Постанова № 138794457, 06.08.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1021/26 Провадження № 3/302/326/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2026 селище Міжгір`я Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі судді Пухальського С. В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця Збройних Сил України, військова частина НОМЕР_1 , який, за даними матеріалів справи, самовільно залишив місце служби,

про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

25 липня 2026 року близько 07 год 00 хв прикордонним нарядом «Контрольний пост» у межах контрольованого прикордонного району на околиці селища Міжгір`я Хустського району Закарпатської області було виявлено ОСОБА_1 , який, за даними протоколу про адміністративне правопорушення, здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України до Румунії поза пунктами пропуску через державний кордон України.

Зазначеними діями, відповідно до змісту протоколу, ОСОБА_1 порушив вимоги статей 9, 12 Закону України «Про державний кордон України», у зв`язку з чим орган охорони державного кордону кваліфікував його дії за частиною першою статті 204-1 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи він повідомлявся шляхом направлення SMS-повідомлення на номер мобільного телефону, зазначений ним у долученій до протоколу заяві, у якій також містяться відомості про розгляд справи Міжгірським районним судом Закарпатської області.

У цій самій заяві ОСОБА_1 просив розглянути справу за його відсутності та зазначив, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнає у повному обсязі.

З огляду на належне повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи, подане ним клопотання про розгляд справи за його відсутності та відсутність обставин, які перешкоджають такому розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статей 245, 280 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також установити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такі фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих і свідків, речовими доказами, показаннями технічних приладів та засобів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Адміністративна відповідальність за частиною першою статті 204-1 КУпАП настає за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів, за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Об`єктом цього адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону України.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів, за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 204-1 КУпАП, є формальним.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон із додержанням установленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства та міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Згідно зі статтею 12 цього Закону пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України.

Пропуск транспортних засобів і вантажів через державний кордон України здійснюється відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України. Відповідно до міжнародних договорів України Кабінетом Міністрів України може бути встановлено спрощений порядок пропуску осіб, транспортних засобів і вантажів через державний кордон України.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, за висновком органу охорони державного кордону, підтверджується дослідженими судом доказами, оціненими в їх сукупності та взаємозв`язку, зокрема:

протоколом про адміністративне правопорушення від 25 липня 2026 року серії ЗхРУ № 341347;

рапортом інспектора прикордонної служби;

схемою виявлення особи на напрямку прикордонного знака № 207;

довідкою про виявлення громадянина України на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 25 липня 2026 року.

Відповідно до змісту зазначеної довідки під час опитування ОСОБА_1 повідомив, що є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 та 20 березня 2024 року самовільно залишив місце служби, після чого перебував у родичів у Львівській області.

Надалі, за змістом довідки, ОСОБА_1 прибув до Закарпатської області, пояснюючи це наміром працевлаштуватися та зустрітися зі знайомими, які мали приїхати з Румунії, однак документально підтвердити зазначені обставини не зміг, у зв`язку з чим був запрошений для проведення додаткової перевірки.

Як убачається зі змісту цієї ж довідки, під час додаткової перевірки та огляду мобільного телефону працівниками прикордонної служби було виявлено інформацію про перегляд матеріалів щодо виїзду військовослужбовців за межі України.

Крім того, у довідці зазначено, що після встановлення статусу ОСОБА_1 як військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину, він повідомив про отримання від інших військовослужбовців інформації щодо можливості самостійного незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску.

Також у довідці зазначено, що ОСОБА_1 висловив намір виїхати за межі України до Румунії, а в подальшому до Чеської Республіки з метою працевлаштування.

Наведені обставини працівниками Державної прикордонної служби України були розцінені як такі, що відповідають ознакам загальнодержавного профілю ризику № 3_2010_01_Д «Незаконне перетинання державного кордону діючими військовослужбовцями Сил оборони України», затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 24 грудня 2025 року № 1531-АГ.

Суд ураховує, що відповідність поведінки особи окремим індикаторам профілю ризику могла бути підставою для проведення додаткової перевірки. Водночас саме по собі спрацювання такого профілю не є безумовним доказом учинення адміністративного правопорушення та підлягає оцінці лише в сукупності з іншими доказами у справі.

Зміст протоколу про адміністративне правопорушення узгоджується з відомостями, викладеними у рапорті інспектора прикордонної служби, схемі виявлення та довідці щодо виявлення громадянина України.

Зазначені документи містять взаємоузгоджені відомості щодо часу, місця та обставин виявлення ОСОБА_1 у межах контрольованого прикордонного району, а також обставин, які, за оцінкою органу охорони державного кордону, свідчили про намір останнього незаконно перетнути державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску.

