Ухвала суду № 138787040, 06.08.2026, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/2577/24

Провадження у справі № 6/129/102/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" серпня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Капуша І.С., розглянувши без участі сторін у судовому засіданні в місті Гайсині заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 02 жовтня 2024 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 02 жовтня 2024 року у справі №129/2577/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено повністю. Із відповідачки стягнуто заборгованість за кредитним договором, а також судові витрати.

Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 08 листопада 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання зазначеного рішення суду було відмовлено у зв`язку з недоведеністю існування виняткових обставин, які істотно ускладнюють виконання судового рішення, та неподанням належних і допустимих доказів на підтвердження відповідних доводів.

21 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подала додаткові пояснення, в яких просить повторно розглянути питання щодо розстрочення виконання рішення суду, посилаючись на те, що вона не була повідомлена про відкриття виконавчого провадження, а також просить розстрочити виконання рішення строком на два роки у зв`язку з перебуванням на її утриманні неповнолітньої дитини. На підтвердження зазначених обставин заявницею подано витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо народження дитини та довідку про перебування дитини на її утриманні.

Дослідивши матеріали справи, подану заяву, додаткові пояснення та додані до них документи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за його виконанням здійснює суд.

Аналогічні положення містяться у статті 18 ЦПК України та частині другій статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, посадовими особами, фізичними та юридичними особами на всій території України.

Згідно з частиною першою статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Відповідно до частини третьої цієї статті підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють його виконання або роблять його неможливим, а відповідно до частини четвертої статті 435 ЦПК України при вирішенні такого питання суд враховує, зокрема, матеріальний стан фізичної особи, ступінь вини відповідача у виникненні спору, тяжке захворювання, стихійне лихо та інші надзвичайні події.

Разом із тим положення статті 435 ЦПК України не містять заборони на повторне звернення із заявою про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення. Тому повторне звернення заявниці підлягає самостійному розгляду з урахуванням наведених нею нових доводів та поданих доказів.

Суд бере до уваги подані заявницею документи, які підтверджують, що на її утриманні перебуває неповнолітня донька. Водночас сама по собі наявність на утриманні неповнолітньої дитини не є безумовною підставою для розстрочення виконання судового рішення, оскільки застосування положень статті 435 ЦПК України можливе лише за умови встановлення обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд насамперед враховує положення частини п`ятої статті 435 ЦПК України, відповідно до яких розстрочення чи відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Як установлено судом, рішення у справі №129/2577/24 ухвалено 02 жовтня 2024 року. Із повторною заявою про розстрочення виконання рішення та додатковими поясненнями заявниця звернулася лише 21 липня 2026 року. Таким чином, на момент її звернення встановлений законом максимальний строк, протягом якого суд був наділений повноваженнями вирішувати питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду, вже сплив.

Крім того, заявниця просить встановити розстрочення виконання рішення строком на два роки, що також суперечить імперативним вимогам частини п`ятої статті 435 ЦПК України.

За таких обставин суд позбавлений процесуальної можливості задовольнити подану заяву.

Окрім наведеного, суд зазначає, що заявницею не подано достатніх доказів, які б свідчили про існування виняткових обставин, передбачених статтею 435 ЦПК України. Матеріали справи не містять відомостей щодо її майнового стану, розміру доходів, наявності чи відсутності нерухомого або рухомого майна, банківських заощаджень, розміру щомісячних витрат чи інших доказів, які б у своїй сукупності підтверджували неможливість або істотне ускладнення виконання судового рішення. Сам по собі факт перебування на утриманні неповнолітньої дитини за відсутності інших належних та допустимих доказів не є достатньою підставою для застосування судом положень статті 435 ЦПК України.

Посилання заявниці на те, що вона не була повідомлена про відкриття виконавчого провадження, не є предметом розгляду в межах заяви про розстрочення виконання судового рішення та не впливає на вирішення питання, передбаченого статтею 435 ЦПК України.

За таких обставин суд доходить висновку, що правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 відсутні.

Керуючись статтями 18, 7681, 89, 258261, 353, 354, 435 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 02 жовтня 2024 року у справі №129/2577/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо її постановлено без участі особи, яка її оскаржує, протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: