Рішення № 138784595, 18.06.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/15217/25

провадження № 2/208/1304/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді - Гречаної В.Г.,

за участі секретаря судового засідання Агеєвої В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 208/15217/25 за позовом АТ «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду міста Кам`янського надійшла позовна заява АТ «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 14544,72 грн., судові витрати: 2422,40 грн сплаченого судового збору та 12 017, 49 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 04.05.2018 року ОСОБА_1 шляхом підписання Оферти запропонував АТ «Альфа-Банк» укласти Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», укладеного між ним та Банком.

Згідно п. 5 Оферти на укладення Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії всі відносини між Позичальником та Банком та всі істотні умови надання та користування кредитом, які не врегульовані Угодою, запропоновано врегулювати Договором. Діюча редакція якого розміщена за електронною адресою www.alfabank.ua.

Підписанням Оферти позичальник беззаперечно підтвердив, що він попередньо ознайомлений у письмовій формі:

- зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання Кредиту;

- з інформацією, надання якої передбачене нормами Закону України «Про споживче кредитування» та нормативними актами НБУ.

Банк прийняв пропозицію Відповідача та підписав акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Акцепт пропозиції на укладення Угоди отримано Відповідачем, про що свідчить його власноручний підпис.

Згідно п.п. 2.1.1.-2.1.2., п. 2.1 Анкети заяви про акцепт Публічної пропозиції ПАТ«Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк» : позичальник підтвердив акцепт Публічної пропозиції та укладення Договору між ним та Банком на умовах, викладених в Публічній пропозиції та додатках до Договору, що розміщені на веб-сторінці Банку www.alfabank.com.ua.

Згідно із ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля,перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне,готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст. 634 Цивільного кодексу України).

Акціонерне товариство "Альфа-Банк, діючи на підставі ст. 634, 641, 644Цивільного Кодексу України, звертається з Публічною пропозицією та бере на себе зобов`язання перед фізичними особами резидентами та нерезидентами (при розміщенні Депозитних вкладів), які приймуть (акцептують) умови Публічної пропозиції Банку (далі Клієнти), надавати банківські послуги в порядку та на умовах, передбачених Договором про банківське обслуговування фізичних осіб, включаючи всі Додатки до нього (далі Договір), за тарифами, які були встановлені Банком та оприлюднені на офіційному сайті Банку в мережі Інтернет за посиланням https://alfabank.ua (далі Інтернет-сторінка Банку).

Акцептування даної Публічної пропозиції здійснюється шляхом подання Анкети-Заяви про акцепт цієї Публічної пропозиції, яку можна отримати за місцезнаходженням підрозділів клієнтського обслуговування Банку (відділеннях Банку), перелік яких оприлюднений на Інтернет-сторінці Банку. Тарифи Банку, під якими розуміються будь-які встановлені Банком грошові винагороди за надання Банком послуг за цим Договором, вважаються невід`ємною частиною цього Договору.

Ця Публічна пропозиція Банку набирає чинності з дати її офіційного оприлюднення на Інтернет-сторінці Банку та діє до дати офіційного оприлюднення заяви про відкликання Публічної пропозиції на Інтернет-сторінці Банку.

Ця Публічна пропозиція із всіма Додатками до неї, Правила користування банківською Платіжною Карткою (далі Правила користування Карткою, Тарифи, Анкета-Заява про акцепт Публічної пропозиції, що надана Клієнтом Банку, Угоди про використання Продуктів Банку, а також будь-які інші договори та угоди, що укладаються на підставі цього Договору, разом складають єдиний документ-Договір про банківське обслуговування фізичних осіб.

Таким чином, 04.05.2018 року між Банком та Відповідачем з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії із наступними основними умовами:

тип кредиту кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії;

найменування продукту «Максимум»,

мета кредиту для особистих потреб;

ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000,00 грн;

процентна ставка 35,99 % річних;

тип процентної ставки фіксована;

тип картки MasterCard Debit World;

порядок повернення кредиту щомісячно, не менше ніж сума обов`язкового мінімального платежу 5 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн.

