Рішення № 138789782, 06.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року м. Київ № 320/16180/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши у письмовому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Банк Фамільний" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство "Банк Фамільний" з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.12.2024 № 146886070801 Головного управління ДПС у м. Києві про збільшення ПрАТ "БАНК ФАМІЛЬНИЙ" суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток банківських установ, 11020600, на суму 19635774,00 грн, в тому числі: 16387774,00 грн збільшення за податковими зобов`язаннями, 3248000,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.12.2024 № 146887070801 Головного управління ДПС у м. Києві про застосування до ПрАТ "БАНК ФАМІЛЬНИЙ" штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 105400 грн

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки висновки акта перевірки є необґрунтованими та ґрунтуються на хибному застосуванні норм матеріального права, позаяк, формування резервів здійснювалось у повній відповідності до Міжнародних стандартів фінансової звітності, а висновки відповідача про надлишковість резервів порівняно із середнім рівнем по системі, є хибними. Щодо штрафу за неподання повторних повідомлень про рахунки, позивач вказує на відсутність у Податкового кодексу України (далі - ПК України) норм, які б передбачали відповідальність за таке порушення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповдіача зазначив, що позивач занизив фінансовий результат через надмірне резервування коштів в банківських установах. Також, відповідач наполягає на правомірності штрафу за порушення строків повторного звітування про рахунки в період воєнного стану.

На відзив на позовну заяву стороною позивача було надано до суду відповідь, в якій зазначено, що відповідач безпідставно ототожнює пруденційні вимоги Національного Банку України (далі також - НБУ) до капіталу (Положення № 351) із правилами формування бухгалтерських витрат за МСФЗ Коригування банком ліміту резервування у жовтні 2023 року за рекомендацією НБУ не спростовує правомірність понесених фінансових витрат у попередніх звітних періодах 2022-2023 років. Ці витрати формувалися щомісячно на підставі первинних документів і реальних макроекономічних ризиків воєнного стану. Позивач також наголосив на тому, що дисциплінарне попередження Радою нагляду за аудиторською діяльністю зовнішньому аудитору стосувалося виключно внутрішніх процедур аудиту та жодним чином не скасовує, не змінює та не визнає недійсними первинні фінансові документи самого банку, професійні судження його ризик-менеджера та фактичний стан банків-кореспондентів у спірні періоди. Крім того, позивач зазначив, що контролюючий орган припустився помилок в розрахунках, взявши за основу кумулятивний (накопичений) залишок резервів на кінець року. Відповідно до п. 5.5.8 Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі- МСФЗ), до складу витрат відноситься виключно сума приросту (доформування) резерву, а не весь його залишок. Внаслідок цього, на переконання сторони позивача, податковий орган неправомірно та двічі включив до суми порушень базові залишки резервів за попередні роки (зокрема 2021 рік), які не є предметом спору та правомірно перебували у складі витрат.

04.07.2025 на підставі заяв представників сторін судом закінчено підготовче провадження та ухвалено перейти до розгляду справи по суті в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі наказу від 01.10.2024 № 6496-п, зі змінами, внесеними наказом від 23.10.2024 № 7067-п, було проведено документальну планову виїзну перевірку ПРАТ "БАНК ФАМІЛЬНИЙ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2019 по 30.06.2024, валютного законодавства за період з 01.07.2019 по 30.06.2024, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2019 по 30.06.2024, за результатами якої було складено акт від 20.11.2024 № 122989/Ж5/26-15-07-08-01/20042839 "Про результати документальної планової виїзної ПрАТ "БАНК ФАМІЛЬНИЙ".

