Рішення № 138783310, 30.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.06.2026Справа № 910/11105/25

Господарський суд міста Києва у складі:

Судді - Бондаренко-Легких Г. П.

за участю секретаря (помічника судді) - Конона В. В.

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи №910/11105/25

За позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1)

До Акціонерного товариства «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28)

про стягнення 410 763 473, 70 грн

За участі представників сторін:

Представник позивача: Кухтик В. М. - адвокат, довіреність №1-4580 від 27.11.2025;

Представник відповідача: Малярчук Ю. Б. - адвокат, довіреність №2-684д від 15.12.2025; Собко О. В. - адвокат, довіреність №2-682д від 15.12.2025;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» про стягнення 410 763 473, 70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не сплатив позивачу грошові кошти за надані в квітні 2017 послуги в межах договору транспортування природного газу №1512000980 від 30.08.2016 з розподілу потужності у розмірі 410 763 473, 70 грн.

16.09.2025 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, залишив її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 16.09.2025 для усунення недоліків позовної заяви.

18.09.2025 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач усунув недоліки, встановлені ухвалою суду від 16.09.2025.

09.10.2025 суд відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначив на 18.11.2025.

27.10.2025 до суду від відповідача надійшов відзив.

05.11.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

У судовому засіданні 18.11.2025 суд на місці ухвалив оголосити перерву у підготовчому судовому засіданні на 13.01.2026.

20.11.2025 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

15.12.2025 до суду від позивача надійшли письмові пояснення.

13.01.2026 до суду від відповідача надійшли заперечення на письмові пояснення.

У судовому засіданні 13.01.2026 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 24.02.2026.

Судове засідання, призначене на 24.02.2026 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

04.03.2026 суд ухвалою викликом-повідомленням повідомив учасників справи про визначення нової дати судового засідання по суті на 07.04.2026.

У судовому засіданні 07.04.2026 суд на місці ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні по суті справи на 19.05.2026.

У судовому засіданні 19.05.2026 суд на місці ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні по суті справи на 30.06.2026.

19.06.2026 до суду від позивача надійшла письмова промова у судових дебатах.

26.06.2026 до суду від відповідача надійшла письмова промова у судових дебатах.

У судове засідання 30.06.2026 прибули представники сторін. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши виступи у судових дебатах присутніх учасників справи, які підтримали власні правові позиції, що викладені у заявах по суті справи, Суд -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини, що встановлені судом.

Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (далі - позивач або Оператор) та Акціонерне товариство «Укргазвидобування» (далі - відповідач або Замовник), керуючись Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2493 (далі - Кодекс ГТС), уклали Договір транспортування природного газу №1512000980 від 30.08.2016 (надалі - Договір).

Вказаний Договір укладений у формі Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2497. Відносини між сторонами регулюються цим Кодексом, Законом України «Про ринок природного газу», нормативно-правовими актами Регулятора, чинним законодавством та укладеним Договором.

Відповідно до п. 2.3 Договору послугою, яка може бути надана відповідачу за цим Договором, є, зокрема, послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності).

Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати Послуги на умовах, зазначених у Договорі (п. 2.6 Договору).

Згідно з п. 2.7 Договору Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів.

Відповідно до п. 6.1 Договору Оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з додатком 1 до цього Договору (розподіл потужності).

Приписами п. 7.1 Договору зазначено, що вартість послуг розподілу потужності розраховується за тарифами, які встановлюються Регулятором (тобто Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, далі - НКРЕКП).

Тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов`язковими для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується Сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього Договору (п. 7.3 Договору).

Відповідно до п. 8.1 Договору величина договірної потужності Замовника визначається згідно з величиною потужностей, визначених у додатку 1 до цього Договору. Величина договірної потужності Замовника визначається відповідно до розподілу потужності, який здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу, та оформлюється додатком 1 до цього Договору.

Згідно з п. 8.3 Договору оплата вартості договірної потужності Замовником здійснюється на підставі рахунка-фактури шляхом перерахування грошових коштів в сумі вартості замовленої потужності на період газового місяця на рахунок оператора на умовах 100 відсоткової попередньої оплати за п`ять робочих днів до початку газового місяця, у якому буде забезпечуватись доступ до потужностей.

Відповідно умов п. 8.4. Договору у випадку перевищення Замовником розміру договірних потужностей у точках входу виходу до/з газотранспортної системи за період газового місяця Замовник сплачує додаткову плату.

Підставою для проведення розрахунку додаткової плати є дані, визначені Оператором у звіті про використання договірної потужності, який надається Замовнику до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу і містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем.

Оформлення послуг, які надаються за Договором, за винятком послуг балансування, здійснюється шляхом підписання Сторонами актів наданих послуг відповідно до умов п. 11.1 Договору.

Відповідно до п. 11.3 Договору Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути Оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою Замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними Оператора.

Згідно з п. 17.1 Договору - договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2016, умови Договору застосовуються до відносин Сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.01.2016 року. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Як вказує позивач, відповідачу як газовидобувному підприємству, у квітні 2017 року забезпечено доступ до потужності газотранспортної системи та позивачем розподілено потужність точки входу до газотранспортної системи шляхом прийняття від відповідача поданого ним на точку входу природного газу у загальному обсязі 1 153 311, 640 тис. куб. м., про що сторонами складено відповідні акти приймання-передачі природного газу за квітень 2017.

Постановою НКРЕКП № 348 від 28.03.2017 «Про встановлення тарифів на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу і точок виходу для ПАТ "Укртрансгаз"» для точок входу встановлено тариф - 296,80 грн за 1 000,00 куб. м. на добу без ПДВ.

Таким чином, розмір вартості послуг розподілу потужності складає 410 763 473, 70 грн (1 153 311, 640 тис. куб.м.*296, 80 грн+20 % ПДВ).

Проте, за твердженнями позивача, відповідач оплату наданих послуг не здійснив, чим порушив права позивача за захистом яких останній звернувся до суду.

2. Предмет та підстави позову.

Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача про стягнення 410 763 473, 70 грн основного боргу.

Фактичними підставами позову є невиконання відповідачем власних зобов`язань в частині сплати вартості послуг розподілу потужності точки входу до газотранспортної системи наданих у квітні 2017 року.

Юридичними підставами позову є п. 2.3. Договору, пункт 4 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГТС, пункт 1, 2 глави 2 розділу VIII Кодексу ГТС, стаття 530, стаття 538 ЦК України.

3. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

- факт надання відповідачеві послуг розподілу потужності точки входу до газотранспортної системи у квітні 2017 року в обсязі 1 153 311, 640 тис. куб. м. підтверджується інформацією із Звіту про власний видобуток, транспортування та передачу природного газу ПАТ «Укргазвидобування» №2-04-17 від 10.05.2017 за квітень 2017, актами приймання-передачі природного газу за квітень 2017, що підписані обома сторонами Договору;

- також важливим фактом є те, що відповідач є газовидобувним підприємством. Отже, здійснення господарської діяльності з видобутку природного газу знаходиться у прямій залежності від доступу до газотранспортної системи позивача, до якої на точці входу подається видобутий природний газ для подальшого транспортування, відповідно для цього використовується потужність її точки входу;

- виходячи з того, що позивач прийняв на точці входу від відповідача обсяг видобутого природного газу без попередньої оплати, то в силу положень частин 2, 4 статті 538 ЦК України зобов`язання здійснити оплату таких послуг у відповідача виник одночасно з наданням йому таких послуг (за фактом виконання зустрічного зобов`язання). Тариф на послуги розподілу потужності для точок входу набув чинності лише 01.04.2017 відповідно до постанови НКРЕКП від 28.03.2017 №348. Відтак, в силу частин 1, 5 статті 253 ЦК України відповідач повинен був здійснити оплату 03.04.2017 (перший робочий день);

4. Заперечення відповідача щодо суті позовних вимог.