Власним підписом Позичальник підтвердив, що він ознайомлений зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; інформацією про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту,надану виходячи із обраних умов кредитування; а також, що він отримав всі пояснення, необхідні для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати, в тому числі в разі невиконання зобов`язань за договором.

Сторони також узгодили, що всі відносини між Позичальником та Банком, що неврегульовані Угодою, регулюються Договором про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», який визначає всі інші істотні умови надання та користування кредитом, права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов Договору, додатково до тих, що вказані в Угоді, і є невід`ємною частиною Угоди та діюча редакція якого розміщена на сайті Банку: www.alfabank.ua (архівна версія Договору, яка була чинною на дату укладення сторонами Угоди, розміщена за посиланням: https://sensebank.ua/tarifi-ta-umovi та є публічно доступною).

Відновлювана кредитна лінія це вид кредиту, який передбачає можливість клієнта отримувати кошти періодично в рамках встановленого ліміту, погашати всю суму заборгованості або тільки її частину та здійснювати повторне використання коштів протягом терміну дії кредитної лінії.

Банк взяті відповідно до Угоди на себе зобов`язання виконав у повному обсязі, надавши Відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Відповідач кредитну картку активував та активно користувався кредитними коштами,що підтверджується випискою по рахунку.

Зауважив, що сплата відповідачем в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитними договорами є нічим іншим як визнанням кредитного договору таким, що укладений з досягненням всіх істотних умов.

Зазначив, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Згідно з п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України,яке затверджено постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018року № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Тлумачення зазначених норм права дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018року у справі № 161/16891/15-ц, від 16.09.2020 року у справі № 200/5647/18, від28.10.2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 17.12.2020 року у справі № 278/2177/15-ц від 25.05.2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 15.01.2025 року у справі № 753/16762/15-ц.

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 145 445,72 грн, з яких:

91 357,09 грн прострочене тіло кредиту,

54 088,63 грн відсотки за користування кредитом.

Вказав, що згідно п. 3.4.10. Договору у разі перевищення Клієнтом встановленого Договором ліміту Відновлювальної кредитної лінії, на суму перевищення (Несанкціонованої кредитної заборгованості) нараховуються відсотки та сплачується неустойка у відповідності з Тарифами, які є невід`ємною частиною Договору. У подальшому для розрахунку чергової суми обов`язкового мінімального платежу, втому числі для повернення Несанкціонованої кредитної заборгованості, застосовуються правила визначені п.3.4.9. Розділу І цього Додатку № 4.

Банк вживав заходів досудового врегулювання спору направив Позичальнику вимогу про усунення порушень та погашення заборгованості. Відповіді на зазначену вимогу не надходило, порушення умов Угоди Позичальником не усунуті.

Згідно п. 4.2. Договору: Банк має право вимагати дострокового виконання всіх зобов`язань Позичальника за Договором, в тому числі Угодою у випадках, визначених п. 4.1. цього Додатку No 5 за умови письмового попередження Позичальника за 30днів до дати дострокового виконання зобов`язань Позичальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно із відповіддю №2071281 від 01.12.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 02.12.2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 208/15217/25 за правилами срощеного позовного провадження.

26.01.2026 року представник відповідача надала до суду відзив на позов в якому зазначила:

Щодо процедури укладання договору.

Відповідач вказує, що з позовної заяви, а також доказів, які додані до неї вбачається, що між позивачем та мною було укладено оферту на укладення угоди про надання кредиту, відповідно до якої у позивача виникло зобов`язання на надання позичальнику кредиту.

Аналізуючи таке формулювання позивача, вбачається, що оферта на укладення угоди про надання кредиту позивач замінює поняття «кредитний договір», що за своєю суттю, формою та змістом є категорично різними документами.

Відповідно до ч.2 ст.638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Тобто оферта, за своїм змістом є лише пропозицією однієї сторони про намір укласти договір з другою стороною, після якої другою стороною необхідно прийняти таку пропозицію (акцептувати). В результаті таких послідовних дій, договір можна вважати укладеним.