На підставі висновків зазначеного акту перевірки, ГУ ДПС у м. Києві було прийнято: податкове повідомлення-рішення від 30.12.2024 № 146886070801, яким нараховано 19635774,00 грн, в тому числі: 16 387 774,00 грн за податковими зобов`язаннями та 3 248 000,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); податкове повідомлення-рішення від 30.12.2024 № 146887070801, яким нараховано 105 400,00 грн штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Зазначені податкові повідомлення-рішення, відповідно до ст. 56 ПК України було оскаржено до Державної податкової служби України, яка рішенням про результати розгляду скарги від 17.03.2025 № 7468/6/99-00-06-01-01-06 (отримано 21.03.2025) та рішенням про результати розгляду скарги від 20.03.2025 №7937/6/99-00-06-03-01-06 (отримано 24.03.2025) залишило податкові повідомлення-рішення без змін, а скарги - без задоволення.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпункт 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України визначає, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Так, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30.12.2024 ґрунтується на висновках акту перевірки, відповідно до п. 2 п.п. 3.1.1.1 п. 3.1.1 "Податок на прибуток" якого зазначено, що за період з 01.07.2019 по 30.06.2024 позивачем задекларовано у рядку 02 Декларації "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" фінансовий результат до оподаткування у сумі 114 223 602,00 грн

Перевіркою повноти задекларованих показників у рядку 02 Декларації звітності "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" за період з 01.07.2019 по 30.06.2024, встановлено їх заниження на загальну суму 44 849 407,00 грн, в тому числі: за IV квартал 2022 року (звітний період 2022 рік) на суму 1 686 865 404,00 грн, за IV квартал 2023 року (звітний період 2023 рік) на суму 25 984 003,00 грн

Перевіркою встановлено, що ПрАТ "БАНК ФАМІЛЬНИЙ" здійснює формування значного обсягу резервів за коштами, розміщеними на рахунках в АТ "ПУМБ" (код ЄДРПОУ 14282829) та АТ "УКРЕКСІМБАНК" (код ЄДРПОУ 00032112).

Станом на 31.12.2022 (звітний період 2022 рік) загальна сума сформованих резервів за коштами, розміщеними на рахунках в АТ "ПУМБ" та АТ "УКРЕКСІМБАНК", які вплинули на формування витрат та, як наслідок, зменшення чистого прибутку, становить 20245856,63 грн Коефіцієнт резервування становить 76,75%, станом на 31.12.2023 (звітний період 2023 рік) загальна сума сформованих резервів за коштами, розміщеними на рахунках в АТ "ПУМБ" та АТ "УКРЕКСІМБАНК", які вплинули на формування витрат та, як наслідок, зменшення чистого прибутку, становить 26033840,52 грн Коефіцієнт резервування становить 43,66% та 49,12%. При цьому, в І кварталі 2023 року коефіцієнт резервування становив 65,11%, в ІІ кварталі 2023 року 63,81%, в ІІІ кварталі 2023 року 62,91%.

Відповідно листа Національного банку України від 01.12.2023 № 24-0006/89047/БТ "Про діяльність Національним ПрАТ "БАНК ФАМІЛЬНИЙ" за результатами банком безвиїзного нагляду здійснення за ПрАТ "БАНК ФАМІЛЬНИЙ" із використанням даних файлів статистичної звітності, поданих до Національного банку, встановлено, що банк застосовує практику формування значного обсягу резервів за коштами, розміщеними на рахунках в інших банках, що негативно впливає на розмір чистого прибутку банку.

Так, станом на 01.04.2023 банком розміщено в АТ "ПУМБ" коштів в сумі 17,23 млн грн та сформовано резерв за ними в сумі 10,59 млн грн, що становись 63,27% від суми розміщених коштів, водночас середній рівень резервування банківською системою за коштами, розміщеними в АТ "ПУМБ", становить 5,4%.

Крім того, банком розміщено в АТ "УКРЕКСІМБАНК" кошти в сумі 13,51 млн.грн та сформовано резерв за ними в сумі 8,55 млн грн, що становить 63,27% від суми розміщених коштів, водночас середній рівень резервування банківською системою за коштами, розміщеними в АТ "УКРЕКСІМБАНК", становить 4,8%.

Таким чином, суттєвий обсяг сформованих банком резервів за коштами, що розміщені в інших банках, є неспівставним із рівнем резервування банківською системою України, не відповідає реальному фінансовому стану та рівню платоспроможності зазначених банків і може свідчити про умисне штучне заниження фінансового результату діяльності банку.

У порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України ПрАТ "БАНК ФАМІЛЬНИЙ" занижено прибуток до оподаткування за рахунок необґрунтованого формування резервів вище середнього рівня банківської системи (необгрунтовано сформовано надлишкові резерви вище середнього рівня) на загальну суму 44849407 грн, в тому числі за 2022 рік на суму 18865404 грн, за 2023 рік на суму 25984003 грн

Перевіркою встановлено порушення ПрАТ "БАНК ФАМІЛЬНИЙ" п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, в результаті чого, занижено податок на прибуток на загальну суму 16387774 грн, в тому числі за 2022 рік на суму 3395773 грн, за 2023 рік на суму 12992001 грн

Так, в акті перевірки від 20.11.2024 контролюючий орган посилався на Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, затверджене постановою Правління Національного банку України від 30.06.2016 № 351 (далі - Положення № 351).

Відповідно до Розділу І "Загальні положення" Положення № 351, це Положення визначає порядок оцінки банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями; це встановлює мінімальні вимоги до банків щодо визначення розміру очікуваних втрат (збитків) за активними банківськими операціями внаслідок реалізації кредитного ризику; підходи, визначені цим Положенням, ґрунтуються на принципах Базельського комітету з банківського нагляду, включаючи застосування компонентів кредитного ризику (EAD - експозиція під ризиком, PD - імовірність дефолту боржника/контрагента, LGD - втрати в разі дефолту).

Отже, предметом регулювання Положення № 351 є, оцінка розміру кредитного ризику; мінімальні вимоги до банків щодо визначення розміру очікуваних втрат (збитків), тобто визначає лише мінімальне значення такого розміру, не обмежуючи при цьому максимальне його значення. Водночас, не регулює процедуру розрахунку та формування резервів під очікувані кредитні збитки за фінансовими активами.

Відповідно до Положення про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 11.06.2018 № 64 (далі - Положення № 64): порядок та процедури управління кредитним ризиком повинні обов`язково містити: 1) процедури щодо виявлення, вимірювання, моніторингу, контролю, звітування та пом`якшення кредитного ризику, уключаючи інструменти/індикатори, що використовуються; 7) порядок формування резервів під очікувані кредитні збитки за фінансовими активами відповідно до МСФЗ. Банк здійснює моніторинг портфеля кредитів, під час якого забезпечує оцінку таких показників: 3) повноти сформованих банком резервів під очікувані кредитні збитки відповідно до вимог МСФЗ та величини кредитного ризику відповідно до вимог Положення № 351. Банк за результатами здійснення стрес-тестування визначає прогнозовану величину резервів під очікувані кредитні збитки, які необхідно буде сформувати відповідно до вимог МСФЗ, а також прогнозований розмір кредитного ризику до вимог Положення № 351 у разі реалізації стрес-сценаріїв. Банк розробляє управлінську звітність щодо кредитного ризику, яка повинна обов`язково включати звіти щодо: 3) рівня сформованих резервів під очікувані кредитні збитки відповідно до вимог МСФЗ.

Тож, відповідно до наведених норм, визначається величина (розмір) кредитного ризику, в той же час, порядок формування резервів, їх повнота та прогнозована величина визначаються МСФЗ.

Відповідно до положень п. п. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов`язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно норм п. п. 139.3.1 п. 139.3 ст. 139 ПК України банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, визнають для оподаткування резерв за активами згідно з вимогами МСФЗ урахуванням вимог п. п. 139.3.2-139.3.4 цього пункту.

Відповідно до ч. 2 п. 44.2 ст. 44 ПК України платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Отже, визнання (формування) резервів за активами банку відбувається відповідно до вимог МСФЗ, з огляду на що, посилання контролюючого органу в акті перевірки на Положення № 351, яке лише визначає порядок оцінки банками України розміру кредитного ризику, в підтвердження висновків про порушення ПрАТ "БАНК ФАМІЛЬНИЙ" вимог податкового законодавства, є необґрунтованим, в той час, як порядок розрахунку та формування резервів під очікувані кредитні збитки за фінансовими активами регулюється Міжнародними стандартами фінансової звітності. Проте, в акті перевірки відсутні посилання на МСФЗ.

Суд зауважує, що ні ПК України, ні Положення № 351, та МСФЗ не містять норм стосовно того, що при оцінці очікуваних кредитних збитків та формуванні резервів, суб`єкт господарювання зобов`язаний дотримуватися середньостатистичних показників рівня резервування банківською системою України чи іншою сферою господарювання.

Також, слід врахувати й те, що "середній рівень резервування" банківською системою за коштами, розміщеними в АТ "ПУМБ" та в АТ "УКРЕКСІМБАНК", який констатовано в акті перевірки, визначений лише в Листі НБУ "Про діяльність ПрАТ "БАНК ФАМІЛЬНИЙ" від 01.12.2023, водночас, зазначений лист не містить розрахунків наведеного середнього рівня, не містить зазначень, станом на яку дату або період визначений середній рівень, що унеможливлює перевірку розрахунків, а також його застосування до показників 2022 року, так і до показників 2023 року. Крім того, суд бере до уваги й те, що лист НБУ не є нормативним актом, не є документом статистичної звітності.

Крім того, в акті перевірки не було зазначено та проаналізовано документів із показниками фінансового стану та рівня платоспроможності АТ "ПУМБ" та АТ "УКРЕКСІМБАНК", як і не наведено даних про такий стан та, відповідно, не надано розрахунків резервів відповідно до вимог МСФЗ згідно з підтвердженими показниками фінансового стану. При цьому, сам акт перевірки не містить посилання на первинні документи та облікові регістри ПрАТ "БАНК ФАМІЛЬНИЙ", за результатами дослідження яких, можна було б прийти до висновку про завищення банком суми сформованого резерву. До того ж, акт перевірки не містить інформації, яка свідчила б про те, що такі первинні документи та облікові регістри банку було витребувано, а таке дослідження первинних документів та облікових регістрів банку було проведено контролюючим органом.

Позивач звертає увагу на тому, що при визначенні розміру резервування, Правління банку керувалося, зокрема, судженням головного ризик-менеджера щодо значень діапазонів коефіцієнтів ймовірності операціями дефолту та втрат в разі дефолту за активними банківськими операціями ПрАТ "БАНК ФАМІЛЬНИЙ", розрахунком коефіцієнта ймовірності дефолту по АТ "УКРЕКСІМ БАНК", проведеним ПрАТ "БАНК ФАМІЛЬНИЙ" за 12 місяців 2023 року; інформацією щодо коефіцієнтів ймовірності дефолту з урахуванням макроекономічного коефіцієнту банків-кореспондентів дефолту АТ "ПУМБ" та АТ "УКРЕКСІМ БАНК", Звіту про фінансову стабільність Національного банку України, схваленого Комітетом з фінансової стабільності 23.12.2022, тощо.

Відповідно до норм ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як висновки експертів.

За нормами ст. 104 КАС України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

На підставі договору № 05/02-2025 про надання послуг з проведення економічної експертизи від 13.02.2025, укладеного між ПрАТ "БАНК ФАМІЛЬНИЙ" та судовим експертом Проскурою Катериною, був складений висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи від 11.02.2025 вих. 15/02-2025. Висновок підготовлено для подання до суду відповідно до ч. 6 ст. 104 КАС України.

Відповідно до висновку експерта від 11.02.2025, висновки акту від 20.11.2024 № 122989/Ж5/26-15-07-08-01/20042839 щодо порушення п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України необґрунтовані та щодо заниження ПрАТ "БАНК ФАМІЛЬНИЙ" податку на прибуток підприємств на суму 16387774 грн документально не підтверджуються.

На противагу наведеному, згідно запитів ГУ ДПС у м. Києві, що надавалися позивачу під час перевірки, було запитано лише пояснення, інформацію та підтверджуючі документи стосовно наступних питань: надати інформацію (розрахунок сформованого резерву за коштами розміщеними в АТ "ПУМБ" та АТ "Укрексімбанк" станом на 30.06.2022, 30.09.2022, 31.12.2022, 31.03.2023, 30.06.2023, 30.09.2023, 31.12.2023. В розрахунку прошу зазначити суму коштів на рахунку, в тому числі і у валюті, суму сформованого резерву та коефіцієнт резерву". Інших запитів до позивача не надходило. Протилежного суду не було зазначено та доведено.

Таким чином, суд вважає, що ГУ ДПС у м. Києві не було вжито всіх можливих заходів для отримання до прийняття оскаржуваного рішення інших доказів, окрім як самого розрахунку сформованого резерву за коштами розміщеними в АТ "ПУМБ" та АТ "Укрексімбанк" станом на 30.06.2022, 30.09.2022, 31.12.2022, 31.03.2023, 30.06.2023, 30.09.2023, 31.12.2023 та наведеного листа НБУ.

