Ухвала суду № 138795083, 05.08.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5810/26

Провадження № 1-кс/461/4743/26

У Х В А Л А

Іменем України

05.08.2026 року. м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна,-

в с т а н о в и в :

Старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурор другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026140000000142 від 23 липня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на майно, що перебуває у його власності: автомобіль марки «KIA» «Sorento», 2013 року випуску, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , із д.н.з. НОМЕР_2 , на 1/5 квартири, загальною площею 73,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1866198646101.

Подане клопотання мотивує тим, що в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що арешт, накладений на вищевказане нерухоме майно підозрюваного ОСОБА_5 , унеможливить підозрюваного чи іншим особам з числа його близьких родичів відчужити дане майно, та забезпечить у подальшому виконання судового рішення (вироку) в частині призначення покарання із конфіскацією майна.

На підставі ч.2 ст.172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без виклику представника власника майна, та у відсутності прокурора.

На підставі ч.4 ст.107 КПК України, фіксування судового засідання з допомогою технічних засобів не здійснювалося.

Дослідивши та перевіривши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до таких висновків.

Слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026140000000142 від 23.07.2026 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , який призначений згідно з наказом №238/к від 11.10.2021 на посаду начальника технічного відділу ЛКП «Господар», будучи службовою особою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та протиправного збагачення, достовірно знаючи про встановлену законом процедуру погодження робочого проекту на електромонтажні роботи з нестандартного приєднання до електричних мереж нежитлового приміщення, вимагав та 04.08.2026 близько 14 год 33 хв одержав від ОСОБА_6 , який є представником ОСОБА_7 - власника нежитлового приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , - неправомірну вигоду в сумі 20 000 гривень за вчинення в його інтересах дій з використанням свого службового становища, а саме - погодження робочого проекту на електромонтажні роботи у нежитлових приміщеннях під літ. 85-1;85-2;85-3;85-4; 85-5; ХІІ, які розташовані в будинку (літ. А-14), загальною площею 148,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5 у відповідності до наказу №238/к від 11.10.2021 призначений на посаду начальника технічного відділу ЛКП «Господар».

У відповідності до посадової інструкції начальник технічного відділу ЛКП «Господар» дотримується вимог законодавства України, керується даною посадовою інструкцією, наказами та розпорядженнями ЛМР та Личаківської районної адміністрації.

Згідно структури ЛКП «Господар» 2024, затвердженої Головою Личаківської районної адміністрації, в підпорядкуванні начальника технічного відділу перебувають інженери з ремонту, інженер з охорони праці, робітники та водії.

Начальник технічного відділу підприємства житлового господарства безпосередньо підпорядковується заступнику директора.

Розробляє річні і перспективні плани ремонту жилих будинків та інженерного обладнання, визначає об?єкти ремонту та забезпечує розроблення щодо них необхідної технічної документації, організовує виконання цих планів.

Готує документи для укладання договорів з підрядними організаціями на проведення ремонту житлового фонду та обслуговування інженерного обладнання.

Начальник технічного відділу приймає:

громадян, що звертаються з питань технічного утримання житлового фонду, відповідає на скарги і заявки мешканців;

роботи та оформляє акти про їх виконання.

Крім цього начальник технічного відділу забезпечує облік, збереженість і правильність технічної експлуатації житлового фонду, нежитлових будинків, споруд та встановленого у них устаткування на закріпленій за житловим підприємством території.

Здійснює контроль за виконанням робіт з герметизації інженерних вод, очищення вентиляційних каналів і димоходів згідно проектною та нормативною документацією, проведенням робіт з ремонту житлового фонду їх якістю та технологічною послідовністю, справністю і збереженістю інженерного обладнання і контрольно-вимірювальних приладів, виконанням робіт по заміні електролічильників, пікетників, електрощитів, ринв, жолобів.

Організовує періодичне обстеження житлового фонду для визначення технічного стану та рівня благоустрою житлових будинків, виявлення квартир і житлових будинків, непридатних для проживання, технічного стану інженерного обладнання будинків та контролює виконання робіт за замовленням населення.

З огляду на займану посаду та обсяг виконуваних обов`язків начальник технічного відділу ЛКП «Господар» ОСОБА_5 виконував організаційно-розпорядчі функції, та згідно примітки до ст. 364 КК України, на час вчинення кримінального правопорушення був службовою особою.

