Рішення № 138787966, 10.07.2026, Березанський районний суд Миколаївської області

10.07.26 Справа № 469/1170/24

2/469/71/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року с-ще Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Гапоненко Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Потриваєвої М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коблівської сільської ради про скасування державної реєстрації земельної ділянки з одночасним припинення усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 08 серпня 2024 року звернулась до суду з вказаним позовом у якому просила скасувати державну реєстрацію речового права (права комунальної власності) Коблівської сільської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 4820983900:06:000:0751 площею 1,00 га з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки та стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір, посилаючись на те, що вказана земельна ділянка помилково розміщена на місці фактичного розміщення земельної ділянки 4820986300:07:000:0084, належної позивачеві на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії МК № 076664 від 18 листопада 2004 року, у зв"язку з чим позивач не може зареєструвати свою земельну ділянку в ДЗК. Відповідач відмовився самостійно прийняти рішення про скасування реєстрації земельної ділянки комунальної власності, так як це суперечить приписам Закону України "Про Державний земельний кадастр".

20 серпня 2024 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та призначив підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 17 грудня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

18 серпня 2025 року Коблівська сільська рада надала відзив, у якому просила заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на те, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 4820983900:06:000:0751 була сформована Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області під час проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня 2018 № 60-р та наказів ГУ Держгеокадастру, після чого у встановленому законом порядку передана у комунальну власність Коблівської сільської ради, яка не здійснювала формування чи інвентаризацію земельної ділянки, не присвоювала їй кадастровий номер та не вносила відомості до Державного земельного кадастру, а лише прийняла земельну ділянку у комунальну власність та зареєструвала право комунальної власності на підставі документів, оформлених компетентними органами. Крім того, земельна ділянка позивачки з кадастровим номером 4820983900:05:000:0126 не була внесена до Державного земельного кадастру, а тому не вважалася сформованою, у зв`язку з чим державним реєстратором було відмовлено у державній реєстрації права власності. Також зазначав, що надані позивачем документи не підтверджують тотожність земельної ділянки кадастровим номером 4820983900:06:000:0751, право комунальної власності на яку зареєстроване за Коблівською сільською радою, із земельною ділянкою з кадастровим номером 4820983900:05:000:0126, яка належить позивачці на підставі державного акта.

Позивач у судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, у якій визнав позов у повному обсязі та просив розглянути справу за наявними у ній матеріалами без участі представника Коблівської сільської ради.

На підставі п.1 ч.2 ст.49, ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач має право, зокрема, визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Визнання позивачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, що вбачається з матеріалів справи, зокрема, копій державного акта серії МК № 013369 на ім`я ОСОБА_1 , виданий Березанською райдержадміністрацією 20 березня 2003 року на право власності на земельну ділянку площею 1,0 га кадастровий номер 4820983900:05:000:0126для ведення особистого селянського господарства, розташовану в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області (на час розгляду справи відноситься до території Коблівської об"єднаної територіальної громади) (а.с.13), довідки Коблівської сільської ради від 30 липня 2024 року № 44 зем про накладення на вказану земельну ділянку іншої земельної ділянки площею 1,00 га кадастровий номер 4820983900:06:000:0751, комунальної власності з цільовим призначенням 17.00 (землі резервного фонду) (а.с.15); копії рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №1 від 15 січня 2019 року про прийняття у комунальну власність Коблівської сільської ради з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення (а.с.22) та наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 9143/0/14-18-СГ від 20 грудня 2018 року про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність (а.с.16) з актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 22 грудня 2018 року (а.с.17-21).

Будь-яких доказів припинення права власності ОСОБА_1 на належну їй земельну ділянку відповідачем не надано.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч.2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.41 Конституції України, статті 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною п`ятою статті 116 ЗК України встановлено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно із статтею 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіти земельною ділянкою, і відшкодування збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення права; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом способів.

Пунктами 2 та 10 Розділу VIІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі, якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом. Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Відповідно до cт. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку визнання її вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.

Отже, способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного суду України від 16 вересня 2020 року у справі № 352/1021/19.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Оскільки права позивача порушуються унаслідок реєстрації права власності відповідача на земельну ділянку кадастровий номер 4820983900:06:000:0751, що повністю (100%) співпадає з земельною ділянкою позивача, Коблівська сільська рада є належним відповідачем у цій справі.

Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору.

Оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, позивачу належить повернути з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого ним при поданні позову; решту 50% судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись 12, 13, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Скасувати державну реєстрацію речового права (права комунальної власності) Коблівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04375748) на земельну ділянку з кадастровим номером 4820983900:06:000:0751 площею 1,00 га, з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо цієї земельної ділянки.

Стягнути з Коблівської сільської ради (57453, Миколаївська область, Миколаївський район, с.Коблеве, вул.Одеська, 4, код ЄДРПОУ 04375748) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у сумі 605,60 гривень.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір у розмірі 605,60 гривень.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного тексту рішення: протягом 10 днів.

Суддя