- Додаток 1 до Договору не укладався, відповідно обсяг послуг договірної потужності/розподілу потужності не замовлявся;

- Оператор не надав разом з позовом жодних доказів на підтвердження того, що ним була надана договірна потужність на визначених точках входу в ГТС. Зокрема, позивач не надав жодних актів надання послуг, оформлення яких передбачено пунктом 11.1. Договору або ж заявок Замовника на розподіл потужності;

- ні на дату укладання Договору, ні на дату його пролонгації на 2017 рік, не існувало тарифу на послуги розподілу потужності, що виключало можливість сторонами досягти згоди стосовно ціни Договору, оскільки, така ціна не була погоджена між сторонами;

- зважаючи на те, що Додаток 1 до Договору не підписаний, обсяг послуг розподілу потужності не визначений, а ціна між сторонами не погоджена, відтак Договір в частині надання послуг розподілу потужності не укладений;

- у період з 27.04.2017 до 09ю.06.2020 дія постанови НКРЕКП від 28.03.2017 №348 була зупинена. У подальшому, постанова НКРЕКП від 28.03.2017 №348 визнана такою, що втратила чинність, згідно з постановою НКРЕКП від 21.12.2018 №2001. Тобто постанова НКРЕКП від 28.03.2017 №348 фактично не діяла, а норми реалізовані не були;

- отже, твердження позивача, що у відповідача виникло грошове зобов`язання із сплати спірних послуг є необґрунтованим, оскільки обсяг спірних послуг сторонами не визначався, ціна на ці послуги також не була визначеною, відповідач спірних послуг не замовляв, а позивач їх не надавав, рахунків-фактур для оплати таких послуг не надсилав.

5. Оцінка доказів судом та висновки суду.

Спір у справі виник у зв`язку з наявністю чи відсутністю обов`язку відповідача здійснити оплату послуг розподілу потужності точки входу до газотранспортної системи у квітні 2017.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключове питання:

- чи доведено факт надання позивачем відповідачеві послуг розподілу потужності точки входу у квітні 2017 року, а відтак чи підлягають позовні вимоги задоволенню.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Спір у справі стосується періоду квітня 2017, а відтак суд використовує тут та надалі редакції Кодексу ГТС та Закону України "Про ринок природного газу" в редакціях, що були чинні на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу I Кодексу ГТС розподіл потужності - частина договору транспортування, яка визначає порядок та умови надання і реалізації права на користування договірною потужністю, яке надається замовнику транспортування у визначеній точці входу або точці виходу.

Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.

Згідно з ч. 3 ст. 32 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи зобов`язаний забезпечити надання послуг, що відповідають потребам ринку природного газу, зокрема послуги транспортування природного газу з або без гарантії реалізації права користування потужністю, послуги транспортування природного газу на різні періоди тривалості тощо.

Суд враховує, що АТ «Укргазвидобування» є газовидобувною компанією.

Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС потужність фізичної точки входу до газотранспортної системи, до якої підключена система газовидобувного підприємства, надається виключно газовидобувному підприємству.

Пунктом 2.4. Договору передбачено, що обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності).

Пункт 8.1. Договору передбачає, що величина договірної потужності Замовника визначається згідно з величиною потужностей, визначених у додатку 1 до цього Договору.

Як підтверджено сторонами та вбачається з матеріалів справи, між сторонами не було укладено Додаток 1 до Договору, оскільки, Замовник (відповідач) не здійснив замовлення договірної потужності.

Втім, з огляду на особливий суб`єктний статус відповідача, як учасника ринку природного газу, суд погоджується з позивачем, що попри відсутність гарантованої потужності позивач не міг відмовити відповідачу у прийнятті поданого природного газу на точку входу в обсязі прийнятого природного газу.

Зокрема, у випадку не укладання Додатку 1 позивач все одно зобов`язаний забезпечити надання послуг розподілу потужності, оскільки Замовник не втрачає право доступу до потужності газотранспортної системи та йому може бути розподілена потужність за наявності технічної можливості.

Тариф на потужність точки входу до газотранспортної системи є єдиним та не залежить від того, чи розподілена потужність є гарантованою або переривчастою, чи обсяг розподіленої потужності є обсягом замовленої потужності чи обсягом перевищення замовленої потужності.

Отже, наявність/відсутність Додатку 1 впливає виключно на умови користування потужністю. Відсутність Додатку 1, у разі його не укладання, в жодному разі не свідчить про безоплатність користування потужністю за наявності діючих тарифів, а тим паче не свідчить про не отримання послуги розподілу потужності взагалі за умови наявності доказів приймання/передачі природного газу у спірний період.

Суд приходить до висновку, що факт не укладання Додатку 1 не позбавляє відповідача можливості фактичного доступу до газотранспортної системи позивача. Факт подання обсягів природного газу є свідченням того, що відповідач має доступ до газотранспортної системи позивача, відповідно відповідачем використовується потужність точок входу до газотранспортної системи, тоді як розподіл потужності точки входу є оплатною послугою.

Умовами п. 11.1. Договору дійсно передбачено, що послуги, які надаються за цим Договором (тобто в тому числі послуги розподілу потужності) оформлюються Оператором і Замовником актами наданих послуг.

Втім, на переконання суду, відсутність належним чином оформленого та підписаного між сторонами акту надання послуг, за умови підтвердження реальності господарської операції з передачі природного газу через точки входу до ГТС наявними в матеріалах справи доказами, не доводить, що послуги розподілу потужності точки входу у квітні 2017 не були надані взагалі.

У даному випадку, фактичні обставини надання послуг розподілу потужності природного газу у точці входу до газотранспортної системи у квітні 2017 року підтверджуються самим фактом приймання-передачі природного газу на точці входу до газотранспортної системи, що відображено:

- у Звіті про власний видобуток, транспортування та передачу природного газу ПАТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» №2-04-17 від 10.05.2017 підтверджено подачу на точку входу 1 153 311,640 тис.куб.м.;

- у актах приймання-передачі обсягу природного газу за квітень 2017, що підписані сторонами: - 199 592,441 тис.куб.м переданого філією ГПУ «Шебелинкагазвидобування»; - 19 058,350 тис.куб.м переданого філією ГПУ «Полтавагазвидобування»; - 9 797,833 тис.куб.м переданого філією ГПУ «Львівгазвидобування»; - 38 388,738 тис.куб.м переданого філією ГПУ «Львівгазвидобування»; - 429 003,620 тис.куб.м переданого філією ГПУ «Шебелинкагазвидобування»; - 465 614,616 тис.куб.м переданого філією ГПУ «Полтавагазвидобування».

- Центральним-диспетчерським управлінням у Звіті по транспортуванню газу по газотранспортній системі ПАТ «Укртрансгаз» у квітні 2017 підтвердило надходження від ПАТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» 1 153 311,640 тис.куб.м. природного газу.

Крім того, згідно наявного в матеріалах справи листа відповідача №27-01/1-2493 від 23.03.2017 вбачається, що ПАТ/АТ «Укргазвидобування» надав на адресу позивача інформацію щодо планових обсягів природного газу, що подається/відбирається до/з газотранспортної системи у квітні 2017, що становить 1 118 698, 500 тис. куб. м., або 37 289, 950 тис. куб . м. в розрізі доби. Вказана обставина цілком узгоджується з наявними в матеріалах справи вище переліченими первинними документами господарської операції з передачі природного газу.

Суд відхиляє твердження відповідача про те, що станом на квітень 2017 не було затвердженого тарифу на послуги розподілу потужності для точок входу до газотранспортної системи.

Так, згідно пункту 7.1. Договору вартість послуг розраховується для розподілу потужностей - за тарифами, які встановлюються Регулятором, тобто НКРЕКП.

Тарифи, передбачені пунктом 7.1. цього розділу, є обов`язковими для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується Сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього Договору.

Тариф на послуги розподілу потужності для точок входу у період квітня 2017 року був затверджений постановою НКРЕКП від 28.03.2017 №348 у розмірі 296,80 грн без ПДВ.

Позивач зазначає, що у період з 2015 року ринок природного газу перебував у стані постійного реформування, що вимагало від держави гармонізації регуляторного середовища функціонування ринку природного газу в Україні з європейськими нормами Третього енергетичного пакета, зокрема, оновлення базового законодавства про газовий ринок, перехід на тарифну систему транспортування "вхід - вихід".

Прийняття постанови НКРЕКП від 28.03.2017 №348 було першим кроком запровадження такого переходу.

Невдовзі, постановою НКРЕКП від 10.04.2017 р. №494 було скасовано тарифи в частині рядків 8-52 (для точок виходу) додатку до постанови НКРЕКП від 28.03.2017 № 348 "Про встановлення тарифів на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу і точок виходу для ПАТ "Укртрансгаз".

Проте, тарифи для точок входу залишились чинними.

Згодом, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2017 у справі №826/5621/17 в забезпечення позову зупинено дію Постанови НКРЕКП від 28.03.2017 №348 "Про встановлення тарифів на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу і виходу для ПАТ "Укртрансгаз" в цілому.

Судом враховано, що 09.06.2020 скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.04.2017 у справі № 826/5621/17.

Постановою НКРЕКП від 21.12.2018 №2001 "Про встановлення тимчасових тарифів для АТ "Укртрансгаз" на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на перший рік другого регуляторного періоду та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов НКРЕКП" виключено пункт 1 (щодо постанови НКРЕКП від 28.03.2017 № 348) переліку постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що скасовуються, затвердженого постановою НКРЕКП від 10 квітня 2017 року №494.

Водночас, постанову НКРЕКП від 28.03.2017 року № 348 "Про встановлення тарифів на послуги транспортування природного газу для споживачів України для точок входу і точок виходу для ПАТ "Укртрансгаз" визнано такою, що втратила чинність.

Таким чином, внаслідок визнання постанови НКРЕКП від 28.03.2017 №348 такою, що втратила чинність, регулятором збережено чинність правовідносин, які регулювались нею впродовж часу її дії, тобто у період квітня 2017 року щодо тарифів для точок входу.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до пунктів 1, 2 глави 2 розділу VIII Кодексу ГТС фінансове забезпечення надається оператору газотранспортної системи не пізніше ніж за 5 робочих днів до початку надання послуг із транспортування природного газу, у випадку отримання послуг із транспортування природного газу протягом однієї газової доби - не пізніше ніж за день до початку надання послуг. Розмір фінансового забезпечення для замовника послуг транспортування у випадку надання доступу до потужності має бути не меншим за місячну вартість послуг транспортування природного газу, визначену на підставі розподілу потужностей та тарифів на послуги транспортування, встановлених Регулятором. Фінансове забезпечення у випадку доступу до потужності може бути надане, зокрема у формі попередньої оплати послуг на підставі умов договору транспортування в сумі місячних фінансових зобов`язань.

З огляду на вище встановлене, а також з урахуванням чинності постанови НКРЕКП від 28.03.2017 №348 у квітні 2017 року щодо тарифів на послуги розподілу потужності точок входу, суд прийшов до висновку, що обов`язок відповідача з оплати наданих у квітні послуг у розмірі 410 763 473, 70 грн (1 153 311, 640 тис. куб. м.*296,80 грн+20 % ПДВ) настав.

Під час розгляду даної справи суду не надано доказів оплати послуг розподілу потужності на точці входу до газотранспортної системи наданих у квітні 2017 року у розмірі 410 763 473, 70 грн.

За таких підстав, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

6. Розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 ГПК України).

За таких обставин, у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог, суд покладає судовий збір за подання позовної заяви на відповідача.

Заяв та клопотань щодо розподілу інших судових витрат від позивача не надходило.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28; код ЄДРПОУ: 30019775) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 410 763 473 (чотириста десять мільйонів сімсот шістдесят три тисячі чотириста сімдесят три) грн 70 коп., а також 847 840 (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 06.08.2026.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких