Рішення № 138792940, 05.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року, м. Харків справа № 520/193/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ширант А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м.Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23.11.2024 року про відмову виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) суми недоотриманої пенсії в розмірі 192 952 грн. 00 коп. (сто дев`яносто дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят дві гривні 00 копійок), яка належала ОСОБА_2 , що була нарахована на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2021 по справі 520/12238/21, але не була ним одержана за життя;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) суму недоотриманої пенсії в розмірі 192 952 грн. 00 коп. (сто дев`яносто дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят дві гривні 00 копійок), яка належала ОСОБА_2 , що була нарахована на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2021 по справі 520/12238/21, але не була ним одержана за життя.

Позиція позивача

Позивач зазначає, що звернулася із заявою до відповідача не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера ОСОБА_2 (померлого чоловіка), в якій просила виплатити їй суми недоотриманої пенсії в розмірі 192 952,00 грн.

Проте, відповідач протиправно відмовив у виплаті їй суми недоотриманої пенсії померлого чоловіка, оскільки до Головного управління пенсійного фонду в Харківській області ОСОБА_1 не зверталася із заявою встановленого зразку в строки передбачені ст. 61 Закону № 2262-ХІІ.

Позивач зазначає, що відповідач безпідставно не виплатити їй суми недоотриманої пенсії в розмірі 192952,00., а тому звернулася до суду з цим позовом.

Заперечення відповідача

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Обставини, встановлені судом та зміст правовідносин

В позовній заяві позивачем зазначено, що 11.12.2023 позивач, реалізуючи своє право на неодержану пенсію ОСОБА_2 (померлого чоловіка), в порядку, встановленому ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, звернулася із заявою до відповідача не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера ОСОБА_2 (померлого чоловіка), в якій просила виплатити їй суми недоотриманої пенсії в розмірі 192952,00 грн, яка належала ОСОБА_2 , що була нарахована на виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2021 року у справі №520/12238/21, але не була ним одержана за життя. В якості додатків до заяви, у останній вказано копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , копії свідоцтва про шлюб. Проте, у встановлені законодавством строки відповідач не надав відповіді на особисту заяву, у зв`язку з цим позивачка була вимушена звернутися до суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року по справі № 520/15591/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) від 11.12.2023 року щодо виплати недоотриманих сум пенсії у розмірі 192952,00 грн, яка належала ОСОБА_2 , що була нарахована на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2021 по справі 520/12238/21, але не була ним одержана за життя, з урахуванням висновків суду у цій справі.

Листом від 27.11.2024 № 2000-0203-8/206687 Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області на адвокатський запит від 07.11.2024 року щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_1 повідомлено, що Головним управлінням було винесено рішення від 23.11.2024 року на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 року по справі № 520/15591/24 про відмову виплатити різниці в пенсії в розмірі 192952,00 грн., оскільки до Головного управління пенсійного фонду в Харківській області ОСОБА_1 не зверталася із заявою встановленого зразку в строки передбачені ст. 61 Закону № 2262-ХІІ.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернулася за їх захистом до суду.

Норми права, які застосовує суд: процесуальні та процедурні положення

У Кодексі адміністративного судочинства України визначені завдання та основні засади адміністративного судочинства, зокрема вказано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ст. 2 КАС України).

У ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У ч.1 ст. 90 КАС України зазначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Закон України "Про адміністративну процедуру" № 2073-IX від 17.02. 2022 (далі Закон № 2073-IX) регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час: 1) розгляду звернень осіб, що містять пропозиції, рекомендації щодо формування державної політики, вирішення питань місцевого значення, а також щодо врегулювання суспільних відносин; 2)конституційного провадження, кримінального провадження, судового провадження, виконавчого провадження (крім виконання адміністративних актів), оперативно-розшукової діяльності, розвідувальної діяльності, контррозвідувальної діяльності, вчинення нотаріальних дій, виконання покарань, застосування законодавства про національну безпеку і оборону, громадянство, надання притулку в Україні, захист економічної конкуренції, 3)державної служби, дипломатичної та військової служби, служби в органах місцевого самоврядування, служби в поліції, а також іншої публічної служби; 4) реалізації конституційного права громадян брати участь у всеукраїнському та місцевих референдумах, обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування; 5) оскарження процедур публічних закупівель; 6) нагородження державними нагородами та відзнаками; 7) здійснення помилування; 8) здійснення оцінки впливу на довкілля (ст. 1 Закону № 2073-IX ).

Принципи адміністративної процедури є: 1) верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності; 2) рівність перед законом; 3) обґрунтованість; 4)безсторонність (неупередженість) адміністративного органу; 5) добросовісність і розсудливість; 6) пропорційність; 7) відкритість; 8) своєчасність і розумний строк; 9)ефективність; 10) презумпція правомірності дій та вимог особи; 11) офіційність; 12)гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні; 13) гарантування ефективних засобів правового захисту (ст. 4 Закону № 2073-IX).

Адміністративний орган зобов`язаний діяти добросовісно для досягнення мети, визначеної законом. Адміністративний орган при здійсненні адміністративного провадження повинен діяти, керуючись здоровим глуздом, логікою та загальноприйнятими нормами моралі, з дотриманням вимог законодавства (ст. 10 Закону № 2073-IX).

