Ухвала суду № 138791128, 06.08.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/11693/26

Провадження № 2-з/175/81/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2026 р. смт. Слобожанське

Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Краснокутська Н.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Балюра Олена Володимирівна про забезпечення позову у цивільній справі № 175/11693/26 за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Балюра Олена Володимирівна, третя особа: Дніпропетровське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», до ОСОБА_2 про визнання нерухомого та рухомого майна об`єктами права спільної сумісної власності подружжя, поділ спільного майна подружжя, припинення права спільної сумісної власності та визнання права власності на 1/2 частку спільного майна, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Балюра Олена Володимирівна, третя особа: Дніпропетровське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», до ОСОБА_2 про визнання нерухомого та рухомого майна об`єктами права спільної сумісної власності подружжя, поділ спільного майна подружжя, припинення права спільної сумісної власності та визнання права власності на 1/2 частку спільного майна.

Разом із позовною заявою було подано до суду заяву про забезпечення позову, у якій представник позивача просив суд:

- вжити заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) про визнання нерухомого та рухомого майна об`єктами права спільної сумісної власності подружжя, поділ спільного майна подружжя та визнання права власності на 1/2 частку спільного майна.

- накласти арешт на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2333158612214, який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).

- накласти арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 1221411000:02:036:0105, площею 0,0053 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1824471512214, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).

- накласти арешт на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1736989212214, який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).

- накласти арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 1221411000:02:036:0106, площею 0,1 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1733147812214, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).

- заборонити ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), а також будь-яким особам, які діють від її імені або в її інтересах, вчиняти будь-які дії щодо відчуження, дарування, продажу, міни, передачі до статутного капіталу, поділу, виділу, зміни складу власників, зміни реєстраційних даних, зміни характеристик або іншого розпорядження такими об`єктами нерухомого майна, а саме: житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2333158612214; земельною ділянкою, кадастровий номер 1221411000:02:036:0105, площею 0,0053 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1824471512214; житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1736989212214; земельною ділянкою, кадастровий номер 1221411000:02:036:0106, площею 0,1 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1733147812214.

- вказані заходи забезпечення позову застосувати без припинення, зміни, скасування чи обмеження чинної іпотеки та зареєстрованих обтяжень на користь Дніпропетровського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», які виникли на підставі іпотечного договору №829 від 14.05.2019 року та кредитного договору №156М від 26.04.2019 року.

Між сторонами на даний час існує спір про право та відповідач може здійснити відчуження спірного майна, у тому числі шляхом укладення договору купівлі-продажу, дарування або іншого правочину на користь третіх осіб без згоди позивача; продати, переоформити або іншим чином відчужити майно без згоди позивача. Вчинення зазначених дій може призвести до вибуття спірного майна з володіння відповідача за до моменту вирішення спору по суті, що істотно ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Надаючи оцінку заяві про забезпечення позову, суд керується наступним.

Згідно з ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У відповідності до ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Згідно зі ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реального виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

З матеріалів справи судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

Позивач ОСОБА_1 та Відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі.

Шлюб між сторонами зареєстровано 24 вересня 2011 року, актовий запис № 651, що підтверджується свідоцтвом про шлюб.

Рішенням суду від 28 листопада 2025 року шлюб між сторонами розірвано.

Зазначене рішення набрало законної сили 30 грудня 2025 року.

Відповідно до ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Отже, шлюб між сторонами припинився 30 грудня 2025 року.

Під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі позивачем та відповідачем як подружжям було набуто нерухоме та рухоме майно, з приводу якого на даний час наявний спір.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд зазначає, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд враховуючи розумність, обґрунтованість і обсяг вимог представника позивача, з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін, приходить до висновку про часткове задоволення заяви, враховуючи при цьому наступне, а саме: вимоги позивача щодо накладання арешту повністю на усе майно не є співмірними, тому заборона вчинення будь-яких дій щодо майна буде достатньою, щоб відповідач не зміг вчинити будь-яких правочинів щодо спірного майна на час розгляду справи.

Згідно з актуальною правовою позицією Верховного Суду (зокрема постановою Об`єднаної палати КЦС ВС від 05.05.2025 року у справі № 466/2651/23), накладення арешту на майно в порядку забезпечення позову не змінює суті іпотеки та не обмежує пріоритетних прав іпотекодержателя, якщо його право виникло раніше. Таким чином, за встановлених обставин справи право забезпечене іпотекою не буде порушено або обмежено шляхом вжиття заходів забезпечення позову у даній цивільній справі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 149, 150, 153-154, 353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Балюра Олена Володимирівна про забезпечення позову у цивільній справі № 175/11693/26 за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Балюра Олена Володимирівна, третя особа: Дніпропетровське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» до ОСОБА_2 про визнання нерухомого та рухомого майна об`єктами права спільної сумісної власності подружжя, поділ спільного майна подружжя, припинення права спільної сумісної власності та визнання права власності на 1/2 частку спільного майна задовольнити частково.

Накласти заборону органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим уповноваженим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку) до набрання законної сили рішенням суду у даній справі щодо:

- житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2333158612214;

- земельної ділянки, кадастровий номер 1221411000:02:036:0105, площею 0,0053 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1824471512214;

- житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1736989212214;

- земельної ділянки, кадастровий номер 1221411000:02:036:0106, площею 0,1 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1733147812214.

В іншій частині вимог відмовити.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н. С. Краснокутська