Натомість, позивачем вказано, що шляхом укладання оферти, під якою мається на увазі договір, було надано кредит відповідачу,що суперечить процедурі укладання такого договору, не відповідає нормам Цивільного кодексу України та не може породжувати обов`язки для однієї чи іншої сторони. З оферти, неможливо встановити згоду двох сторін, щодо істотних умов договору.

Також, як вбачається з оферти, що підставою на укладання угоди про надання кредиту є договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», що укладений між відповідачем та Банком.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).

Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення (частина перша статті 9 Закону України «Про споживче кредитування».

Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

В матеріалах позовної заяви міститься розрахунок заборгованості за кредитом, з якого вбачається, що відповідач сплачував грошові кошти банку проте, це не може бути свідченням конклюдентних дій та підтвердженням укладання угоди про надання кредиту.

Відповідно до ч.1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Однак вказана процедура укладання договору суперечить нормам, які викладені в Публічній пропозиції АТ «Альфа-Банку» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб (далі Публічна пропозиція), оскільки відповідно до п.2.3 Публічної пропозиції Договір вважається укладенням після отримання Банком від клієнта письмової Анкети заяви про акцепт Публічної пропозиції Банку.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня2019року (справа№342/180/17) зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права, бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту (в даному випадку оферти) і Умов та правил надання банківських послуг (вданому випадку «Публічної пропозиції»), оскільки Публічна пропозиція на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для її розуміння тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

У зв`язку з вищезазначеним, вважає, що АТ Сенс Банк при укладенні договору зі Відповідачем не дотримав вимог, передбачених діючим законодавством про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які він вважав узгодженими.

Щодо стягнення заборгованості.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 04.05.2018 року між Акціонерним товариством «Альфа банк»» та ОСОБА_1 було укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.

Позивач стверджує, що Позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за Кредитним договором, яка становить 145445,72 грн.

Згідно до Розрахунку заборгованості загальна сума боргу становить 145 445,72 грн., з яких91 357,09 грн - прострочене тіло кредиту, 54 088,63 грн - відсотки за користування кредитом.

Втім, із сумою заборгованості у розмірі 145 445,72 гривень, ОСОБА_1 не погоджується, вважає її необґрунтованою, не підтвердженою належними та допустимими доказами та такою, що не підлягає задоволенню.

Зазначає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором складений самим позивачем, і не містить жодного підтвердження реальності господарської операції. По ньому не можна вирахувати, коли заборгованість була переведена в прострочену, чи були сплати з боку позичальника, який був порядок нарахування відсотків, в якому розмірі вони були нараховані тощо.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості не є борговим документом та належним доказом, що доводить отримання кредиту. Таким документом відповідно до ч. 1 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 25 вересня 2018 року, може бути банківський документ з підписом відповідача, якого не надано.

Зауважив, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 75 від 04 липня 2018 року, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Розрахунок заборгованості не можна покласти в основу рішення у справі, оскільки з нього неможливо встановити формування заборгованості та її складові, суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків по кожному платіжному періоду. Тобто, даний розрахунок не є належним доказом суми заборгованості в розумінні положень ч.І ст. 77 ЦПК України

Послався на постанову Касаційного Цивільного Суду Верховного Суду від 01.02.2023 № 199/7014/20, в який зазначається, що встановивши, що на підтвердження наявності в особи заборгованості за кредитним договором було надано лише відомості щодо загального розміру несплаченого кредиту та відсотків, без зазначення детального розрахунку, який включав би суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків по кожному платіжному періоду, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача боргу за спірним кредитним договором.

Просив відмовити у задоволені позовних вимог АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнути з АТ «Сенс Банк» на користь відповідача витрати, понесені ним на правову допомогу, у розмірі 8 000 грн.

27.02.2026 року представник позивача подав додаткові пояснення у справі.

