Постанова № 138787227, 05.08.2026, Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 142/444/26

Номер провадження № 3/142/208/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 серпня 2026 року с-ще Піщанка

Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Гринишина А.А., розглянувши матеріали, що надійшли від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до протоколу працюючого охоронцем приватної охоронної компанії «Транзит Дніпро»,

за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

19 травня 2026 року на адресу Піщанського районного суду Вінницької області від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов протокол про адміністративне правопорушення ПдРУ №334830 від 16 травня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.

Відповідно до зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення, 16 травня 2026 року о 17 годині 10 хвилин на напрямку населеного пункту Студена (Україна) - населений пункт Ротар (Республіка Молдова), в районі проміжного прикордонного знаку №0241, ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законній вимозі військовослужбовців Державної прикордонної служби України під час виконання ними службових обов`язків, а саме: на неодноразову законну вимогу зупинитися намагався втекти, відмовився пред`явити документи, що посвідчують особу, висловлювався нецензурною лайкою із явною зневагою в бік прикордонного наряду, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2026 року зазначену справу передано на розгляд судді Гринишиній А.А.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог КУпАП. З урахуванням належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також положень статті 268 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи за її відсутності.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Ювченко А.В. подав письмове клопотання, в якому просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а також клопотання про долучення доказів, яке судом задоволено. В судовому засіданні 29 липня 2026 року підтримав заявлене ним клопотання про закриття провадження у справі та просив суд звернути увагу на зміст наданих суду письмових доказів.

На обґрунтування заявленого клопотання та викладених у письмових поясненнях доводів захисник зазначав, що ОСОБА_1 не визнає своєї вини, заперечує обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, вказує на незаконність дій працівників Державної прикордонної служби України під час його затримання та просить закрити провадження у справі.

На підтвердження наведених доводів захисником подано копію скарги до слідчого судді щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою про можливе вчинення працівниками Державної прикордонної служби України кримінального правопорушення, протокол опитування ОСОБА_1 , складений адвокатом, а також відповіді на адвокатські запити НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України та Комунального некомерційного підприємства «Територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Вінницької області».

Оцінюючи наведені захисником доводи та подані докази, суд виходить із того, що вони стосуються переважно обставин затримання ОСОБА_1 , законності дій працівників правоохоронних органів, а також відомостей про можливе вчинення щодо нього кримінальних правопорушень, які підлягають перевірці та оцінці у порядку, визначеному кримінальним процесуальним законодавством.

Подані захисником копія скарги до слідчого судді щодо невнесення відомостей до ЄРДР, протокол опитування ОСОБА_1 , складений адвокатом, відповіді на адвокатські запити та медична документація підтверджують лише факт звернення із відповідними заявами, надання відповідей на адвокатські запити та звернення ОСОБА_1 за медичною допомогою після затримання. Зазначені документи не містять установлених у передбаченому законом порядку обставин, які б спростовували фактичні дані, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, або свідчили про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185-10 КУпАП.

Сам по собі факт оскарження дій працівників правоохоронних органів, звернення із заявою про кримінальне правопорушення чи наявність тілесних ушкоджень не є безумовною підставою для висновку про відсутність події чи складу адміністративного правопорушення, яке є предметом розгляду у цій справі, а тому зазначені доводи оцінюються судом критично та не спростовують висновків, що випливають із досліджених у справі доказів.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Згідно зі статтями 252 та 280 КУпАП під час розгляду справи суд зобов`язаний всебічно, повно й об`єктивно дослідити всі обставини справи у їх сукупності, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 185-10 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за злісну непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.

Об`єктивна сторона складу зазначеного адміністративного правопорушення полягає у вчиненні такого діяння: відкритої відмови виконати законне розпорядження чи вимогу, військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні або члена громадського формування: а охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України а так само іншого умисного невиконання зазначених розпоряджень та вимог. Розпорядження та вимоги, які зазначені у диспозиції статті мають бути законними, тобто походити від правомочних осіб та знаходитися у межах їхньої компетенції. Права органів, підрозділів, військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України викладено у ст.20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України».

Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника прикордонної державної служби при виконанні ним службових обов`язків.

У відповідності до ст. 34 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», відповідальність за неправомірні дії, що перешкоджають реалізації повноважень Державної прикордонної служби України - непокора або опір законним вимогам військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України, неправомірне втручання в їх законну діяльність тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Конституційний Суд України у Рішенні від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011 зазначив, що слово «непокора» означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, повністю підтверджується дослідженими судом доказами.

