Рішення № 138792831, 06.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 р. № 638/5639/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

19.03.2026 до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якому позивач просив:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо подання звернення до органів Національної поліції про ОСОБА_1 ;

- з метою захисту прав позивача, зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 , як орган ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, виключити з Реєстру відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 відкликати звернення про мій розшук та подати відомості до органів Національної поліції про виключення даних з бази «АРМОР»;

- зобов`язати ГУНП в Харківській області видалити наявне звернення (№Е4553104) у вигляді набору даних ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо порушення ОСОБА_1 вимог статті 22 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України».

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 23 березня 2026 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - передано на розгляд Харківського окружного адміністративного суду (місцезнаходження: 61022, м. Харків, Майдан Свободи, буд. 6).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2026, головуючим у справі визначено суддю Полях Н.А.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 позовну заяву було залишено без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків позову.

У наданий строк недоліки адміністративного позову позивачем були усунуті.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

21.12.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 стосовно позивача сформовано повістку №6086886, відповідно до якої ОСОБА_1 мав з`явитися 31.12.2025 о 09 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_3 . Метою виклику у повістці зазначено уточнення даних.

Вказану повістку направлено позивачу засобами поштового зв`язку за адресою: АДРЕСА_4 , рекомендованим поштовим відправленням із трек-номером R067063155028.

З наданих відповідачем матеріалів поштового відправлення вбачається, що відправлення прийнято оператором поштового зв`язку 21.12.2025, а 29.12.2025 повернуто відправнику з відміткою «адресат відсутній».

У визначені повісткою дату та час ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 не прибув.

У зв`язку з неявкою позивача за викликом відповідачем 29.01.2026 внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку із зазначенням причини: «не прибув вчасно за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_5 », а також сформовано звернення №Е4553104 до органів Національної поліції щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Як убачається з витягу з АІКС «Оберіг», відомості про порушення правил військового обліку внесено щодо позивача на період з 29.01.2026 до 28.01.2027, а звернення до органів Національної поліції створено автоматично на підставі відомостей про неприбуття за повісткою №6086886 від 21.12.2025.

На підставі зазначеного звернення відомості стосовно ОСОБА_1 внесено до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» у зв`язку з порушенням ним, за твердженням відповідача, вимог статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Не погоджуючись із такими діями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що повістку №6086886 він особисто не отримував, про її формування та направлення обізнаний не був, а тому не міг свідомо ухилитися від явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Позивач наголосив, що повернення поштового відправлення з відміткою про відсутність адресата не підтверджує фактичного ознайомлення особи зі змістом повістки та саме по собі не доводить наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, зокрема вини у формі умислу або необережності.

Крім того, позивач зауважив, що складення стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення та прийняття постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210 або 210-1 КУпАП матеріалами справи не підтверджено. На переконання позивача, до встановлення в передбаченому законом порядку факту вчинення ним адміністративного правопорушення у відповідача були відсутні підстави для внесення до Реєстру відомостей про порушення правил військового обліку та звернення до органів Національної поліції.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач у відзиві зазначив, що повістка №6086886 від 21.12.2025 була направлена рекомендованим поштовим відправленням на задекларовану адресу місця проживання позивача. Відправлення 29.12.2025 повернуто з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою, що відповідно до пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, є належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про виклик.

На думку відповідача, позивач був належним чином оповіщений про необхідність прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, однак 31.12.2025 не з`явився, у зв`язку з чим 29.01.2026 в інформаційній системі зафіксовано порушення ним правил військового обліку.

Відповідач також заперечив доводи позивача про необхідність попереднього складення протоколу або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення. Зазначив, що відповідно до статті 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та положень Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів звернення до органів Національної поліції здійснюється саме з метою адміністративного затримання і доставлення особи до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складення матеріалів про адміністративне правопорушення.

За твердженням відповідача, звернення №Е4553104 сформовано та направлено органам Національної поліції у зв`язку з неявкою позивача за належно направленою повісткою, а тому ІНФОРМАЦІЯ_4 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством. З огляду на викладене відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач не погодився із запереченнями відповідача та зазначив, що нормативно встановлена можливість вважати особу оповіщеною внаслідок проставлення поштової відмітки про її відсутність за адресою не є безумовним доказом вини такої особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Позивач повторно наголосив, що фактично не отримував повістку та не знав про визначені у ній дату, час і місце явки. Вважав, що за відсутності належного встановлення всіх елементів складу адміністративного правопорушення внесення до Реєстру відомостей про порушення ним правил військового обліку і направлення звернення до органів Національної поліції є передчасними та протиправними.

Таким чином, спірні правовідносини виникли з приводу правомірності внесення відповідачем до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку, а також формування і направлення до органів Національної поліції звернення №Е4553104 у зв`язку з неприбуттям позивача за повісткою №6086886 від 21.12.2025.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті або вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення або вчинення дії; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; пропорційно та своєчасно.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII.

Відповідно до частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, зобов`язані прибувати за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII.

За приписами частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені в ній місце та строк.

У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; мета виклику; місце, день і час явки за викликом; підпис посадової особи, яка видала або сформувала повістку; реєстраційний номер повістки; роз`яснення про наслідки неявки та обов`язок повідомити про причини неявки.

Механізм оповіщення військовозобов`язаних та резервістів визначений Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі Порядок №560).

Відповідно до пункту 41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, повідомленою нею територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення облікових даних, або за адресою задекларованого чи зареєстрованого місця проживання, якщо особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси.

Матеріалами справи підтверджено, що повістку №6086886 від 21.12.2025 направлено позивачу за адресою його місця проживання рекомендованим поштовим відправленням із трек-номером R067063155028, яке 29.12.2025 повернуто відправнику з відміткою «адресат відсутній».

Разом із тим належне оповіщення особи про виклик та встановлення факту вчинення нею адміністративного правопорушення є різними юридичними обставинами, які не можуть ототожнюватися.

Відмітка оператора поштового зв`язку про відсутність адресата підтверджує дотримання передбаченого Порядком №560 способу оповіщення, однак сама по собі не встановлює наявності в діях особи всіх елементів складу адміністративного правопорушення, не доводить її вини та не замінює передбаченого КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна умисна або необережна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, установлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно зі статтею 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити.

Таким чином, для висновку про вчинення особою адміністративного правопорушення недостатньо встановити лише зовнішній факт її неприбуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Необхідно встановити подію правопорушення, протиправність поведінки особи, наявність у її діях або бездіяльності вини, відсутність поважних причин неприбуття, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення питання про адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

За приписами статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган або посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такі дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та іншими документами.

Згідно зі статтею 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Випадки, за яких протокол про адміністративне правопорушення не складається, визначені статтею 258 КУпАП.

Водночас, в таких випадках факт вчинення адміністративного правопорушення має бути встановлений компетентним органом у передбаченому законом порядку та оформлений відповідною постановою.

За змістом статті 280 КУпАП орган або посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язані з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна конкретна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган або посадова особа виносить постанову у справі.

Отже, юридичний факт вчинення особою адміністративного правопорушення має бути встановлений на підставі належних і допустимих доказів у межах передбаченої законом процедури, а не лише внаслідок автоматичного співставлення відомостей про направлення повістки та відсутність особи в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки у визначений день.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що звернення керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки до органів Національної поліції можливе за одночасної наявності двох обставин:

невиконання громадянином обов`язків, передбачених частинами першою або третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП.

Використання законодавцем сполучника «та» свідчить про те, що сама лише неявка особи за викликом не є достатньою підставою для направлення звернення до органів Національної поліції. Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повинен мати належні фактичні дані, які підтверджують не лише неприбуття особи, а й наявність у її діях складу адміністративного правопорушення.

При цьому саме по собі повернення поштового відправлення з відміткою «адресат відсутній» установлює передбачену Порядком №560 юридичну презумпцію оповіщення, але не встановлює вини особи у вчиненні правопорушення, не підтверджує відсутності поважних причин неприбуття та не свідчить про завершення передбаченої КУпАП процедури з`ясування всіх обставин події.

Судом установлено, що 29.01.2026 відповідачем внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку із зазначенням причини: «не прибув вчасно за повісткою до ТЦК та СП».

У цей же період відповідачем сформовано звернення №Е4553104 до органів Національної поліції щодо адміністративного затримання та доставлення позивача.

Як убачається з витягу з АІКС «Оберіг», спірне звернення створено автоматично на підставі інформації про неприбуття позивача за повісткою №6086886 від 21.12.2025.

Разом із тим матеріали справи не містять протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 за фактом неприбуття 31.12.2025, постанови у справі про адміністративне правопорушення, письмових пояснень позивача, матеріалів перевірки причин його неприбуття, акта про встановлення обставин правопорушення або іншого документа, яким компетентною посадовою особою у передбаченому законом порядку встановлено подію та склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП.

Доказів того, що відповідач з`ясовував наявність або відсутність поважних причин неприбуття позивача, перевіряв обставини, які могли виключати його адміністративну відповідальність, установлював форму вини позивача чи надавав йому можливість надати пояснення з приводу інкримінованого порушення, матеріали справи також не містять.

Надані відповідачем повістка №6086886 від 21.12.2025, матеріали її направлення та повернення, витяг з АІКС «Оберіг» і відомості про звернення №Е4553104 підтверджують формування і направлення повістки, неприбуття позивача та подальше звернення відповідача до органів Національної поліції.

Однак такі документи не встановлюють вини позивача, не підтверджують відсутності поважних причин неприбуття та не є достатнім доказом завершеного юридичного факту вчинення ним адміністративного правопорушення.

Витяг з АІКС «Оберіг», у якому вже міститься спірна відмітка про порушення правил військового обліку, також не підтверджує правомірності внесення цієї ж відмітки, оскільки є результатом оскаржуваних дій відповідача, а не самостійним доказом вини позивача.

Автоматизований порядок формування звернення не може підміняти процедуру встановлення події та складу адміністративного правопорушення, передбачену КУпАП, або звільняти суб`єкта владних повноважень від обов`язку з`ясувати всі істотні обставини перед внесенням до державних інформаційних систем відомостей про особу як про порушника.