Представник позивача надав заяву, в якій просить розглядати справу за відсутності їх представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача - адвокат Зачепило З.Я в судове засідання не з`явилась, надала заяву, в якій просить розглядати справу за відсутності відповідача та його представника, позовні вимоги не підтримують в повному обсязі та в їх задоволенні просять відмовити.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 174, ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані сторонами докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

04.05.2018 року ОСОБА_1 шляхом підписання Оферти запропонував АТ «Альфа-Банк» укласти Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», укладеного між ним та Банком.

Згідно п. 5 Оферти на укладення Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії всі відносини між Позичальником та Банком та всі істотні умови надання та користування кредитом, які не врегульовані Угодою, запропоновано врегулювати Договором. Діюча редакція якого розміщена за електронною адресою www.alfabank.ua.

Банк прийняв пропозицію Відповідача та підписав акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Акцепт пропозиції на укладення Угоди отримано Відповідачем, про що свідчить його власноручний підпис.

Згідно п.п. 2.1.1.-2.1.2., п. 2.1 Анкети заяви про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк» : позичальник підтвердив акцепт Публічної пропозиції та укладення Договору між ним та Банком на умовах, викладених в Публічній пропозиції та додатках до Договору, що розміщені на веб-сторінці Банку www.alfabank.com.ua.

Таким чином, 04.05.2018 року між Банком та Відповідачем з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії із наступними основними умовами:

тип кредиту кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії;

найменування продукту «Максимум»,

мета кредиту для особистих потреб;

ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000,00 грн;

процентна ставка 35,99 % річних;

тип процентної ставки фіксована;

тип картки MasterCard Debit World;

порядок повернення кредиту щомісячно, не менше ніж сума обов`язкового мінімального платежу 5 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн.

На обгрунтування здійснення операцій по картковому рахунку відповідача позивачем надана Виписка з рахунка приватного клієнта ОСОБА_1 № 397693-2025/0707 за розрахунковий період: з 04.05.2018 р. по 26.06.2025 р. З цієї Виписки слідує, що 04.05.2018 р. банком здійснено зарахування на банківську картку позичальника першого траншу у сумі 15650,00 грн.

З цієї Виписки вбачається, що з відкриттям карткового рахунку позичальник активно користувався кредитними коштами

Станом на 26.06.2025 р. у відповідача існує загальна заборгованість у сумі 145 445,72 грн., у тому числі заборгованість за тілом кредиту - 91 357,09 грн., заборгованість за відсотками - 54 088,63 грн.

Як слідує із Розрахунку заборгованості, останнє поповнення карткового рахунку мало місце за період чергового платежу з 04.01.2022 р. по 03.02.2022 р. у сумі 3 700,00 грн.

Починаючи з березня 2022 року відповідач поповнення картки припинив.

На адресу відповідача Банком було направлено дві Вимоги про усунення порушень умов кредитного договору: від 10.07.2025 р. сума 146267,69 грн. та від 10.10.2025 р. на суму 147180,99 грн. Надавався 30-денний строк для оплати заборгованості. Однак, з боку відповідача ніякого реагування на ці Вимоги не було.

Вирішуючи позовні вимоги по суті суд виходив з наступного.

За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 264 ЦПК України).

Ретельно проаналізував позиції сторін, оцінивши надані ними докази на предмет їх відповідності вимогам закону, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Аналогічним чином регламентуються і кредитні правовідносини (ст., ст. 1054, 1056-1, ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 ЦКУ).

У постановах Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 153/1334/16-ц, від 22 липня 2020 року у справі № 189/2109/18 підкреслюється, що суд може визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, однак зобов`язаний встановити обставини, які підлягають доказуванню і зобов`язаний вжити всіх необхідних заходів з метою встановлення істини.

З наданого представником відповідача до суду Відзиву на позов вбачається, що сторона відповідача ставить під сумнів правомірність обгрунтування вимог позивача посиланням на Публічну пропозицію ПАТ «Альфа Банк» на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб,що розміщена на веб-сторінці Банку www.alfabank.com.ua і складовою частиною якої є власне Договір.

