Ухвала суду № 138789776, 06.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 серпня 2026 року м. Київ № 320/2132/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В, розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Міністерства юстиції України про закриття провадження в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства юстиції України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

До Київського окружного адміністративного суду звернулась приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Татаринцева Євгенія Анатоліївна з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 31.12.2025 № 3711/5 «Про задоволення скарги».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у письмовому провадженні.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2026 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Міністерством юстиції України подано відзив на позовну заяву, в якому відповідачем також, заявлено клопотання про закриття провадження у справі в частині оскарження пунктів 1, 2, 4 наказу Міністерства юстиції України від 31.12.2025 № 3711/5.

В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач посилається на те, що в частині пунктів 1, 2, 4 оскаржуваного наказу Міністерством юстиції України прийнято рішення про задоволення скарги ОСОБА_2 , визнання прийнятим з порушенням Закону № 1952-IV та анулювання рішення приватного нотаріуса від 22.04.2024 № 72730825, а також покладення виконання пункту 2 наказу на Офіс протидії рейдерству. Відповідач зазначає, що позивачем не наведено, яким чином саме пункти 1, 2, 4 наказу Міністерства юстиції України від 31.12.2025 №3711/5 порушують її права, та не обґрунтовано підстав, з яких вбачається протиправність цих пунктів. На думку відповідача, належними сторонами у правовідносинах щодо анулювання рішення про державну реєстрацію є особи, права яких припиняються чи набуваються внаслідок реєстраційної дії, тоді як реєстраційні дії чи їх скасування не призводять до виникнення, зміни чи припинення правовідносин за участю державного реєстратора - приватного нотаріуса.

Вирішуючи заявлене клопотання, судом встановлено про таке.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно із частиною першою статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що обов`язковою умовою звернення особи до адміністративного суду є наявність порушення саме її прав, свобод чи законних інтересів оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Саме по собі прийняття суб`єктом владних повноважень рішення не є достатньою підставою для його судового оскарження будь-якою особою. Право на судовий захист виникає за умови, якщо оскаржуване рішення породжує для позивача юридичні наслідки, змінює обсяг його прав чи обов`язків або створює перешкоди у реалізації належного йому права чи охоронюваного законом інтересу.

Судом встановлено, що позивачка є приватним нотаріусом та державним реєстратором, якою було прийнято рішення від 22.04.2024 № 72730825 щодо нежитлового приміщення № 2186, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Ямська, буд. 35/34.

Пунктом 2 наказу Міністерства юстиції України від 31.12.2025 № 3711/5 визнано прийнятим з порушенням Закону № 1952-IV та анульовано рішення приватного нотаріуса від 22.04.2024 № 72730825.

Пунктом 4 цього ж наказу виконання пункту 2 наказу покладено на Офіс протидії рейдерству.

Отже, пункти 2 та 4 оскаржуваного наказу стосуються наслідків адміністративного розгляду скарги в частині анулювання рішення про державну реєстрацію прав та виконання такого анулювання.

Правові наслідки цих пунктів спрямовані на зміну стану речових прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та можуть впливати на права осіб, за якими відповідне речове право було зареєстровано, або осіб, які вважають себе власниками чи співвласниками відповідного майна, тобто стосується виключно майнових прав третіх осіб.

Водночас, пункти 2 та 4 наказу самі по собі не змінюють обсягу прав приватного нотаріуса як державного реєстратора, не припиняють і не обмежують її доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та не встановлюють для неї самостійного юридичного обов`язку як для суб`єкта професійної діяльності.

Суд зазначає, що пункт 2 резулятативної частини наказу Міністерства юстиції України від 31.12.2025 № 3711/5 «Про задоволення скарги», яким анульовано рішення від 22.04.2024 № 72730825.

Реєстраційні дії чи їх скасування (аналюування) не призводять до виникнення, зміни чи припинення правовідносин у державного реєстратора. Тому правовідносини у частині аналювання рішення про реєстрацію оскаржуваного наказу не може порушувати прав реєстратора.