Суд зауважує, що у спірних правовідносинах відсутня не лише постанова про накладення адміністративного стягнення, а й будь-які належно оформлені матеріали, які підтверджували б установлення відповідачем події та складу конкретного адміністративного правопорушення.

Фактично висновок про порушення позивачем правил військового обліку зроблено виключно на підставі інформації про неприбуття позивача за повісткою без перевірки суб`єктивної сторони правопорушення та інших обставин, обов`язкових для висновку про вчинення адміністративного правопорушення.

За таких обставин на час внесення спірних відомостей до Реєстру та формування звернення №Е4553104 факт учинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, у визначеному законом порядку встановлений не був.

Отже, відповідач не довів наявності сукупності умов, передбачених частиною першою статті 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для звернення до органів Національної поліції щодо адміністративного затримання та доставлення позивача.

Правові та організаційні засади створення, функціонування і ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII.

Відповідно до статті 1 Закону №1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів є інформаційно-комунікаційною системою, призначеною для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних і резервістів, створеною для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними засадами ведення Реєстру відповідно до статті 3 Закону №1951-VIII є, зокрема, повнота та достовірність відомостей Реєстру, захищеність Реєстру та його бази даних від несанкціонованого доступу і незаконного використання.

Органи ведення Реєстру забезпечують наповнення та актуалізацію його бази даних, а також контроль за достовірністю облікових даних.

За приписами статті 9 Закону №1951-VIII призовник, військовозобов`язаний або резервіст має право отримувати інформацію про внесені до Реєстру відомості про себе, а також звертатися до відповідного органу ведення Реєстру щодо неправомірного включення запису або виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Відомості про порушення особою правил військового обліку не можуть вважатися виключно технічною чи внутрішньою інформацією.

Як убачається з матеріалів справи, внесення таких відомостей стало підставою для формування звернення до органів Національної поліції щодо адміністративного затримання і доставлення позивача та створило для нього ризик застосування заходів адміністративного примусу.

Тому внесення відповідного запису повинно ґрунтуватися на належних, достовірних та перевірених фактичних даних, а не на припущенні про вчинення особою правопорушення.

Оскільки факт учинення позивачем адміністративного правопорушення у встановленому законом порядку не був підтверджений, у відповідача були відсутні належні правові підстави для внесення до Реєстру категоричних відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За приписами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідач не надав суду протоколу про адміністративне правопорушення, постанови у відповідній справі, матеріалів перевірки причин неприбуття позивача, його пояснень або іншого документа, яким у передбаченому законом порядку встановлено порушення ОСОБА_1 вимог законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

За таких обставин відповідач не виконав покладеного на нього частиною другою статті 77 КАС України обов`язку довести правомірність оскаржуваних дій.

Ураховуючи встановлені обставини в їх сукупності, суд доходить висновку, що дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та направлення до органів Національної поліції звернення №Е4553104 вчинені без достатньої і належно підтвердженої правової підстави, а тому є протиправними.

Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод та інтересів особи від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Суд зазначає, що ефективним способом поновлення порушених прав позивача є не лише визнання протиправними дій відповідача, а й усунення наслідків таких дій шляхом зобов`язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, відкликати звернення №Е4553104 та направити відповідному органу Національної поліції інформацію про його скасування.

Такий спосіб захисту відповідає змісту порушеного права, спрямований на відновлення становища, яке існувало до вчинення протиправних дій, не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача та виключає необхідність повторного звернення позивача до суду для усунення похідних наслідків спірних дій.

Щодо позовної вимоги про безпосереднє зобов`язання Головного управління Національної поліції в Харківській області видалити звернення №Е4553104 з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» суд зазначає, що саме ІНФОРМАЦІЯ_4 є ініціатором звернення №Е4553104 і на нього покладається обов`язок відкликати це звернення та направити відповідному органу Національної поліції інформацію про його скасування.

За таких обставин позовна вимога про безпосереднє зобов`язання Головного управління Національної поліції в Харківській області видалити звернення №Е4553104 з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» задоволенню не підлягає.

При вирішенні спору судом ураховано практику Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої судові рішення мають містити належне обґрунтування, однак це не може розумітися як вимога надавати детальну відповідь на кожен довід учасників справи. Межі такого обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення та обставин конкретної справи.

Судом надано оцінку всім основним доводам сторін, які мають юридичне значення для вирішення спору, а решта аргументів не спростовує встановлених судом обставин та наведених висновків.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі.

Як убачається з матеріалів справи, за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 1064,96 грн.

Заявлені позивачем вимоги мають взаємопов`язаний характер, оскільки вимоги про виключення відомостей із Реєстру, відкликання звернення та повідомлення органів Національної поліції є похідними від вимоги про визнання протиправними дій відповідача.

Ураховуючи задоволення основної позовної вимоги та похідних вимог, спрямованих до відповідача, суд доходить висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесених витрат зі сплати судового збору в сумі 1064,96 грн.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та направлення до органів Національної поліції звернення №Е4553104.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, відкликати звернення №Е4553104 та направити відповідному органу Національної поліції інформацію про його скасування.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 1 064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06 серпня 2026 року.

Суддя Н.А. Полях