Водночас, встановлено, що 17.07.2026 приблизно о 12 год 30 хв начальник технічного відділу ЛКП «Господар» ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу будинку № 102 по вул. Пасічній у м. Львові, в ході спілкування із ОСОБА_6 , який є представником ОСОБА_7 - власника нежитлового приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , який діяв на підставі довіреності від 14.07.2026, та який звернувся до нього щодо погодження робочого проекту на електромонтажні роботи з нестандартного приєднання до електричних мереж нежитлового приміщення за вищевказаною адресою, висловив вимогу про надання йому неправомірної вигоди за погодження зазначеного проекту.

В подальшому ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, 31.07.2026 приблизно о 14 год. 55 хв., перебуваючи поблизу будинку № 102 по вул. Пасічній у м. Львові, в ході спілкування з ОСОБА_6 висловив йому протиправну вимогу про надання неправомірної вигоди в розмірі 20 000 гривень за погодження робочого проекту на електромонтажні роботи з нестандартного приєднання до електричних мереж нежитлових приміщень, належних ОСОБА_7 під літ. 85-1;85-2;85-3;85-4; 85-5; ХІІ, загальною площею 148,9 кв.м., які розташовані в будинку (літ. А-14), за адресою: м. Львів, вул. Пасічна, 102, та передав останньому примірник погодженого робочого проекту на електромонтажні роботи з нестандартного приєднання до електричних мереж вказаного нежитлового приміщення.

ОСОБА_6 , будучи поставленим в умисно створені ОСОБА_5 умови за яких він вимушений надати останньому неправомірну вигоду з метою отримання погодження робочого проекту, погодився на таку протиправну вимогу.

Завершуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді начальника технічного відділу ЛКП «Господар», будучи службовою особою, діючи з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, 04.08.2026 приблизно о 14 год 33 хв, перебуваючи неподалік будинку № 102 по вулиці Пасічній у м. Львові, одержав від ОСОБА_6 для себе неправомірну вигоду в сумі 20 000 гривень за вчинення в інтересах останнього дій з використанням свого службового становища, а саме - погодження робочого проекту на електромонтажні роботи з нестандартного приєднання до електричних мереж нежитлових приміщень, належних ОСОБА_7 під літ. 85-1;85-2;85-3;85-4; 85-5; ХІІ, які розташовані в будинку (літ. А-14), загальною площею 148,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , після чого протиправна діяльність ОСОБА_5 була припинена працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що у спільній частковій власності (1\5) підозрюваного ОСОБА_5 перебуває квартира, загальною площею 73,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1866198646101.

Крім того, органом досудового розслідування встановлено, що у відповідності до реєстраційної картки транспортного засобу ОСОБА_5 є власником транспортного засобу, а саме автомобіля марки «KIA» «Sorento», 2013 року випуску, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , із д.н.з. НОМЕР_2 .

Санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років, з конфіскацією майна.

Статтею 59 КК України передбачено, що покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.

Згідно зі ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно із п.7 ч.2 ст. 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який у відповідності до вимог ч. 1 ст. 132 КПК України застосовується на підставі ухвали слідчого судді.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно з ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно із положення ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Пунктами 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК України передбачено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;

4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Матеріали клопотання свідчать, що наявні підстави для накладення арешту на вказане майно з тимчасовим позбавленням права на користування, розпорядження та відчуження майна будь-кому і будь-яким чином з метою забезпечення збереження речових доказів та забезпечення можливої спеціальної конфіскації, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні та виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.

Суд звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку для доведення вини, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів та можливої спеціальної конфіскації.

Втручання держави в право власника майна на мирне володіння своїм майном в даному випадку є виправданим, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, здійснюється на підставі закону, з метою задоволення суспільного інтересу, з дотриманням принципів пропорційності та справедливої рівноваги.

За таких обставин, враховуючи, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання в цій частині підлягає задоволенню.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено

Таким чином, метою накладення арешту на майно є виконання завдань кримінального провадження та забезпечення конфіскація майна як виду покарання.

Слідчий довів, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження

Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.

Оцінюючи надані стороною обвинувачення докази слідчий суддя вважає їх належними та допустимими, їх сукупність та взаємозв`язок між ними достатній для прийняття процесуального рішення про арешт майна.

Враховуючи викладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, а також з метою виконання завдань кримінального провадження забезпечення конфіскації майна як виду покарання, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в :

клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 - задовольнити.

Накласти арешт, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на майно, що перебуває у його власності: автомобіль марки «KIA» «Sorento», 2013 року випуску, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , із д.н.з. НОМЕР_2 , на 1/5 квартири, загальною площею 73,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1866198646101.

Повний текст ухвали виготовлений 05.08.2026 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п?яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1