Ухвала суду № 138785526, 06.08.2026, Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 397/878/26

н/п : 2/397/846/26

У Х В А Л А

06.08.2026 селище Олександрівка

Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Мирошниченка Д.В.,

за участю: секретаря судового засідання Волошаненко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом представника Мишевської Наталії Миколаївни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернулася до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором

Ухвалою судді від 02.06.2026 відкрито провадження та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Також, вказаною ухвалою за клопотанням представника позивача витребувано у АТ «Державний ощадний банк України» інформацію щодо належності відповідачу банківського рахунку та інформації про зарахування коштів.

06.08.2026 представником відповідача подано відзив на позовну заяву в якому вона зазначила що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивач не надав належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Зазначає, що факт звернення позивача із клопотанням про витребування доказів свідчить про те, що на момент подання позову позивач не володів належними доказами, які підтверджують підстави заявлених вимог. Отже вважає що, позов подано за відсутності належного доказового підтвердження однієї з основних обставин спору факту отримання відповідачем кредитних коштів. Позивач не довів факту надання кредитних коштів відповідачу, адже: - платіжне доручення це лише розпорядження банку, яке не підтверджує зарахування коштів. - відсутні виписки банку та також відсутні відомості про власника рахунку і саме тому Олександрівський районний суд Кіровоградської області Ухвалою від 02.06.2026 року суд витребував ці документи.

Крім цього, зазначає, що позивач не довів належного укладення електронного договору. Позивач посилається на Закон України «Про електронну комерцію», але не надає: журналів авторизації; технічних логів; інформації про IP-адресу; підтвердження доставки SMS; підтвердження використання одноразового ідентифікатора саме відповідачем; доказів того, що номер телефону та картковий рахунок належали відповідачу саме на момент укладення договору. Саме переказ норм Закону не є доказом конкретних обставин справи. Усі довідки, анкети, розрахунки та інформація про видачу кредиту складені самим позивачем. Такі документи не можуть автоматично підтверджувати виникнення цивільного зобов`язання без підтвердження незалежними доказами. Вважає, що, матеріали позову не містять належних та допустимих доказів, які б у своїй сукупності беззаперечно підтверджували виникнення між сторонами спірного грошового зобов`язання, факт отримання відповідачем кредитних коштів, належність відповідачу банківського рахунку, на який нібито здійснювалося перерахування, а також належне укладення електронного кредитного договору. З цих підстав просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі.

Крім цього, представником відповідача 06.08.2026 подано до суду клопотання про витребування доказів та про розгляд справи в загальному позовному провадженні.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, у позовній заяві просила розглянути справу без участі представника.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилася, надала заяву про проведення судового засідання призначеного на 06.08.2026 за її відсутності. Позовні вимоги не визнала та заперечила щодо їх задоволення.

Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача, вивчивши відзив на позовну заяву, приходить до наступного висновку.

Щодо клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження слід зазначити наступне.

Своє клопотання представник відповідача обґрунтовує тим, що відповідач вважає, що характер спірних правовідносин, обсяг обставин, які підлягають встановленню, та необхідність дослідження додаткових доказів виключають можливість повного, всебічного й об`єктивного розгляду цієї справи у порядку спрощеного позовного провадження. Суд витребував документи щодо відкриття та обслуговування банківського рахунку, а також відомості про рух коштів за ним. Фактично суд дійшов висновку, що без отримання зазначених доказів встановлення істотних для справи обставин є неможливим. Саме ці докази мають визначальне значення для з`ясування факту належності банківського рахунку відповідачу, факту отримання ним кредитних коштів, а також перевірки обґрунтованості доводів позивача. Після надходження витребуваних доказів виникне необхідність у їх безпосередньому дослідженні в судовому засіданні, наданні сторонами пояснень щодо їх належності, допустимості та достовірності, а також у вирішенні питання щодо можливості подання додаткових доказів і заявлення відповідних процесуальних клопотань. Отже вважає що, спір не є таким, що може бути вирішений виключно на підставі письмових матеріалів без проведення підготовчого провадження та судового розгляду з дотриманням принципів безпосередності дослідження доказів, змагальності сторін і рівності їх процесуальних прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

За приписами ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1)малозначних справ; 2) справ,що виникають з трудових відносин; 3)справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Водночас, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частина шоста ст. 19 ЦПК України унормовує, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів,зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги непов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частинами 1-3 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ,зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує :1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження клопотав позивач у позовній заяві.