Суд наголошує на тому, що чинне законодавство України не містить поняття середній рівень резервування банківської системи, як нормативного обмеження для віднесення витрат на формування резервів до складу витрат установи. Висновки контролюючого органу в акті перевірки не ґрунтуються на доведених обставинах та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 30.12.2024 № 146886070801 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток банківських установ, 11020600, на суму 19635774,00 грн, в тому числі: 16387774,00 грн збільшення за податковими зобов`язаннями, 3248000,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, відповідачем в акті перевірки було встановлено, що в порушення абз. 4 п. 69.17 розділу 10 "Інші перехідні положення" ПК України, ПрАТ "БАНК ФАМІЛЬНИЙ" не направлено повторно 146 повідомлень про відкриття/закриття рахунків, відкритих/закритих з 24.02.20222 по 31.07.2023.

Зазначена норма передбачає, що щодо всіх рахунків/електронних гаманців, відкритих/закритих у період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, до 01.08.2023 платникам податків, визначеним п. 69.1 ст. 69 цього Кодексу, банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей зобов`язані направити (у тому числі повторно) до контролюючих органів повідомлення про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців для отримання від контролюючих органів повідомлення про взяття рахунків/електронних гаманців на облік не пізніше 01.09.2023".

Оскільки банк має підтвердження взяття усіх 146 рахунків на облік у контролюючому органі, що не спростовується самим відповідачем, останній повинен був надіслати повторні повідомлення про відкриття цих рахунків, строк по поданню яких встановлено ПК України.

У той же час, п. 69.2 ст. 69 ПК України передбачає, що банки, інші фінансові установи зобов`язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунку ... платника податків- юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунку.

Таким чином, ПК України містить дві різні норми щодо надсилання повідомлень про відкриття/закриття рахунків, а саме: абз. 4 п. 69.17 розділу 10 "Інші перехідні положення" ПК України; п. 69.2 ст. 69 ПК України.

Кожна із цих двох норм встановлює різний строк надсилання повідомлень про відкриття/закриття рахунків, а саме: не пізніше 01.09.2023 та у день відкриття/закриття.

При цьому, слід врахувати, що за п. 118.1 ст. 118 ПК України передбачено, що неподання банками, іншими фінансовими установами, небанківськими надавачами послуг, емітентами електронних грошей відповідним контролюючим органам в установлений ст. 69 цього Кодексу строк повідомлення про відкриття або закриття рахунків/ електронних гаманців платників податків тягне за собою накладення штрафу у розмірі 680 грн за кожний випадок неподання або затримки.

Таким чином, п. 118.1 ПК України передбачає штраф за порушення строку, встановленого лише п. 69.2 ст. 69 ПК України, проте не встановлює штрафу за порушення строку, встановленого іншими нормами ПК України, зокрема абз. 4 п. 69.17 розділу 10 "Інші перехідні положення" ПК України.

Суд зазначає, що за відсутності законодавчо встановленої санкції, притягнення платника податків до відповідальності є незаконним, що корелюється із принципом презумпції правомірності рішень платника.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 30.12.2024 № 146887070801 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 105 400,00 грн, є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на викладене, висновки контролюючого органу не знайшли свого підтвердження, а тому, спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд за наслідком розгляду даного спору, вирішив позовні вимоги задовольнити, та розподілити судові витрати по сплаті судового збору згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України, за якими судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 77, 90, 132, 134, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Банк Фамільний" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.12.2024 № 146886070801 Головного управління ДПС у м. Києві про збільшення ПрАТ "БАНК ФАМІЛЬНИЙ" суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток банківських установ, 11020600, на суму 19635774,00 грн, в тому числі: 16387774,00 грн збільшення за податковими зобов`язаннями, 3248000,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.12.2024 № 146887070801 Головного управління ДПС у м. Києві про застосування до ПрАТ "БАНК ФАМІЛЬНИЙ" штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 105400 грн

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Приватного акціонерного товариства "Банк Фамільний" судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 33 308,00 грн (тридцять три тисячі триста вісім гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.