Неприйняття цього документу в якості належного доказу, представник обгрунтовує тим, що позивачем не надано доказів підписання його відповідачем. А тому, на його думку, сторонами належним чином не узгоджені основні умови кредитування: сума кредиту, розмір процентів за користування кредитними коштами, порядок їх нарахування тощо.

Суд частково погоджується з доводами представника відповідача і зазначає, що роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

До того ж, Публічна пропозиція, що розміщена на офіційному сайті позивача, неодноразово змінювалися самим АТ «СЕНС БАНК» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (04 травня 2018 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (24 листопада 2025 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Публічну пропозицію у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Щоб така Пропозиція стала обов`язково для позичальника, кредитодавець повинен надати суду докази, що клієнт не просто «ознайомився» з її текстом, а погодився з конкретною, незмінною редакцією на момент підписання. Належними доказами можуть бути:

- підпис позичальника безпосередньо на тексті самої Публічної пропозиції або в заяві, де чітко зазначено, що клієнт отримав її примірник і згоден з нею. Такої умови АНКЕТА-ЗАЯВА не містить;

- електронний підпис.

Надана роздруківка Публічної пропозиції містить тільки підпис голови правління Банку.

Разом з тим, суд розглядає питання узгодження основних умов кредитного договору не тільки з оглядом на Публічну пропозицію, але у сукупності з іншими наданими позивачем доказами.

Таким доказами у справі є АНКЕТА-ЗАЯВА на акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Альфа-Банк» (Договір)

ЧАСТИНА 1 цього документу містить Анкетні дані та відкриття рахунків.

ЧАСТИНА 2. Акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Альфа-Банк».

У цьому розділі зокрема, зазначається:

2.1.1. Підписанням цього Акцепту позичальник підтверджує акцепт Публічної пропозиції та укладення Договору між мною та АТ «Альфа-Банк» на умовах, викладених у публічній пропозиції та Додатках до Договору, що розміщені на вейб-сайті Банку.

2.1.2. в день підписання Акцепту отримав примірник Договору та всіх додатків до нього

ОФЕРТА від ОСОБА_1 на укладання Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.

В Оферті вказана сума ліміту (200000,0 грн.), мета кредиту (споживчий кредит), тип картки, обов`язковий мінімальний платіж: 5 % від суми Загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менш 50 грн.

Паспорт споживчого кредиту містить таки умови кредитування:

- максимальна сума кредиту -200000,0 грн.

- процентна ставка річних 35,99 %

- сума щомісячного платежу 865 грн.

Отже, із перелічених документів слідує, що сторонами безспірно узгоджені основні умови кредитного договору.

Таким чином, факт отримання кредитних коштів позичальником та їх використання на власні потреби виключає будь-які посилання на неукладеність договору. Верховний Суд у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 зробив висновок, що не можна вважати неукладеним договір після його повного або часткового виконання сторонами.

Щододоказів про наявність заборгованості за кредитним договором.

Представник відповідача, заявляючи про відсутність належних та допустимих доказів стосовно наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором, наголошує, що таким документом, відповідно до ч. 1 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 25 вересня 2018 року, може бути банківський документ з підписом відповідача, якого не надано. Або надана банком, у відповідності з пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 75 від 04 липня 2018 року, виписка з клієнтського рахунку, яка є підтвердженням виконаних за операційний день операцій.

Наданий ж Розрахунок не є належним доказом суми заборгованості в розумінні положень ч.І ст. 77 ЦПК України.

Зваживши ці доводи, суд зазначає, що посилання на видачу клієнту документу про виконану банківську операцію у конкретному випадку може відноситися лише до випадків видачі такому клієнту готівки. У ситуації, що розглядається, кредит було оформлено у вигляді відновлювальної кредитної лінії, коли кошти надходять на рахунок клієнта багаторазовими траншами.

Пунктом 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами).

Що ж стосується твердження про ненадання позивачем виписки з клієнтського рахунку, то таке твердження слід розглядати як неповне ознайомлення представника з матеріалами справи, оскільки при зверненні до суду з цією позовною заявою АТ "СЕНС БАНК" було надано Виписку з рахунка приватного клієнта ОСОБА_1 № 397693-2025/0707 за розрахунковий період: з 04.05.2018 по 26.06.2025.