Відкриваючи у справі спрощене позовне провадження суддя врахував обставини справи, предмет та підстави позову, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у ній, кількість сторін.

Постановляючи таку ухвалу суддя керувався ч. 6 ст. 19 ЦПК України та ч.1 ст. 274 ЦПК України, які визначають саме спрощений позовний порядок вирішення такої категорії позовів.

Обставини, які заявляє представник відповідача у своєму клопотанні, не можуть слугувати підставами для розгляду провадження за правилами загального провадження, а є предметом розгляду справи по суті, що може бути досліджено і при спрощеному позовному провадженні.

Стосовно клопотання представника відповідача про витребування оригіналів електронних доказів, суд зазначає наступне.

В обґрунтування клопотання представник відповідача посилається на те, що якщо електронний документ підписаний кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом, суд має можливість перевірити дійсність такого підпису, цілісність документа та відсутність змін після його підписання за допомогою спеціальних програмних засобів або офіційних сервісів перевірки електронних підписів. Якщо ж електронний кредитний договір не містить КЕП або УЕП, суд повинен перевірити інші обставини, що підтверджують його автентичність, а саме: чи надсилався договір відповідачу, у який спосіб (у вигляді файлу, вебсторінки або посилання), чи мав відповідач можливість ознайомитися з його остаточною редакцією до моменту підписання, а також чи була відсутня технічна можливість одностороннього внесення змін до документа після його акцепту. Тому просить витребувати у позивача оригінали електронних доказів, на які останній посилається як на підставу своїх позовних вимог, зокрема: електронний кредитний договір, документи, що підтверджують його підписання, журнали (логи) інформаційної системи, технічні відомості щодо накладення електронного підпису (одноразового ідентифікатора, КЕП чи УЕП), а також інші електронні дані, які дають можливість перевірити їх справжність.

Беручи до уваги предмет спору, обґрунтування заявлених позовних вимог та наявні у матеріалах справи докази, а також враховуючи, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, суд приходить до висновку, що задля отримання належних, допустимих та достовірних доказів, які у своїй сукупності дадуть змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмету доказування та, відповідно правильного вирішення справи по суті, існує необхідність у витребуванні доказів.

Крім цього, суд зазначає, що ухвалою судді від 02.06.2026 задоволено клопотання представника позивача та витребувано у АТ "Державний ощадний банк України" письмові докази, які становлять банківську таємницю. Однак витребувані докази на адресу суду не надійшли.

З огляду на вищевикладене, з метою дотримання процесуальних прав сторін, рівності сторін перед законом і судом, змагальності, дотримання принципів диспозитивності та пропорційності, закріплених положеннями статей 7, 13-15 ЦПК України та виконання завдань цивільного судочинства, суд вважає за необхідне повторно витребувати докази та відкласти розгляд справи відповідно до ч. 2 ст. 240 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 76, 81, 240, 260, 353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - відмовити.

Задовольнити клопотання представника відповідача про витребування доказів задовольнити.

Витребувати у позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика»:

-оригінали електронних доказів, на які останній посилається як на підставу своїх позовних вимог, зокрема: електронний кредитний договір, документи, що підтверджують його підписання, журнали (логи) інформаційної системи, технічні відомості щодо накладення електронного підпису (одноразового ідентифікатора, КЕП чи УЕП), а також інші електронні дані, які дають можливість перевірити їх справжність.

Повторно витребувати у АТ "Державний ощадний банк України" (код ЄДРПОУ: 00032129, Місцезнаходження: 01023, м. Київ, вул. Госпітальна,12 г), наступні письмові докази, які становлять банківську таємницю, а саме:

- письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № 5167-8030- 5299-1853 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) або на ім`я іншої особи (із зазначенням ПІБ та РНОКПП такої особи);

- письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період з 06.07.2025 року (дата видачі кредиту) по 21.12.2025 року (дата закінчення терміну кредитування).

Копію ухвали направити позивачу, відповідачу та його представнику, а також на адресу АТ "Державний ощадний банк України".

Витребувані докази направити до Олександрівського районного суду Кіровоградської області.

Встановити строк подачі доказів - протягом п`яти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити, що відповідно до вимог ст. 84 ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити, що на підставі ч. 2 ст. 148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.

Розгляд цивільної справи відкласти на 14 вересня 2026 року о 11 год. 00 хв.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. МИРОШНИЧЕНКО