Рішення № 138794556, 05.08.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6606/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання Чепи М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 20 листопада 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір № 7687788 про надання позики, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п.1 договору позики, за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (комісію та проценти) від суми позики. Підписанням цього договору позики відповідач підтверджує він ознайомився на сайті https://monto.com.ua/informaciya з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». (п.п. 5.1. п. 5 договору позики), а також погодився, що до моменту підписання Договору позики вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «MONTO» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://monto.com.ua/informaciya (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, йому зрозумілі. (п.п. 5.3. п. 5 Договору позики) Правила надання грошових коштів у позику товариства з обмеженою відповідальністю «СІРОКО ФІНАНС», перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті https://monto.com.ua/informaciya. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору позики та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Також позивач стверджує, що 24.03.2026 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 24032026/1, у відповідності до умов якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у нього станом на 24.03.2026 утворилася заборгованість за договором № 24032026/1 про надання позики в розмірі 14 790,00 грн, що складається з: 8 500,00 грн. суми заборгованості за основною сумою боргу; 24,65 грн. суми заборгованості за відсотками; 4 250,00 грн. суми заборгованості по процентам за понадстрокове користування; 0,00 грн. суми заборгованості за пенею; 2 015,35 грн. суми заборгованості за комісією.

На підставі наведеного, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором №7687788 про надання кредиту від 20.11.2025 у розмірі 14790,00 грн та сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.05.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом. Постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, здійснювати розгляд (формування та зберігання) судової справи в змішаній (паперовій та електронній) формі, при цьому додатки до позовної заяви зберігати лише в електронній формі.

28.05.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Ракущинця А.А. надійшов відзив на позовну заяву.

01.06.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

У відзиві на позовну заяву представником відповідача заявлено клопотання про витребування доказів, згідно з яким у порядку дослідження доказів з врахуванням позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 04 лютого 2026 року у справі №758/14925/23, просить витребувати на матеріальному носії у позивача оригінал електронного доказу договору про надання споживчого кредиту №7687788 від 20.11.2025 з додатками до нього з накладеним електронним підписом (КЕП чи УЕП) кредитодавця (якщо такий було накладено) або у простому ПДФ-форматі (у разі ненакладення кредитодавцем КЕП чи УЕП) з доказами направлення примірника електронного документу відповідачу на визначену ним електронну адресу або на його акаунт у цій же інформаційно-комунікаційній системі (прикріплений файл, посилання на веб-сторінку тощо), які виключають технічну можливість внесення в односторонньому порядку змін до примірника електронного договору після його укладення і направлення відповідачу.

Представником позивача у відповіді на відзив заявлено клопотання про витребування доказів, згідно з яким просить витребувати від АТ «Райффайзен Банк»: інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) карткового рахунку, відкритого у банку 20.11.2025; інформацію щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) карткового рахунку НОМЕР_2 ; виписку по рахунку за номером картки НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); інформацію про надходження 20.11.2025 на картковий рахунок НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , грошових коштів в сумі 8500 грн. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що позивачем була надано до суду всі наявні документи по договору, які були передані позивачу за договором факторингу. На підтвердження факту перерахування коштів за кредитним договором надавалась довідка. Але не дивлячись на це відповідач зазначає, що позивачем не надані жодні документи, які свідчать про перерахування коштів на рахунок відповідача. У зв`язку з цим для ґрунтовного, повного та об`єктивного вирішення справи, та враховуючи ту обставину, що відповідно до законодавства ТОВ «ФК «ЄАПБ» не має можливості отримати інформацію про рахунки відповідача у АТ «Райффайзен Банк», також у зв`язку з невизнанням відповідачем доказів, наданих позивачем, тому ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить поновити строк для подання клопотання про витребування доказі та витребувати відповідні необхідні докази від АТ «Райффайзен Банк».

