Ухвала суду № 138782332, 06.08.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3425/26

Номер провадження 2-з/711/32/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

06 серпня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі головуючого судді Петренка О.В., розглянувши у письмовому провадженні, без повідомлення (виклику) сторін, заяву представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 адвоката Жук Тетяни Олександрівни про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна,

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гриценко Людмила Олександрівна, звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд: визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.04.2026 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна та відкрито загальне позовне провадження; підготовче засідання призначено о 10 год 00 хв 05 травня 2026 року.

Підготовче засідання, що було призначене о 10 год 00 хв 05.05.2026 відкладене до 10 год 10 хв 20 травня 2026 року.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 травня 2026 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення частини майна особистою приватною власністю повернуто позивачу за зустрічним позовом; підготовче засідання відкладене до 10 год 30 хв 10 липня 2026 року.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10.07.2026 поновлено процесуальний строк на подання представником позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 адвокатом Семенюк Ольгою Григорівною зустрічного позову у зв`язку з визнанням причин його пропуску поважними; прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання частини майна особистою приватною власністю та об`єднано його в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна; відкладено підготовче засідання до 09 год 10 хв 04 серпня 2026 року.

Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.08.2026 оголошено перерву в судовому засіданні до 06 серпня 2026 року.

05 серпня 2026 року представник позивача за первісним позовом ОСОБА_1 адвокат Жук Т.О. звернулася до суду із заявою про забезпечення позову у виді заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири (реєстраційний номер майна: 22120791), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на квартиру зареєстроване за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , згідно договору купівлі-продажу від 28.08.2008.

Заява обгрунтована тим, що у січні 2026 року старша дочка сторін у справі ОСОБА_3 дізналася про те, що 14.02.2024 її батько ОСОБА_2 зняв її з реєстрації у спірній квартирі. Молодша дочка сторін по справі станом на зараз неповнолітня (повноліття виповнюється 12.08.2026). На переконання представника позивача за первісним позовом, до повноліття молодшої дочки, яка зареєстрована у спірній квартирі, відповідач за первісним позовом був обмежений у праві розпорядження спірною квартирою. Водночас, після 12.08.2026 відповідач за первісним позовом фактично не буде обмежений у праві розпорядження спірною квартирою та може відчужити її до завершення розгляду справи судом, адже зможе одноосібно вирішити питання зняття з реєстрації всіх повнолітніх членів сім`ї та скористатися певними способами для відчуження.

Також адвокат Жук Т.О. акцентує увагу суду на тому, що сторонами у справі не досягнуто домовленостей щодо поділу спільного майна; кожна зі сторін звернулася до суду з позовними вимогами в порядку захисту своїх прав. Зокрема, позивач за первісним позовом вважає, що має право на частину квартири, що була придбана під час шлюбу, а відповідач за первісним позовом таке її право не визнає та оспорює. Крім того згідно даних в офіційних державних реєстрах ОСОБА_2 значиться єдиним власником спірної квартири, що дає йому можливість вчинити дії для відчуження права власності на квартиру після досягнення повноліття молодшою донькою сторін у справі.

Підсумовуючи викладене, адвокат Жук Т.О. констатує, що сторона позивача за первісним позовом вбачає ризик відчуження предмету спору під час розгляду справи судом на користь третіх осіб, а тому сторона позивача за первісним позовом вважає, що невжиття заходів забезпечення позову у виді заборони вчиняти реєстраційні дії щодо квартири може істотно ускладнити ефективний захист її прав у випадку задоволення позову. Відтак заходи забезпечення позову, які представник позивача за первісним позовом просить вжити суд, спрямовані на захист її права власності. Водночас, на переконання адвоката Жук Т.О., заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач за первісним позовом, є пропорційними легітимній меті втручання у даній справі та не завдасть шкоди праву власності ОСОБА_2 , оскільки є тимчасовими і не спрямовані на обмеження використання об`єкту нерухомого майна, а мають на меті обмежити дії спрямовані на відчуження такого майна та відповідно його збереження до вирішення спору по суті.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи раніше визначеному складу суду від 05 серпня 2026 року, що проведений відповідальним працівником суду о 14 год 12 хв 47 сек, означеній заяві присвоєно номер провадження 2-з/711/32/26 та визначено головуючим суддею (суддею-доповідачем) Петренка О.В.

Ураховуючи положення частини 1 статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 , починаючи з 08.09.2008, на підставі договору купівлі-продажу №8571 від 28.08.2008, що посвідчений приватним нотаріусом Веліковим А.І., що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №460453943 від 15.01.2026.

Відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду, відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна презюмуються правильними, доки не доведено протилежне (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), пункт 4.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18), пункт 69 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20)).

Отже, наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про речове право створює презумпцію належності цього права особам, які ним володіють внаслідок державної реєстрації.

Із витягу з реєстру територіальної громади №2026/011517791 від 09.07.2026 суд встанови, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з 25.03.2009.

Також із витягу з реєстру територіальної громади №2026/010964133 від 02.07.2026 суд встанови, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з 12.01.2026.