Державний реєстратор не є учасником правовідносин, що виникли на підставі реєстраційної дії, а тому й не може бути позивачем чи відповідачем у такій справі. Належними сторонами у цих правовідносин є особи, права яких припиняються чи набуваються внаслідок реєстраційної дії. Саме вони мають право на звернення до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 815/1684/17, від 28 квітня 2021 року у справі № 826/1906/17, від 10 серпня 2021 року у справі № 240/1127/20 та від 04 липня 2022 року у справі № 160/1632/21.

У постанові від 01 липня 2020 року у справі № 9901/48/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

З огляду на зазначене, державний реєстратор у цих правовідносинах (щодо скасування пункту 2 наказу Міністерства юстиції України № 3711/5 від 31.12.2025 «Про задоволення скарги») не має права на звернення до суду з метою оскарження наказу в частині скасування реєстраційних дій, в жодному виді провадження, а тому провадження у цій частині справи підлягає закриттю.

Аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 240/15899/20.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Ураховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад її учасників, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Проте у цьому випадку такої потреби немає, оскільки спір у цій частині, з огляду на викладене, не підлягає розгляду як у порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягає судовому розгляду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині оскраження позивачем пунктів 2 та 4 оспорюваного наказу підлягає закриттю.

При цьому суд звертає увагу, що юридичні наслідки для позивача як державного реєстратора безпосередньо породжує пункт 3 оскаржуваного наказу, яким тимчасово заблоковано доступ приватному нотаріусу Татаринцевій Є.А. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 2 місяці.

Разом з тим, суд не погоджується з доводами відповідача про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині оскарження пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 31.12.2025 № 3711/5.

Так, нунктом 1 спірного наказу скаргу ОСОБА_2 від 03.12.2025 задоволено.

Отже, саме цей пункт є первинним рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами адміністративного розгляду скарги та становить правову основу для подальших приписів наказу і створює спірні правовідносини, які є предметом спору, зокрема щодо анулювання рішення державного реєстратора та застосування відповідачем до позивачки заходів реагування у вигляді тимчасового блокування доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пункт 1 наказу безпосередньо фіксує результат розгляду скарги, правомірність якого підлягає оцінці судом при вирішенні питання про законність застосованого до позивачки заходу реагування.

Суд зазначає, що перевірка правомірності пункту 3 наказу, яким до позивачки застосовано захід реагування у вигляді тимчасового блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, неможлива без оцінки правомірності пункту 1 наказу щодо задоволення скарги, оскільки саме задоволення скарги стало підставою для застосування відповідного заходу відповідачем.

Отже, пункт 1 наказу Міністерства юстиції України від 31.12.2025 №3711/5 стосується предмета судового розгляду у цій справі та має оцінюватися судом у взаємозв`язку з пунктом 3 цього наказу, яким безпосередньо застосовано до позивача персональний захід реагування.

Аналогічний підхід Верховного Суду, викладений у постанові від 14.08.2023 у справі №320/9713/20, у цій справі підлягає врахуванню з урахуванням фактичної структури оскаржуваного наказу та характеру заявлених позовних вимог.

Такий висновок не виключає можливості закриття провадження у частині приписів наказу, які стосуються виключно анулювання реєстраційного рішення та його виконання, однак не дає підстав для закриття провадження щодо пункту 1 наказу, який визначає результат розгляду скарги та є підставою для застосування санкції до державного реєстратора.

З огляду на викладене, клопотання Міністерства юстиції України про закриття провадження у справі підлягає частковому задоволенню, а саме в частині закриття провадження щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування пунктів 2 та 4 наказу Міністерства юстиції України від 31.12.2025 № 3711/5.

В іншій частині, а саме щодо закриття провадження у справі в частині оскарження пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 31.12.2025 №3711/5, клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 189, 238, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Міністерства юстиції України про закриття провадження у справі задовольнити частково.

2. Закрити провадження в адміністративній справі № 320/2132/26 за позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування наказу в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування пунктів 2, 4 наказу Міністерства юстиції України від 31.12.2025 №3711/5 «Про задоволення скарги».

3. Копію ухвали видати (надіслати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Панова Г. В.