Рішення № 138787206, 15.07.2026, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/1305/26

№2/930/1166/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.07.2026 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді: Алєксєєнка В.М.

при секретарі: Загребельного О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Примакової Валентини Валентинівни до Немирівської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Немирівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Позов мотивовано тим, що позивач є двоюрідним братом померлої ОСОБА_3 по лінії батька. Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 19 лютого 2025 року встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідною сестрою позивача по лінії його батька ОСОБА_4 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса: АДРЕСА_2 .

Зазначає, що вказаний житловий будинок належав на праві власності ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті спадщину за законом прийняла її донька ОСОБА_3 , однак свої спадкові права належним чином не оформила.

На підтвердження належності спірного майна спадкодавцю позивач посилається на відомості, що містяться у погосподарських книгах Муховецької сільської ради за 19861990 та 19911995 роки, а також на довідку КП «Немирівське бюро технічної інвентаризації» від 29 квітня 2025 року № 210, відповідно до якої станом на 01 січня 2013 року житловий будинок зареєстрований за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Муховецької сільської ради 11 листопада 1987 року.

Згідно з довідкою державного нотаріуса Немирівської державної нотаріальної контори від 30 квітня 2025 року № 372/02-14 спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 є позивач як спадкоємець п`ятої черги за законом. За заявою позивача заведено спадкову справу № 36/2025.

06 травня 2026 року представник позивача звернулася до Немирівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначений житловий будинок. Постановою державного нотаріуса від 06 травня 2026 року № 396/02-14 у вчиненні нотаріальної дії відмовлено у зв`язку з ненаданням правовстановлюючого документа на спірний житловий будинок.

Посилаючись на неможливість оформити спадкові права в нотаріальному порядку, позивач просить суд визнати за ним у порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса: АДРЕСА_2 .

Ухвалою судді від 29 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Примакової Валентини Валентинівни до Немирівської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, а також витребувано з Немирівської державної нотаріальної контори Вінницької області копію спадкової справи № 36/2025, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача адвокат Примакова Валентина Валентинівна у судове засідання не з`явилася, подавши через канцелярію суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача Немирівської міської ради у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через систему «Електронний суд» до суду подано заяву про розгляд справи за відсутності представника міської ради, у якій зазначено, що відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За вказаних обставин, суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права свободи чи інтереси інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у їх сукупності відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , матір`ю якої була ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище ОСОБА_7 ), яка є рідною сестрою ОСОБА_4 батька позивача.

Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 19 лютого 2025 року, яке набрало законної сили, встановлено факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідною сестрою ОСОБА_1 по лінії його батька ОСОБА_4 . Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса: АДРЕСА_2 .

Із наданих суду виписок із погосподарських книг Муховецької сільської ради за 19861990 та 19911995 роки, а також довідки КП «Немирівське бюро технічної інвентаризації» № 210 від 29 квітня 2025 року вбачається, що зазначений житловий будинок належав на праві приватної власності ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Муховецької сільської ради 11 листопада 1987 року.

З матеріалів справи вбачається, що після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину за законом прийняла її донька ОСОБА_3 , яка постійно проживала разом із спадкодавцем та продовжувала користуватися спадковим майном, однак за життя не оформила своїх спадкових прав на зазначений житловий будинок.

Відповідно до довідки державного нотаріуса Немирівської державної нотаріальної контори № 372/02-14 від 30 квітня 2025 року після смерті ОСОБА_3 заведено спадкову справу № 36/2025, а спадкоємцем за законом є ОСОБА_2 як спадкоємець п`ятої черги за законом.

06 травня 2026 року представник позивача звернулася до Немирівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначене нерухоме майно. Постановою державного нотаріуса Немирівської державної нотаріальної контори від 06 травня 2026 року № 396/02-14 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом відмовлено у зв`язку з ненаданням правовстановлюючого документа на житловий будинок.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі його відсутності особи, визначені статтями 12611265 цього Кодексу.

За змістом статті 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Матеріалами спадкової справи підтверджується, що позивач у встановлений законом строк прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 та є єдиним спадкоємцем за законом.

Згідно з частиною третьою статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна або особа, яка вважає себе власником, має право пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який посвідчує його право власності.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що спірний житловий будинок належав ОСОБА_5 , після смерті якої спадщину фактично прийняла її донька ОСОБА_3 , однак не оформила своїх спадкових прав. Після смерті ОСОБА_3 право на спадкування зазначеного майна набув позивач ОСОБА_2 як спадкоємець п`ятої черги за законом.

Неможливість оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку підтверджується постановою державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії. При цьому належність спірного майна спадкодавцю, факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті матері, право позивача на спадкування та прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_3 підтверджуються належними, допустимими та достатніми доказами, які відповідачем не спростовані.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню шляхом визнання за ним у порядку спадкування за законом права власності на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса: АДРЕСА_2 .

На підставі ст.ст. 328, 392, 1216-1218, 1220-1223, 1233, 1235, 1261, 1265, 1268-1270 ЦК України та керуючись ст. ст. 23, 82, 89, 200, 206, 211, 223, 247, 258-259, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок літ. «А», загальною площею 57,5 кв. м, житловою площею 32,3 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами: верандою літ. «а», навісом літ. «а1», літньою кухнею літ. «Б», погребом літ. «Б/під», сараєм літ. «В», огорожею № 12, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (колишня адреса: АДРЕСА_2 .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: В.М. Алєксєєнко