Оцінюючи відомості щодо огляду мобільного телефону ОСОБА_1 , суд ураховує, що матеріали справи мають містити належні відомості про підстави та порядок проведення такого огляду, добровільність надання особою доступу до пристрою, а також об`єктивну фіксацію виявленої інформації.

За відсутності протоколу огляду, письмової згоди особи, фотознімків, скриншотів або інших матеріалів, які відтворюють зміст виявленої інформації, викладені у службовій довідці відомості щодо вмісту мобільного телефону не можуть самі по собі визнаватися достатнім доказом спрямованості дій ОСОБА_1 на незаконне перетинання державного кордону України.

Суд також ураховує письмову заяву ОСОБА_1 , у якій він визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення в повному обсязі та просив розглянути справу за його відсутності.

Зазначена заява оцінюється судом не як безумовна підстава для притягнення особи до адміністративної відповідальності, а в сукупності з іншими доказами у справі. Саме по собі визнання вини не звільняє суд від обов`язку встановити наявність у діях особи всіх елементів складу адміністративного правопорушення.

Оцінюючи досліджені докази відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП у їх сукупності та взаємозв`язку, суд має встановити не лише наявність у ОСОБА_1 наміру виїхати за межі України, а й учинення ним конкретних дій, безпосередньо спрямованих на незаконне перетинання державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску.

Наявність наміру, пошук відповідної інформації та прибуття на територію Закарпатської області можуть свідчити про підготовку до можливого незаконного перетинання державного кордону України, однак для кваліфікації дій як спроби такого перетинання необхідно встановити конкретні дії, якими особа безпосередньо розпочала реалізацію зазначеного наміру.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було виявлено на околиці селища Міжгір`я під час перевірки документів на контрольному посту.

Матеріали справи мають містити відомості про обраний ним маршрут руху, конкретне місце передбачуваного перетинання державного кордону України, спосіб його подолання та інші дії, які свідчили б про безпосередній початок реалізації наміру незаконно перетнути державний кордон.

Окремої оцінки потребує й те, що у протоколі зазначено про намір перетнути державний кордон України до Румунії, тоді як у довідці наведено відомості про отримання ОСОБА_1 інформації щодо можливого перетинання сухопутної ділянки державного кордону в межах Ужгородського району Закарпатської області.

Наведені відомості щодо напрямку можливого перетинання державного кордону України не є повністю узгодженими та потребують оцінки у сукупності з іншими матеріалами справи.

За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 204-1 КУпАП, санкцією цієї норми передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу від двохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративного арешту на строк до п`ятнадцяти діб із конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують адміністративну відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

При цьому суд ураховує, що повне визнання особою вини саме по собі не є тотожним щирому розкаянню. Відомостей про те, що у письмовій заяві ОСОБА_1 висловив щире розкаяння у вчиненому, матеріали справи не містять.

Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суд відповідно до вимог статті 33 КУпАП ураховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність.

З огляду на викладене, з метою виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів України та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією частини першої статті 204-1 КУпАП.

Оскільки знаряддя та засоби вчинення адміністративного правопорушення не вилучалися, не визнавалися речовими доказами, а матеріали справи не містять відомостей, які б давали можливість їх індивідуалізувати, питання про їх конфіскацію суд не вирішує.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП та пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись статтями 15, 23, 33, 40-1, частиною першою статті 204-1, статтями 251, 252, 283, пунктом 1 частини першої статті 284, статтями 307, 308 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн (три тисячі чотириста гривень).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений не пізніше ніж через п`ятнадцять днів із дня вручення йому копії цієї постанови, а в разі її оскарження не пізніше ніж через п`ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі несплати штрафу у строк, передбачений статтею 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова підлягає примусовому виконанню, а відповідно до статті 308 цього Кодексу з нього підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, що становить 6 800 грн (шість тисяч вісімсот гривень).

Банківські реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК у Закарпатській області/Міжгірська ТГ/21081100; код ЄДРПОУ 37975895; рахунок UA208999980313020106000007423; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Банківські реквізити для сплати судового збору: отримувач ГУК у м. Києві/22030106; код ЄДРПОУ 37993783; рахунок UA908999980313111256000026001; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим чи його представником, а також прокурором у випадках, передбачених законом.

Апеляційна скарга на постанову судді подається до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом десяти днів із дня її винесення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строку на апеляційне оскарження, повертається особі, яка її подала, якщо вона не порушує питання про поновлення цього строку або якщо в поновленні такого строку буде відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання апеляційної скарги після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.

Суддя Пухальський С. В.