Крім того з витягу з реєстру територіальної громади №2025/019119981 від 22.12.2025 суд встанови, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 25.03.2009 до 25.10.2023.

Частинами 1, 2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частинами 1,2 ст. 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії та встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин. Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений частиною першою статті 150 цього Кодексу, а також іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст. 150 ЦПК України).

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками цього судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування положень ст.149, 150 ЦПК України викладений у постанові Верховного Суду від 07 травня 2025 року у справі № 214/2673/24 (провадження № 61-17501св24).

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Зі змісту прохальної частини первісного позову суд встановив, що його предметом є визнання за ОСОБА_1 права власності на частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Водночас, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, представник позивача за первісним позовом адвокат Жук Т.О., обгрунтовуючи обраний вид забезпечення позову, посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову у виді заборони вчиняти реєстраційні дії щодо квартири може істотно ускладнити ефективний захист її прав у випадку задоволення позову з призми того, що після 12.08.2026 відповідач за первісним позовом фактично не буде обмежений у праві розпорядження спірною квартирою та може відчужити її до завершення розгляду справи судом, оскільки зможе одноосібно вирішити питання зняття з реєстрації всіх повнолітніх членів сім`ї та скористатися певними способами для відчуження.

У п.35-36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17 (провадження №14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Судом встановлено, що предметом первісного позову у даній справі є поділ майна подружжя, і у разі задоволення первісного позову за позивачем може бути визнано право власності на частину спірного об`єкту житлової нерухомості.

З огляду на викладене суд констатує, що між сторонами виник спір щодо поділу майна, стороною позивача за первісним позовом надано суду докази, що право власності на вказане майно зареєстроване за відповідачем, представник позивача за первісним позовом обґрунтовано навела припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову у виді заборони вчиняти певні дії може призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, оскільки відповідач за первісним позовом може відчужити на користь третіх осіб зареєстроване за ним спірне нерухоме майно під час вирішення спору, що істотно ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду.

Наведений захід забезпечення позову у виді заборони вчиняти певні дії щодо спірного нерухомого майна відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності вимог позивача за первісним позовом щодо забезпечення позову і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Невжиття таких заходів забезпечення позову призведе до істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду та поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких позивач за первісним позовом звернулася до суду, оскільки майно відповідача, яке є предметом спору, може бути відчужене останнім у будь-який час.

Ураховуючи майновий характер позовних вимог, відповідач за первісним позовом має об`єктивну можливість розпорядитися належним йому нерухомим майном на власний розсуд, зокрема, відчужити його в будь-який спосіб, що може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду про поділ майна подружжя в разі задоволення позову.

Отже, припущення представника позивача за первісним позовом адвоката Жук Т.О. про те, що незастосування заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення суду про поділ майна подружжя, яким позивач за первісним позовом вважає об`єкт житлової нерухомості, щодо якого судом вжито заходи забезпечення позову, є обґрунтованим.

З огляду на викладене, беручи до уваги те, що між сторонами виник спір про поділ майна подружжя, суд дійшов висновку, що оскільки представник позивача за первісним позовом обґрунтовано навела припущення про те, що відчуження відповідачем за первісним позовом майна, яке належить останньому, ускладнить або взагалі виключить можливість в майбутньому виконати рішення суду про поділ майна подружжя, яким позивач за первісним позовом вважає квартиру АДРЕСА_2 , щодо якої просить вжити заходи забезпечення позову, в разі ухвалення судом рішення на користь позивача за первісним позовом, а також навела обґрунтовані припущення вірогідного відчуження майна, захід забезпечення позову у виді заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо належного відповідачу за первісним позовом нерухомого майна відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності вимог позивача за первісним позовом щодо забезпечення позову і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Невжиття таких заходів забезпечення позову призведе до неможливості виконання судового рішення і виникнення між сторонами у справі конфліктних ситуацій. Будь-які права інших осіб, що не є учасниками судового процесу, не порушуються у зв`язку із вжиттям такого заходу забезпечення позову.

З огляду на обґрунтування заяви про забезпечення позову суд дійшов висновку про її задоволення, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову суд постановляє ухвалу.

Частиною 7 ст.153 ЦПК України встановлено, що в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Водночас суд не вбачає підстав зобов`язувати позивача забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), адже обставини, за яких суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, згідно положень ч. 3 ст. 154 ЦПК України, у конкретному випадку відсутні.

Керуючись ст. 149, 150, 152, 153, 260, 261, 353, 354, 355 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

заяву представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 адвоката Жук Тетяни Олександрівни про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна задовольнити.

Забезпечити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна шляхом заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири (реєстраційний номер майна: 22120791), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на квартиру зареєстроване за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , згідно договору купівлі-продажу від 28 серпня 2008 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Копію ухвали направити сторонам для відома, а Департаменту державної реєстрації та забезпечення діяльності Черкаської міської ради для виконання.

Ухвала складена та підписана суддею 06 серпня 2026 року.

Суддя: О. В. Петренко