Норми права, які застосовує суд та висновки суду

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до ст. 61 Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

В разі смерті пенсіонера членам його сім`ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується для цього допомога в розмірі тримісячної пенсії, але не менше п`ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу статті 61 Закону №2262-ХІІ суд робить висновок, що законодавець чітко розмежує осіб, які мають право на отримання суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. До вказаних осіб законодавцем віднесено, по-перше, членів сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника (стаття 30 Закону № 2262), по-друге, члени сім`ї, які не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника: 1) батьки і дружина (чоловік); 2) члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.

В той же час, порядок виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера унормований статтею 52 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV), якою передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а, сформульований висновок про те, що «у разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя».

Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону № 1058- IV та ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону № 1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання.

Отже, визначальним, є строк звернення позивача із заявою до ГУ ПФУ про виплату нарахованої але не виплаченої за життя померлому чоловікові пенсії. Такий строк, повинен законодавцем, визначається як "не пізніше шести місяців" після смерті пенсіонера.

Суд, надаючи оцінку вказаному, зазначає, що під час розгляду справи встановлено, що позивач є дружиною померлого ОСОБА_2 , яка станом на час смерті чоловіка проживала із ним та вона у термін не пізніше 6 місяців після смерті чоловіка звернулась до відповідача із заявою в порядку ст. 61 Закону №2262-ХІІ. Натомість, відповідач повторно не здійснив розгляду заяви позивача з підстав не звернення позивача із заявою встановленого зразку в строки передбачені ст. 61 Закону № 2262-ХІІ.

Крім того, що факт звернення ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області із заявою у порядку встановленому ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ вже встановлено у рішення суду від 22 серпня 2024 року по справі № 520/15591/24.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі по тексту - Порядок №3-1).

Примірна форма заяви про виплату недоодержавної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера визначена в Додатку 5 до Порядку 3-1. Так, зокрема, згідно із додатком 5 вказаного Порядку, обов`язковими реквізитами такої заяви є: найменування територіального органу ПФУ, прізвище, ім`я та по батькові заявника, дата народження, адреса проживання чи перебування, паспорт, РНОКПП (за наявності), прізвище ім`я та по батькові померлого пенсіонера, РНОКПП (за наявності), ПФУ, в якому померлий перебував на обліку, реквізити паспортного документа, дата та підпис заявника.

Абзацом 3 пункту 4 Порядку №3-1 передбачено, що заява про виплату недоодержаної

пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім`ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Приписами пункту 9 Порядку № 3-1 до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи: 1) свідоцтво про смерть пенсіонера; 2) документи, що підтверджують належність членів сім`ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, які передбачені пунктом 3 цього розділу; 3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, які передбачені пунктом 12 цього розділу, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім`ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).

Розділом IV Порядку № 3-1 визначено, що заяви, які подаються відповідно до цього Порядку, реєструються в журналі обліку заяв про призначення пенсій згідно із Законом органу, що призначає пенсію.

Заяви (крім заяви про призначення пенсії) приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. При прийманні документів працівник органу, що призначає пенсію: 1) ідентифікує заявника (його представника); 2) повідомляє інформацію щодо умов та порядку призначення пенсії; 3) реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта або іншого документа, що посвідчує особу. Фіксує й засвідчує виявлені розбіжності; 4) з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; 5) повідомляє заявника або посадову особу уповноваженого органу (структурного підрозділу) про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; 6) сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; 7) надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем, баз даних згідно з пунктом 15 розділу II цього Порядку; 8) видає заявнику або посадовій особі уповноваженого органу (структурного підрозділу) розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 9 до цього Порядку) та/або надсилає уповноваженому органу (структурному підрозділу) повідомлення про перелік документів, які необхідно подати додатково, та строк їх подання. Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів приймається органом, що призначає пенсію за місцем фактичного проживання особи, не пізніше 10 днів з дня надходження заяви.

З аналізу наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що подана позивачем до відповідача заява від 11.12.2023 року містить всі необхідні реквізити, визначені Додатком 5 до Порядку № 3-1, та містить всю необхідну інформацію, яка дає змогу оцінити намір позивача, та була прийнята відповідачем, про що свідчить відмітка управління на наявній в матеріалах справи копії такої заяви. Перевіривши доводи сторін, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23.11.2024 року на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 по справі № 520/15591/24, про відмову виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії в розмірі 192 952, 00 грн., яка належала ОСОБА_2 , що була нарахована на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2021 по справі 520/12238/21, але не була ним одержана за життя, - є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки права позивача порушені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії в розмірі 192 952 грн. 00 коп. (сто дев`яносто дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят дві гривні 00 копійок), яка належала ОСОБА_2 , що була нарахована на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2021 по справі 520/12238/21, але не була ним одержана за життя. З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги слід задовольнити.

Судові витрати

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України до судових витрат належить судовий збір. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн., що підтверджується відповідною квитанцією.

У ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 6-9,14,73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м.Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23.11.2024 року на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 по справі № 520/15591/24, про відмову виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії в розмірі 192 952, 00 грн., яка належала ОСОБА_2 , що була нарахована на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2021 по справі 520/12238/21, але не була ним одержана за життя.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії в розмірі 192 952 грн. 00 коп. (сто дев`яносто дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят дві гривні 00 копійок), яка належала ОСОБА_2 , що була нарахована на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2021 по справі 520/12238/21, але не була ним одержана за життя

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судові витрати у вигляді судового збору, а саме 968,96 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 30 днів з дати складання повного судового рішення) та набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.

Cуддя А.А. Ширант