Ухвала суду № 138783486, 06.08.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

06 серпня 2026 рокуСправа № 912/3216/25

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Кабакової В.Г., за участю секретаря судового засідання Лупенко А.І. розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Фізичної особи - підприємця Нудьги В`ячеслава Вікторовича від 20.07.2026 про розстрочення виконання судового рішення у справі № 912/3216/25

за заявою Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк", вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070

до боржника Фізичної особи - підприємця Нудьги В`ячеслава Вікторовича, АДРЕСА_1

про видачу судового наказу

Представники участі не брали

ВСТАНОВИВ:

24.12.2025 господарський суд видав судовий наказ про стягнення з Фізичної особи - підприємця Нудьги В`ячеслава Вікторовича на користь Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" заборгованості станом на 18.12.2025 включно в розмірі 198 332,25 грн, з яких 176 864,53 грн за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 52 019,00 грн та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 124 845,53 грн, та 21 467,72 грн простроченої заборгованості за комісією, а також 302,80 грн судових витрат у справі.

Судовий наказ набрав законної сили 04.02.2026.

20.07.2026 до господарського суду від боржника надійшла заява про розстрочення виконання судового наказу строком на 12 місяців рівними платежами та за умови належного та своєчасного виконання боржником установленого судом графіка платежів - зняти арешт з коштів боржника, накладений постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Т.В. від 13.07.2026 (ВП №81441359), на строк дії розстрочки.

Ухвалою від 27.07.2026 суд призначив до розгляду заяву від 20.07.2026 про розстрочення виконання судового рішення у судовому засіданні на 06.08.2026 о 14:30 год.

06.08.2026 учасники участь повноважних представників не забезпечили.

Розглядаючи подану заяву, господарський суд враховує таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За змістом статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 160 ГПК України, суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 3 статті 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Ураховуючи викладене, норма статті 331 ГПК України визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК України, вказана норма не вимагає, а господарський суд законодавчо обмежений конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення, який не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.

Отже, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. При цьому положення ГПК України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінювати докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до вказаної норми господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. З урахуванням наведеного суд самостійно вирішує питання стосовно достовірності доказів, достатності їх для винесення рішення, істинності відомостей, які містяться в доказах. Близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.03.2018 у справі № 910/8153/17.

Оскільки виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави, згідно з пунктом 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012 невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом, як це визначено у пункті 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012.

Право людини на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997 р., п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II ). За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення ЄСПЛ у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V ).

ЄСПЛ у рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 зазначив, що, ураховуючи що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи зумовлена затримка у виконанні рішення особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексація присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Ураховуючи викладене, недостатнім є лише факт відсутності у боржника коштів, суди обов`язково повинні враховувати інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2025 у справі № 904/1060/24.

Також суд зазначає, що за частиною першою статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У заяві про розстрочення виконання рішення суду боржник посилається на те, що одноразове погашення всієї суми боргу є неможливим з огляду на фактичний фінансовий стан.

Водночас, боржник не подав до суду жодного документа на підтвердження його фінансового становища, який би свідчив про недостатність у боржника коштів для виконання судового рішення.

Боржник послався, що здійснює підприємницьку діяльність у сфері продажу, монтажу та сервісного обслуговування кондиціонерів, яка має сезонний характер та дохід є нерегулярним. Банківська виписка підтверджує постійний рух оборотних коштів та відсутність накопичених грошових коштів, необхідних для одноразового виконання рішення суду. Арешт рахунків фактично позбавляє можливості здійснювати господарську діяльність.

На підтвердження зазначеного боржник додав до заяви лише банківську виписку з рахунку за період лише з 19.04.2026 по 19.07.2026.

Разом з цим, заявляючи вимоги про розстрочення виконання судового рішення на 12 місяців, боржник, станом на день розгляду заяви, не здійснював часткового погашення боргу.

Судовий наказ був виданий 24.12.2025, отриманий боржником 14.01.2026, і жодного платежу здійснено не було. Тобто з моменту отримання наказу і до моменту звернення до суду із заявою про розстрочення виконання наказу, боржник мав фактичної відстрочки пів року для часткового погашення боргу.

Суд вказує, що з доводів і доданих до заяви боржника документів не вбачається загрози банкрутства боржника, відсутності у нього грошових коштів для виконання рішення суду або наявності інших непереборних обставин, які унеможливлюють його виконання.

Натомість з мотивування заяви убачається, що боржник пов`язує складнощі з виконанням судового рішення з фінансовим станом та сезонністю діяльності. Зазначене не може вважатися об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які в розумінні статті 331 ГПК України та вказаних вище висновків Верховного Суду можуть бути підставою для розстрочення виконання судового рішення.

Водночас суд зазначає, що баланс інтересів сторін має значення для вирішення питання про розстрочення у разі наявності як таких підстав для розстрочення виконання судового рішення, передбачених статтею 331 ГПК України, тобто в разі підтвердженого доказами існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Саме тому першочерговим є встановлення в кожному конкретному випадку, чи зумовлена затримка у виконанні рішення особливими і непереборними обставинами.

Матеріали справи свідчать, що боржник не повідомив суду і не довів існування конкретних об`єктивних, непереборних, виняткових обставин, які можуть бути підставою для розстрочення виконання судового рішення в порядку статті 331 ГПК України, що є самостійною і достатньою підставою для відмови в задоволенні заяви.

Ураховуючи відсутність передбачених ГПК України підстав для розстрочення судового рішення, заява від 20.07.2026 про розстрочення виконання судового рішення у справі № 912/3216/25 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 74, 86, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Нудьги В`ячеслава Вікторовича від 20.07.2026 про розстрочення виконання судового рішення у справі № 912/3216/25.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Копії ухвали направити сторонам (до електронних кабінетів).

Повну ухвалу складено 06.08.2026.

Суддя В.Г. Кабакова