Ухвалою суду від 14.07.2026р. клопотання представника відповідача про витребування доказів задоволено частково, витребувано у товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» наступні докази: про направлення договору позики №7687788 від 20.11.2025 позичальнику ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); щодо форми направлення прикріпленого файлу договору позики №7687788 від 20.11.2025, укладеного з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посилання на веб-сторінку тощо; щодо існування можливості внести зміни до примірника електронного договору після його укладення і направлення відповідачу в односторонньому порядку без її згоди. Клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено, витребувано у акціонерного товариства «Райффайзен Банк» наступну інформацію: щодо наявності у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) карткового рахунку, відкритого у банку 20.11.2025; інформацію щодо карткового рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) НОМЕР_2 ; виписку по рахунку за номером картки НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); про надходження 20.11.2025 на картковий рахунок НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), грошових коштів в сумі 8500 грн. Направлено копію ухвали для виконання до акціонерного товариства «Райффайзен Банк».

30 липня 2026 року до суду надійшла відповідь акціонерного товариства «Райффайзен Банк» від 22.07.2026 №81-15-9/12621-БТ, у якій повідомлено про те, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) банківська картка НОМЕР_2 не знайдена.

Крім того, у порядку надання запитуваної судом інформації АТ «Райффайзен Банк» надано відповідь від 23.07.2026 №81-15-9/12746 про те, що зазначена у запиті банківська картка у банку не відкривалася та не обслуговувалася. Також зазначено, що у клієнта ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) рахунки закрито до запитуваного періоду.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просить суд проводити розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Представник відповідача підтримав подані заперечення щодо позову, викладені у відзиві.

За приписами частини першої, другої, восьмої статті 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що у позові слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 20 листопада 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 7687788. Враховуючи невиконання ухвали суду від 14.07.2026 встановити умови укладення даного договору не вдалось можливим.

Разом з тим, 30 липня 2026 року до суду надійшла запитувана інформація акціонерного товариства «Райффайзен Банк» від 22.07.2026, у якій повідомлено про те, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) банком не було емітовано банківську картку.

Отже, враховуючи вказану інформацію позивач не міг виконати зобов`язання за договором позики №7687788 та перерахувати 8500,00 грн на банківську картку, яка не емітована на ім`я відповідача.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України "Про платіжні послуги", «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

Згідно з пунктом 3 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.

У силу положень ч. 2 ст. 41, ст. 49 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом: 1) надання ініціатором платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, в якому відкрито його рахунок; 2) надання надавачем платіжних послуг з ініціювання платіжної операції платіжної інструкції платника надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку платника на підставі наданої платником цьому надавачу платіжних послуг з ініціювання платіжної операції згоди на ініціювання такої платіжної операції; 3) надання платником платіжної інструкції та готівкових коштів для виконання платіжної операції, у тому числі за допомогою платіжного пристрою; 4) використання користувачем платіжного інструменту для виконання платіжної операції; 5) надання платником, що є власником електронних грошей, платіжної інструкції, у тому числі шляхом використання платіжного інструменту, емітенту електронних грошей щодо виконання платіжної операції з використанням електронних грошей; 6) надання користувачем платіжної інструкції відповідному учаснику платіжної системи, у тому числі шляхом використання певного платіжного інструменту, в порядку, визначеному правилами цієї платіжної системи. Платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі. Платіжна операція з використанням електронних грошей вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на електронний гаманець отримувача.

Як вбачається з матеріалів справи, первинних документів, які б свідчили про зарахування кредитодавцем кредитних коштів на рахунок відповідача, позивачем не долучено.

За приписами ч. 1 ст. 1046 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України кредитний договір є укладеним з моменту передання грошей. Саме в обов`язок позивача входить довести не лише факт підписання договору, а і факт передачі грошей.

Аналогічні за змістом правові висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 11.11.2015 в справі № 6-1967цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 в справі № 464/3790/16-ц, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.10.2020 в справі №194/1126/18.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 752/17604/15-ц (провадження № 61-14780св23).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та визначеного позивачем предмета спору, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено перерахування відповідачу ОСОБА_1 кредитних коштів на картку, зазначену у договорі позики №7687788 від 20.11.2025, відтак у задоволенні позову слід відмовити.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Оскільки в задоволені позову відмовлено, то відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 279, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: Україна, 07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Дата складення повного судового рішення 05 серпня 2026 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області О.М. Світлик