Ухвала суду № 138787475, 05.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/26932/26

Провадження 2/127/7440/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Горбатюк В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у майні, що перебуває у спільній сумісній власності,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у майні, що перебуває у спільній сумісній власності.

Позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, встановленим ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

За змістом п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно, володінням майном та визначенням обсягу майнових прав. Водночас під немайновим позовом розуміється вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Зі змісту поданої позовної заяви встановлено, що позивач просить визначити розмір часток у спільній власності на земельну ділянку площею 0,0934 га, кадастровий номер 0510100000:01:055:0019, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а саме визначити за ОСОБА_1 15/16 частки земельної ділянки, а за ОСОБА_2 - 1/16 частки земельної ділянки.

Наслідком задоволення такого позову буде визначення обсягу належного кожній зі сторін права власності на нерухоме майно, тобто майнового права, що підлягає грошовій оцінці. З огляду на це спір має майновий характер.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

Отже, звертаючись із таким позовом, позивач повинен був зазначити ціну позову, надати належне обґрунтування такої ціни, у тому числі докази дійсної вартості земельної ділянки станом на дату звернення до суду, та сплатити судовий збір виходячи з вартості майна і розміру частки, яку він просить визначити за собою.

Водночас у поданій позовній заяві позивач зазначив, що позов має немайновий характер, не визначив ціну позову, не додав документів, які б підтверджували вартість земельної ділянки, стосовно якої заявлено вимогу про визначення часток, та сплатив судовий збір у сумі 1331,20 грн, тобто як за подання позовної заяви немайнового характеру.

За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити правильність визначення ціни позову та дійти висновку про сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, оскільки до позовної заяви не додано документів, які б підтверджували дійсну вартість земельної ділянки, у праві власності на яку позивач просить визначити частки сторін.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, у порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом розмірі за звернення до суду із позовною заявою майнового характеру.

У зв`язку з цим позивачу необхідно подати позовну заяву у новій редакції, в якій зазначити ціну позову з огляду на дійсну вартість земельної ділянки та розмір частки, яку він просить визначити за собою, надати обґрунтований розрахунок ціни позову і належний документ, що підтверджує дійсну вартість земельної ділянки станом на дату подання позову (звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки або інший належний документ), а також сплатити судовий збір у розмірі, встановленому законом для позовної заяви майнового характеру, з урахуванням раніше сплаченої суми судового збору 1331,20 грн.

У документі про сплату судового збору мають бути зазначені такі платіжні реквізити для перерахування судового збору в гривнях: отримувач коштів ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37979858; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача UA318999980313181206000002856; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу: (*;101;_____ реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький міський суд Вінницької області (назва суду, де розглядається справа)).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Залишення позовної заяви без руху з метою належного її оформлення відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства не є обмеженням у доступі до правосуддя. Практика Європейського суду з прав людини виходить із того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасник цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, зокрема процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає у недопущенні безладного перебігу судового процесу. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, у яких зазначено, що право на суд не є абсолютним і може підлягати обмеженням, оскільки право доступу до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З огляду на викладене, залишення позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення часток у майні, що перебуває у спільній сумісній власності - залишити без руху.

Надати позивачеві п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити, що в разі неусунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В. В. Горбатюк