Ухвала суду № 138791881, 05.08.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/6583/25

1-кп/405/331/25

УХВАЛА

05 серпня 2026 року Подільський районний суд міста Кропивницького у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

захисників обвинувачених адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6

обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький у кримінальному провадженні № 12025121010001929 у відношенні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого за ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 125 КК України, клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу,

встановив:

В провадженні Подільського районного суду м. Кропивницького на стадії судового розгляду перебуває кримінальне провадження № 12025121010001929 у відношенні ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_8 , обвинуваченого за ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 125 КК України.

05.08.2026 в судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_7 заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання для проходження військової служби за контрактом згідно ст. 616 КПК України. В обгрунтування поданого клопотання обвинувачений ОСОБА_7 зазначає, що з метою реалізації свого конституційного обв`язку щодо захисту країни він отримав письмову згоду командира військової частини НОМЕР_1 на прийняття його ( ОСОБА_7 ) на військову службу та призначення на посаду КУЛЕМЕТНИКА ВІДДІЛЕННЯ МОРСЬКОЇ ПІХОТИ ВЗВОДУ МОРСЬКОЇ ПІХОТИ РОТИ МОРСЬКОЇ ПІХОТИ БАТАЛЬЙОНУ МОРСЬКОЇ ПІХОТИ ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 . Посилається на рішення Другого сенату Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_9 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу другого частини першої статті 616 Кримінального процесуального кодексу України від 15.07.2026 у справі № 3-125/2025(244/25), яким (рішенням) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), абзац другий частини першої статті 616 Кримінального процесуального кодексу України. Вважає, що визнання неконституційним абзацу другого частини першої статті 616 Кримінального процесуального кодексу України надає йому право на безпосереднє звернення з відповідним клопотанням до суду, оскільки Конституційним Судом України встановлено, що питання про скасування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби не може бути поставлено в залежність від відповідної ініціативи прокурора. У разі відмови у задоволенні його клопотання просить визнати його апатридом.

Прокурор в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 з посиланням на те, що згаданим обвинуваченим рішенням Конституційного Суду України від 15.07.2026 ухвалено, що абзац другий частини першої статті 616 КПК України, який визнаний неконституційним, утрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Крім того зазначив, що у поданому клопотанні відсутній виклад обставин, які вказують на відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також обставин, які свідчать про те, що особа підпадає під проходження військової служби за призовом під час мобілізації, та не додано висновок про придатність до військової служби.

Потерпілий ОСОБА_4 вирішення клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 залишив на розсуд суду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав клопотання свого підзахисного із зазначених останнім підстав.

Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримали клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 .

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновків про таке.

Частиною 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Так, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки (п. 5 ч. 2 ст.183 КПК України).

З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який кримінальним законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від восьми до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна.

Ухвалою слідчого судді Фортечного районного суду м. Кропивницького від 26.07.2025 у відношенні ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 22.09.2025, строк дії якого в подальшому ухвалою слідчого судді Фортечного районного суду м. Кропивницького від 19.09.2025 було продовжено до 25.10.2025.

Ухвалою Подільського районного суду м. Кропивницького від 24.06.2026 дію запобіжного заходу щодо обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 продовжено по 22.08.2026 включно.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 14.07.2026 стосовно ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою до 22.08.2026 включно.

Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Право звернення обвинуваченого до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу регламентовано положеннями ст. 201 КПК України.

При цьому, підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 судом не встановлено, оскільки на момент розгляду даного клопотання стороною захисту не наведено нових обставин, які б не існували на час розгляду слідчим суддею клопотання щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та в подальшому не розглядалися судом під час вирішення питання щодо продовження строку дії вказаного запобіжного заходу.

Щодо посилання обвинуваченого ОСОБА_7 в обгрунтування поданого клопотання на рішення Другого сенату Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_9 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу другого частини першої статті 616 Кримінального процесуального кодексу України від 15.07.2026 у справі № 3-125/2025(244/25) суд зазначає наступне.

Дійсно вищевказаним рішенням Конституційного Суду України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), абзац другий частини першої статті 616 Кримінального процесуального кодексу України щодо визначення прокурора, як суб`єкта безпосереднього звернення до суду із клопотанням про скасування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.

Відповідно до положень ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

При цьому, ухвалюючи дане рішення, Конституційний Суд України встановив, що абзац другий частини першої статті 616 КПК України, який визнаний неконституційним, утрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, на теперішній час зазначена норма є чинною та до 15.01.2027 продовжує діяти визначений у ст. 616 КПК України порядок скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу або зміни запобіжного заходи з інших підстав.

Тобто, обвинувачений ОСОБА_7 на сьогоднішній день не є суб`єктом звернення з відповідним клопотанням безпосередньо до суду, оскільки продовжує діяти порядок звернення, визначений положеннями ст. 616 КПК України.

За таких обставин суд констатує передчасність звернення обвинуваченого ОСОБА_7 безпосередньо до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу з підстав, визначених ст. 616 КПК України, а отже у його задоволенні слід відмовити, що на теперішній час не позбавляє останнього права звернення з таким клопотанням до прокурора, або після втрати чинності абзацом другим частини першої статті 616 КПК України права повторного звернення безпосередньо до суду.

Щодо вимоги обвинуваченого ОСОБА_7 про визнання його апатридом суд зазначає, що вирішення такого питання не належить до компетенції суду, який здійснює судове провадження в межах, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, а тому не розглядається судом у даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 182, 194, 197, 201, 331, 369, 616 КПК України, суд

постановив:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Подільського районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_10