З цього документу вбачається, що перший транш позичальнику було надано 04.05.18 о 11:55 у сумі 15650,00 грн.

Виписка містить усі операції, що були проведені по рахунку ОСОБА_1 за вказаний період.

Згідно з частинами першою-третьою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (у редакції станом на день звернення позивача до суду) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Вказані норми є підставою для висновку про те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, містять записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц.

Відповідач та його представник не погоджуються з наданим позивачем Розрахунком, але вони мали можливість зробити власний контррозрахунок, проте цього не зробили. Тобто, використали концепцію «негатив ного доказу», поклавши на позивача обов`язок довести протилежне.

Згідно висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 11.07.2018 року у справі № 753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку.

Стосовно наданого позивачем Розрахунку заборгованості суд вважає цей документ належним доказом, оскільки він відображає усі дії кредитодавця та позичальника щодо транзакцій по картковому рахунку відповідача. І ці відомості узгоджуються з даними, наведеними у Виписки по рахунку.

Суд зазначає, що положення статей 12 та 81 ЦПК щодо надання доказів відноситься й до відповідача, який не скористався своїм процесуальним правом довести свою позицію. Верховний Суд неодноразово зазначав, що сторони повинні активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення (див.: постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2023 року у справі № 9901/471/21, від 25 вересня 2024 рок у справі № 490/9587/18).

Сказане також відносить до повної відсутності будь-якого реагування відповідача на Вимоги АТ «СЕНС БАНК» від 10.07.2025 р. та від 10.10.2025 р.

Таким чином, позовні вимоги АТ «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 грунтуються на укладеному договорі, основні умови якого сторонами узгоджені у встановленому законом порядку.

Позивачем також доведено належними та допустимими доказами розмір та обгрунтованість позовних вимог.

З боку відповідача не надано жодного доказу, який б спростовував законність та обгрунтованість заявлених до нього вимог.

Отже, врахувавши вищевикладені обставини справи, наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог АТ «Сенс Банк»», а саме в частині стягнення заборгованості в розмірі 145 445,72 грн., у тому числі заборгованість за тілом кредиту - 91 357,09 грн., заборгованість за відсотками - 54 088,63 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 12 017,49 грн.

Для надання професійної правничої допомоги АТ «Сенс Банк» звернулось до Адвокатського об`єднання «СмартЛекс», про що укладено Договір про надання послуг № 1006 від 28.01.2025 року.

Згідно з п. 3.1. Договору про надання послуг № 1006 від 28.01.2025 року за надання послуг замовник сплачує на користь виконавця винагороду (гонорар) у нижченаведеному розмірі: - за підготовку і подання позовної заяви до суду 375,00 грн; - за отримання рішення суду 225,00 грн; - комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника 7,85 %. Таким чином, витрати позивача на професійну правничу допомогу, які пов`язані із розглядом справи за цією позовною заявою, становлять 12 017, 49 грн (із розрахунку: 375,00 грн + 225,00 грн + 145 445,72 грн х 7,85 %).

Згідно статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При вирішенні питання розподілу судових витрат враховуються: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що спір, який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості письмових доказів на дослідження та збирання яких адвокат витратив би значний час.

За таких обставин, беручи до уваги предмет позову, задоволення позовних вимог, та суму заборгованості, присуджену до стягнення, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн., а також 3000,00 грн витрати на правову допомогу.

Керуючись статтями 3, 12, 81, 141, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100; ЄДРПОУ 23494714) заборгованість за кредитним договором від 04.05.2018 р. у сумі 145445,72 (сто сорок п`ять тисяч чотириста сорок п`ять) гривень 72 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100; ЄДРПОУ 23494714) судові витрати: - 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. сплаченого судового збору та 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

Позивач Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», адреса 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100; ЄДРПОУ 23494714;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Суддя В.Г. Гречана