Ухвала суду № 138783595, 05.08.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

05 серпня 2026 року м. Миколаїв Справа № 915/1131/26

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали справи № 915/1131/26 за позовом Державної установи «Вознесенська виправна колонія (№72)» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» про визнання недійсними додаткових угод та стягнення надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 89555,08 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна установа Вознесенська виправна колонія (№72) звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія про:

- визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 22.08.2022, укладеної між Державною установою Вознесенська виправна колонія (№ 72) та Товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія до договору № 50/479 від 28.12.2021.

- визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 30.08.2022, укладеної між Державною установою Вознесенська виправна колонія (№ 72) та Товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія до договору № 50/479 від 28.12.2021;

- визнання недійсною додаткової угоди № 4 від 27.09.2022, укладеної між Державною установою Вознесенська виправна колонія (№ 72) та Товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія до договору № 50/479 від 28.12.2021;

- визнання недійсною додаткової угоди № 5 від 18.10.2022, укладеної між Державною установою Вознесенська виправна колонія (№ 72) та Товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія до договору № 50/479 від 28.12.2021;

- визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 30.03.2023, укладеної між Державною установою Вознесенська виправна колонія (№ 72) та Товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія до договору № 50/479 від 30.01.2023;

- визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 06.04.2023, укладеної між Державною установою Вознесенська виправна колонія (№ 72) та Товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія до договору № 50/479 від 30.01.2023;

- визнання недійсною додаткової угоди № 4 від 05.06.2023, укладеної між Державною установою Вознесенська виправна колонія (№ 72) та Товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія до договору № 50/479 від 30.01.2023;

- визнання недійсною додаткової угоди від 19.07.2023, укладеної між Державною установою Вознесенська виправна колонія (№ 72) та Товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія до договору № 50/479 від 30.01.2023;

- визнання недійсною додаткової угоди від 24.08.2023, укладеної між Державною установою Вознесенська виправна колонія (№ 72) та Товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія до договору № 50/479 від 30.01.2023;

- визнання недійсною додаткової угоди № 5 від 27.10.2023, укладеної між Державною установою Вознесенська виправна колонія (№ 72) та Товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія до договору № 50/479 від 30.01.2023;

- стягнення надмірно сплачених грошових коштів за договором № 50/479 від 28.12.2021 року та договором № 50/479 від 30.01.2023 року в розмірі 89555,80 грн.

В обґрунтування позову заявник посилається на порушення відповідачем вимог Закону України Про публічні закупівлі при укладанні додаткових угод № 2 від 26.08.2022, № 3 від 30.08.2022, № 4 від 27.09.2022 та № 5 від 18.10.2022 до договору № 50/479 від 28.12.2021 та додаткових угод № 2 від 30.03.2023, № 3 від 30.04.2023, № 4 від 05.06.2023, від 19.07.2023, від 24.08.2023 та № 5 від 27.10.2023 до договору № 50/479 від 30.01.2023 р., оскільки відповідачем було перевищено максимальний ліміт збільшення ціни згідно п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, і внаслідок безпідставного підвищення ціни товару позивачем зайво було сплачено 89555,80 грн. Відтак, вказані додаткові угоди, на думку позивача, підлягають визнанню недійсними на підставі ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України, а безпідставно сплачені позивачем кошти в сумі 89555,80 грн. поверненню останньому з боку відповідача.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.08.2026 р. вказану позовну заяву Державної установи Вознесенська виправна колонія (№72)залишено без руху, оскільки заявником в порушення приписів ч. 3, 7 ст. 162, ч. 1, 2, 7 ст. 164 ГПК України додано до позовної заяви нечитаємі документи, зокрема: оспорювані додаткові угоди № 3 від 30.08.2022 до договору № 50/479 від 28.12.2021, та № 2 від 30.03.2023, № 3 від 06.04.2023, № 4 від 05.06.2023, № 5 від 27.10.2023 до договору № 50/479 від 30.01.2023, від 09.02.2022 до договору №50/479 від 28.12.2021 р.; копії акту №2 від 10.02.202, акту №50/479/2/1 від 28.02.2022 (ст. 5, 8 файлу платіжки 2022 року.pdf відповідно); рахунку №50/479/2/1 від 01.03.2022 р.; актів №16 від 25.10.20_, №15 від 13.10.20_, №19 від 30.11.20_ (ст. 38, 40, 42 файлу платіжні доручення 2023 рік.pdf відповідно); не зазначено правових підстав для об`єднання вказаних позовних вимог за двома окремими договорами в одному провадженні; не надано належних доказів сплати судового збору за поданий позов у встановленому законом розмірі. При цьому вказаною ухвалою суду позивачу встановлено 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Так, судом з`ясовано, що в тексті вказаної ухвали господарського суду від 03.08.2026 судом допущено арифметичну помилку при здійсненні розрахунку судового збору, що підлягає сплаті за подання вказаної позовної заяви, а саме судом розраховано таку суму судового збору, виходячи із ставки судового збору, що підлягав сплаті при поданні даного позову за дванадцять позовних вимог із застосуванням коефіцієнту 0,8 у відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір за двома договорами, з врахуванням сплаченої позивачем частини судового збору у розмірі 2662,40 грн., внаслідок чого за підсумками такого розрахунку сума судового збору, що підлягає сплаті за подання вказаної позовної заяви, дорівнює 31948,80 грн. ((16640,00 грн. + 23296,00 грн.) х 0,8).

В свою чергу при зазначенні в ухвалі господарського суду від 03.08.2026 р. суми судового збору, яку потрібно сплатити позивачу для усунення недоліків позовної заяви, помилково вказано «загальний розмір судового збору за дванадцятьма вимогами за двома договорами складає 29810,40 грн.» замість вірного 31948,80 грн., та відповідно в останньому абзаці мотивувальної частини помилково вказано про усунення недоліків позову «шляхом надання доказів доплати судового збору в сумі 27148,00 грн.» замість вірної суми судового збору 29286,40 грн.», що обумовлено арифметичною помилкою під час розрахунку судового збору у відповідності до заявлених позивачем вимог.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 243 Господарського процесуального кодексу України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

Тобто правила даної норми передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного, арифметичного (неюридичного) характеру.

Арифметична помилка - це наслідок неправильності арифметичних розрахунків, арифметичних дій.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає за необхідне внести виправлення до вищезазначеної ухвали суду від 03.08.2026 р. зазначенні суми судового збору, що підлягає сплаті за подання вказаної позовної заяви.

Керуючись ст.cт. 243, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Виправити допущену в мотивувальній частині ухвали Господарського суду Миколаївської області від 03.08.2026 р. по справі № 915/1131/26 описку при зазначенні суми судового збору, що підлягає сплаті, вказавши «загальний розмір судового збору за дванадцятьма вимогами за двома договорами складає 31948,80 грн.».

2. Виправити допущену в останньому абзаці мотивувальної частини ухвали Господарського суду Миколаївської області від 03.08.2026 р. по справі № 915/1131/26 описку при зазначенні суми судового збору, що підлягає доплаті, вказавши «шляхом надання доказів доплати судового збору в сумі 29286,40 грн.».

Ухвала набирає законної сили 05.08.2026 року та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М. Ільєва