Зокрема, відомостями, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення ПдРУ №334830 від 16 травня 2026 року, зафіксовано, що 16 травня 2026 року о 17 годині 10 хвилин на напрямку населеного пункту Студена (Україна) - населений пункт Ротар (Республіка Молдова), в районі проміжного прикордонного знаку №0241, ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законній вимозі військовослужбовців Державної прикордонної служби України під час виконання ними службових обов`язків, а саме: на неодноразову законну вимогу зупинитися намагався втекти, відмовився пред`явити документи, що посвідчують особу, нецензурно, із явною зневагою висловлювався в сторону прикордонного наряду.

Відповідно до рапорту майора ОСОБА_2 від 16 травня 2026 року вбачається, що о 17 годині 10 хвилин прикордонним нарядом у складі майора ОСОБА_2 та ще одного військовослужбовця в районі відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який здійснював рух у напрямку державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску. Під час переслідування останній відмовився виконувати законні вимоги прикордонного наряду, продовжував рух у напрямку державного кордону, нецензурно висловлювався, відмовився пред`явити документи, що посвідчують особу. У зв`язку із відкритою непокорою законним вимогам прикордонників до нього були застосовані активні заходи примусового характеру, після чого його було зупинено та доставлено до відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для складання адміністративних матеріалів.

З інформаційної довідки щодо припинення спроби незаконного переправлення через державний кордон України чотирьох громадян України на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону вбачається, що 16 травня 2026 року о 17 годині 10 хвилин прикордонним нарядом було виявлено чотирьох громадян України, які мали намір незаконно перетнути державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, а також двох осіб, які забезпечували їх доставку до державного кордону автомобілями Subaru Forester та Nissan Tiida.

Із зазначеної довідки також вбачається, що одним із водіїв був ОСОБА_1 , який після виявлення не виконав законних вимог військовослужбовців Державної прикордонної служби України, за що відносно нього, окрім інших процесуальних заходів, складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.

Дослідженою судом схемою обстановки місця події підтверджується розташування ділянки державного кордону навпроти населеного пункту Студена Тульчинського району Вінницької області, місце виявлення прикордонним нарядом транспортних засобів, напрямок руху осіб до державного кордону, а також місце затримання ОСОБА_1 та інших учасників події в районі прикордонних знаків №0241.

Судом також досліджено копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , виданого 28 березня 2023 року органом 1204.

З матеріалів справи вбачається, що при складанні протоколу ОСОБА_1 було роз`яснено його права, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП. Від надання будь-яких пояснень він відмовився, скориставшись правом, передбаченим статтею 63 Конституції України.

Суд визнає зазначені докази належними, допустимими та достовірними, оскільки вони отримані у передбачений законом спосіб, походять із визначених законом джерел доказування, узгоджуються між собою щодо часу, місця, характеру події та поведінки ОСОБА_1 , взаємно доповнюють один одного та у своїй сукупності не викликають сумнівів у їх достовірності.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу про адміністративне правопорушення, про що зроблено відповідну відмітку, засвідчену підписами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Подані стороною захисту документи не містять відомостей, які б спростовували викладені у протоколі та інших матеріалах справи обставини вчинення адміністративного правопорушення. Сам по собі факт звернення зі скаргами, подання адвокатських запитів, отримання відповідей на них, а також надання ОСОБА_1 медичної допомоги після затримання не свідчить про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185-10 КУпАП.

Суд також враховує, що стороною захисту не подано належних та допустимих доказів, які б спростовували викладені у протоколі та інших матеріалах справи обставини або свідчили про незаконність вимог військовослужбовців Державної прикордонної служби України під час виконання ними службових обов`язків. Самі лише заперечення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, без підтвердження належними доказами не можуть бути підставою для висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення.

Оцінюючи досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-10 КУпАП, а саме злісної непокори законній вимозі військовослужбовців Державної прикордонної служби України під час виконання ними службових обов`язків, пов`язаних з охороною державного кордону України.

Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує відповідальність суд визнає вчинення правопорушення в умовах воєнного стану (п.5 ч.1 ст. 35 КУпАП)

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд враховує вимоги статті 33 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність, а також наявність обставини, що її обтяжує, і доходить висновку, що застосування адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції частини першої статті 185-10 КУпАП є необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

На підставі викладеного, враховуючи характер та обставини правопорушення, дані про особу яка притягується до адміністративної відповідальності, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП та вважає необхідним та достатнім для виправлення останнього буде застосування до нього адміністративного стягнення відповідно до вимог санкції ч.1 ст. 185-10 КУпАП у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 гривень 60 копійок.

Керуючись статтями 33-35, 40-1, 185-10, 221, 245, 252, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185-10 КУпАП, та застосувати до нього стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати адміністративних штрафів та інших санкцій: Отримувач коштів: ГУК у Він.обл./смт. Піщанка /21081100; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858; Банк отримувача: Казначейство України; Номер рахунку (IBAN): UA178999980314020542000002890; Код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Роз`яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: