесуальних документів (відзиву) 6 000,00 грн., участь у судовому засіданні - 4000,00 грн. (приймав участь 24.02.2026 року та 28.07.2026 року в режимі відеоконференції).

За змістом ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Також, у рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Зважаючи на викладені норми, судом має братися до уваги досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг та чи відповідають вони ціні в розмірі 7 000 грн.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідним стягнути з позивача витрати за надання правової допомоги на користь відповідача в сумі 7 000,00 грн.

Керуючись статтями 509, 526, 527, 530, 610 - 612, 1048, 1049, 1050,1054,1077 ЦК України, ст.ст. 11,12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 12, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 277-279, 280, 354, ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри,30, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , витрати на правову допомогу в розмірі 7 000,00 (сім тисяч) грн.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца