Рішення № 138783095, 21.07.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/18/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2026 Справа № 908/215/26

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 )

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Незалежної України 92», (69005, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 92)

про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів

Суддя Зінченко Н.Г.

при секретарі судового засідання Проценко І.Е.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 , на підставі паспорту громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий 26.08.2016;

від позивача Габуєв Г.О., на підставі Ордеру на надання правничої допомоги серія АР № 1311092 від 20.04.2026;

від відповідача Тихомирова М.О., на підставі Ордеру на надання правничої допомоги серія АР № 1291660 від 27.01.2026, (в режимі відеоконференції);

29.01.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 29.01.2026, (вх. № 316/08-07/26 від 30.01.2026) ОСОБА_1 , м. Запоріжжя до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Незалежної України 92», м. Запоріжжя про визнання протиправним і скасування рішення Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Незалежної України 92», оформлене протоколом Загальних зборів Об`єднання № 15 від 02.02.2025, в частині питання 5 порядку денного про відшкодування додаткових витрат за програмою «Енергодім».

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2026 справу № 908/215/26 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.02.2026 після усунення недоліків позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/215/26, справі присвоєно номер провадження справи 4/18/26, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.03.2025.

У зв`язку з перебуванням судді Зінченко Н.Г. з 04.03.2026 по 18.03.2026 включно на лікарняному, підготовче судове засідання, призначене на 10.03.2026, не відбулося та ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.03.2026 підготовче засідання перенесено на 06.04.2026.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.04.2026 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/215/26 до 06.07.2026, підготовче засідання відкладалося на 22.04.2026.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.04.2026 підготовче засідання відкладалося до 25.05.2026.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.05.2026 закрито підготовче провадження у справі № 908/215/26 та призначено справу до розгляду по суті на 22.06.2025.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 21.07.2026, про що зазначено в протоколі судового засідання від 22.06.2026.

В судове засідання 21.07.2026 з`явилися позивач особисто, представник позивача та представник відповідача, судове засідання проводилося в режимі відеоконференції з використанням системи відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua.

До системи відеоконференцзв`язку 21.07.2026 приєднався представник відповідача, позивач особисто та представник позивача приймали участь в судовому засіданні 21.07.2026 в залі Господарського суду Запорізької області.

В судовому засіданні 21.07.2026 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та долучених судом до матеріалів справи.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням на положення ст., ст. 15, 16, 385 ЦК Україниё ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Мотивуючи заявлені вимоги позивачка посилається на наступне: вона є співвласницею квартири АДРЕСА_2 , в якому створено та функціонує Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Незалежної України 92». У 2021 році загальні збори ОСББ «Незалежної України 92» прийняли рішення про участь будинку у державній програмі підтримки енергомодернізації «Енергодім». Листом № 90 від 24.07.2024 ОСББ повідомило позивача про необхідність надати доступ до її квартири для заміни стояка опалення, який проходить через її квартиру. Необхідність проведення таких робіт відповідач пояснював тим, що: металеві труби мають значні тепловтрати; строк їх експлуатації завершився; у більшості квартир стояк уже замінено на пластиковий; з`єднання металевої та пластикової труб є небезпечним; роботи передбачені проектом енергомодернізації. Як стверджує ОСББ доступ до квартири позивачки отримати не вдалося. У зв`язку із цим виникла необхідність змінити проект виконання робіт, здійснити додаткове алмазне свердління, монтаж коробів та понести інші витрати. Загальний розмір цих додаткових витрат склав 33 763 грн. У зв`язку із цим Загальними зборами ОСББ «Незалежної України 92» прийнято рішення, оформлене протоколом № 15 від 02.02.2025 пункт п`ятий порядку денного, про покладення на позивача, а також власників квартир АДРЕСА_3 , солідарного зобов`язання відшкодувати всі прямі (витрати на проектні, ремонтні, будівельні роботи, на листування, юридичні консультації і таке інше) та непрямі (втрачену вигоду, штрафні санкції, моральну шкоду і таке інше) витрати ОСББ «Незалежної України 92» на заміну внутрішньо будинкових мереж загального користування у під`їзді № 3, не обумовлених попередньо узгодженим кошторисом, складеним для участі у державної програмі підтримки енергомодернізації багатоквартирних будинків «Енергодім» (версія № 1/2019), затвердженої рішенням Наглядової ради ДУ «Фонд енергоефективності» від 16.08.2019 (в редакції від 16.04.2020) і затвердженим протоколом загальних зборів співвласників. Про зазначене рішення позивачка проінформована відповідачем листом від 15.04.2025 № 47, в якому зазначалося, що позивачка має сплатити відповідачу цільовий внесок у сумі 11254,34 грн. в рахунок відшкодування шкоди. Позивачка вважає такі дії відповідача неправомірними, а оскаржуване рішення Загальних зборів ОСББ «Незалежної України 92», оформлене протоколом № 15 від 02.02.2025, в частині питання 5 порядку денного незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Так, позивачка стверджує, що вона надавала згоду на участь у державній програмі енергоефективності «Енергодім» у межах Програми А, що підтверджується листком письмового опитування співвласника. Дана програма передбачає заміну трубопроводів системи внутрішнього теплопостачання в неопалювальних приміщеннях і не передбачає заміни трубопроводів у квартирах. Крім того, позивачка повідомляла відповідача про готовність надати доступ до своїх інженерних мереж, але за умови, що їй буде надана вичерпна інформація щодо технічної необхідності надання такого доступу. Проте відповіді на дане звернення позивачка від відповідача так і не отримала. Разом із тим, в роз`ясненнях ДУ «Фонд енергоефективності» від 15.05.2025 № 01/10/259/25 на запит ОСОБА_1 зазначено, що в рамках програми «Енергодім» для ОСББ «Незалежної України 92» перелік заходів з енергоефективності складається зі встановлення або модернізації індивідуального теплового пункту, теплоізоляції або/та заміни трубопроводів системи внутрішнього теплопостачання в неопалювальних приміщеннях і гідравлічного балансування системи опалення шляхом встановлення автоматичних (балансувальних) клапанів. В межах Програми не передбачена заміна внутрішньобудинкових систем опалення загального користування через приміщення квартир. Тобто, прямої необхідності втручатися у внутрішньобудинкові мережі будинку АДРЕСА_4 , зокрема і ті, які розташовані в межах житлового приміщення позивача, не було. Разом із тим, відповідач наполягав на тому, що заміна труби теплопостачання в квартирі позивача передбачена планом робіт, погодженим ОСББ з ДУ «Фонд Енергоефективності», але не надав документів які підтверджують ці роботи (окремі креслення і кошториси або підтверджуючий лист від ДУ «Фонд Енергоефективності»). В подальшому ОСББ провело роботи по заміні внутрішньо будинкових мереж загального користування у під`їзді № 3, не обумовлених попередньо узгодженим кошторисом, складеним для участі у державній програмі підтримки енергомодернізації багатоквартирних будинків «Енергодім», і оскаржуваним рішенням загальних зборів ОСББ «Незалежної України 92» від 02.02.2025 № 15 визнало позивача та власників квартир АДРЕСА_5 і АДРЕСА_6 винними і ретроспективно поклало на них солідарне зобов`язання відшкодувати всі прямі і непрямі витрати, чим перевищило свої повноваження. Зокрема, у відповідності до ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартиних будинків» вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Повноваження загальних зборів наводяться в цьому ж законі, а також в Статуті ОСББ «Незалежної України 92». Серед повноважень загальних зборів ОСББ не передбачено покладення солідарної відповідальності за понесені ОСББ прямі та непрямі втрати. Отже, приймаючи оскаржуване рішення від 02.02.2025 № 15 ОСББ «Незалежної України 92» діяло поза межами своїх повноважень. Такі питання можуть вирішуватися виключно судом. З урахуванням викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю. Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Відповідач проти позову заперечив, позовні вимоги вважає недоведеними, безпідставними та необґрунтованими. Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач зазначив, що позивачкою не дотримано вимог частини 3 статті 162 ГПК України, оскільки позовна заява не містить обґрунтувань яке саме право позивачки порушене оспорюваним рішенням загальних зборів, у чому полягає це порушення та які правові підстави заявлених вимог. При вирішенні спору відповідач просить суд врахувати, що ОСОБА_1 є співвласником будинку, постійно проживає у ньому, бере участь у загальних зборах та входить до загальнобудинкового чату в месенджері Telegram. Це, на думку відповідача, свідчить про її постійну обізнаність щодо діяльності Об`єднання, прийнятих рішень та проведення ремонтних робіт. Заперечуючи проти позову відповідач категорично заперечує твердження позивача про відсутність необхідності демонтажу старого трубопроводу у квартирах третього під`їзду. Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що будинок побудований у 1958 році, а система теплопостачання перебувала у зношеному та аварійному стані. Особливістю конструкції будинку є те, що магістральний трубопровід проходить не через підвал чи інші неопалювані приміщення, а вертикально через квартири №, АДРЕСА_7 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_8 та АДРЕСА_9 третього під`їзду. Саме тому виконати його заміну без доступу до цих квартир технічно неможливо. Крім того, всі співвласники були письмово попереджені про майбутні роботи приблизно за шість місяців до їх початку, а відповідні документи доведені до відома співвсників, в тому числі і позивачки. Як стверджує відповідач, ще в лютому 2021 року загальні збори співвласників ухвалили рішення про участь у державній програмі енергомодернізації, до складу заходів якої входили: встановлення індивідуального теплового пункту; заміна трубопроводів системи внутрішнього теплопостачання; теплоізоляція цих трубопроводів. Оскільки сучасні пластикові труби не можуть надійно експлуатуватися у поєднанні зі старими металевими трубами через різні технічні характеристики матеріалів, тому проектанти та підрядник рекомендували здійснити повну заміну магістрального трубопроводу. Проєкт модернізації розроблений спеціалізованою проектною організацією; перевірений експертною організацією; погоджений підрядною організацією; схвалений Державною установою «Фонд енергоефективності». Твердження позивачки, що вона була готова допустити працівників після отримання додаткових документів відповідач заперечує, оскільки усі співвласники були належним чином поінформовані про зміст проєкту; роз`яснення щодо необхідності заміни труб неодноразово надавалися; листи голови правління містили необхідну інформацію про заплановані роботи; проєкт модернізації був доступний співвласникам ще у 2024 році. На думку відповідача, позивач добровільно не надала доступ до квартири, хоча була повністю обізнана про необхідність виконання робіт та раніше підтримала участь будинку у програмі. ОСББ зазначає, що через відмову співвласників квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 та АДРЕСА_9 допустити виконавців робіт виникла необхідність терміново змінити погоджений проєкт, укласти новий договір підряду та виконати додаткові будівельні роботи. Саме ці додаткові роботи, за твердженням відповідача, спричинили непередбачені витрати ОСББ, які за своєю правовою природою є збитками. При цьому, відповідач наголошує, що право власності не може здійснюватися на шкоду іншим особам; власник повинен утримуватися від дій, які порушують права інших співвласників; власник, який заподіяв збитки спільному майну, зобов`язаний відшкодувати їх у повному обсязі. Доводи позивачки, що загальні збори діяли поза межами своїх повноважень відповідач спростовує тим, що за змістом норм статей 10 та 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» загальні збори є вищим органом управління об`єднання; ОСББ має право вимагати відшкодування збитків, заподіяних спільному майну, а правління реалізує це право за дорученням загальних зборів. Виходячи з цього, відповідач вважає, що рішення загальних зборів про покладення обов`язку компенсувати збитки прийняте в межах наданої законом компетенції. З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що позовні вимоги у даній справі задоволенню не підлягають, а тому просить суд в позові відмовити повністю. Крім того, відповідач просить суд покласти на позивача судові витрати на професійну допомогу адвоката.

Розглянувши зібрані у справі письмові докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (позивач у даній справі) є власником 1/2 житлового приміщення (квартира) АДРЕСА_2 , загальна площа приміщення 74,14 кв.м., що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 153196906 від 19.01.2019.

Сторонами по справі зазначений факт не заперечується.

У вказаному будинку створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Незалежної України 92» (відповідач у справі).

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.07.2020 внесено запис за № 11031020000049361 щодо державної реєстрації юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Незалежної України 92», з місцезнаходженням: 69005, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 92.

Як встановлено судом, 13.02.2021 Загальними зборами співвласників ОСББ «Незалежної України 92» прийнято рішення про участь багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 у державній програмі підтримки енергомодернізації багатоквартирних будинків «ЕНЕРГОДІМ» (версія № 1/2019), Програма А, затвердженої рішенням Наглядової ради Державної установи «ФОНД ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ» від 16.08.2019 (в редакції від 16.04.2020), в яку входило встановлення індивідуального теплового пункту і заміну та теплоізоляцію трубопроводів системи внутрішнього теплопостачання.

Зазначене рішення оформлене протоколом № 5 Загальних зборів співвласників ОСББ «Незалежної України 92» від 13.02.2021.

На виконання зазначеної Програми відповідачем розроблений та погоджений проект енергомодернізації багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 , погоджений: проектантом - ТОВ «АБК МЕТА», експертною організацією - ТОВ «ПІВДЕНЬЕКСПЕРТПРОЕКТ», підрядником - ТОВ «КОМІНСАЙТ», погоджений ДУ «ФОНД ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ» (15.03.2023), який складався з наступних пунктів: - встановлення індивідуального теплового пункту; - заміна та теплоізоляція трубопроводів системи внутрішнього теплопостачання, яка прокладена не в неопалювальних приміщеннях, а вздовж квартир третього під`їзду будинку.

Як стверджує відповідач, вказана інформація стосовно розробленого і погодженого проекту доведена до всіх співвласників будинку шляхом її оприлюднення в загальнобудинковому чаті в месенджері Telegram, до якого долучена в тому числі позивач у справі як співвласник квартири АДРЕСА_9 .

На виконання розробленого проекту ДУ «ФОНД ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ» перераховано відповідачу перший платіж згідно Програми.

В подальшому, як вказує відповідачё його не було допущено до інженерних мереж позивача (та помешкань власників квартир АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 ), які знаходяться у вказаних квартирах, для заміни труби опалення головного стояку будинку, в зв`язку із чим виконати первинний план-проект виявилося неможливим, тому для забезпечення опалення у будинку АДРЕСА_4 екстрено були погоджені зміни до плану-проекту з урахуванням вимог проектанта, що зумовило непередбачувані витрати ОСББ «Незалежної України 92», які за розрахунком відповідача склали 33 763,00 грн.

У зв`язку із понесенням непередбачуваних витрат, 02.02.2025 рішенням Загальних зборів співвласників ОСББ «Незалежної України 92», оформленим протоколом № 15, пунктом 5 порядку денного вирішено покласти на позивача (а також співвласників квартир АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 ) солідарне зобов`язання відшкодувати всі прямі (витрати на проектні, ремонтні, будівельні роботи, на листування, юридичні консультації і таке інше) та непрямі (втрачену вигоду, штрафні санкції, моральну шкоду і таке інше) витрати ОСББ «Незалежної України 92» на заміну внутрішньо будинкових мереж загального користування у під`їзді № 3, не обумовлених попередньо узгодженим кошторисом, складеним для участі у державної програмі підтримки енергомодернізації багатоквартирних будинків «Енергодім» (версія № 1/2019), затвердженої рішенням Наглядової ради ДУ «Фонд енергоефективності» від 16.08.2019 (в редакції від 16.04.2020) і затвердженим протоколом загальних зборів співвласників.

Про зазначене рішення позивачка проінформована відповідачем листом від 15.04.2025 № 47, в якому зазначалося, що позивачка має сплатити відповідачу цільовий внесок у сумі 11 254,34 грн. в рахунок відшкодування шкоди.

Позивач ОСОБА_1 не погоджуючись з прийнятим рішенням Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Незалежної України 92», оформленим протоколом Загальних зборів Об`єднання № 15 від 02.02.2025, в частині питання 5 порядку денного, звернулася до суду з позовом у даній справі.

Мотивуючи свої вимоги позивач зазначає, що ОСББ «Незалежної України 92» поклало на неї солідарний обов`язок компенсувати витрати, пов`язані із заміною внутрішньобудинкових мереж, мотивуючи це недопуском до квартири АДРЕСА_9 для заміни труб, проте, позивачка стверджує, що Програма «Енергодім» передбачала заміну труб лише в неопалюваних приміщеннях, а не всередині квартир. Це, на думку позивача, підтверджено відповідями ДУ «ФОНД ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ» (лист від 15.05.2025 № 01/10/259/25). Також позивачка наполягає на тому, що вона не відмовлялася від доступу безумовно, а просила надати технічне обґрунтування необхідності робіт, якого не отримала. Отже, відповідач виконав роботи, не передбачені погодженим кошторисом, а потім поклав витрати на окремих співвласників. Також позивачка вважає, що Закон «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та статут ОСББ «Незалежної України 92» не надають Загальним зборам повноважень встановлювати солідарну відповідальність співвласників за збитки ОСББ, отже оспорюване рішення Загальних зборів ОСББ «Незалежної України 92», оформлене протоколом Загальних зборів Об`єднання № 15 від 02.02.2025, в частині питання 5 порядку денного прийнято поза межами компетенції Загальних зборів.

Отже, позивачка стверджує, що оскаржуваним рішеннями порушені її права як співвласника на управління будинком АДРЕСА_4 .

Таким чином, позивачка вважає такі дії відповідача неправомірними, а оскаржуване рішення Загальних зборів ОСББ «Незалежної України 92», оформлене протоколом № 15 від 02.02.2025, в частині питання 5 порядку денного незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач, заперечуючи проти позову, стверджує, що позивачка не довела, яке саме її матеріальне право порушене оспорюваним рішенням Загальних зборів. Так, на Загальних зборах 13.02.2021 позивач особисто проголосувала позитивно та погодилась на участь у програмі «Енергодім», яка, як ствердужє ОСББ «Незалежної України 92», передбачала заміну трубопроводів системи внутрішнього теплопостачання, у тому числі тих, що проходять через квартири. Позивачка належним чином поінформована про проєкт і необхідність надати доступ до труби. Саме недопуск до квартири АДРЕСА_9 , співвласницею якої є позивачка, (а також квартир співвласників АДРЕСА_3 ) спричинив зміну проєкту та додаткові витрати ОСББ, тому їх компенсація є правомірною як відшкодування збитків, а позивачка не довела відсутності своєї вини у спричиненні цих збитків.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено у статті 16 ЦК України. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право та/або охоронюваний законом інтерес порушене особою, до якої пред`явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

За приписами статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; представник співвласника - фізична або юридична особа, яка на підставі договору або закону має право представляти інтереси співвласника; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком. (стаття 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»)

Цією ж статтею Закону визначено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься:

- затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього;

- обрання членів правління об`єднання;

- питання про використання спільного майна;

- затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту;

- попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об`єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина;

- визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників;

- прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд;

- визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління;

- визначення обмежень на користування спільним майном;

- обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації;

- прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.

Рішення загальних зборів оприлюднюється. Співвласники мають право знайомитись з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

Статтею 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.

За змістом ст. 10 наведеного вище Закону співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про:

1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним;

2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем;

3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням;

4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком;

5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт;

6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників;

7) визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком. Збори співвласників можуть скликатися ініціативною групою у складі не менше трьох співвласників або управителем.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані виконувати рішення зборів співвласників.

Аналогічні правомочності загальних зборів передбачені пунктом 3.3 Статуту ОСББ «Незалежної України 92», яким зокрема, передбачено, що до виключної компетенції Загальних зборів належить:

- затвердження Статуту Об`єднання, внесення змін до нього;

- обрання членів правління Об`єднання;

- обрання членів ревізійної комісії (ревізора) Об`єднання;

- питання про використання спільного майна, в тому числі про передачу його в користування (оренду) фізичним та юридичним особам;

- затвердження кошторису, балансу Об`єднання та річного звіту;

- попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує 100 мінімальних заробітних плат, а також договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи частина цих прав або майна;

- визначення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів співвласників;

- прийняття рішень про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд;

- визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління;

- визначення обмежень користування спільним майном;

- про обрання та відкликання управителя Об`єднання, затвердження та зміна умов договору з управителем;

- прийняття рішення про передачу функцій управління спільним майном будинку повністю або частково асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку;

- прийняття рішення про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах;

- прийняття рішень про припинення (ліквідацію) Об`єднання.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.02.2025 відбулися Загальні збори співвласників ОСББ «Незалежної України 92», на яких прийнято ряд рішень, оформлених протоколом № 15 від 02.02.2025, в тому числі рішення по пункту п`ятому порядку денного «Про відшкодування додаткових витрат за програмою «Енергодім», яким вирішено покласти на співвласників житлових приміщень/квартир №, АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_9 солідарне зобов`язання відшкодувати всі прямі (витрати на проектні, ремонтні, будівельні роботи, на листування, юридичні консультації і таке інше) та непрямі (втрачену вигоду, штрафні санкції, моральну шкоду і таке інше) витрати Об`єднання співласників багатоквартирного будинку «Незалежної України 92» на заміну внутрішньо будинкових мереж загального користування у під`їзді №3, не обумовлених попередньо узгодженим кошторисом, складеним для участі у державної програмі підтримки енергомодернізації багатоквартирних будинків «ЕНЕГОДІМ» (версія №1/2019), затвердженої рішенням Наглядової ради ДУ «Фонд енергоефективності» від 16.08.2019 р. (в редакції від 16.04.2020) і затвердженим протоколом загальних зборів співвласників.

Усталеною судовою практикою закріплено, що рішення загальних зборів є формою реалізації права співвласників на управління спільним майном, а тому судовий контроль має бути спрямований на перевірку законності процедури їх прийняття, а не доцільності чи економічної обґрунтованості таких рішень.

Оскарження таких рішень є різновидом корпоративного спору, а тому суд перевіряє не доцільність прийнятого рішення, а його відповідність закону, статуту та дотримання процедури прийняття. Цей підхід остаточно закріпила Велика Палата в постанові від 01.02.2022 у справі № 910/5179/20.

Одним із фундаментальних висновків Верховного Суду є те, що суд не підміняє собою загальні збори. Суд перевіряє: компетенцію органу; дотримання процедури скликання; дотримання порядку голосування; наявність необхідної кількості голосів; чи порушені права позивача, натомість суд не оцінює господарської доцільності прийнятих рішень.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що рішення загальних зборів щодо затвердження кошторису, внесків чи інших питань управління є реалізацією повноважень вищого органу управління ОСББ, а втручання суду можливе лише в разі порушення вимог закону або статуту.

У постанові від 25.02.2026 у справі № 911/20/22 КГС Верховний Суд виснував, що при вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ, окрім встановлення порушень вимог законодавства та/або положень статуту об`єднання при скликанні та проведенні зборів, обов`язковою умовою для задоволення позовних вимог є доведення позивачем обставин порушення його прав оспорюваним рішенням, а також того, що ефективним і співмірним способом захисту таких прав буде визнання оспорюваного рішення недійсним.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтями 76-78 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У спірних правовідносинах фактичні обставини справи свідчать, що оспорюване рішення Загальних зборів ОСББ «Незалежної України 92», оформлене протоколом Загальних зборів Об`єднання № 15 від 02.02.2025, в частині питання 5 порядку денного про відшкодування додаткових витрат за програмою «Енергодім» прямо суперечить нормам ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», якими чітко регламентовано виключні повноваження загальних зборів як вищого органу управління Об`єднанням, а також безпосередньо пункту 3.3 Статуту ОСББ «Незалежної України 92», яким передбачено, що входить до виключної компетенції Загальних зборів цього ОСББ.

Отже, права самостійно накладати фінансові стягнення чи штрафи за заподіяну шкоду у Загальних зборів немає.

При цьому, суд зауважує, що статтею 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» унормавано, що власник, який заподіяв збитки майну, що перебуває у спільній власності або власності інших співвласників, зобов`язаний відшкодувати заподіяні збитки в повному обсязі. Власник несе відповідальність за збитки, заподіяні особою, яка проживає спільно з ним, а також будь-якою іншою особою, яка проживає у квартирі згідно з договором оренди або з відома власника, якщо інше не передбачено договором оренди або іншим договором між власником і цією особою. Відшкодування збитків може здійснюватися у грошовій чи в іншій формі за згодою сторін або за рішенням суду.

Таким чином, у разі спричинення діями позивачки збитків ОСББ «Незалежної України 92», відповідач має право на вирішення цього питання за згодою сторін або шляхом звернення до суду з вимогами про відшкодування збитків.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що рішення Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Незалежної України 92», оформлене протоколом Загальних зборів Об`єднання № 15 від 02.02.2025, в частині питання 5 порядку денного про відшкодування додаткових витрат за програмою «Енергодім» є протиправним та підлягає скасуванню судом.

Враховуючи, що оскаржуване рішення загальних зборів ОСББ «Незалежної України 92» № 15 від 02.02.2025 в частині питання 5 порядку денного прийняте за межами визначеної законом компетенції вищого органу управління Об`єднання, що є самостійною та достатньою підставою для визнання його недійсним, суд не надає детальної правової оцінки іншим доводам та запереченням сторін, оскільки такі аргументів учасників справи не здатні спростувати цей висновок суду та не впливають на кінцевий результат вирішення спору.

Зі змісту оспорюваного рішення № 15 від 02.02.2025 в частині питання 5 порядку денного вбачається, що вказане рішення розповсюджує свою дію на співвласників кварти №, АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_9 .

Відповідно до ст. 45 ГПК України позивачами в господарському процесі є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

В даній справі позов подано ОСОБА_1 (співвласницею квартири АДРЕСА_9 ) щодо захисту власних інтересів. З позовної заяви не вбачається, що позов поданий також щодо захисту прав та охоронюваних законом інтересів інших власників (квартири АДРЕСА_10 і АДРЕСА_6 ).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оспорюване рішення № 15 від 02.02.2025 в частині питання 5 порядку денного підлягає визнання протиправним і скасуванню саме відносно ОСОБА_1 .

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право особи на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц.

Суд зазначає, що обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд зазначає, що до господарського суду має право звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. (ст. 45 ГПК України) Тобто в контексті цієї норми має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. Виключно суб`єктивний характер заінтересованості як переконаності в необхідності судового захисту суб`єктивного матеріального права чи законного інтересу може підтверджуватися при зверненні до суду лише посиланням на таку необхідність самої заінтересованої особи. Саме тому суд не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви з тих лише підстав, що не вбачається порушення матеріального права чи законного інтересу позивача, або заявник без належних підстав звернувся до суду в інтересах іншої особи.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

На позивача покладено обов`язок обґрунтувати своєї вимоги поданими до суду доказами, тобто, довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Згідно ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» від 07.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» від 27.09.2001).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Доказами, наданими позивачем, повністю підтверджуються викладені у позовній заяві обставини і при цьому правові підстави позову ґрунтуються на матеріальному законі, а обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права передбачений законом і є ефективним.

За наведених вище обставин, суд вбачає підстави для часткового задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Незалежної України 92», оформлене протоколом Загальних зборів Об`єднання № 15 від 02.02.2025, в частині питання 5 порядку денного про відшкодування додаткових витрат за програмою «Енергодім» відносно власника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 . В іншій частині позовних вимог в задоволені позову судом відмовляєть.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 4 ст. 129 ГПК України унормовано, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови від позову на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись положеннями ст. , ст. 123, 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору у даній справі покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (в розмірі мінімальної ставки судового збору з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8), оскільки спір доведено до суду з його вини.

Щодо заявлених в позовній заяві витрат на професійну правничу допомогу адвоката, то з цього приводу суд зазначає наступне.

Виходячи зі змісту ст. 126 ГПК України, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

В судовому засіданні 21.07.2026 в судових дебатах представником позивача усно заявлено суду, що докази понесення судових витрат на правничу допомогу будуть надані суду у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Враховуючи наведене, на моменту ухвалення рішення суду у цій справі заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу до стягнення не присуджуються.

Також з огляду на висновок суду про задоволення позовних вимог, судові витрати відповідача на професійну правничу допомогу адвоката залишаються за ним.

Керуючись ст., ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов ОСОБА_1 , м. Запоріжжя до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Незалежної України 92», м. Запоріжжя про визнання протиправним і скасування рішення Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Незалежної України 92», оформлене протоколом Загальних зборів Об`єднання № 15 від 02.02.2025, в частині питання 5 порядку денного про відшкодування додаткових витрат за програмою «Енергодім» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Незалежної України 92», оформлене протоколом Загальних зборів Об`єднання № 15 від 02.02.2025, в частині питання 5 порядку денного про відшкодування додаткових витрат за програмою «Енергодім» відносно власника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

3. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Незалежної України 92», (69005, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 92, ідентифікаційний код юридичної особи 43687997) на користь ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. судових витрат на сплату судового збору. Видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог в задоволені позову відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 06 » серпня 2026 р.

Суддя Н.Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.